707/2418/21
2/707/133/22
про залишення позовної заяви без розгляду
15 червня 2022 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,
за участі: секретаря судового засідання - Костроміної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судув порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у якій просить суд:
- визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , укладений 01 листопада 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ;
- визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 7124989200:02:002:0006, розташованої по АДРЕСА_1 , укладений 01 листопада 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 7124989200:02:002:0006, розташовану по АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 17 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 01 лютого 2022 року /а.с. 39-42/.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 12 квітня 2022 року відмовлено у прийнятті визнання позову відповідачами та продовжено судовий розгляд у загальному порядку /а.с. 95-97/.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 12 квітня 2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 19 травня 2022 року, встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі /а.с. 101-104/.
19 травня 2022 року за клопотанням представника позивача - адвоката Антонюк І.А. проведення розгляду справи відкладено до 15 червня 2022 року.
15 червня 2022 року сторони, у тому числі позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Антонюк І.А., будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи, у судове засідання не з'явилися повторно, про причини неявки суд не повідомили, із будь-якими заявами, клопотаннями, зокрема, про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття з поважних причин, до суду не зверталися.
При цьому, представник позивача - адвокат Антонюк І.А. про судове засідання, призначене на 15 червня 2022 року, повідомлена особисто під розписку /а.с. 113/.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку вказаним обставинам справи, вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до частин 1, 2, пункту 10 частини 3 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року в справі "Смірнова проти України").
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Відповідно до норм пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з частиною 5 статті 223, пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, суд відкладає розгляд справи в разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача у судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
При цьому, суд вважає необхідним звернути увагу позивача на те, що процесуальний закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, що викладена у постанові від 22 травня 2019 року в справі № 310/12817/13.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, вказані положення закону пов'язані із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на розумні строки розгляду справи, беручи до уваги те, що сторона позивача зловживає своїми процесуальними правами, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки позивач та представник позивача, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилися у судове засідання без поважних причин та не подали заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.
Відтак, суд дійшов висновку, що цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 13, 223, 257 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Учасники справи можуть ознайомитись текстом ухвали, в електронній формі, на офіційному вебпорталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Т. А. Миколаєнко