Справа № 752/5972/22
Провадження №: 3/752/4382/22
10.06.2022 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відГолосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце реєстрації - АДРЕСА_1 місце проживання - АДРЕСА_2
21.05.2022 уповноваженою особою Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 452357 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, де зазначено, що 21.05.2022 о 00:00 за адресою: АДРЕСА_2 вона ображала ненормативною лексикою ОСОБА_2 . Дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
До вказаного протоколу приєднано копію рапорта інспектора СПДН ВП Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Маринченка С. від 21.05.2022; рапорт уповноваженого працівника поліції від 21.05.2022, письмові пояснення ОСОБА_2 від 21.05.2022; копія паспорта ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_1 від 21.05.2022; копію паспорта ОСОБА_3 ; заявку на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS -повідомлення від 21.05.2022.
У ході розгляду справи ОСОБА_1 надала пояснення, згідно з якими 21.05.2022 її чоловік та батько дітей ОСОБА_2 з'явився додому у нетверезому стані, поводився агресивно, образливо, а тому вона викликала поліцію і його затримали, відвезли до відділку. Після того як чоловіка відпустили з відділку, він прийшов додому і знов став буянити, а тому вона ще раз викликала службу "102", проте протокол про адміністративне правопорушення було складено і на неї також. Винною себе не вважає. Щодо можливого вжиття нецензурної лайки в адресу чоловіка, ОСОБА_1 зазначила, що таких обставин не пам'ятає, була схвильована та втомлена.
Дослідивши наявні матеріали, суд (суддя) не вбачає за можливе установлення події та складу адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім'ї.
Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (ст. 1).
У ході розгляду цієї справи судом (суддею) враховується, що домашнє насильство характеризується такими ознаками як умисність (з наміром досягнення бажаного результату), спричинення шкоди, порушення прав і свобод людини значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, а тому, у разі відсутності хоча б однієї із ознак, дії особи не можна розцінювати як насильство.
Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 21.05.2022 та доданих до нього матеріалах відсутні необхідні відомості, які б підтверджували склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Будь-яких підтверджень наявності у ОСОБА_1 умислу на застосування до ОСОБА_2 , домашнього насильства у розумінні Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" матеріали справи не містять.
Так, з рапорту оперативного чергового Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 21.05.2022, телефонний виклик служби "102" був здійснений ОСОБА_1 та вказала, що чоловік повернувшись з роботи почав кривдити і ображати її.
У поясненнях ОСОБА_2 вказується, що дружина вдарила його ганчіркою по тілу, вжила нецензурну лайку.
Описане, з урахуванням статури ОСОБА_1 , наявності у неї новонародженої дитини, не може свідчити про застосування насильства до чоловіка.
Будь-яких підтверджень наявності у ОСОБА_1 умислу на застосування домашнього насильства відносно ОСОБА_2 у розумінні Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" матеріали справи не містять.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осів діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують пр. розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
У справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" (рішення від 06.12.1998) Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. З цього принципу слідує також, що обов'язком обвинувачення є інформування особи про висунуті обвинувачення, щоб вона могла підготувати та належним чином представити аргументи на свій захист.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи докази у справі, пояснення особи, відносно якої складено протокол, суд (суддя) дійшов висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 23, ст. 173-2, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко