про залишення без розгляду частини позовних вимог
15 червня 2022 рокум. Ужгород№ 260/6369/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Чопський прикордонний загін) про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Чопський прикордонний загін), яким просить суд: взнати протиправним та скасувати п. 7 наказу Чопського прикордонного загону від 05 лютого 2021 року №90-аг, в частині накладення дисциплінарного стягнення на штаб - сержанта ОСОБА_1 - сувора догана та позбавлення премії в розмірі 95%; пункту 8наказу Чопського прикордонного загону від 16 липня 2021 року № 715-аг, в частині накладення дисциплінарного стягнення на штаб - сержанта ОСОБА_1 - догана; визнати протиправним та скасувати Наказ 94 прикордонного загону від 05 листопада 2021 року №493-ОС про припинення (розірвання) контракту з ОСОБА_1 та звільнення з військової служби.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Чопський прикордонний загін) про визнання протиправними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень - залишено без руху та надано п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині суду, а саме - подати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
07 червня 2022 року та 13 червня 2022 року представником позивача Сідак П.П. подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Вирішуючи клопотання про поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду в частині визнання протиправними та скасування наказів від 05 лютого 2021 року №90-аг, від 22 червня 2022 року №604-аг, від 16 липня 2021 року № 715-аг суд вказує на наступне.
Позивач оскаржуючи вищевказані накази звернувся до суду з даним позовом до суду 12 листопада 2021 року.
Як вбачається із поданої заяви про поновлення строку звернення до суду, представник позивача просить врахувати, що позивач з 30 червня 2021 року по 20 жовтня 2021 року перебував на лікарняному, у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, а тому не мав можливості звернутися за правовою допомогою та захистом його порушених справ у судовому порядку.
У рішенні від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
У рішенні від 13.12.2011 року №17-рп/2011 (справа №1-9/2011) Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на звернення до суду як складова права на судовий захист гарантується статтею 55 Конституції України та пов'язується з переконанням самої особи про наявність порушень її прав, свобод або інтересів і бажанням звернутися до суду.
Конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному, а реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом (рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 року №19-рп/2011).
Процесуальним законом, що визначає порядок розгляду спорів між фізичними особами, юридичними особами та суб'єктами владних повноважень, є Кодекс адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З огляду на викладене, до позовних вимог необхідно застосовувати місячний строк звернення до суду, початком перебігу якого є день, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Суд вказує на те, що слід врахувати також правові висновки Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, де вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі "Golder v.the United Kingdom" від 21.02.1975 року), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення "Gurin v. France" від 29.07.1998). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення «Perez de Rada Gavanilles v. Spain від 28.10.1998).
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Судом встановлено, що:
27.04.2021 року позивач ознайомився із службовою карткою, де обліковано дисциплінарне стягнення "догана", яке накладено наказом від 05.02.2021 року № 90-аг, що підтверджується особистим підписом із зазначенням дати (а.с. 174, на звороті);
22.06.2021 року позивач ознайомився із наказом Чопського прикордонного загону від 22.06.2021 року №604-аг "Про результати службового розслідування", яким йому оголошено дисциплінарне стягнення "сувора догана" та позбавлено премії 95%, що підтверджується особистим підписом (а.с. 93, на звороті);
22.07.2021 року позивач ознайомився із наказом Чопського прикордонного загону від 16.07.2021 року №715-аг "Про результати оперативно-службової діяльності в період з 09 по 15 липня 2021 року", яким йому оголошено дисциплінарне стягнення "догана", що підтверджується особистим підписом та зазначено "не згідний" (а.с. 135, на звороті).
Згідно довідки в.о начальника відділу кадрів 94 прикордонного загону позивач був звільнений від виконання службових обов'язків із перебуванням на лікуванні за період з 01 січня 2021 року по 24 листопада 2021 року, а саме: з 09.02.2021 року по 15.03.2021 року, приступив до роботи 16.03.2021 року; з 29.06.2021 року по 08.07.2021 року, припустив до роботи 09.07.2021 року; з 12.08.2021 року по 14.09.2021 року, припустив до роботи 15.09.2021 року; з 16.09.2021 року по 22.09.2021 року, припустив до роботи 23.09.2021 року; з 23.09.2021 року по 20.10.2021 року, приступив до роботи - 21.10.2021 року.
Так, суд вказує на те, що в період з 27.04.2021 року по 29.06.2021 року (63 дні), з 09.07.2021 року по 11.08.2021 року (34 дні) та з 21.10.2021 року по 31.10.2021 року (11 днів) позивач не перебував на лікарняному.
Щодо посилань представника позивача у клопотанні на те, що позивач перебував на лікарняному в період з 30 червня 2021 року по 20 жовтня 2021 року та не мав змоги звернутися до суду, то суд відхиляє такі, оскільки представник позивача діючи в інтересах позивача мав право та можливість пред'явлення даного позову до суду за відсутності позивача з дотримання строків визначених КАС України для звернення до суду з відповідним позовом.
Таким чином, наведені позивачем причини пропущення строку на звернення до суду не дають підстав для визнання їх поважними та поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач мав можливість та достатньо часу щоб своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів у передбачені ст. 122 КАС України строки.
Виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що звернення позивача до суду з даним позовом 12 листопада 2021 року відбулось поза межами строку, установленого ч.5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України і підстав для поновлення такого в частині оскарження наказів від 05 лютого 2021, року, від 22 червня 2021 року, від 16 липня 2021 року судом не встановлено.
До того ж, вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск та відсутність поважних причин його пропуску.
Поважними причинами пропущення строку є причини, які не залежать від волі позивача та виключають (ускладнюють) можливість його звернення до суду з адміністративним позовом у визначений законом строк.
Аналогічна правова позиція з приводу строків звернення до суду в порядку ч.5 ст. 122 КАС України висвітлена Верховним Судом у постанові від 09.08.2019 року у справі №346/973/17 (адміністративне провадження №К/9901/19920/19).
Отже, будь-яких причин, що об'єктивно, всупереч волі позивача перешкоджали йому вчасно звернутися до суду з адміністративним позовом, ним не наведено, і матеріали справи не свідчать про наявність таких, а зазначені причини представником позивача у клопотанні не є поважними причинами пропуску такого.
Згідно частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
До того ж, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення у справах «Deweer v. Belgium», «Golder v. the United Kingdom»).
Таким чином, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач не надав суду належних та допустимих доказів, у зв'язку з чим позов належить залишити без розгляду в частині оскарження наказів від 05.02.2021 року №90-аг, від 22.06.2022 року №604-аг, від 16.07.2021 року №715-аг.
За змістом ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду було виявлено судом після відкриття провадження в даній адміністративній справі, а наведені представником позивача у клопотанні причини пропуску такого та докази в підтвердження такого судом не можуть бути визнані поважними, суд вважає, що дану позовну заяву слід залиши без розгляду в частині визнання протиправним та скасування п. 7 наказу Чопського прикордонного загону від 05 лютого 2021 оку №90-аг, в частині накладення дисциплінарного стягнення на штаб - сержанта ОСОБА_1 - сувора догана та позбавлення премії в розмірі 95%; пункту 8наказу Чопського прикордонного загону від 16 липня 2021 року № 715-аг, в частині накладення дисциплінарного стягнення на штаб - сержанта ОСОБА_1 - догана.
Щодо решти позовних вимог, судом не встановлено з матеріалів справи пропуск строку звернення до суду з даними позовними вимогами, а тому в решті частині позовних вимог слід продовжити судовий розгляд, у з'язку з чим призначити підготовче судове засідання.
На підставі наведеного та керуючись статтями 72-77, 122, 123, 183, 248, 256 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Чопський прикордонний загін) про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень - в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування п. 7 наказу Чопського прикордонного загону від 05 лютого 2021 оку №90-аг, в частині накладення дисциплінарного стягнення на штаб - сержанта ОСОБА_1 - сувора догана та позбавлення премії в розмірі 95%; пункту 8 наказу Чопського прикордонного загону від 16 липня 2021 року № 715-аг, в частині накладення дисциплінарного стягнення на штаб - сержанта ОСОБА_1 - догана - залишити без розгляду.
2. В решті позовних вимог продовжити судовий розгляд та призначити підготовче судове засідання на 07 липня 2022 року на 15 год. 00 хв.
3. Засідання відбудеться за адресою: м. Ужгород, вул. Б. Хмельницького, 21.
4. Копію ухвали направити учасникам справи.
5. Викликати учасників сторін у порядку ст. 124 КАС України.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в частині залишення без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.
СуддяС.А. Гебеш