79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
31 травня 2010 р. № 2а-2711/10/1370
у складі: головуючого -судді Кузьмича С. М.
при секретарі Куксі В. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Позивач, Львівський міський центр зайнятості звернувся в суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 1 280,90 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач звернувся до центру зайнятості в пошуках роботи 17.12.2008 року. Статус безробітного відповідачу було надано 24.12.2008 року. За час перебування на обліку ОСОБА_1, отримував у центрі зайнятості матеріальне забезпечення та соціальні послуги, зокрема, центром зайнятості йому було виплачено допомогу з безробіття. Відповідно встановлено, що відповідач отримав статус безробітного на підставі недостовірних даних, а саме службу зайнятості не було повідомлено про факт виконання робіт згідно договору та отримання доходу, хоча відповідно до п.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" був зобов'язаний вчасно інформувати державну службу зайнятості про цю обставину, як таку, що не давала йому права перебувати на обліку, як безробітному та отримувати матеріальне забезпечення. Отже сума коштів, витрачених службою зайнятості за період з 24.12.2008 року по 09.04.2009 року, що підлягають поверненню відповідачем складає 1 280,90 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та дав аналогічні пояснення по справі і просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 1 280,90 грн.
Відповідач будучи належно повідомленим повторно в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив та не подав заяви про розгляд справи у його відсутності, тому справу розглянуто у відсутності відповідача, про що судом було винесено ухвалу.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернувся до центру зайнятості в пошуках роботи 17.12.2008 року, статус безробітного відповідачу було надано 24.12.2008 року.
За час перебування на обліку відповідач, отримував у центрі зайнятості матеріальне забезпечення та соціальні послуги, зокрема, центром зайнятості йому було виплачено допомогу з безробіття.
Згідно даних наданих державної податкової адміністрації, які отримані відповідно до порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»отримана інформація про дохід відповідача в період перебування на обліку як безробітного. На підтвердження цих даних отримано з товариства з обмеженою відповідальністю «Львівцентробуд»цивільно - правовий договір від 01.08.2008 року, згідно якого відповідач виконував роботи як підсобний робітника та отримувала доходи, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно встановлено, що ОСОБА_1 отримав статус безробітного на підставі недостовірних даних, а саме службу зайнятості не було повідомлено про факт виконання робіт згідно договору та отримання доходу, хоча відповідно до п.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" був зобов'язаний вчасно інформувати державну службу зайнятості про цю обставину, як таку, що не давала йому права перебувати на обліку, як безробітному та отримувати матеріальне забезпечення.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Тому відповідач маючи укладений цивільно-правовий договір не міг підпадати під категорію безробітного та отримувати матеріальне забезпечення.
Відповідно до п.2 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, відповідач своєчасно не виконав свої обов'язки застрахованої на випадок безробіття особи, внаслідок чого безпідставно отримував допомогу з безробіття. Тому сума коштів, витрачених службою зайнятості за період з 24.12.2008 року по 09.04.2009 року, що підлягають поверненню відповідачем складає 1 280,90 грн.
Відповідно до п.3 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Тому враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору, з відповідача не підлягають стягнення.
Керуючись ст.ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) в користь Львівського міського центру зайнятості штраф в сумі 1 280,90 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний термін з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі, з дня складання в повному обсязі, а відповідачем в цей же строк з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 04.06.2010 року.
Суддя Кузьмич С.М.