15 червня 2022 року Справа № 280/1256/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський Пух Україна" (вул. Богдана Хмельницького, буд.3, м. Василівка, Запорізька область, 71600; код ЄДРПОУ 31964537) до Запорізької митниці (вул. Синенка Сергія, буд.12, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69041; код ЄДРПОУ ВП 44005647) про визнання протиправним та скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський Пух Україна" (далі - позивач) до Запорізької митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112020/2021/000004/2 від 16.12.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару за додатковою митною декларацією ІМ40ДЕ №UA112020/2021/000636 від 16.12.2021, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.
Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу - резервного методу.
Відповідачем, на переконання позивача, неправомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112020/2021/000004/2 від 16.12.2021, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару в додатковій митній декларації, незважаючи на подані позивачем необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною, заявленою декларантом.
Позивач не погодився з рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг подав до митного органу нову додаткову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу та сплатив митні платежі, в тому числі з урахуванням різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів ним детально розглянуто подані позивачем до митного оформлення разом із додатковою митною декларацією документи та встановлено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме не подано всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, а також встановлено, що в наданих документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, враховуючи зауваження до платіжних та бухгалтерських документів.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Представником позивача до суду було подано відповідь на відзив, де вказано, що доводи відповідача є необгрунтованими, у звязку з чим просить позов задовольнити.
Відповідачем до суду було подано заперечення, в яких вказується, що митниця не погоджується із позовною заявою та просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши правові позиції представників позивача та відповідача, суд дійшов наступних висновків.
28.06.2021 між ТОВ "Слов'янський Пух Україна" (Україна) “Покупець” та Changxing Yueheng Textile Co., Ltd., (Китай) “Продавець” укладено Контракт №3-21-CY, відповідно до якого Продавець зробить і поставить, а Покупець прийме та сплатить за продукцію (а.с.14-15).
20.08.2021 між ТОВ "Слов'янський Пух Україна" (Україна) “Покупець” та Changxing Yueheng Textile Co., Ltd., (Китай) “Продавець” укладено Додаток №11(CY) до Контракту №3-21-CY від 28.06.2021.
В Додатку №11(CY) від 20.08.2021 до Контракту №3-21-CY від 28.06.2021 зазначено: “… 2.2. Общая сумма по настоящему Приложению к Контракту составляет 101 602,60 долларов США. 2.3. Условия поставки СІР - Васильевка (Украина) согласно “INСОТЕRМS 2010”. Срок поставки - до 15 декабря 2021 года. 2.4. Цена товара включает стоимость товара, упаковки, маркировки, страховки и транспортировки. 2.5. Оплата производится двумя этапами: первый - предоплата в размере не менее 80% до 15 декабря 2021 года, вторая - окончательная оплата производиться до 31 декабря 2021 года.
Для проведення митного оформлення товару, поставленого за вищевказаним Контрактом №3-21-CY від 28.06.2021 позивачем 16.12.2021 подано митну декларацію №UA112020/2021/000636.
При митному оформленні товар задекларований позивачем як: “ 1. Тканина вибілена (100% поліестер), полотняного переплетення, повністю виготовлена з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток, мікрофібра, обидві сторони з начісуванням, одна сторона каландрована, завширшки 220 см, щільністю 85 г/м3, не ворсова, не має покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком, з пругами, код товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності 5407510000, в кількості 7 603 кг, 40 292 погонні метри за ціною 0,54 доларів США за 1 (один) погонний метр (надалі - «Товар 1»); 2. Тканина вибивна (100% поліестер), полотняного переплетення, повністю виготовлена з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток, мікрофібра, Pearl (малюнок), обидві сторони з начісуванням, одна сторона каландрована, завширшки 220 см, щільністю 85 г/м2, не ворсова, не має покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком, з пругами, код товару згідно з У KT ЗЕД 5407540000, в кількості 12 180 кг, 64 551 погонний метр за ціною 0,66 доларів США за 1 (один) погонний метр та тканина вибивна (100% поліестер), полотняного переплетення, повністю виготовлена з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток, мікрофібра, Disperse (малюнок), обидві сторони з начісуванням, завширшки 220 см, щільністю 85 г/м2, не ворсова, не має покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком, з пругами, код товару згідно з УКТ ЗЕД 5407540000, в кількості 1 382 кг, 7 327 погонних метрів за ціною 0,73 доларів США за 1 (один) погонний метр (надалі - «Товар 2»); 3. тканина пофарбована (100% поліестер), полотняного переплетення, повністю виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток, мікрофібра, колір Dyed, обидві сторони з начісуванням, одна сторона каландрована, завширшки 220 см, щільністю 85 г/м2, не ворсова, не має покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком, з пругами, код товару згідно з УКТ ЗЕД 5407520000, в кількості 2 779 кг, 14 728 погонних метрів за ціною 0,56 доларів США за 1 (один) погонний метр (надалі - «Товар 3»); 4. Тканина з ниток різних кольорів (100% поліестер), полотняного переплетення, повністю виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток, мікрофібра, одна сторона каландрована, містить карбонову нитку, завширшки 220 см, щільністю 85 г/м2, не ворсова, не має покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком, з пругами, код товару згідно з УКТ ЗЕД 5407530000, в кількості 1 349 кг, 7 150 погонних метрів за ціною 0,92 доларів США за 1 (один) погонний метр (надалі - «Товар 4»).
Згідно з графою 43 МД №UA112020/2021/000636 від 16.12.2021 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.
Умови поставки (графа 20 МД №UA112020/2021/000636 від 16.12.2021) - CIP UA Василівка.
При поданні МД №UA112020/2021/000636 від 16.12.2021 декларантом надано до Запорізької митниці: Сертифікат якості №б/н від 25.08.2021; Пакувальний лист №б/н від 25.08.2021; Рахунок-фактуру (інвойс) №11-08/21 від 28.07.2021; Коносамент №SHLD2108Е017 від 04.09.2021; Автотранспортну накладну №4068 від 15.12.2021; Сертифікат про походження товару №21С342000219/00007 від 04.09.2021; Страховий поліс № ANAJA924221Q015965Z від 08.09.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №11(CY) від 20.08.2021; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №3-21-CY від 28.06.2021.
За результатами перевірки документів за ЕМД №UA112020/2021/000636 від 16.12.2021 було зазначено наступне: 1. Відповідно до п. 2.5 доповнення №11(CY) від 20.08.2021 до контракту від 28.06.2021 №3-21-CY передбачені 2 етапи умов оплати - передоплата згідно рахунка-проформи 80% від суми до 15 грудня 2021. Друга - кінцева оплата проводиться до 31 грудня 2021 року. Декларантом банківські платіжні документи щодо сплати товару до митного оформлення не подано; 2. Відповідно до п. 3.2 контракту передбачено, що умови оплати узгоджуються в Додатках до дійсного контракту на кожне відвантаження окремо та зазначаються у рахунку-проформі, яка до митного оформлення не подавалася; 3. В поданому до митного оформлення страховому полісі № ANAJA924221Q015965Z від 08.09.2021 зазначено «відповідно до рахунка», реквізити інвойсу в поданому документі зазначено «SULD210BE017», що відрізняється від реквізитів інвойсу поданого до митного оформлення «11-08/21». Інвойс за номером «SULD210BE017» підприємством до митного оформлення не подавався.
На запит митниці декларантом було надано: Лист б/н від 16.12.2021; лист № 1612/21-01 від 16.12.2021; Оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 за 13.12.2021-14.12.2021; Платіжні доручення в іноземній валюті та банківських металах від 08.11.2021 за №62 (на суму 25000 дол. США), від 15.11.2021 за №64 (на суму 30000 дол. США), від 07.12.2021 за №65 (на суму 7000 дол. США), від 10.12.2021 за №66 (на суму 17000 дол. США), від 13.12.2021 за №67 (на суму 2602,6 дол. США).
За результатами поданих документів митницею зазначено наступне: 1. Надана оборотно-сальдова відомість не завірена належним чином; 2. Платіжні доручення в іноземній валюті та банківських металах відповідно до умов контракту повинні надаватися як обовязкові документи, а не надаватися додатково; 3. Ненадання копії декларації країни відправлення унеможливоює перевірку ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні.
Судом досліджено Рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте 16.12.2021 Запорізькою митницею за №UA112020/2021/000004/2.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112020/2021/000004/2 від 16.12.2021 зазначено наступне: “… За результатами проведеного контролю співставлення у відповідності до положень статті 337 МКУ встановлено відсутність митних оформлень за ціною угоди (вартість операції) ідентичких/повібких товарів в понятті ст.59-60 МКУ, ввезених на митну територію України у наближений час, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних (ст.59 МКУ) та подібних (ст.60 МКУ) товарів. У зв'язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст.62 МКУ на основі піднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст.62 та ст.63 МКУ може бути зворотньою. Методи на основі віднімання (ст.62 МКУ) та додавання (ст.63 МКУ) вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаватися обчисленню. Відсутність у митниці та не надання декларантом необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів, у зв'язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).У відповідності до п.3 ст.337 МКУ проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів. Відповідно до ст.33 Митного кодексу України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення подібних (аналогічних) товарів, а саме:- для товару №1: в розрізі товарної під категорії УКТ ЗЕД 5407510000 та країни походження - CN митне оформлення вибілена тканина полотняного переплетіння, повністю виготовлена з поліефірних комплексних текстурованих ниток, в співставних обсягах, на виконання прямого договору. Джерело інформації: ЕМД від 12.10.2021 UA102020/2021/004435; для товару № 2: в розрізі товарної під категорії УКТ ЗЕД 5407540000 та країни походження - CN митне оформлення тканини вибивної полотняного переплетіння, повністю виготовлені з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток, в співставних обсягах, на виконання прямого договору. Джерело інформації: ЕМД від 12.10.2021 UA102020/2021/004435; для товару № 3: в розрізі товарної під категорії УКТ ЗЕД 5407520000 та країни походження - CN митне оформлення тканини вибивної полотняного переплетіння, повністю виготовлені з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток, в співставних обсягах, на виконання прямого договору. Джерело інформації: ЕМД від 12.10.2021 UA102020/2021/004435 …”.
Разом з цим, відповідачем не надано до суду допустимих доказів на підтвердження викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112020/2021/000004/2 від 16.12.2021 доводів переходу від одного другорядного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого.
Оформлення товару здійснено позивачем з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112020/2021/000004/2 від 16.12.2021 і випущено відповідачем у вільний обіг вже за МД №UA112020/2021/000640 від 17.12.2021 під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України.
За змістом умов постачання СІР правил Інкотермс від 16.09.2010 “Carriage and Insurance Paid to” (“указано место назначения”) означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованій продавцем, у погодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення та нести витрати на перевезення, необхідних доставки товару в узгоджене місце призначення. Продавець також укладає договір страхування, що покриває ризик втрати або пошкодження товару під час перевезення. Покупцеві слід врахувати, що згідно із CIP продавець зобов'язаний забезпечити страхування лише з мінімальним покриттям. За бажання покупця мати більше захисту шляхом страхування, йому необхідно або ясно погодити це з продавцем або здійснити власним коштом додаткове страхування.
Судом досліджено копії наданих сторонами документів.
З'ясовано, що зазначені Запорізькою митницею у повідомленні “розбіжності” не мають суттєвого впливу на ціну товару, оскільки стосуються взаємовідносин між суб'єктами господарювання по взаєморозрахункам, строку поставки.
При цьому, враховуючи приписи п.3 Контракту №3-21-CY від 28.06.2021 та для того щоб впевнитись що імпорт товару дійсно відбувався за умовами СІР, суд вважає, що позивач не обґрунтовано не надав при митному оформленні імпортованих товарів платіжних доручень.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Як зазначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
При цьому, слід зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур” Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А “Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)” у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 “Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі” 26-29 березня 2001 року вимагають щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: “На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства”.
Відповідачем не доведено додержання вимог Закону України №227-V від 05.10.2006 “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, ст.53 Митного кодексу України при вимаганні від декларанта додаткових документів, оскільки документів, доданих до МД №UA112020/2021/000636 від 16.12.2021 цілком достатньо для ідентифікації товару.
У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: […] в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; […] 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Надаючи правову оцінку доводам відповідача, викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112020/2021/000004/2 від 29.10.2021 судом взято до уваги, що умови імпорту товару за МД №UA102020/2021/004435 від 12.10.2021 (яку взято відповідачем як джерело для визначення митної вартості) суттєво відрізняються від умов заявлених позивачем у МД №UA112020/2021/000636 від 16.12.2021 (по ознакам (властивостям, характеристикам) товарів, виробникам, умовам транспортування, тощо).
Окрім того, товар, імпортований за МД №UA102020/2021/004435 від 12.10.2021, вивезено з Китаю за умовами поставки “CIF UA ОДЕСА”.
Водночас, позивачем товар, імпортований за МД №UA112020/2021/000636 від 16.12.2021, вивезено з Китаю за умовами поставки “CIР UA Василівка”.
У МД №UA102020/2021/004435 від 12.10.2021 взагалі відсутня інформація про: “Відправник/Експортер”, “Одержувач”, “Декларант/Представник”.
У п.3 розділу 3 “Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України”, затверджених 11.09.2015 наказом ДФС України №689, зазначено: “ 3.Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об'єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару. За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару”.
Відповідачем, який заперечував проти позову, не надано до суду доказів вивчення всіх можливих джерел інформації, передбачених “Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України” при прийнятті Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112020/2021/000004/2 від 16.12.2021 та визначенні ціни імпортованого ТОВ "Слов'янський Пух Україна" товару.
Таким чином, Запорізькою митницею не доведено причини надання переваг одним джерелам цінової інформації перед іншими.
Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.
Звідси, Запорізькою митницею не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.
З урахуванням обставин справи та досліджених доказів суд приходить до висновку, що Запорізькою митницею не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112020/2021/000004/2 від 16.12.2021.
Доказів притягнення декларанта чи перевізника товару до відповідальності за ст.483 Митного кодексу України за надання неправдивих відомостей для визначення митної вартості товару Запорізькою митницею до суду - не надано.
Отже, Запорізька митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналогічні правові позиції щодо застосування норм матеріального права висловлені колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 18.01.2018 по справі №814/1204/15.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару після отримання від позивача додаткових документів.
Отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.
На думку суду позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем резервного методу.
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112020/2021/000004/2 від 16.12.2021 прийняте Запорізькою митницею не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки належним суб'єктом владних повноважень у справі була Запорізька митниця, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 2270 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський Пух Україна" (вул. Богдана Хмельницького, буд.3, м. Василівка, Запорізька область, 71600; код ЄДРПОУ 31964537) до Запорізької митниці (вул. Синенка Сергія, буд.12, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69041; код ЄДРПОУ ВП 44005647) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA 112020/2021/000004/2 від 16.12.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський пух Україна" судовий збір в розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 15.06.2022.
Суддя А.В. Сіпака