Справа № 486/697/21
Провадження № 2/486/49/2022
(заочне)
15 червня 2022 року м. Южноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Деменко К.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Южноукраїнський відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту предмету іпотеки
учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Южноукраїнський відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
05 травня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду, в інтересах ОСОБА_1 , із позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Южноукраїнський міський відділ державної виконавчої служби цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту предмету іпотеки, а саме, квартири АДРЕСА_1 , шляхом виключення із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 2668116, зареєстрований 19 березня 2012 року на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер ВП 31695875, виданий 19 березня 2012 року ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції та запису про обтяження 2668084, зареєстрований 21 липня 2011 року на підставі постанови серія та номер ВП 27694968, виданої 21 липня 2011 року ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції.
Свої вимоги мотивує тим, що 01 квітня 2008 року відповідач ОСОБА_3 уклав з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитний договір, відповідно до якого отримав кредит на суму 33000 доларів США, який зобов'язався повернути до 01 квітня 2018 року. В забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором він передав в іпотеку належну йому квартиру АДРЕСА_1 . Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість і станом на 30 травня 2019 року вона склала 1858751,96 грн. та пеня в сумі 15449327,29 грн. 17 липня 2019 року на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки ОСОБА_1 набув права іпотекодержателя та кредитора за вказаним кредитним договором та договором іпотеки. 22 липня 2019 року на ім'я ОСОБА_3 була направлена вимога-повідомлення з вимогою про сплату заборгованості за кредитним договором, яку він отримав 27 липня 2019 року. До сьогоднішнього дня заборгованість за кредитним договором не сплатив, суму заборгованості визнає та не заперечує щодо задоволення вимог іпотекодержателя шляхом отримання іпотекодержателем предмету іпотеки у власність. Вказує, що накладені арешти перешкоджають йому в задоволенні вимог за рахунок іпотеки.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи, повідомлені належним чином. Представник позивача надав суду заяву із проханням розглядати справу без його участі та без участі позивача, позов підтримують. Проти заочного рішення при наявності підстав не заперечують.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи, повідомлений належним чином, направив на електронну адресу суду заяву про розгляд справи без його участі без накладення кваліфікованого електронного підпису, що не відповідає вимогам ЦПК України.
Представник третьої особи відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з'явилась, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. Зазначила, що у зв'язку з перебуванням на виконанні і відділі зведеного виконавчого провадження № 50437997 про стягнення з ОСОБА_3 на користь юридичних осіб грошових коштів на загальну суму 754847,55, просила відмовити в задоволенні позовної заяви.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та постановити заочне рішення, про що суд постановив відповідну ухвалу.
Дослідивши докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
01 квітня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит на суму 33000 доларів США, строком до 01 квітня 2018 року /а.с. 3-6/.
В забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 передав в іпотеку належну йому квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 7-9, 10/.
30 травня 2019 року на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» та ОСОБА_4 уклали договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки /а.с. 11-12/.
17 липня 2019 року на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки ОСОБА_1 набув права іпотекодержателя та кредитора за вказаним кредитним договором та договором іпотеки /а.с. 12/.
22 липня 2019 року на ім'я ОСОБА_3 була направлена вимога-повідомлення з вимогою про сплату заборгованості за кредитним договором в ромірі 1858751,96 грн. та пені в сумі 15449327,29 грн. /а.с. 13-14/.
В матеріалах справи є копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 , в якій останній підтверджує, що надає згоду та не заперечує проти відступлення права вимоги за вищезазначеним кредитним договором та договором іпотеки /а.с. 16/.
Також згідно копії заяви ОСОБА_3 /а.с. 17/ останній дає згоду на задоволення вимог іпотекодержателя щодо предмету іпотеки шляхом реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно ОСОБА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /а.с. 18-21/ квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на ОСОБА_3 . Іпотекодержатель ОСОБА_1 . Накледено арешт нерухомого майна. Відомості про суб'єктів обтяження: Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 12285923, 19 березня 2012 року реєстратор: Миколаївська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Також накладено арешт нерухомого майна. Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції. Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 11413261, 21 липня 2011 року, реєстратор: Миколаївська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.
Згідно листа Южноукраїнського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати копії копії виконавчих проваджень № 31695875 та 27694968, боржником в яких є ОСОБА_3 не виявляється можливим, в зв'язку зі знищенням матеріалів виконавчих проваджень за сплином строків зберігання /а.с. 96/.
Відповідно до завіреної копії витягу з Автоматизованої системи виконавчих проваджень ВП-спецрозділ /а.с. 97-99/ відносно ОСОБА_3 21 липня 2011 року було відкрито виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду Миколаївської області № 5016/694/2011 (номер виконавчого провадження 27694968) щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Промінвестбанк» боргу за кредитом в сумі 691791,59 грн. Назва виконавчої дії: Відкриття ВП (з накладенням арешту на майно боржника). Підставою повернення виконавчого документа стягувачу було встановлення, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.
Також згідно завіреної копії витягу з Автоматизованої системи виконавчих проваджень ВП-спецрозділ /100-103/ відносно ОСОБА_3 16 березня 2012 року було відкрито виконавче провадження на підставі судового наказу Господарського суду Миколаївської області № 5016/694/2011 (3/53) (номер виконавчого провадження 31695875) щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ПАТ «Промінвестбанк» боргу за кредитом в сумі 691791,59 грн. Назва виконавчої дії: Відкриття ВП (з накладенням арешту на майно боржника). Підставою повернення виконавчого документа стягувачу було: боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 575, 577 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах узгоджується із висновком, якого дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17, від 30 червня 2021 року справа № 127/10656/18.
Статтею 4 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Особливості звернення стягнення на заставлене нерухоме майно визначено положеннями Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 44 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час винесення постанов про арешт нерухомого майнва) (далі - Закон) встановлена черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення вартості заставленого майна.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно, або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна (частина четверта статті 54 Закону)
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Арешт з майна може бути знятий виконавцем за рішенням суду (ч.ч. 1, 5 статті 60 Закону).
Зазначене узгоджується з нормами Закону, чинного на час звернення позивача до суду з цим позовом, а також висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (пункти 39, 62) та постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц (пункт 37.2).
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діє на даний час № 1404-VIII, далі - Закон № 1404-VIII) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Статтею 46 Закону № 1404-VIII визначено черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.
З огляду на статтю 51 Закону № 1404-VIII для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.
В заявленому позові позивач не наводить доводи стосовно неправомірності дій державного виконавця щодо накладення арешту, а викладаючи вимогу про зняття арешту з майна, зазначає про те, що відповідно до положень договору про іпотеку, останній на арештоване майно має відповідні речові права, а саме, право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
ОСОБА_1 звернувся до суду на захист свого речового права на арештоване нерухоме майно, у порядку встановленому ст.ст. 59, 60, який регламентований в даній нормі Законом України «Про виконавче провадження», як «інший випадок».
Виходячи із системного тлумачення статей 16, 572, 589 ЦК України, статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», статті 1 Закону України «Про іпотеку» і роз'яснень пункту 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Позивач ОСОБА_1 є іпотекодержателем майна, яке є предметом іпотеки, а також володільцем речових прав на дане майно на законних підставах (речове право на чуже майно), про що він наголошує в позовній заяві, на яке накладено арешт, що перешкоджає останньому вільно реалізовувати свої речові права та розпоряджатися іпотечним майном, тому з метою усунення перешкод у володінні і розпорядженні майном подано відповідну позовну заяву.
Підставою даного позову є наявність спору про право та позивач подає його з метою захисту права власності чи іншого речового права, а тому ці спори слід розглядати за правилами цивільного судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин. Оскільки підставою позову позивач визначив наявність арешту, накладеного на невизначене майно боржника, що перешкоджає позивачу в зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки у порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», такий позов спрямований на захист цивільних прав позивача.
Тобто, характер спірних правовідносин, стосуються порушення права позивача на задоволення його вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами боржника, вказує що даний спір є цивільно-правовим, який треба розглядати за правилами цивільного судочинства.
Виходячи із викладеного, позивач має право звертатись до суду із позовом в порядку позовного провадження.
Вказане викладене в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
В позовній заяві не наведено доводів стосовно неправомірності дій державного виконавця, до того ж виконавче провадження на даний час закрито постановами державного виконавця, в зв'язку із відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення.
Оскарження дій і рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна, не приведе до належного захисту прав позивача, оскільки навіть визнання судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений статтею 60 Закону № 606-XIV. Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №813/1341/15.
Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (пункти 39, 62)).
У позивача, як іпотекодержателя, є право на продаж предмета іпотеки в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» на підставі іпотечного договору, в якому є застереження про задоволення вимог іпотекодержателя /а.с. 10/.
Пунктами 6.5.1. Договору іпотеки передбачено, що іпотекодержательна власний розсуд може згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку» набути право власності на предмет іпотеки в разунок виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором. В цьому випадку цей договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки /а.с. 7-9, 10/.
Виконавчі провадження № 31695875 та 27694968 на даний час завершені, та знищені у зв'язку з закінченням строків зберігання, але арешт з майна боржника не знято.
Згідно з єдиним реєстром боржників та АСВП, що є у відкритому доступі за наступними посиланнями: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors та https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_3 завершені.
Арешт майна боржника за наведених вище обставин та вимог закону із заходу забезпечення виконання рішення суду перетворюється на неправомірне обмеження права особи користуватися належним їй майном.
В зв'язку з тим, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна виник у позивача значно раніше - 01 квітня 2008 року, а обтяження державних виконавців на нерухоме майно боржника були зареєстровані у відповідних державних реєстрах, починаючи з 2011 року, крім того, відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, отже, позивач має переважне право задовольнити свої вимоги перед іншими кредиторами за рахунок іпотечного майна, а тому іпотечне майно підлягає звільненню з-під арешту.
Виходячи з викладеного, оскільки вперше застава зареєстрована 01 квітня 2008 року, а позивач на підставі нотаріально посвідченого договору є іпотекодержателем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки спірне нерухоме майно є предметом іпотеки і іпотекодержатель має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 908 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом /а. с. 27/.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 282 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Южноукраїнський відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту предмету іпотеки.
Зняти арешти з предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , накладені постановами державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області: номер запису про обтяження 2668116, дата державної реєстрації: 19 березня 2012 року та номер запису про обтяження 2668084, дата державної реєстрації: 21 липня 2011 року та скасувати запис про обтяження номер обтяження 2668116, зареєстрований 19 березня 2012 року на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер ВП 31695875, виданий 19 березня 2012 року ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції та запис про обтяження 2668084, зареєстрований 21 липня 2011 року на підставі постанови серія та номер ВП 27694968, виданої 21 липня 2011 року ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне ім'я позивача: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повне ім'я представника позивача: ОСОБА_2 , адвокат, АДРЕСА_4 .
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повне найменування третьої особи: Южноукраїнський відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34597128, б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївської області, 55002.
Суддя Южноукраїнського
міського суду Г.А. Далматова