Постанова
Іменем України
07 червня 2022 року
м. Київ
справа № 2-1923/10
провадження № 61-14318св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Харківської філії акціонерного банку «Укргазбанк»,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс і Ко», товариство з обмеженою відповідальністю «Лабітех», ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лабітех» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року
у складі судді Сітало А. К. та постанову Харківського апеляційного суду
від 26 липня 2021 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Тичкової О. Ю.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство акціонерного банку «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») в особі Харківської філії акціонерного банку «Укргазбанк», звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс і Ко» (далі - ТОВ «Авіс і Ко»), товариство з обмеженою відповідальністю «Лабітех» (далі - ТОВ «Лабітех») та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова
від 18 жовтня 2010 року у складі судді Сітало А. К. позовні вимоги
ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської філії акціонерного банку «Укргазбанк» задоволено.
Стягнуто на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської філії акціонерного банку «Укргазбанк» солідарно з ТОВ «Авіс і Ко»
та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 29 квітня 2008 року № 12/08-3 у розмірі 899 849,64 грн.
У рахунок погашення заборгованості ТОВ «Авіс і Ко» звернуто стягнення
на предмет іпотеки - нежитлову будівлю літ. Р-4, загальною площею
1079,7 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «Лабітех» на підставі договору купівлі-продажу нежилої будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємельяновою І. Г. 24 жовтня 2003 року за реєстровим номером 3334.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст заяви про перегляд заочного рішення
У серпні 2020 року ТОВ «Лабітех» звернулося до суду із заявою про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова
від 18 жовтня 2010 року, а також із заявою про поновлення пропущеного строку на подання цієї заяви про перегляд зазначеного заочного рішення, посилаючись на те, що товариство не мало можливості надати власні пояснення та заперечення у судовому засіданні, оскільки товариству не було відомо про наявність оскаржуваного судового рішення. Матеріали справи
не містять належних та допустимих доказів отримання товариством позову з додатками судових ухвал та повісток.
ТОВ «Лабітех» вважало, що відсутність інформації про судовий спір,
не надіслання судом повісток та процесуальних документів, не надіслання судом судового рішення у справі є поважною причиною у розумінні
статті 288 ЦПК України, у зв'язку із яким законодавець передбачає можливість оскарження заочного рішення суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року у задоволенні заяви ТОВ «Лабітех» про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2010 року
у цивільній справі № 2-1923/10 відмовлено, заяву про перегляд заочного рішення повернуто ТОВ «Лабітех».
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що посилання представника ТОВ «Лабітех» щодо необізнаності про перебування справи у суді та прийняте судом рішення, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами,
у тому числі і доказами, доданими до клопотання самим представником
ТОВ «Лабітех». Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником товариства, на час розгляду цієї справи, ухвалення по ній рішення та на час розгляду питання про поновлення строку на подання заяви про скасування заочного рішення є ОСОБА_1 , який, як співвідповідач у справі, подав заяву про скасування заочного рішення ще у листопаді 2010 року, а потім оскаржував рішення суду через представника до апеляційного суду Харківської області, тобто був обізнаний з його змістом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 липня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Лабітех» залишено без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 березня 2021 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку, оскільки поважних причин його пропуску судовим розглядом не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду
ТОВ «Лабітех» просить скасувати оскаржувані судові рішення на направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій без належного врахування обставин, що мають значення для справи, невірно застосували положення процесуального права та порушили порядок для вирішення про перегляд заочного рішення, оскільки нормами ЦПК України
не передбачено повернення заяви про перегляд заочного рішення у зв'язку
з пропуском строку на подачу такої заяви.
На думку представника ТОВ «Лабітех», суди попередніх інстанцій помилково вважали, що керівником товариства на час розгляду цієї справи, ухвалення по ній рішення та на час розгляду питання про поновлення строку на подання заяви про скасування заочного рішення є ОСОБА_2 , який
як співвідповідач у справі подав заяву про скасування заочного рішення
ще у листопада 2010 року, а потім оскаржував рішення суду через представника до апеляційного суду Харківської області, тобто був обізнаний з його змістом, оскільки це не відповідає дійсності. З 2008 року по 2013 рік керівником товариства був ОСОБА_3 ОСОБА_1 є керівником
ТОВ «Лабітех» лише з 31 січня 2015 року.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи № 2-1923/10
із Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно
до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ТОВ «Лабітех» підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року
у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) зазначено, що «Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою
статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив,
за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів
з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).
Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма
статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.
Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках
її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої
статті 353 ЦПК України).
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження
(стаття 286 ЦПК України).
За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов'язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто
є належно оформленою.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України,
та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення
і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).
Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов'язаний згідно з реченням першим частини першої
статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку
її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку,
то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.
Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв'язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій
статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта
статті 287 ЦПК України).
З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене
у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року».
У справі, що переглядається, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, постановив ухвалу, згідно з якою повернув заяву про перегляд заочного рішення через відсутність підстав для поновлення строку на її подання.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення прийняті без додержання норм процесуального права. У зв'язку
з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лабітех» задовольнити.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 березня
2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 липня
2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович