ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" червня 2022 р. справа № 300/2153/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву про заміну сторони в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
На розгляді в Івано-Франківському окружному адміністративному суді знаходилась адміністративна справа №300/2153/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо обмеження загального розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, при обчисленні розміру пенсії для її виплати та зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок розміру пенсії для її виплати, без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням при обчисленні пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення та виплачувати з 01.04.2019 пенсію в такому розмірі, з урахуванням виплачених сум.
За наслідками розгляду адміністративної справи №300/2153/21 судом 17.06.2021 прийнято рішення яким, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі №300/2153/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування з 01 квітня 2019 року при розрахунку пенсії ОСОБА_1 обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
На адресу суду 08.06.2022 ОСОБА_2 подано заяву про заміну позивача - ОСОБА_1 , у зв'язку з його смертю, на правонаступника дружину ОСОБА_2 .
Вказана заява мотивована тим, що вона, як дружина померлого чоловіка, отримує пенсію по втраті годувальника, проте ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у виплаті недоодержаних сум пенсії на які мав право її померлий чоловік, відповідно до приписів статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було відмовлено.
Розглянувши подану заяву суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021 року у справі 300/2153/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування з 01 квітня 2019 року при розрахунку пенсії ОСОБА_1 обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
У жовтні 2021 року на виконання вказаного рішення пенсійним органом з 01 квітня 2019 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з чим невиплачена сума пенсії за період 01.04.2019 по 31.10.2021 склала 110 100,19 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1.
З 01.04.2022 року ОСОБА_2 , як дружина померлого чоловіка отримує пенсію по втраті годувальника та 07.04.2022 року звернулася до пенсійного органу із заявою про виплату їй недоотриманої пенсії померлого чоловіка, відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 20.04.2022 року відмовлено ОСОБА_2 у такій виплаті, оскільки недоотриманих сум пенсій у ОСОБА_1 немає, а згідно рішення суду обліковується борг у справі 300/2153/21 в сумі 110 100,19 грн., за період з 01.04.2019 по 31.10.2021.
Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Таким чином члени сім'ї померлого, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника мають передбачене чинним законодавством беззаперечне право на виплату суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
На переконання суду, в даному випадку відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_2 недоодержаних її чоловіком сум пенсії є окремим предметом позову, а тому бездіяльність пенсійного органу щодо виплати члену сім'ї померлого пенсіонера недоодержаних сум пенсії, на яку він має право відповідно до приписів статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має розглядатися в окремому провадженні.
За приписами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Аналіз викладеного свідчить, що заміна сторони можлива на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України судовий процес - правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства.
При цьому пунктом 5 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Таким чином, розгляд справи судом (судовий процес) завершується ухваленням відповідного судового рішення.
Отже, у розумінні приписів статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, її правонаступником можлива на будь-якій стадії судового процесу до його завершення, тобто до ухвалення судом рішення у справі.
Як зазначалося вище, адміністративна справа №300/2153/21 розглянута судом і за результатами її розгляду ухвалено рішення, яке набрало законної сили.
Тобто станом на момент звернення ОСОБА_2 із цією заявою про заміну позивача в порядку процесуального правонаступництва, розгляд справи судом вже завершено.
При цьому, Кодексом адміністративного судочинства України, не передбачено можливості заміни саме сторони у справі (позивача чи відповідача) її правонаступником після завершення судового розгляду справи.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну позивача у справі №300/2153/21 в порядку процесуального правонаступництва.
Керуючись статтями 52, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну позивача його правонаступником - відмовити.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.