21 липня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-46977/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
за участю:
представника позивача - Квач Г.М.,
представника відповідача - Гриценко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -
17 вересня 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Полтавський домобудівельний комбінат" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0000242301/0 від 30.01.2009 року, №0000242301/1 від 15.04.2009 року, №0000242301/2 від 23.06.2009 року, №0000242301/3 від 09.09.2009 року про визначення податкового зобовґязання з податку на додану вартість в сумі 98 155,5 грн., в тому числі основний платіж - 65 437 грн. та штрафні санкції - 32 718,5 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що господарські операції по придбанню піску у ТОВ «Промислової компанії «Технологічна комплектація та будівництво» підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку.
13.05.2009 року представник позивача надіслав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнати нечинними частково в частині в сумі податкового зобов'язання з податку на додану вартість 90 819 грн., в тому числі основний платіж - 60 546 грн. та штрафні санкції - 30 273 грн. В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначив, що податкові зобов'язання в іншій сумі стосуються інших контрагентів, визнані підприємством та сплачені.
В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти позову, посилаючись на те, що у товарно - транспортних накладних на поставку піску вантажовідправником зазначено не ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво», а ВАТ «Яциново - слобідський кар'єр піску», тому господарські операції позивача з ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» мають «фіктивний характер».
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
В період з 28.11.2008 року по 14.01.2009 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві) проведено планову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Полтавський домобудівельний комбінат» (далі - ВАТ «Полтавський ДБК») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року. За наслідками перевірки складено акт № 84/23/01270581 від 21.01.2009 року та прийнято податкове повідомлення - рішення №0000242301/0 від 30.01.2009 про визначення податкового зобовґязання з податку на додану вартість в сумі 98 155,5 грн., в тому числі основний платіж - 65 437 грн. та штрафні санкції - 32 718,5 грн. За наслідками адміністративного оскарження прийнято податкові повідомлення - рішення №0000242301/1 від 15.04.2009 року, №0000242301/2 від 23.06.2009 року, №0000242301/3 від 09.09.2009 року на ту ж суму податкового зобов'язання.
Перевіркою виявлено порушення п.п. 7.4.4., 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року, а саме в 2007 року - І півріччі 2008 року ВАТ «Полтавський ДБК» завищено податковий кредит з ПДВ внаслідок включення податкових накладних, виписаних ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» за операціями по придбанню піску.
Як встановлено перевіркою, у подорожніх листах та товарно - транспортних накладних зазначено: вантажовідправник - ТОВ «Яциново - Слобідський кар'єр піску», вантажоотримувач - ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат», пункт завантаження - ТОВ «Яциново - Слобідський кар'єр піску», пункт розвантаження - ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат».
На підставі викладеного перевіряючий зробив висновок, що фактично ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» не здійснювало поставку піску ВАТ «Полтавський ДБК» та що угода між цими підприємствами була «фіктивною» (нікчемною).
Суд не погоджується з таким висновком податкового органу враховуючи наступне.
01.03.2007 року між ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» та ВАТ «Полтавський ДБК» укладено договір на поставку піску, згідно п. 1 якого ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» (виконавець) зобов'язується поставити замовнику (ВАТ «Полтавський ДБК») пісок згідно прайс - листа виконавця на загальну суму 200 000 грн.
Як встановлено перевіркою (арк. 11 Акту) ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» видало позивачу податкові накладні: № 336 від 02.03.07 року, № 335 від 02.03.07 року, № 269 від 02.04.07 року, № 650 від 03.05.07 року, № 1345 від 24.05.07 року, № 1344 від 24.05.07 року, № 2146 від 27.07.07, № 1952 від 01.08.07року, № 2716 від 27.08.07 року, № 2779 від 31.08.07 року, 2749 від 07.09.07 року, № 3212 від 21.09.07 року, № 3257 від 01.10.07 року, № 4145 від 01.11.07, № 4144 від 01.11.07 року, № 4456 від 06.11.07 року, № 5014 від 06.12.07 року, № 5184 від 29.12.07 року, № 597 від 03.03.2008 року та № 1025 від 02.04.08 року на загальну суму 363 278,75 грн., в тому числі ПДВ - 60 546,46 грн.
На підтвердження спірних операцій поставки піску позивачем надано договір поставки піску від 01.03.2007 року, податкові накладні, видаткові накладні, видані ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво», а також первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження факту перевезення піску на підприємство позивача: договір перевезення, укладений ВАТ «Полтавський ДБК» та Полтавською філією УДП «Укрінтеравтосервіс», товарно - транспортні накладні, реєстри автопослуг, акти виконання робіт, рахунки та банківські виписки, що підтверджують оплату послуг по перевезенню.
Наданими документами підтверджується, що протягом 2007 року - І півріччя 2008 року ВАТ «Полтавський ДБК» придбавало у ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» пісок загальною вартістю 363 278,75 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Оскільки господарські операції між ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» та ВАТ «Полтавський ДБК» підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку наявність товарно - транспортних накладних, передбачених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не є підставою для відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку.
Разом з тим, представником позивача надано суду товарно - транспортні накладні зі штампом ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво», які підвтерджують отримання позивачем піску протягом 2007 - І півріччя 2008 року.
Дослідивши всі докази в їх сукупності суд вважає, що товарно - транспортні накладні надані позивачем також є доказом реальності господарських операцій між ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» та ВАТ «Полтавський ДБК» навіть незважаючи на те, що вантажовідправником в них зазначено ТОВ «Яциново - Слобідський кар'єр піску». При цьому суд враховує наступне.
Допитаний в судовому засіданні у повґязаній справі Полтавського окружного адмінстративного суду № 2а - 46 970/09/1670 в якості свідка ОСОБА_3, який був директором ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» під час здійснення спірних господарський операцій, пояснив, що протягом 2007 - 2008 року дісно закуповував пісок у ТОВ «Яциново - Слобідський кар'єр піску» та продавав його ВАТ «Полтавський ДБК», який в свою чергу отримував пісок на карґєрі по талонам, які видавалися продавцем.
Пояснення свідка узгоджуються з поясненнями представника позивача, який пояснив, що пісок ВАТ «Полтавський ДБК» у 2007 - 2008 році отримувало у ТОВ «Яциново - Слобідський кар'єр піску» за талонами, які видавалися ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво».
Згідно витягу з ЄДРПОУ наданого ДПІ у м. Полтаві станом на 22.04.2010 року ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» знаходиться в реєстрі під номером 10005871229 за адресою АДРЕСА_1.
Згідно свідоцтва № 100005229 ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» було зареєстровано як платник податку на додану вартість з 12.12.2006 року. Реєстрацію анульовано Актом ДПІ у м. Полтаві № 123 від 17.07.2009 року.
Таким чином, під час здійснення господарських операцій з ВАТ «Полтавський ДБК» у 2007 - 2008 роках ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» було зареєстровано платником ПДВ в установленому законом порядку, а тому мало право видавати податкові накладні.
За викладених обставин висновок ДПІ у м. Полтаві про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво» та ВАТ «Полтавський ДБК» 01.03.2007 року є передчасним. Зазначений договір поставки піску не суперечить вимогам цивільного та господарського законодавства є чинним в силу презумпції правомірності правочину, встановленої статтею 204 Цивільного кодексу України та обов'язковим для виконання сторонами в силу статі 629 Цивільного кодексу України.
Всупереч положень ч. 2 ст.71 КАС України відповідач не надав доказів «фіктивності» вищезазначеної угоди, в тому числі вироку суду, який би підтверджував факти здійснення фіктивного підприємництва посадовими особами ТОВ «Промислова компанія «Технологічна комплектація та будівництво».
Між тим, пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон України «Про ПДВ») встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).
При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Аналогічні вимоги містяться і в п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовґязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки рішення про визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій є правовим актом індивідуальної дії, то згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується. У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» про визнання нечинними повідомлень - рішень, і визнати протиправними та скасувати повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000242301/0 від 30.01.2009 року; № 0000242301/1 від 15.04.2009 року; № 0000242301/2 від 23.06.2009 року; № 0000242301/3 від 09.09.2009 року в оскаржуваній частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
За викладених обставин позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.
.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про часткове визнання нечинними податкових повідомлень - рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000242301/0 від 30.01.2009 року, №0000242301/1 від 15.04.2009 року, №0000242301/2 від 23.06.2009 року, №0000242301/3 від 09.09.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 90 819 грн., в тому числі основний платіж - 60 546 грн. та штрафні санкції - 30 273 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено ДАТА.
Суддя К.І. Клочко