про забезпечення позову
14 червня 2022 рокум. Ужгород№ 260/1452/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Ужгородоптторг" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Ужгородоптторг" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Приватне акціонерне товариство "Ужгородоптторг" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗК42/290/АВ-ТД-ФС-09 від 31 березня 2022 року, винесену Управлінням Держпраці у Закарпатській області.
13 червня 2022 року позивач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про накладення штрафу у розмірі 780000,00 грн. на ПАТ "Ужгородоптторг" за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗК42/290/АВ-ТД-ФС-09 від 31.03.2022, винесену Управлінням Держпраці у Закарпатській області. Заявлене клопотання позивач аргументує тим, що незважаючи на оскарження постанови про накладення штрафу, відповідач направив її на виконання до Відділу державної виконавчого служби у місті Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), яким відкрито виконавче провадження з примусового виконання цієї постанови, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження №68947741 від 06 травня 2022 року, а також накладено арешт на все майно товариства. Вважає, що примусове виконання оскаржуваної постанови може завдати значної шкоди інтересам товариства та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, що призведе до фактичної зупинки діяльності, неможливості виконання договорів з контрагентами, прострочення та повну неможливість сплати податків, інших обов'язкових платежів та заробітної плати.
Ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши заявлене ПАТ "Ужгородоптторг" клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.
Ч. 1 ст. 151 КАС України визначено перелік заходів, якими суд може забезпечити адміністративний позов. До таких, зокрема, відносяться:
1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) заборона відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеного інспекційного відвідування ПАТ "Ужгородоптторг" відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗК42/290/АВ-ТД-ФС-09 від 31 березня 2022 року, що є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Відповідно до п. 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Судом встановлено, що оскаржена постанова була скерована до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), за результатами розгляду якої державним виконавцем постановою від 06 травня 2022 року відкрито виконавче провадження ВП №68947741.
25 травня 2022 року постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у межах виконавчих дій з примусового виконання постанови №ЗК42/290/АВ-ТД-ФС-09 від 31 березня 2022 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках товариства, та на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів - на загальну суму 858161,00 грн.
Норми статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII не містять підстав для зупинення виконавцем виконавчих дій у разі оскарження боржником постанови про накладення штрафу у судовому порядку, а тому звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, враховуючи початок здійснення примусового виконання оскаржуваної постанови, не гарантує захист його прав та інтересів до вирішення даної справи по суті.
Разом з тим, згідно ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, що також узгоджується з передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України видом засобів забезпечення позову.
З аналізу наведеного слідує, що після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно зупинення виконавчих дій можливе лише на підставі рішення суду. У разі відсутності такого, арештовані кошти підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, у тому числі в іноземній валюті, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування та державних банках. У разі недостатності коштів стягнення звертається на майно боржника та в подальшому здійснюється його реалізація.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
Таким чином, примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу може призвести до завдання значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо. При цьому без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при здійсненні судочинства застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Ст. 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Так, зокрема, у рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У зв'язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, враховуючи необхідність забезпечити баланс між правами, про захист яких просить заявник, та негативними наслідками, що можуть настати у зв'язку з реалізацією оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення даного адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК42/290/АВ-ТД-ФС-09 від 31 березня 2022 року - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Ужгородоптторг" про забезпечення позову - задовольнити.
2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК42/290/АВ-ТД-ФС-09 від 31 березня 2022 року - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
3. Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін