Справа № 709/441/22
16 червня 2022 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,
заінтересованої особи - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована
особа - Чорнобаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту смерті,-
ОСОБА_2 (далі - заявник) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту смерті.
В обґрунтування вказаної заяви зазначалося, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , яка проживала в м. Маріуполь Донецької області. З ІНФОРМАЦІЯ_2 з початком військового вторгнення російської федерації на територію України, почався масовий обстріл міст, в тому числі м.Маріуполь. 17 травня 2022 року ОСОБА_3 було госпіталізовано до КЗ "Маріупольська міська лікарня №2", де вона в стаціонарі померла. Після її смерті було видане лікарське свідоцтво про смерть №1330 від 21 травня 2022 року. Для отримання свідоцтва про смерть заявник звернувся до Чорнобаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), але йому було відмовлено у державній реєстрації смерті ОСОБА_3 , оскільки лікарське свідоцтво не є таким документом, так як видане на тимчасово окупованій території.
За вказаних обставин, єдиним законним шляхом для реєстрації смерті ОСОБА_3 і отримання свідоцтва про її смерть для родичів є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення.
З наведенням норм законодавства та на їх підставі заявник просить встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, уродженки с. Великі Канівці Чорнобаївського району Черкаської області, Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України - м. Маріуполь Донецької області.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 червня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.
Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутність.
Представник заінтересованої особи Рубан Т.В. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що здійснено запис у лікарському свідоцтві про смерть №1330 від 21 травня 2022 року, виданого Республіканським бюро судово-медичної експертизи ДНР.
Заявник є сином ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21 квітня 1964 року.
Чорнобаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)в позасудовому порядку не може видати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 та внести відповідні відомості до актового запису останньої, так як не надано передбаченого законодавством України документу підтверджуючого смерть особи. Лікарське свідоцтво №1330 від 21 травня 2022 року, видане Республіканським бюро судово-медичної експертизи ДНР не є таким документом, так як видане на тимчасово окупованій території.
Згідно з Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті, зокрема є: рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
В силу положень ч.ч. 2, 3 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення праві свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Отже, враховуючи, що ЦПК України передбачено можливість встановлення факту, який має юридичне значення, в даному випадку факту смерті особи, виникла необхідність в зверненні до суду з даною завою, щоб в подальшому було можливо здійснити належну реєстрацію смерті ОСОБА_3 в органах ДРАЦСу та мати можливість оформити, в тому числі, допомогу на поховання, повідомлення Пенсійного Фонду України про припинення нарахування пенсії.
За змістом абзацу другого частини першої статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України може бути подана за місцем проживання (перебування) заявника до суду за межами такої території України (Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2016 року № 9-1130/0/4-16 "Про окремі питання застосування Закону України від 4 лютого 2016 року N 990-VIII "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України").
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У 1971 році Міжнародним судом ООН були сформульовані так звані «Намібіївські винятки», з яких випливає, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» (пункт 125) зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини своєю практикою, що склалась, також підтримав цей стандарт. Зокрема, у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та росії» ЄСПЛ приділив увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. Судом було констатовано, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди: і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Суprus v.Тиrkеу, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Суprus v.Тиrkеу, 10.05.2001, §92).
Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Моzеr v. the Rерublic оf Мoldovа and russіа, 23.02.2016 §142).
Таким чином, факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується записом в лікарському свідоцтві про смерть №1330 від
21 травня 2022 року, виданого Республіканським бюро судово-медичної експертизи ДНР.
Отже, з огляду на зміст вказаних норм матеріального та процесуального права можна дійти висновку, що встановлення факту смерті на підставі рішення суду є підставою для проведення реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану (визнання державою факту смерті громадянина України), і таке рішення саме по собі не замінює документів, що видаються цим органом, а є лише підставою для одержання таких документів.
Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_2 про встановлення факту смерті фізичної особи обґрунтована та підлягає задоволенню.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 293, 315-317, 319, 430 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа - Чорнобаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту
смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: с. Великі Канівці, Чорнобаївський район, Черкаська область, Україна на тимчасово окупованій території
України - м. Маріуполь, Донецької області.
Рішення суду допустити до негайного виконання.
Копію рішення суду надіслати до Чорнобаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)для державної реєстрації смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Чорнобаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - місцезнаходження: вул. Центральна, 158, смт Чорнобай, Черкаська область, 19901; код ЄДРПОУ 04061010.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя В.В.Левченко