Справа № 947/10753/22
Провадження № 1-кс/947/4509/22
15.06.2022 року cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в порядку ст. 303 КПК України, -
До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси в порядку ст. 303 КПК України звернулась зі скаргою ОСОБА_3 , в якій просить визнати бездіяльність посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, що полягає у невнесенні відомостей за її завою від 15.04.2022 року про вчинення кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язати уповноважених осіб невідкладно внести відомості до ЄРДР.
Подану скаргу обґрунтовує тим, що 15.04.2022 року вона через офіційний сайт ТУ ДБР звернулася із заявою про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, в якій просила внести відомості до ЄРДР. 02.06.2022 року засобом поштового зв'язку вона отримала відповідь ТУ ДБР, відповідно до якої слідчим їй було відмовлено у внесені відомостей до ЄРДР за її заявою.
ОСОБА_3 скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.
Слідчий та прокурор, будучи належним чином повідомленими про час, день та місце розгляду скарги до суду не з'явилися.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України та пункту 1 глави 2 розділу I Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Не зважаючи на те, що ст. 214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з змісту ч. 5 ст. 214 КПК України, зміст таких відомостей має бути підданий оцінці.
Повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленнях потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Оскільки КПК України надана можливість оскаржити дії слідчого/прокурора, то у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку слідчого/прокурора в результаті такої оцінки.
Вказане відповідає основним положенням цього Кодексу, зокрема п. 18 ст. 3 КПК України (визначення основних термінів Кодексу), відповідно до якого, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Тобто, підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть слугувати не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу, оскільки безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
З матеріалів, долучених до скарги вбачається, що 15.04.2022 року ОСОБА_3 звернулася до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві із завою про вчинення працівниками Одеського державного університету внутрішніх справ кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України з огляду на те, що її було незаконно звільнено, а в подальшому переведено на іншу посаду та не виплачено матеріальну допомогу за 2022 рік.
Слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві було відмовлено у реєстрації вказаної заяви в ЄРДР, так як зі змісту заяви не встановлено факту наявності в діях працівників Одеського державного університету внутрішніх справ ознак будь-якого кримінального правопорушення та роз'яснено ОСОБА_3 , що у разі незгоди із переведенням на іншу посаду вона має право звернутися за захистом своїх прав з відповідним позовом до суду.
Отже, у зв'язку із відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та можливістю у зв'язку із цим внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у внесенні відомостей в ЄРДР - відмовлено.
Завдання і функція слідчого судді, прийняття ним рішення, в тому числі при вирішенні скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР, не може зводитись до формальної перевірки факту внесення чи невнесення в ЄРДР відповідних відомостей, а слідчий суддя згідно вимог ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відтак, проаналізувавши дані заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення та фактичні обставини справи, слідчий суддя не вбачає обставин, що можуть свідчити про неправомірність дій уповноваженої особи Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві у зв'язку із відсутністю обставин, які б свідчили про наявність кримінального правопорушення у обставинах, викладених у заяві ОСОБА_3 від 15.04.2022 року, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Крім цього, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити заявниці ОСОБА_3 , що за обставин, викладених у її заяві від 15.04.2022 року вона має право звернутися із відповідним адміністративним позовом до суду.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 306, 307 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає оскарженню протягом 5 (п'яти) днів з дня її отримання до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1