15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 500/891/20
адміністративне провадження № К/9901/16202/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З., Шавеля Р.М. у справі №500/891/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Тернопільській області від 07.02.2020 №Ф-2071-54 про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 27457,32 грн. Зобов'язано Головне управління ДПС у Тернопільській області скоригувати в інформаційній системі дані інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення суми заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 27457,32 грн, зазначеного у податковій вимозі Головного управління ДПС у Тернопільській області від 07.02.2020 №Ф-2071-54.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено Головному управлінню ДПС у Тернопільській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копію указаної ухвали було надіслано в електронному вигляді на електронну адресу ГУ ДПС у Тернопільській області 18 березня 2021 року (а.с.100).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року апеляційну скаргу було повернуто заявнику у зв'язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 18 березня 2021 року.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
У касаційній сказі відповідач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм процесуального права. Указує, що не отримував копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху засобами поштового зв'язку та зазначає, що електронною поштою копію ухвали також не було отримано, оскільки в апеляційній скарзі адресу електронної пошти не зазначено.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, як таку, що є законною та обгрунтованою. Наголошує також, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року податковому органу вже було відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року, тому відкриття апеляційного провадження у справі суперечитиме принципу правової визначеності.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Як установлено судом апеляційної інстанції та підтверджується наявними у справі матеріалами, подана податковим органом апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції не відповідала вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не було додано документа про сплату судового збору.
Судом обгрунтовано враховано, що розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім цього, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд установив, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1261 грн 20 коп.
За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення вказаного недоліку та надання доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Водночас, у зв'язку з критичною ситуацією, що склалася із фінансовим забезпеченням діяльності судів, зокрема, відсутністю асигнувань на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції, копія згаданої ухвали судом скерована за допомогою електронних засобів зв'язку на адресу електронної пошти.
У розумінні пункту 2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується доставлення копії зазначеної ухвали на офіційну електронну адресу скаржника (суб'єкта владних повноважень) 18 березня 2021 року (а.с.100).
Відтак, судом апеляційної інстанції обгрунтовано ураховано, що податковий орган був обізнаний про залишення апеляційної скарги без руху та про необхідність виконання недоліків, указаних в ухвалі.
Крім того, скаржник не був позбавлений можливості самостійно відслідковувати рух поданої ним ще 25 лютого 2021 року апеляційної скарги.
Колегія суддів наголошує, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні чи то позовної заяви чи апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі №500/891/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко