Постанова від 15.06.2022 по справі 380/12955/21

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року

м. Київ

справа №380/12955/21

адміністративне провадження № К/990/1988/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 380/12955/21

за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого - судді Кузьмича С.М., суддів: Улицького В.З., Шавеля Р.М.)

УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі - Управління соціального захисту, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови у наданні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї та скасувати лист - відповідь №260306-5370 від 20.07.2021 року про відмову в наданні позивачу державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї за період з 01.08.2020 року по 31.01.2021 року;

- зобов'язати Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї за період з 01.08.2020 року по 31.01.2021 року.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

3. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки шляхом надіслання вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску з наданням відповідних доказів.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року, у зв'язку з не поданням у встановлений судом строк заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 20 грудня 2021 року, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга аргументована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції є незакооною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права. Позивач зазначив, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху отримав 02 грудня 2021 року, 07 грудня 2021 року засобами поштового зв'язку направлено на адресу суду заяву на виконання ухвали суду від 22 листопада 2021 року.

З огляду на зазначене позивач вважає, що висновки суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження є помилковими.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2021 року визначено склад колегії суддів: Стрелець Т.Г. (головуючий суддя), Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 28.01.2019 № 159/0/78-22, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Стеценка С.Г., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, здійснено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду заміну судді Стеценка С.Г. на Мороз Л.Л.

5. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає перегляду ухвали апеляційної інстанції.

Верховний Суд ухвалою від 14 червня 2022 року призначив касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 15 червня 2022 року.

ІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

7. Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 3 статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ж з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

8. Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є порушення особою питання про його поновлення та наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

9. Водночас статтею 44 КАС України закріплено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

10. З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху була отримана позивачем 02 грудня 2021 року (повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим індетифікатором № 7900731507631).

Таким чином, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строків апеляційного оскарження є 12 грудня 2021 року.

Відмовляючи ухвалою від 20 грудня 2021 року у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що позивачем у встановлений судом строк не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.

11. Доводи ж касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Зокрема посилання ОСОБА_1 на те, що 07 грудня 2021 року на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 22 листопада 2021 року він надіслав до суду відповідну заяву та додав копію супровідного листа Лівівського окружного адміністративного суду та конверт із штрихкодом, яка свідчить про вчасне усунення недоліків, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, оскільки такі документи в матеріалах справи відсутні.

З наданої позивачем копії фіскального чеку про направлення 07 грудня 2021 року рекомендованого листа до апеляційного суду не можна встановити, що саме було відправлене до суду та ким.

12. Крім того, постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху з підстав пропуску строку апеляційного оскарження, та згодом відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд керувався тими матеріалами справи, які були у нього в наявності. Водночас судом було надано позивачу можливість довести, що звернення до суду з апеляційною скаргою, відбулось в межах строку на апеляційне оскарження, проте позивач наданою йому можливістю не скористався.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

13. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі № 380/12955/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г. Стрелець

Судді Л.Л. Мороз

Л.В. Тацій

Попередній документ
104778774
Наступний документ
104778776
Інформація про рішення:
№ рішення: 104778775
№ справи: 380/12955/21
Дата рішення: 15.06.2022
Дата публікації: 16.06.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; нагляду та контролю у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (19.11.2021)
Дата надходження: 19.11.2021
Предмет позову: визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії