14 червня 2022 року Справа № 280/166/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Духневича О.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 10849,80 грн.
В обґрунтування позову вказує, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 10849,80 грн., що виник у зв'язку із несплатою самостійно визначених та донарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань. Стверджує, що податковим органом вживалися заходи, направлені на погашення податкового боргу, шляхом направлення відповідачу податкової вимоги форми «Ф» № 1537-50/828 від 16.01.2020, яка залишилась без виконання. З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позов та стягнути вказані суми з відповідача.
На виконання приписів частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом на адресу Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради направлений запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, на який 24.01.2022 отримано відповідь.
Відповідно до наданої відповіді ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 02.02.2002 по теперішній час.
Ухвалою суду від 28.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
Копія вищезазначеної ухвали направлена на адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до пунктів 21 та 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв'язку зразком. У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
Так, конверт із відповідним поштовим відправленням 25.04.2022 повернуто на адресу суду з відміткою установи поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання», тобто після спливу місячного строку зберігання у відділенні поштового зв'язку.
Відповідно до правових висновків зазначених у постановах Верховного суду від 16.12.2020 року у справі № 120/4080/19-а та від 14.07.2021 року у справі № 160/8623/19, Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінчення терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.
Отже, враховуючи не вручення поштового відправлення за місцем реєстрації відповідача з незалежних від суду причин, вжиття судом усіх заходів задля повідомлення сторони відповідача щодо відкриття спрощеного позовного провадження у даній справі, та відповідно до положення пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України дає підстави вважати, що ухвалу суду від 28.01.2022 врученою відповідачу.
Однак відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався, про причини неподання суд не повідомив, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не звертався.
У зв'язку з вищенаведеним та враховуючи положення частини 6 статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 13.12.2012 по 09.12.2020 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку у Вознесенівській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Запорізькій області як платник податків і зборів, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На підставі довідки про заборгованість платника податку встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 10849,80 грн. з єдиного податку з фізичних осіб, який виник на підставі наступного.
Згідно із поданою 30.11.2017 відповідачем заявою № 9914/14 про застосування спрощеної системи оподаткування, із вказаної календарної дати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 переведено на спрощену систему оподаткування шляхом сплати єдиного податку зі ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати встановленої для платників 2 групи.
На підставі вищезазначеної заяви відповідачу за період з 20.05.2019 по 20.12.2019 нараховане податкове зобов'язання зі сплати єдиного податку в розмірі 6676,80 грн., однак у зв'язку із частковою сплатою у розмірі 699,60 грн., сума боргу складає 5977,20 грн.
Крім того, податковим органом 21.03.2019 була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати сум єдиного податку, за результатами якої складено акт за № 1110/08-01-50-07/ НОМЕР_1 , на підставі якого 22.05.2019 прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0064675007, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1534,20 грн.
Податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштовий конверт повернувся до контролюючого органу.
01.07.2019 податковим органом була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати сум авансових внесків з єдиного податку платником, за результатами якої складено акт за № 2657/08-01-50-07/ НОМЕР_1 , на підставі якого 22.08.2019 прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0114285007, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 834,60 грн.
Податкове повідомлення-рішення було надіслане на адресу платника податків засобами поштового зв'язку та було вручено брату відповідача 23.09.2019, що підтверджується датою зазначеною у повідомленні про вручення.
10.10.2019 податковим органами була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати сум авансових внесків з єдиного податку платником, за результатами якої складено акт за № 441/08-01-50-05/ НОМЕР_1 , на підставі якого 22.11.2019 прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0157185005, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1251,90 грн.
Податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштовий конверт повернувся до контролюючого органу.
28.12.2019 податковим органами була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати сум авансових внесків з єдиного податку платником, за результатами якої складено акт за № 1483/08-01-50-05/ НОМЕР_1 , на підставі якого 10.02.2020 прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0015835005, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1251,90 грн.
Податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштовий конверт повернувся до контролюючого органу.
У зв'язку із несплатою відповідачем у встановлені строки вищезазначених сум зобов'язань, позивач звернувся до суду із даним позовом.
При вирішення даного спору по суті суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 291.2 статті 291 ПК України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 ПК України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291, підпункту 298.1.1. пункту 298.1 статті 298 вказаного Кодексу юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
За приписами підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України встановлено, що до суб'єктів господарювання другої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності відносяться, зокрема, фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до пунктів 295.1, 295.2 статті 296 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Так, у встановлені законом строки відповідач вищевказані суми грошових зобов'язань не сплатив у повному обсязі.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкове зобов'язання згідно з підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як встановлено судом вище, податковими повідомленнями-рішеннями від 22.05.2019 № 0064675007, від 22.08.2019 № 0114285007, від 22.11.2019 № 0157185005, від 10.02.2020 № 0015835005 контролюючим органом до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції.
Вказані рішення направлялися на податкову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, у зв'язку з неможливістю вручення адресату, така кореспонденція була повернута органом поштового зв'язку, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями конвертів.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацом 2 пункту 42.5. статті 42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачеві.
Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями. Предмет спору не стосується правомірності прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень.
Інформація щодо оскарження вказаних рішень в адміністративному та (або) у судовому порядку у суду відсутня.
Крім того суд враховує правові висновки, зазначені Верховним Судом у постанові від 11.11.2021 у справі № 360/2218/20 про те, що самостійно нараховані платником податків суми податкових зобов'язань, а також грошові зобов'язання, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях, які не були оскаржені в установленому законом порядку, є узгодженими податковими зобов'язаннями, які у зв'язку із несплатою у встановлені податковим законодавством терміни набувають статусу податкового боргу.
Таким чином, визначена сума грошового зобов'язання відповідача з єдиного податку з фізичних осіб є податковим боргом.
Так, у встановлені законом строки відповідач вищевказані суми грошових зобов'язань не сплатив у повному обсязі.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до приписів статті 59 ПК України 16.01.2020 відповідачу була винесена податкова вимога форми «Ф» № 1537-50/828, яку було відправлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштовий конверт повернувся до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Як встановлено судом, заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена у повному обсязі.
Згідно з частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи системного аналізу положень законодавства України та наданих доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
З урахуванням вимог частини 2 статті 139 КАС України, судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 9, 12, 139, 255, 257 КАС України, суд,
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг у сумі 10849,80 грн. (десять тисяч вісімсот сорок дев'ять гривень вісімдесят копійок) з єдиного податку з фізичних осіб, які зарахувати на р/р UA 948999980314000699000008479, отримувач: ГУК у Зап. обл./ТГ м. Запоріжжя/18050400, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП.), код банка отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 18050400.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич