Справа № 712/4228/22
Провадження № 1-кс/712/1997/22
16 червня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
Слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 , за погодженням прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Клопотання мотивується тим, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022250310001083 від 13.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Черкаської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 перебуває на посаді дізнавача СД Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781 -XII від 23.12.1993, органи Національної поліції є правоохоронними органами України.
Таким чином, ОСОБА_5 , займаючи вказану посаду, з моменту призначення на зазначену посаду є працівником правоохоронного органу.
Встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою, АДРЕСА_1 .
13.06.2022, близько 00.30 години між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла суперечка під час якої ОСОБА_7 вибігла з квартири у якій вона проживає разом з чоловіком та сіла до автомобіля «OPEL VEKTRA», н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 та почала рухатися по вул. Щорса у м. Чигирин, Черкаської області.
Після чого ОСОБА_5 13.06.2022, близько 01.00 години, перебуваючи на вул. Щорса, у м. Чигирин, Черкаської області наздогнав її та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті іншій людині та бажаючи їх настання, в ході бійки з ОСОБА_7 обома руками сильно потягнув на себе ціпок наявний на шиї ОСОБА_7 спричинивши їй механічну асфіксію, що призвело до смерті останньої.
Після чого ОСОБА_5 поклав труп ОСОБА_7 до автомобіля «OPEL VEKTRA», н.з. НОМЕР_1 та відвіз його до перехрестя вул. Червоноармійської, вул. Павла Тетері та вул. Михайла Старицького у м. Чигирин, Черкаської області де приховав серед побутового сміття.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються:
- протоколом огляду місця події від 13.06.2022, проведеного на ділянці місцевості у м. Чигирин Черкаської області, де виявлено труп ОСОБА_7 , в ході якого вилучено 3 недопалки цигарок «Rotmans»; мобільний телефон у чохлі жовто-блакитного кольору з накладенням речовини бурого кольору; капці; зрізи нігтів з лівої та правої рук трупа ОСОБА_7 ; мікронакладення з обох рук та дактилоплівка трупа ОСОБА_7 ; зразки волосся з 5-ти частин голови трупа ОСОБА_7 ; дактилоскопіювання пальців та долонь трупа ОСОБА_7 ; шматок поліетиленого пакету з нашаруванням речовини бурого кольору; 2 сліди підошви взуття (гіпсовий зліпок); 2 сліди транспортного засобу (2 гіпсових зліпка);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 13.06.2022, з якого вбачається, що він проживає по сусідству з матір'ю ОСОБА_5 , яка 13.06.2022 орієнтовно о 16 годині зателефонувала до свідка ОСОБА_8 та попросила допомогти її сину у пошуках його дружини ОСОБА_7 , оскільки остання пропала, на що він відповів згодою. Перед початком пошуків ОСОБА_7 , підозрюваний ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 та іншим чотирьом місцевим чоловікам, які допомагали у пошуках, що вночі, точний час в який він не пригадує, він прокинувся і виявив, що з квартири зникла його дружина. Після цього всі пішли шукати ОСОБА_7 . Перебуваючи поблизу сміттєзвалища він побачив одягнене тіло жінки, яка була мертва та біля неї був слід волочіння протяжністю орієнтовно 2 метри. Він зрозумів, що це тіло ОСОБА_7 , у зв'язку з чим зателефонував ОСОБА_5 та повідомив йому про вказаний факт. Коли він прийшов до вказаного місця, то підбіг до тіла ОСОБА_7 , почав її трясти та просити, щоб вона встала, почав плакати у зв'язку з чим його відтягнули від неї та викликали поліцію;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.06.2022, з якого вбачається, що ОСОБА_7 працювала разом з нею у магазині та розповідала їй, що між нею та її чоловіком ОСОБА_5 часто виникають сварки на ґрунті взаємних ревнощів, у зв'язку з чим він її постійно бив та вона неодноразово бачила на тілі ОСОБА_7 синці. 12.06.2022 ввечері ОСОБА_9 з її чоловіком та ОСОБА_7 з чоловіком ОСОБА_5 відпочивали разом, в ході чого вживали алкогольні напої, а саме: пиво, шампанське. Коли вони підвозили ОСОБА_9 з її чоловіком додому на їх автомобілі марки «Опель», то ОСОБА_7 зробила зауваження ОСОБА_5 , що він у стані сп'яніння і попросила сісти за кермо. Це зауваження останньому не сподобалося і сам надалі продовжив кермувати автомобілем. Що відбувалося після того, як їх відвезли з чоловіком додому, ОСОБА_9 не відомо. В той же час, 13.06.2022 о 5 годині на мобільний телефон ОСОБА_9 телефонував ОСОБА_5 , з яким вона поспілкувалася о 7 годині. В ході телефонної розмови ОСОБА_5 повідомив, що о 5 ранку він прокинувся і виявив відсутність ОСОБА_7 , тобто вона зникла. Протягом дня він приходив двічі до магазину, в якому працює ОСОБА_9 та запитував про знайомих своєї дружини та пропонував допомогти йому здійснити пошук ОСОБА_7 ввечері, однак ввечері їй стало відомо, що останню знайшли мертвою;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.06.2022, який надав аналогічні покази, показам свідка ОСОБА_9 , яка являється його дружиною;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.06.2022, який являється сусідом сім'ї ОСОБА_12 , яку характеризує, як звичайну сім'ю;
- протоколом допиту ОСОБА_13 від 13.06.2022, з якого вбачається, що вона проживає неподалік від місця проживання сім'ї ОСОБА_12 . 12.06.2022 приблизно о 19 годині вона бачила ОСОБА_7 , яка збиралася зі своїм чоловіком їхати відпочивати. 13.06.2022 приблизно о 00 годин вона побачила, що автомобіль Фархутдінових приїхав та припаркувася на тому ж місці, що і завжди, після чого, орієнтовно у проміжок часу з 01 години по 02 годину їх автомобіль знову завівся, розвернувся на території домоволодіння та виїхав звідти наліво після чого заглох, покотився вниз по схилу. Про зникнення ОСОБА_7 їй стало відомо від працівників поліції. Характеризує ОСОБА_7 , як жінку, яка б з будинку не пішла серед ночі;
- протоколом допиту ОСОБА_14 від 14.06.2022, з якого вбачається, що у нього наявна камера відеоспостереження, яка фіксує територію двору. Після того, як ОСОБА_5 повідомив про зникнення його дружини ОСОБА_7 , то він переглянув ретельно відеозапис і встановив, що автомобіль Фархутдінових приблизно о 00 год. 06 хв. припаркувався на звичайному місці, в подальшому о 01 год. 29 хв. вказаний автомобіль виїхав з домоволодіння та о 01 год. 48 хв. повернувся на місце паркування;
- протоколом огляду автомобіля марки «Opel», д.н.з. НОМЕР_1 , з якого вбачається, що у автомобілі виявлено та вилучено транспортний засіб марки «Opel», д/н НОМЕР_1 , змив з дзеркала водійських дверцят вказаного транспортного засобу, контрольний змив з дзеркала водійських дверцят вказаного транспортного засобу, змив з арки водійських дверцят вказаного транспортного засобу, контрольний змив з арки водійських дверцят вказаного транспортного засобу;
- протоколом та відеозаписом обшуку від 14.06.2022 проведеного за адресою, АДРЕСА_1 під час якого ОСОБА_5 пояснив, що 13.06.2022, близько 00.30 у квартирі в якій проводиться обшук між ним та його дружиною ОСОБА_7 виникла сварка в ході якої остання, вибігла з квартири сіла до автомобіля «Opel Vectra» н. НОМЕР_2 та почала рухатися по вул. Щорса у м. Чигирин, Черкаської області. Після чого ОСОБА_5 13.06.2022, близько 01.00 години, перебуваючи на вул. Щорса, у м. Чигирин, Черкаської області наздогнав ОСОБА_7 , зупинив автомобіль та під час бійки ударив її головою об автомобіль в результаті чого остання втратила свідомість. ОСОБА_5 поклав ОСОБА_7 до автомобіля та повіз додому, однак побачивши світло фар автомобіля який їхав назустріч, злякався та відвіз тіло ОСОБА_7 до смітника. Після чого дістав його з автомобіля та поклав серед побутового сміття та гілок.
- поясненнями ОСОБА_5 від 15.06.2022 наданими ним під час проведення службового розслідування в яких він зазначає обставини аналогічні обставинам викладеними ним під час обшуку від 14.06.2022;
- протоколом та відеозаписом допиту підозрюваного ОСОБА_5 відповідно до яких ОСОБА_5 змінює висловлену ним під час обшуку та надання пояснень версію та зазначає, що після сварки близько 01 години 13.06.2022 він відвіз дружину до зупинки громадського транспорту та залишив там, після чого не виявив її вдома о 5 ранку.
- протоколом затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України від 14.06.2022, з якого вбачається, що в ході особистого обшуку останнього у нього виявлено та вилучено пару кросівок «New Balance» чорного кольору з білими полосами, штани чорного кольору, футболку чорного кольору з написом «Adidas», мобільний телефон «Ксіомі Ред Мі 9»;
- протоколом освідування особи ОСОБА_5 від 14.06.2022, з якого вбачається, що у останнього на правій кисті правої руки виявлено два садна, а також здійснено змиви з рук та контрольний змив.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування, спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому провадженні, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, орган досудового розслідування вважає необхідним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п. п. 1-4 ст. 177 КПК України.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
Кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєно службовою особою правоохоронного органу, яка повинна мати високі моральні якості, бути принциповим і непримиренним до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків, справедливістю та непідкупністю; особисто суворо додержуватися вимог закону; сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону;
Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 зумовлене тяжкими наслідками для потерпілої особи у виді заподіяння їй смерті, та її близьких родичів у виді пов'язаних з цим моральних страждань та матеріальних витрат, в тому числі і для суспільства в цілому, оскільки спрямоване проти життя особи, яке відповідно до ст. 3 Конституції України є найважливішою соціальною цінністю. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Підстави для застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні, тому що він притягується до відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, а також встановлено обставини, які підтверджують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 та підтверджують наявність зазначених ризиків.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке безальтернативно передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, а від так встановлена наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення безперешкодного, повного та всебічного досудового розслідування даного кримінального провадження, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 працюючи в органах Головного управління Національної поліції в Черкаській області та виконуючи свої службові обов'язки, досконало знаючи методи та спосіб здійснення досудового розслідування кримінального провадження, збирання доказів, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та в подальшому судового розгляду, та через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів та речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, вчинюватиме такі дії, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на родичів загиблої, які матимуть процесуальний статус потерпілих, свідків, експертів, якими проводяться та будуть проводитися ряд судових експертиз для встановлення об'єктивної істини у справи, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, які будуть залучатися до проведення слідчих дій. Вірогідність вчинення вказаного впливу має високий ступінь, оскільки підозрюваний працюючи в органах Головного управління Національної поліції в Черкаській області та виконуючи свої посадові обов'язки, знає вказаних осіб особисто або опосередковано, а з родичами ОСОБА_7 за час спільного проживання з останньою підтримував спілкування та володіє інформацією про їх місця проживання, морально-психологічні особливості, за допомогою яких зможе чинити тиск на них, погрожувати тощо.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, спробувати знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, орган досудового розслідування не зможе забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти ним впливу на учасників кримінального провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій тощо.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задоволити.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, та вказував на необґрунтованість підозри ОСОБА_5 .
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, вину у інкримінованому йому злочині не визнає.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точку зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нею обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього та дослідивши кримінальне провадження є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 у кримінальному правопорушенні.
Відповідно до частини 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
З клопотання вбачається, що із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, наведені у ньому ризики, як мета обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є такими, що виправдовують його застосування, зокрема слідчий вказує, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, спробувати знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєно службовою особою правоохоронного органу, яка повинна мати високі моральні якості, бути принциповим і непримиренним до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків, справедливістю та непідкупністю; особисто суворо додержуватися вимог закону; сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону.
Підозрюваний ОСОБА_5 працюючи в органах Головного управління Національної поліції в Черкаській області та виконуючи свої службові обов'язкиз 2012 року, досконало знаючи методи та спосіб здійснення досудового розслідування кримінального провадження, збирання доказів, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та в подальшому судового розгляду, та через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів та речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, вчинюватиме такі дії.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, під час обшуку, який був проведений 14.06.2022 за адресою, АДРЕСА_1 ОСОБА_5 пояснив, що 13.06.2022, близько 00.30 у квартирі в якій проводиться обшук між ним та його дружиною ОСОБА_7 виникла сварка в ході якої остання, вибігла з квартири сіла до автомобіля «Opel Vectra» н.з НОМЕР_3 та почала рухатися по вул. Щорса у м. Чигирин, Черкаської області. Після чого ОСОБА_5 13.06.2022, близько 01.00 години, перебуваючи на вул. Щорса, у м. Чигирин, Черкаської області наздогнав ОСОБА_7 , зупинив автомобіль та під час бійки ударив її головою об автомобіль в результаті чого остання втратила свідомість. ОСОБА_5 поклав ОСОБА_7 до автомобіля та повіз додому, однак побачивши світло фар автомобіля який їхав на зустріч, злякався та відвіз тіло ОСОБА_7 до смітника. Після чого дістав його з автомобіля та поклав серед побутового сміття та гілок.
15.06.2022 ОСОБА_5 надав пояснення, в яких зазначив обставини аналогічні обставинам викладеними ним під час обшуку від 14.06.2022.
Під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_5 змінив висловлену ним під час обшуку та надання пояснень версію та зазначив, що після сварки близько 01 години 13.06.2022 він відвіз дружину до зупинки громадського транспорту та залишив там, після чого не виявив її вдома о 5 ранку.
Зміна показів підозрюваним ОСОБА_12 свідчить про те, що останній свідомо ухиляється від відповідальності.
В судовому засіданні підозрюваний зазначив, що змінив покази, оскільки на нього був здійснений тиск працівниками правоохоронних органів, які декілька разів його били.
Суд критично відносить до даних тверджень оскільки, при огляді медичними працівниками тілесних ушкоджень не виявлено.
Таким чином, на даний час існують, передбачені ст. 177 КПК України ризики, оскільки з урахуванням в сукупності обставин відповідно до ст. 178 КПК України: ОСОБА_5 має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоїв злочин спрямований проти життя особи, будучи службовою особою правоохоронного органу.
ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на родичів загиблої, які матимуть процесуальний статус потерпілих, свідків, які є сусідами, експертів, якими проводяться та будуть проводитися ряд судових експертиз для встановлення об'єктивної істини у справи, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, які будуть залучатися до проведення слідчих дій, переховуватись від органів досудового розслідування, спробувати знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду.
Підозрюваний має на утриманні неповнолітніх дітей, учасник АТО, працював дізнавачем СД Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, раніше не судимий.
Ураховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжувати злочинну діяльність, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, захист інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, слідчий суддя приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Жоден менш обтяжливий запобіжний захід у виді домашнього арешту чи особистого зобов'язання, враховуючи поведінку підозрюваного, не дозволить мінімізувати вищевказані ризики, особливо на такому етапі досудового розслідування, який потребує проведення значної кількості слідчо-розшукових дій.
За роз'ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.
Суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_15 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
Згідно ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 7 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Враховуючи повідомлення підозрюваного про нанесення йому тілесних ушкоджень зі сторони поліції, слідчий суддя вважає за необхідне реагувати в порядку ст. 206 КПК України для здійснення перевірки дотримання вимог законодавства під час затримання особи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183-184, 186, 193-194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_4 , за погодженням прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 11 серпня 2022 року, включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з 13 червня 2022 року.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Виконання ухвали покласти на Четвертий слідчий відділ (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення, слідчому для виконання та прокурору для відома.
Копію ухвали направити начальнику Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві для організації її виконання.
Доручити Черкаській обласній прокуратурі провести дослідження дотримання вимог законодавства під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Невідкладно провести судово-медичне обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1