15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 826/19697/16
адміністративне провадження № К/9901/4411/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року (головуючий суддя Васильченко І.П., судді Вєкуа Н.Г., Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді Василенко Я.М., Шурко О.І.)
у справі №826/19697/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротал»
до Міністерства юстиції України, Департаменту державної реєстрації та нотаріату, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України,
треті особи: державний реєстратор Фаренюк С.А., приватний нотаріус Вінницького округу Кмитюк С.А., державний нотаріус Жмеринської РДНК Мельничук А.Л., Публічне акціонерне товариство «Браїлівське»,
про визнання протиправним та скасування рішення
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротал» звернулось до Окружного суду м.Києва з позовом до Міністерства юстиції України, Департаменту державної реєстрації та нотаріату, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи: Державний реєстратор Фаренюк С.А., Приватний нотаріус Вінницького округу Кмитюк С.А., Державний нотаріус Жмеринської РДНК Мельничук А.Л., Публічне акціонерне товариство «Браїлівське», в якому просило:
1.1. скасувати висновок (рішення) від 16.11.2016 Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України прийнятий за результатом розгляду скарги ПАТ «Браїлівське» від 23.08.2016, зареєстроване Міністерством юстиції України 23.08.2016 за № 24882-0-33-16 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих державним реєстратором Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Фаренюком С.А.;
1.2. скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28.11.2016 № 3392/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень»;
1.3. зобов'язати відповідачів відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексні записи рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про реєстрацію права оренди земельної ділянки за позивачем.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2018, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротал» задоволено частково:
2.1. скасовано наказ Міністерства юстиції України від 28.11.2016 р. № 3392/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень»;
2.2. зобов'язано Державного реєстратора Фаренюка С.А., приватного нотаріуса Вінницького округу Кмитюка С.А. та державного нотаріуса Жмеринської РДНК Мельничук А.Л. відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексні записи рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про реєстрацію права оренди земельної ділянки за Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротал»;
2.3. В решті позову відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій в межах розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини у даній справі:
3.1. 23.08.2016 ПАТ «Браїлівське» звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення про державну реєстрацію прав державного реєстратора Реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Фаренюком С.А., в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди за ТОВ «Агротал» та ПП «Агротал» земельних ділянок у кількості 565.
3.2. Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за результатами розгляду скарги ПАТ «Браїлівське» від 23.08.2016 складено висновок від 16.11.2016, яким скаргу останнього задоволено частково та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті державним реєстратором Реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Фаренюком С.А. стосовно права оренди за ТОВ «Агротал» та ПП «Агротал» земельних ділянок у кількості 472.
3.3. Наказом Міністерства юстиції України від 28.11.2016 № 3392/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті державним реєстратором Реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Фаренюком С.А., згідно висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 16.11.2016.
3.4. Вважаючи таке рішення неправомірним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем порушено процедуру розгляду скарги третьої особи, а відтак оскаржуваний наказ, прийнятий за результатами розгляду скарги, є протиправним. В задоволенні іншої частини позовних вимог судами першої та апеляційної інстанцій відмовлено у зв'язку з тим, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є органом, який за результатами своєї роботи приймає рішення у вигляді висновків, які містять рекомендаційний характер, не породжують прав та обов'язків для їх суб'єктів, та не можуть бути предметом самостійного оскарження в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач - Міністерство юстиції України, подав касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає, що позивача та всіх інших заінтересованих осіб було належним чином повідомлено щодо розгляду скарги - шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерство юстиції України. Також відповідач заперечив проти порушення заявником строку звернення зі скаргою.
6. Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
8. Згідно з частиною 2 статті 4, пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом та вирішення справи судом першої інстанції), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
9. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України у вказаній редакції).
10. Такі ж правила визначення предметної юрисдикції адміністративних судів закріплені у статтях 4 і 19 КАС України у чинній редакції (яка також була чинною на час вирішення справи судом апеляційної інстанції).
11. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих (вчинених) ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
12. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Натомість, необхідною ознакою публічно-правового спору за участю суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, щодо яких виник спір.
13. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами щодо їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги цього суб'єкта владних повноважень.
14. Водночас, спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до його порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
15. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не перевірено інформацію про наявність раніше зареєстрованих речових прав, у зв'язку із чим скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті державним реєстратором Реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Фаренюком С.А. стосовно права оренди за ТОВ «Агротал» та ПП «Агротал» земельних ділянок у кількості 471, за наслідками чого Міністерством юстиції України винесено наказ від 28.11.2016 р. № 3392/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
16. Виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, зумовлено незгодою позивача із наказом Міністерства юстиції України від 28.11.2016 № 3392/5, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті державним реєстратором Реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Фаренюком С.А.
17. Тобто, звернення із цим позовом до суду зумовлено необхідністю захисту права користування на об'єкт нерухомості та відповідно відновлення у Державному реєстрі відомостей про це майно до попереднього стану.
18. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
19. Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин і їх суб'єктний склад, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про непоширення на цей спір предметної юрисдикції адміністративних судів і необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства.
20. Правові висновки аналогічного змісту у подібних правовідносинах були висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №805/4505/16-а, від 20.09.2019 у справі №805/2556/15-а, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а та від 01.04.2020 у справі №813/1056/18.
21. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
22. За практикою Європейського Суду з прав людини "<…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04).
23. Пункт 1 частини 1 статті 238 КАС України передбачає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
24. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає, що даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та наявні підстави для закриття провадження у справі, що визначені пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України.
25. Частиною 1 статті 354 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
26. Враховуючи норми частини 1 статті 239 та частини 3 статті 354 КАС України, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції і що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
27. З огляду на це, касаційна скарга підлягає до задоволення частково, а судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню із закриттям провадження у справі.
28. Враховуючи те, що провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю, колегія суддів не надає оцінки решті доводів касаційної скарги, які стосуються правильності вирішення заявлених позовних вимог по суті.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у справі №826/19697/16 - скасувати та закрити провадження у справі.
Роз'яснити позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротал» , що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції і що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя: В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров
С.М. Чиркін