Справа № 2а-286/10/1770
09 липня 2010 р. 10год. 42хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача: Наконечний Ю.М.,
відповідач: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості , -
Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 5324,31грн., з них: 4420,95грн. орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, 903,36грн. єдиного податку з підприємницької діяльності.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Судом не визнавалась обов'язковою участь відповідача у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 Корецькою районною державною адміністрацією зареєстрований як фізична особа-підприємець 09.05.1998р. та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків з 13.05.1998р.
Станом на 15.01.2010 року відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 5324,31грн., з них: 4420,95грн. орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, 903,36грн. єдиного податку з підприємницької діяльності.
Вказана заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем податків та застосування щодо нього позивачем штрафних (фінансових) санкцій та пені.
Так, заборгованість відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виникла на підставі самостійно складених та поданих до податкового органу податкових декларацій №4452 від 09.06.2009р. та №347 від 29.01.2009р.
ОСОБА_2 згідно з поданою ним заявою від 16.12.2008р. перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку й звітності та є платником єдиного податку за декількома видами діяльності.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені законом терміни, позивачем було виставлено відповідачу податкові вимоги: першу №1/587 від 23.07.2009р. на суму узгодженого податкового зобов'язання 296,33грн. і здійснено запис у державний реєстр застав рухомого майна про податкову заставу, а також другу №2/698 від 25.08.2009р. на суму узгодженого податкового зобов'язання 1409,03грн. Крім того, позивачем сформовано податкові повідомлення-рішення №0032211751/0 від 09.10.2009р., №0024351751/0 від 18.09.2009р., №0024361751/0 від 18.09.2009р., згідно з якими відповідачу за несвоєчасну сплату вказаного податку нараховані штрафні (фінансові) санкції та пеня.
Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.3), копією картки фізичної особи - платника податків та копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.4), копією заяви відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.5), копією корінця свідоцтва про сплату єдиного податку серії Ж №203054 (а.с.6), копіями податкових декларацій та додатків (а.а.с.7-12), копіями корінців податкових вимог: першої №1/587 від 23.07.2009р. та другої №2/698 від 25.08.2009р (а.с.13), копіями облікових карток платника (а.а.с.14-22), копіями корінців податкових повідомлень-рішень від 09.10.2009р. №0032211751/0, від 18.09.2009р. №0024351751/0, №0024361751/0 (а.а.с.23-24), розрахунком податкового боргу (а.с.26), копією рішення Гощанської районної ради №176 від 20.12.2007р. "Про ставки та порядок справляння єдиного податку з підприємців району" (а.с.42).
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 2 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992р. (далі - Закон №2535-XII) передбачає, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно зі ст.13 Закону №2535-XII, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст.15 Закону №2535-XII, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з ч.2 п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999 р. №746/99 (далі -Указ №746/99) ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно до ч.3 п.2 Указу №746/99 у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Рішенням Гощанської районної ради №176 від 12.12.2007р. масимальна ставка єдиного податку для видів діяльності, обраних відповідачем, встановлена в розмірі 200грн. на місяць.
Частиною 6 п.2 Указу Президента України №746/99 встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р. (далі- №2181-III) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону №2181-III платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-III встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.4.2.1. Закону №2181-III, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р. платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Крім того, відповідно до п.17.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III (далі - Закон №2181-III ) сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку.
Оскільки відповідач не оскаржував податкових вимог та податкових повідомлень-рішень, то загальна сума податкової заборгованості є узгодженою і підлягає сплаті.
Відповідно до п.3.1.1 ст.3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990р. встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, зважаючи на те, що доказів сплати податкового боргу у сумі 5324,31грн. відповідачем суду не надано, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно з ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до місцевого бюджету Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області заборгованість у сумі 5324,31грн., з них: 4420,95грн. орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, 903,36грн. єдиного податку з підприємницької діяльності.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дудар О.М.
Постанова складена у повному обсязі 13.07.2010р.