15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 280/5657/19
адміністративне провадження № К/990/14116/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 280/5657/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
07.06.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 03.06.2022.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 03.06.2021, повний його текст складено того ж дня, відповідно останнім днем його оскарження було 05.07.2021 з урахуванням вихідних днів, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 03.06.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що первинна касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, проте, Верховний Суд ухвалою від 17.08.2021 її повернув на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Звертає увагу, що після повернення касаційної скарги, повторно звернувся з касаційною скаргою без невиправданих затримок та зайвих зволікань, що свідчить про вжиття відповідачем невідкладних заходів щодо повторного подання належним чином оформленої касаційної скарги. Зазначає, що ним вчинялися дії щодо своєчасної сплати судового збору, проте можливість сплатити судовий збір з'явилася лише 13.12.2021 та при першій можливості судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі було сплачено, про що додається платіжне доручення № 2758 від 13.12.2021. Також зазначає, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаться поважними для вирішення питання поновлення пропущеного строку, такі причини визначаються з огляду на обставини справи. При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник просить врахувати, що не сплинув один рік з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Вперше касаційну скаргу направлено до суду поштою 10.08.2022, однак, Верховний Суд її повернув ухвалою від 17.08.2021 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування визначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Зазначив, що обґрунтування формально зазначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводилось до викладення обставин справи, цитування податкового законодавства та норм КАС України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування норм права, а також не доводить подібності правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справами, які були предметом розгляду касаційним судом, натомість лише зазначає норми права, які, на думку податкового органу застосовані неправильно, а також наводить окремі витяги з постанов Верховного Суду. Також суд зазначив, що з огляду на не, що предметом розгляду є чотири податкові повідомлення-рішення, які є окремими актами, скаржник не вказує які саме були допущені порушення судом апеляційної інстанції, в розрізі кожного акту окремо.
Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 20.08.2021.
Вдруге касаційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв'язку 22.12.2021, тобто більше ніж через 4 місяці з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, однак, ухвалою від 17.01.2022 Верховний Суд повернув її як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд повторно зазначив, що скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування норм права, а також не доводить подібності правовідносин, натомість лише зазначає норми права, які, на думку податкового органу застосовані неправильно, а також наводить окремі витяги з постанов Верховного Суду. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 07.02.2022.
Втретє касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 21.02.2022, однак, Верховний Суд ухвалою від 22.04.2022 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 12.05.2022.
Вчетверте касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 03.06.2022, однак, зміст якої є ідентичним до попередньо поданої касаційної скарги, що свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним мотивів суду касаційної інстанції, з яких подані касаційні скарги було повернуто.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Крім того, з моменту отримання копії ухвали Верховного Суду про повернення вперше поданої касаційної скарги і до моменту повторного звернення сплинуло більше 4 місяців, однак, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень будь-якого обґрунтування причин такої тривалості реалізації права на повторне звернення скаржник не зазначає. Враховуючи, що при поданні касаційної скарги вдруге, втретє, вчетверте так і не було усунуто недоліків касаційної скарги, які стали підставою для її повернення вперше, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання такого проміжку часу розумним і об'єктивно необхідним для належного оформлення касаційної скарги з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Посилання скаржника на обставини, пов'язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Слід зазначити, що підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг слугувала не відсутність документа про сплату судового збору, а відсутність належного обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Доводи скаржника, що повторно касаційну скаргу направлено в межах строку, передбаченого частиною п'ятою статті 333 КАС України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб'єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб'єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналогічно попереднім касаційним скаргам, у вчетверте поданій скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, не зазначає обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених при оскарженні судових рішень на цій підставі, а саме: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Фактично ж обґрунтування цієї підстави зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв'язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду.
Отже, вчетверте подана касаційна скарга не усуває виявлених судом недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, а відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 280/5657/19 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко