ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19832/20
провадження № 2/753/526/21
"08" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С. за участі: позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , його представника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
В рамках кримінального провадження № 12018100020003874 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, потерпілий ОСОБА_1 пред'явив до обвинуваченого та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» цивільний позов, у якому просив стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 30 000 грн. та 250 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а зі страхової компанії - страхове відшкодування в розмірі 93 812,05 грн.
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30.06.2020 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 60 000 грн., а цивільний позов частині відшкодування матеріальної шкоди - залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27.10.2020 вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30.06.2020 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 скасовано з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою суду від 05.01.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав подання її без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України.
На виконання вимог цієї ухвали ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) подано позовну заяву у новій редакції, згідно якої він просив стягнути з ОСОБА_3 (далі також - ОСОБА_3 , відповідач 1) матеріальну шкоду в розмірі 30 000 грн. та компенсацію за моральну шкоду в розмірі 250 000 грн., а з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі також - ПрАТ «СК «Універсальна», страхова компанія, відповідач 2) - витрати на лікування в розмірі 81 417,63 грн., шкоду, пов'язану зі стійкою втратою працездатності, в розмірі 44 676 грн., шкоду, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності, в розмірі 3 666,90 грн. та компенсацію за моральну шкоду в розмірі 6 488,02 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. 28.04.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивач отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Також внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було фізично знищено належний позивачу мотоцикл «Skymoto Matador ІІ 200», д.н.з. НОМЕР_1 , у зв'язку з чим йому було завдано збитки в розмірі 65 000грн. Вина відповідача ОСОБА_3 у дорожньо-транспортній пригоді встановлена вироком суду. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень позивач в період з 28.04.2018 по 19.05.2018 перебував на стаціонарному лікуванні та в подальшому йому було встановлено 3 групу інвалідності. На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ПрАТ «СК «Універсальна». Страхова компанія визначила розмір належного позивачу страхового відшкодування за фізично знищений мотоцикл в сумі 35 000 грн., а відтак різницю між фактично завданим збитком та страховим відшкодуванням слід стягнути з ОСОБА_3 .
Вимоги про відшкодування моральної шкоди мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та фізичних і душевних стражданнях, які він зазнав і зазнає дотепер внаслідок ушкодження здоров'я, втраті можливості вільно пересуватися та обслуговувати себе, порушенні звичного способу життя та нормальних життєвих зв'язків.
На обґрунтування вимог про відшкодування страховою компанією витрат, пов'язаних з лікуванням, тимчасовою і стійкою втратою працездатності та моральної шкоди у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивач послався на положення статей 23, 24, 25, 26, 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Ухвалою від 09.03.2021 суд відкрив провадження за цим позовом та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
09.06.2021 від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечував проти позову та мотивував свою позицію тим, що позивачем не обґрунтовано розмір завданої йому моральної шкоди, не надано її розрахунку та доказів на підтвердження заподіяння шкоди у заявленому розмірі. Вказав, що всупереч доводам позивача він цікавився станом його здоров'я, відвідав його госпіталі, придбав для нього деякі продукти харчування і щиро просив вибачення, проте зрозумів, що його вибачення не прийняті і примирятись позивач не бажає. Згодом йому зателефонував чоловік, який представився довіреною особою позивача, та запропонував сплатити позивачу 100 000 грн., однак такої суми він не мав, а тому не зміг прийняти пропозицію. Відповідач зазначив, що визначений позивачем розмір моральної шкоди завищений, надмірний і обтяжливий, оскільки він не має постійного місця роботи та стабільного заробітку.
Відповідач ПрАТ «СК «Універсальна» про розгляд справи повідомлений належним чином, проте свого представника до суду не направив, правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило.
В судовому засіданні позивач та його представник не підтримали вимоги позову про стягнення з ОСОБА_3 майнових збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу, в розмірі 30 000 грн., інші вимоги позову підтримали пославшись на наведені у позовній заяві обставини та обґрунтування.
Заслухавши учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 30.06.2020, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 60 000 грн., а цивільний позов частині відшкодування матеріальної шкоди - залишено без розгляду.
Даним вироком установлено, що ОСОБА_3 28.04.2018 приблизно о 15 годині 50 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , допустив порушення вимог п.п.10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, а саме, керуючи зазначеним вище транспортним засобом, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків від своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, маючи технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виконання вказаних пунктів Правил, рухаючись проїзною частиною вулиці Бориспільська, в напрямку від вулиці Вереснева до вулиці Горбунова, перед зміною напрямку руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та перед поворотом ліворуч на Т-подібному перехресті, не дав дорогу транспортному засобу, який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо, а саме мотоциклу марки «Skymoto Matador ІІ 200», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , що призвело до зіткнення транспортних засобів, в результаті чого водію мотоцикла - ОСОБА_1 спричинене середньої тяжкості тілесне ушкодження у виді закритої травми лівої гомілки: уламкових переломів обох кісток лівої гомілки на межі середньої та дистальної третини (зі зміщенням уламків).
Судом установлено, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень позивач в період з 28.04.2018 по 19.05.2018 проходив стаціонарне лікування у Головному військовому клінічному госпіталі МО України з діагнозом «Закрита травма лівої гомілки: уламкових переломів обох кісток лівої гомілки на межі середньої та дистальної третини (зі зміщенням уламків)», після чого тривалий час лікувався амбулаторно.
З 04.01.2019 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності до 31.10.2019 (а. с. 122). Причиною інвалідності стала закрита травма лівої гомілки: уламкових переломів обох кісток лівої гомілки на межі середньої та дистальної третини (зі зміщенням уламків).
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність при використанні керованого ОСОБА_3 автомобіля Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «СК «Універсальна» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ1243458 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, в розмірі 200 000 грн. (а.с. 140).
При вирішенні вимог ОСОБА_1 суд керується нормами цивільного процесуального законодавства, які визначають правила доказування у цивільному процесі, та положеннями цивільного законодавства, що регулюють зобов'язання, які випливають із заподіяння шкоди (деліктні зобов'язання).
Так, норма частини 6 статті 82 ЦПК України визначає, що вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
За приписами частини 1 статті 1777 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 цього Кодексу, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому … додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (ч. 1 ст. 1195 ЦК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 1187 цього Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом….
Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплює стаття 23 ЦК України, яка визначає, що моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з нормою статті 1167 цього Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Водночас правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 979 цього Кодексу за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV).
Відповідно до статті 5 Закону № 1961-IV об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).
Вiдповiдно до п. 24.1 статті 24 Закону № 1961-IV, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Вiдповiдно до статті 25 Закону № 1961-IV, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений вiдповiдним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: - для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмiрi, не меншому мiнiмальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.
Відповідно до п. 26.2. Закону № 1961-IV мiнiмальний розмір страхового відшкодування регламентної виплати) за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мiнiмальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.
Вiдповiдно до статті 26-1 Закону № 1961-IV, Страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я час дорожньо під Транспортної пригоди, моральна шкода у розмiрi 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Аналіз наведених норм матеріального закону дає підстави для висновку, що ПрАТ «СК «Універсальна» як страхувальник цивільно-правової відповідальності винуватця дорожньо-транспортної пригоди зобов'язаний відшкодувати потерпілій особі - позивачу ОСОБА_1 , витрати на його лікування, шкоду, пов'язану з тимчасовою та зі стійкою втратою працездатності та моральну шкоду в межах ліміту відповідальності.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що належними та допустимими доказами доведено понесення позивачем витрат, пов'язаних з лікуванням, на суму 81 417,63 грн. (а. с. 65-90).
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він не працює. На момент стаціонарного лікування мінімальна заробітна плата становила 3 723 грн. Станом на дату подання позову він перебував на стаціонарному лікуванню у період з 28.04.2018 по 19.05.2018, разом з амбулаторним лікуванням, протягом одного місяця. Таким чином, втрата заробітку становить 3 666,90 грн. (122,23 грн. * 30).
У зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності, позивач має можливість отримати страхове відшкодування 44 676 грн. (3 723 грн. * 12).
Враховуючи усе вищенаведене, ОСОБА_1 на законних підставах має право на стягнення моральної шкоди у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду заподіяну здоров'ю. Отже з огляду на те, що станом на дату подання позову, шкода заподіяна здоров'ю позивача складає 129 759,63 грн., за підрахунками 5 % складає: 6 488,02 грн. (81 417,63 грн. + 3 666 грн. + 44 676 грн.* 5 %).
Отже на підставі оцінки наведених позивачем аргументів і наданих ним доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог ОСОБА_1 про стягнення з ПрАТ «СК «Універсальна» витрати на лікування в розмірі 81 417,63 грн., шкоду, пов'язану зі стійкою втратою працездатності, в розмірі 44 676 грн., шкоду, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності, в розмірі 3 666,90 грн. та компенсацію за моральну шкоду в розмірі 6 488,02 грн., а усього 136 248 грн. 55 коп.
Вироком суду установлена вина відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, а відтак не викликає сумнівів той факт, що закрита травма лівої гомілки: уламкових переломів обох кісток лівої гомілки на межі середньої та дистальної третини (зі зміщенням уламків) спричинила позивачу ОСОБА_1 сильний фізичний біль та пов'язані з цим фізичні і душевні страждання, які тривають і до цього часу.
З огляду на встановлені судом обставини є очевидним, що перелом обох кісток середньої третини лівої гомілки із зміщенням уламків спричинив позивачу значного фізичного болю, а викликані переломом ускладнення і подальше каліцтво - великі фізичні і душевні страждання, які тривають і понині.
Окрім того суд вважає доведеним, що одержана з вини ОСОБА_3 травма і каліцтво зумовили істотні зміни у звичному способі життя позивача, оскільки будучи ще цілком молодим чоловіком, він втратив можливість вільно пересуватися, відчуває постійний біль при ходьбі, маючи невеликий розмір заробітної плати, змушений відшуковувати кошти на лікування і придбання медикаментів, та витрачати вільний час на збирання необхідних документів, звернення за правовою допомогою та до суду, щоб довести порушення своїх прав.
При визначенні розміру моральної шкоди суд також враховує ступінь вини заподіювача шкоди, а саме те, що він грубо порушив правила дорожнього руху.
Отже з огляду на обсяг, глибину та тривалість душевних страждань позивача суд визнає обґрунтованою компенсацію завданої йому моральної шкоди в сумі 250 000 грн. вважаючи такий розмір моральної шкоди цілком розумним і справедливим.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення,звільнені від сплати судового збору, а тому суд вбачає підстави для стягнення з відповідачів судового збору в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_4 ) компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (місцезнаходження: м. Київ, буд. Лесі Українки, 9, код юридичної особи: 20113829) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_4 ) витрати на лікування в сумі 81 417 гривень 63 копійки, шкоду, пов'язану зі стійкою втратою працездатності, в сумі 44 676 гривень, шкоду, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності, в сумі 3 666 гривень 90 копійок та компенсацію за моральну шкоду в сумі 6 488 гривень 02 копійки, а усього 136 248 (сто тридцять шість тисяч двісті сорок вісім) гривень 55 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір в сумі 2 500 гривень.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (місцезнаходження: м. Київ, буд. Лесі Українки, 9, код юридичної особи: 20113829) в дохід держави судовий збір в сумі 2 043,73 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: