16 липня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-3109/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
при секретарі - Коробовій А.В.,
за участю:
представника позивача - Мандриченко Л.Л.,
представника відповідача - Гнипи Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородського міського управління Головного управління МНС України в Полтавській області до Контрольно-ревізійного відділу в м. Миргороді та Миргородському районі, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді про визнання нечинною та скасування вимоги в частині пунктів 3, 4, -
29 червня 2010 року Миргородське міське управління Головного управління МНС України в Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного відділу в м. Миргороді та Миргородському районі, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді про визнання нечинною та скасування вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Миргороді та Миргородському районі від 05.05.2010 року № 01-14/1067 в частині пунктів 3, 4 щодо дебіторської заборгованості Пенсійного фонду на суму 106 552,86 грн. та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на суму 2 377,86 грн. та щодо недоотриманих коштів від наданих платних послуг в сумі 15 529, 91 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за результатами планової виїзної ревізії використання бюджетних коштів Миргородського міського управління ГУ МНС України в Полтавській області, оформленої актом від 02.04.2010 року № 01-21/24, відповідачем винесено вимогу про усунення порушень від 05.05.2010 року № 01-14/1067, пункти 3 та 4 якої є незаконними. Вказував, що висновок ревізії про наявність факту зайвого нарахування, утримання та перерахування внесків до Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за 2008-2009, січень -лютий 2010 року в результаті невірного визначення розміру фонду оплати праці для нарахування та утримання внесків, а саме, включення до нього сум індексації, нарахованої на грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу, є неправомірним, оскільки органом контрольно-ревізійної служби перебрано повноваження щодо перевірки достовірності та повноти нарахування внесків, які належать лише органам Пенсійного фонду та органам фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім того, із змісту Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про індексацію грошових доходів населення» чітко не вбачається, що індексація грошового забезпечення не є об'єктом для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а роз'яснення з цього приводу МНС надано лише листами № 02-3005/201 від 19.03.2010 року та № 02-2854/201 від 15.03.2010 року, а також відповідачем при визначенні дебіторської заборгованості Пенсійного фонду перед позивачем на загальну суму 106 552,86 грн. за період 2008-2009 роки, січень-лютий 2010 року, не взято до уваги, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Миргороді було здійснено позапланову перевірку позивача за період з 01.01.2005 року по 31.03.2009 року, якою порушень чинного законодавства з питання нарахування страхових внесків на індексацію грошового забезпечення не встановлено, і відповідно до листа УПФ в м. Миргороді від 17.05.2010 року № 2987/03-24 за період, що був перевірений, кошти, перераховані як нарахування на індексацію грошового забезпечення, повернуті не будуть.
Зазначав, що висновок ревізії про недоотримання позивачем коштів в сумі 15 529,91 грн. у зв'язку із наданням платних послуг із проведення оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, без урахування суми податку на додану вартість, також є незаконним, оскільки у позивача, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, були відсутні правові підстави для нарахування ПДВ у ціні платних послуг. Крім того, орган контрольно-ревізійної служби взагалі не мав повноважень здійснювати перевірку щодо нарахування ПДВ, оскільки здійснення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових) платежів згідно ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»віднесено до компетенції органів державної податкової служби.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
У запереченнях посилався на те, що відповідно до п. 2.9. Плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ України на І квартал 2010 року, п. 1.1.2.1. плану контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійного відділу в м. Миргороді та Миргородському районі з 10.03.2010 року по 02.04.2010 року спеціалістами КРВ в м. Миргороді та Миргородському районі проведено планову виїзну ревізію використання бюджетних коштів, виділених для забезпечення сил цивільного захисту в Миргородському міському управлінні Головного управління МНС України в Полтавській області за 2008-2009 роки, січень-лютий 2010 року. Предметом ревізії позивача було, зокрема, питання законності перерахування внесків до Пенсійного фонду та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що згідно Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»віднесено до компетенції відповідача. Ревізією встановлено та зафіксовано в акті від 02.04.2010 року № 01-21/24, що позивачем безпідставно здійснювалося нарахування страхових внесків на суми індексації грошового забезпечення військовослужбовців, тому зайво використані бюджетні кошти на перерахування внесків в сумі 107 805,98 грн. - до Пенсійного фонду та в сумі 2377,86 грн. - до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Крім того, ревізією було встановлено недоотримання позивачем коштів в сумі 15 529,91 грн. у зв'язку із наданням платних послуг із проведення оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, без урахування суми податку на додану вартість, що є порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 774, якою визначено тарифи із урахуванням податку на додану вартість.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Контрольно-ревізійним відділом в м. Миргород та Миргородському районі відповідно до п. 2.9. Плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ України на І квартал 2010 року, п. 1.1.2.1. плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного відділу в м. Миргороді та Миргородському районі, на підставі направлень від 09.03.2010 року № 23, 24, 25 проведено планову виїзну ревізію використання бюджетних коштів, виділених для забезпечення сил цивільного захисту в Миргородському міському управлінні Головного управління МНС України в Полтавській області, що підпорядковане Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи, за період 2008-2009 роки, січень-лютий 2010 року.
За результатами ревізії складено акт № 01-21/24 від 02.04.2010 року, який підписано начальником Миргородського міського управління ГУ МНС України в Полтавській області Редько О.А. із запереченнями.
Ревізорами в ході проведення ревізії встановлено та зафіксовано в акті ревізії, зокрема, наступні порушення.
Суцільною ревізією дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обов'язкових внесків до державних цільових фондів (пенсійного фонду та фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття) за ревізійний період встановлено зайве нарахування, утримання та перерахування внесків до Пенсійного фонду за 2008-2009 роки та січень-лютий 2010 року в результаті невірного визначення розміру фонду оплати праці для нарахування та утримання внесків -включення до бази нарахування та утримання внесків до Пенсійного фонду сум індексації, нарахованої на грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»та п. 1 постанови КМУ від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Сума зайвого нарахування та перерахування внесків до пенсійного фонду склала 107 805,98 грн., в тому числі: у 2008 році -18 089,22 грн., у 2009 році -72 338 грн., у січні-лютому 2010 року -17 378,76 грн. Внаслідок допущених порушень у звіті Ф № 2 завищені касові та фактичні видатки по КЕКВ 1120 за 2008 рік на 18 089,22 грн., за 2009 рік -на 72 338 грн., чим порушено вимоги п. 1.2., 1.3. Порядку від 10.01.2009 року № 4, п. 1 Наказу № 8 від 15.01.2010 року, ч.1 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV, за 2010 рік до книги «Журнал-головна»внесено недостовірні дані в частині завищення суми нарахованих внесків до пенсійного фонду (кредит субрахунку 651 «Розрахунки з пенсійного забезпечення») на суму 17 378,76 грн., чим порушено ч. 1 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV.
З аналогічних підстав встановлено зайве нарахування та перерахування внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття на загальну суму 2377,86 грн., в тому числі: у 2009 році -1291,68 грн., у січні-лютому 2010 року - 1086,18 грн. Внаслідок допущених порушень у звіті Ф № 2 завищені касові та фактичні видатки по КЕКВ 1120 за 2009 рік на 1291,68 грн., чим порушено вимоги п. 1 Наказу № 8 від 15.01.2010 року, ч.1 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV, за 2010 рік до книги «Журнал-головна»внесено недостовірні дані в частині завищення суми нарахованих внесків до пенсійного фонду (кредит субрахунку 653 «Розрахунки зі страхування на випадок безробіття») на суму 1086,18 грн., чим порушено ч. 1 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV.
Ревізією повноти отримання доходів від наданих платних послуг по проведенню оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та оцінки (експертизи) проектно-кошторисної документації, яка не потребує висновку комплексної державної експертизи встановлено, що в порушення вимог пп. 3, 4 додатку до постанови КМУ від 31.05.2006 року № 774 до оплати замовникам виставлялися рахунки за надані вищевказані платні послуги без урахування суми податку на додану вартість, натомість зазначеною постановою КМУ затверджені тарифи на надання платних послуг з урахуванням суми ПДВ. Внаслідок надання платних послуг за заниженою вартістю (виключення із тарифу суми ПДВ) Миргородським МУ ГУ МНС України в Полтавській області недоотримано власних надходжень по оцінці (експертизі) протипожежного стану підприємства та оцінці (експертизи) проектно-кошторисної документації, яка не потребує висновку комплексної державної експертизи на суму 15 529,91 грн. ( за 2008 р. -7736,23 грн., 2009 р. -6779,84 грн., січень-лютий 2010 р. -1013,84 грн.).
На підставі вищевказаного акту ревізії та відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»Контрольно-ревізійним відділом в м. Миргород та Миргородському районі на адресу позивача було направлено письмову вимогу про усунення виявлених порушень плановою виїзною ревізією від 05.05.2010 року за вих. № 01-14/1067, пунктом 3 якої було зобов'язано позивача відобразити у бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість Пенсійного фонду на суму 106 552,86 грн. та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на суму 2377,86 грн., що зайво перераховані до Фондів; провести взаємозвірку розрахунків між Миргородським міським управлінням ГУ МНС України в Полтавській області та органом Пенсійного фонду і Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; здійснити корегування на суму зайво сплачених внесків; а пунктом 4 - при формуванні та використанні власних надходжень установи дотримуватись вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року № 659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрямки використання»; забезпечити надходження на рахунки Миргородського міського управління ГУ МНС України в Полтавській області недоотриманих коштів від наданих платних послуг в сумі 15 529,91 грн. (за 2008 р. -7736,23 грн., 2009 р. -6779,84 грн., січень-лютий 2010 р. -1013,84 грн.) та в сумі 9,33 грн., зокрема, провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів за надані послуги; в разі пропуску строків позовної давності стягнути з осіб, винних у неотриманні доходів, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.
Для надання копії розпорядчого документа про розгляд результатів ревізії з копіями документів, які б підтверджували відшкодування і усунення порушень, та інформацію на виконання пунктів 3, 4 вимоги позивачу встановлено термін до 05.06.2010 року.
Позивач не згоден із вимогою Контрольно-ревізійного відділу в м. Миргороді та Миргородському районі від 05.05.2010 року № 01-14/1067 в частині змісту пунктів 3, 4 щодо дебіторської заборгованості Пенсійного фонду на суму 106 552,86 грн. та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на суму 2 377,86 грн. та щодо недоотриманих коштів від наданих платних послуг в сумі 15 529, 91 грн., у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку пунктам 3, 4 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Миргороді та Миргородському районі від 05.05.2010 року № 01-14/1067, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІV військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є застрахованими особами.
Страхувальниками (платниками страхових внесків до Пенсійного фонду) є військові частини, підприємства, установи, організації та органи, які виплачують грошове забезпечення для зазначених осіб.
Порядок нарахування платниками страхових внесків визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції страхові внески вищезазначені страхувальники нараховують на суми фактичних витрат на грошове забезпечення.
Згідно пункту 4.4 Інструкції для зазначених застрахованих осіб страхові внески нараховуються на суми грошового забезпечення, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначені також постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Пунктом 1 вказаної постанови встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначений у додатках 25 - 28 зазначеної постанови.
При цьому суми індексації грошового забезпечення військовослужбовців не віднесені до зазначеного переліку.
До набрання чинності вищезазначеної постанови перелік щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців", якою суми індексації грошового забезпечення військовослужбовців до вказаного переліку також не відносилися.
З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що виплати сум індексації грошового забезпечення військовослужбовців не є об'єктом для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому страхові внески на такі виплати не нараховуються.
Вказана позиція підтримується Пенсійним фондом України, про що свідчить його лист від 17.03.2010 року № 4405/03-20 "Щодо нарахування внесків до Пенсійного фонду на суми допомоги та індексації грошового забезпечення військовослужбовців", а також була роз'яснена Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи підпорядкованим органам та установам у листі від 16.03.2010 року за вих. № 02-2854/201.
З аналогічних підстав законодавство, що регламентує порядок нарахування та сплати внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, також не передбачає нарахування страхових внесків на суми індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-III (в редакції із змінами, внесеними Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI, що набрав чинності 13.01.2009 року) страхуванню на випадок безробіття підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби).
Частиною 1 ст. 19 вказаного Закону передбачено, що розміри страхових внесків установлюються на календарний рік у відсотках до сум фактичних витрат на грошове забезпечення військовослужбовців.
З огляду на те, що статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" до складу грошового забезпечення не віднесено суми індексації, страхові внески на вказані суми не підлягали нарахуванню.
Вказана позиція була роз'яснена Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи підпорядкованим органам та установам у листі від 19.03.2010 року за вих. № 02-3005/201 із посиланням на відповідне роз'яснення Державного центру зайнятості від 12.03.2010 року № ДУ.03-1552/0/6-10.
Ревізією було встановлено та зафіксовано в акті ревізії, що Миргородським МУ ГУ МНС України в Полтавській області всупереч вищенаведеним нормам законодавства до бази нарахування та утримання внесків до Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття включалися суми індексації, нарахованої на грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу, у зв'язку з чим сума зайвого нарахування та перерахування внесків до Пенсійного фонду за період 2008-2009 р., січень -лютий 2010 року склала 107 805,98 грн., в тому числі: у 2008 році -18 089,22 грн., у 2009 році -72 338 грн., у січні-лютому 2010 року -17 378,76 грн. внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за період 2009 р., січень-лютий 2010 року - 2377,86 грн., в тому числі: у 2009 році -1291,68 грн., у січні-лютому 2010 року -1086,18 грн. (розрахунки сум зайво нарахованих і сплачених внесків до Пенсійного фонду та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття наявні у додатках № 27, 28 до акту ревізії).
Таким чином п. 3 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Миргород та Миргородському районі про відображення у бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості Пенсійного фонду на суму 106 552,86 грн. та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на суму 2377,86 грн., що зайво перераховані до Фондів; проведення взаємозвірки розрахунків між Миргородським міським управлінням ГУ МНС України в Полтавській області та органом Пенсійного фонду і Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; здійснення корегування на суму зайво сплачених внесків ґрунтується на вимогах чинного законодавства та підлягає виконанню позивачем.
Частиною 2 статті 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»встановлено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Як встановлено судом, п. 3 вимоги позивачем не було виконано. Бухгалтерську довідку від 21.06.2010 року № 1104 про те, що Миргородському МУ ГУ МНС України в Полтавській області Управлінням Пенсійного фонду України в м. Миргороді було зараховано дебіторську заборгованість за період з 01.04.2009 року по 28.02.2010 року в сумі 79 859 грн. в рахунок його платежів до фонду, представник позивача у судовому засіданні просив визнати неналежним доказом у зв'язку із відсутністю законних підстав для її видання.
Посилання позивача на неможливість виконати п. 3 вимоги у зв'язку з тим, що листом від 17.05.2010 року № 2987/03-24 УПФ в м. Миргороді повідомило, що за період, що був перевірений (з 01.01.2005 року по 31.03.2009 року), кошти, перераховані як нарахування на індексацію грошового забезпечення, повернуті не будуть, суд не бере до уваги, оскільки механізм виправлення помилок у зв'язку із завищенням суми страхових внесків, роз'яснений у листі Пенсійного фонду України від 17.03.2010 року, № 4405/03-20 "Щодо нарахування внесків до Пенсійного фонду на суми допомоги та індексації грошового забезпечення військовослужбовців", не встановлює таких обмежень, натомість передбачає, що завищення сум страхових внесків в поданих платником звітах за попередні звітні періоди відображається у рядку 7 таблиці 4 додатка 4 "Сума, на яку зменшені внески у зв'язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах" відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 р. N 26-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 р. за N 1136/17152, який регулює питання подання звіту до органів Пенсійного фонду України за звітні періоди починаючи із січня 2010 року. У рядку "Зміст помилки" вказується період, в якому виявлене завищення страхових внесків та сума грошового забезпечення, на яку нараховані такі внески.
Доводи позивача про те, що роз'яснення про не нарахування страхових внесків на суми індексації грошового забезпечення військовослужбовців МНС надано лише у 2010 році листами № 02-3005/201 від 19.03.2010 року та № 02-2854/201 від 15.03.2010 року, суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не звільняли позивача діяти відповідно до вимог чинного законодавства, якими був передбачений відповідний порядок нарахування страхових внесків.
Суд також не враховує посилання позивача на те, що в органу контрольно-ревізійної служби відсутні повноваження щодо перевірки достовірності та повноти нарахування страхових внесків, оскільки в даному випадку Контрольно-ревізійним відділом в м. Миргород та Миргородському районі здійснювалася перевірка (ревізія) використання бюджетних коштів при нарахуванні та сплаті страхових внесків, що відповідає завданням та функціям органу державної контрольної ревізійної служби, передбаченим ст. ст. 2, 8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
Отже, позовні вимоги про визнання нечинною та скасування вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Миргороді та Миргородському районі від 05.05.2010 року № 01-14/1067 в частині пункту 3 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Що стосується п. 4 вимоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990 року № 507-XII державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 774 було затверджено тарифи на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи".
Із додатку до постанови КМУ від 31.05.2006 року № 774, вбачається, що розміри тарифів затверджені з урахуванням ПДВ, в гривнях за 1 людино-годину, зокрема, оцінка (експертиза) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення -16,99 грн. за 1 людино-годину, експертиза проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки -16,48 грн. за 1 людино-годину (п.п. 3, 4 додатку).
Згідно довідки Миргородського МУ ГУ МНС України в Полтавській області від 14.07.2010 року № 1262, управлінням за період 2008-2009, січень-лютий 2010 року було укладено 811 договорів на проведення оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства та на проведення експертизи проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, в тому числі: 2008 р. -417 шт., 2009 р. -346 шт., 2010 р. -48 шт.
Із наданих позивачем примірників договорів вбачається, що ціна послуг визначалася відповідно до затверджених постановою КМУ від 31.05.2006 року № 774 тарифів, але за вирахуванням із тарифу суми податку на додану вартість.
У зв'язку з цим ревізією констатовано факт недоотримання позивачем власних надходжень по оцінці (експертизі) протипожежного стану підприємства та оцінці (експертизи) проектно-кошторисної документації, яка не потребує висновку комплексної державної експертизи на суму 15 529,91 грн. ( за 2008 р. -7736,23 грн., 2009 р. -6779,84 грн., січень-лютий 2010 р. - 1013,84 грн.).
Суд вважає вказаний висновок ревізії необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування»платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно пункту 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку передбаченому статтею 9 цього Закону .
Згідно довідки Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.07.2010 року за вих. № 3390/10/29-019 Миргородське міське управління ГУ МНС України в Полтавській області (ідентифікаційний код 08804494) до Реєстру платників податку на додану вартість не було включено. Таким чином, позивач не був зареєстрований в якості платника ПДВ.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що згідно положень Закону України «Про податок на додану вартість»у позивача були відсутні правові підстави нарахувати податок на додану вартість, складати податкові накладні та отримувати податок на додану вартість.
За таких обставин, з огляду на те, що розмір тарифів на відповідні послуги включав суму ПДВ, натомість у позивача були відсутні підстави для отримання сум ПДВ, застосування ним тарифів за вирахуванням суми ПДВ ґрунтувалося на вимогах чинного законодавства, натомість висновок ревізії про недоотримання позивачем надходжень на суму 15 529,91 грн. зроблено без врахування положень Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином, пункт 4 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Миргороді та Миргородському районі від 05.05.2010 року № 01-14/1067 щодо забезпечення надходження на рахунки Миргородського міського управління ГУ МНС України в Полтавській області недоотриманих коштів від наданих платних послуг в сумі 15 529,91 грн. (за 2008 р. -7736,23 грн., 2009 р. -6779,84 грн., січень-лютий 2010 р. -1013,84 грн.) є незаконним та необґрунтованим.
Зважаючи на те, що вимога органу контрольно-ревізійної служби є правовим актом індивідуальної дії, який згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про визнання нечинною та скасування вимоги від 05.05.2010 року № 01-14/1067 в частині пункту 4, натомість вимогу у вказаній частині визнати протиправною та скасувати.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 8, 10, 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 4, 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", пп. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статтями 2, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Миргородського міського управління Головного управління МНС України в Полтавській області до Контрольно-ревізійного відділу в м. Миргороді та Миргородському районі, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді, про визнання нечинною та скасування вимоги в частині пунктів 3, 4 задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного відділу в м. Миргороді та Миргородському районі від 05.05.2010 року № 01-14/1067 в частині пункту 4 вимоги до Миргородського міського управління Головного управління МНС України в Полтавській області забезпечити надходження недоотриманих коштів від наданих платних послуг в сумі 15 529, 91 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Миргородського міського управління Головного управління МНС України в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 21 липня 2010 року.
Суддя Л.О. Єресько