15 червня 2022 року
м. Київ
справа №380/12815/21
адміністративне провадження №К/990/14102/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі № 380/12815/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
УCТАНОВИВ:
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивач просив:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування обмеження у вигляді нарахування пенсії в розмірі 60 відсотків та максимальним розміром пенсії під час проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697 "Про прокуратуру" (в редакції від 14.10.2014) на підставі довідки Львівської обласної прокуратури №21/839/вих21 від 13.04.2021, з розрахунку 90 відсотків середньомісячного заробітку, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 квітня 2021 року.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 01 вересня 2021 року адміністративний позов задовольнив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 листопада 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Не погодившись із такими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач направив до Верховного Суду касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 07 червня 2022 року.
Відповідно до відтиску штемпелю на поштовому конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 03 червня 2022 року.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Скаржником подана заява про поновлення строку на касаційне оскарження. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що Восьмий апеляційний адміністративний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), оскаржувана постанова ухвалена 12 листопада 2021 року. У січні 2021 року відповідач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про видачу йому рішення суду апеляційної інстанції. Скаржник посилається на те, що оскаржувану постанову він отримав у приміщенні Львівського окружного адміністративного суду 04.05.2022, та зареєстрував в системі Електронного документообігу за вх. № 12372/7.
Колегія суддів критично оцінює наведені скаржником доводи та надані на їх підтвердження докази, оскільки в матеріалах касаційної скарги відсутні докази, які підтверджують невиконання судом апеляційної інстанції свого обов'язку, передбаченого нормами статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо направлення сторонам належним чином завіреної копії судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 321 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції приймаються, проголошуються, вручаються (видаються або надсилаються) учасникам справи в порядку, встановленому главою 9 розділу цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
У відповідності до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Крім того, зазначені скаржником у касаційній скарзі обставини не свідчать про ненаправлення йому судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення, оскільки обов'язок такого направлення/вручення встановлено процесуальним законом (ст. 251 КАС України).
Касатором не надано належних та достатніх доказів свого твердження, якими, на переконання Суду можуть бути, зокрема, письмові відповіді (довідки) суду, у провадженні або на зберіганні в якого знаходиться справа, про наявність/відсутність в матеріалах справи супровідного листа про направлення відповідного судового рішення, повідомлення про доставлення судового рішення на офіційну електронну адресу особи, повідомлення про вручення/невручення поштового відправлення з таким рішенням; копією опису документів, що містяться в матеріалах справи, тощо.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
Відповідно до ч .ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог ст. 7 цього Закону.
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року оприлюднена 17 листопада 2021 року.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що кореспондується із приписами ст. 44 КАС України.
Отже, інформацію про оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скаржник мав можливість отримати з Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 17 листопада 2021 року, однак, касаційну скаргу надіслав лише 03 червня 2022 року.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Аналіз наведених вище положень свідчить про те, що належним доказом, який би підтверджував дату отримання судового рішення може бути: повідомлення отримане судом про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу скаржника, якщо таке рішення направлялось електронною поштою або поштове повідомлення із відміткою про його отримання, відмову в отриманні копії судового рішення або відсутність особи за адресою місцезнаходження, якщо судове рішення направлялось скаржнику поштою.
Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області необхідно залишити без руху та встановити десятиденний строк з дня її отримання для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів, які свідчать, що оскаржуване судове рішення йому не направлялося.
Керуючись статтями 169, 229, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі № 380/12815/21.
Залишити без руху касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі №380/12815/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів та належним обґрунтуванням.
Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду