489/7759/18 31.05.2022
нп 1-кп/490/965/2018
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 489/7759/18
31 травня 2022 року м.Миколаїв
Колегія Центрального районного суду м.Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
під час проведення у режимі відеоконференції судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018150040003050 від 01.08.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника - адвоката ОСОБА_11 ,
В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
30.05.2022 року до Центрального районного суду м.Миколаєва надійшли клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_8 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , та продовження запобіжних заходів у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .. В обґрунтування поданих клопотань прокурор зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися, а обрання іншого, менш суворого запобіжного заходу, не забезпечить належної поведінки обвинувачених щодо виконання ними своїх процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні та не дасть можливості запобігти ризикам. Зокрема, запобігання спробам з боку обвинувачених переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення (ризик відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ), незаконно впливати на інших обвинувачених (ризики відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), знищити, сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (ризики відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ).
В судовому засіданні прокурор вказані клопотання про продовження запобіжних заходів підтримав та просив їх задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив суд змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю, оскільки зазначені у клопотанні ризики нічим не підтверджені.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечував та підтримав думку свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив суд змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на інший більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник - адвокат ОСОБА_11 проти задоволення клопотання прокурора заперечували та просили суд змінити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на інший більш м'який.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, колегія суддів приходить до наступного.
Під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 12.04.2022 року до 10 червня 2022 року включно.
Відповідно ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
Водночас, ст.17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
На думку колегії суддів, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обставинами, що підтверджують наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, є те, що один із інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_5 злочинів вчинено за попередньою змовою групою осіб, у випадку доведеності винуватості йому може загрожувати покарання у виді довічного позбавлення волі, дані про його особу, зокрема його віку та стану здоров'я, а головне - посягання на суспільні відносини, що охороняють життя та здоров'я особи, які відповідно до ст.3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.
Колегія суддів також вважає, що обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисника, однак не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту.
При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього колегією суддів не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких обвинувачуються ОСОБА_5 і щодо яких останньому органами досудового розслідування пред'явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у інкримінованих злочинах, зможе вплинути на інших обвинувачених, ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), знищити або сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки частина майна, яка була викрадена у потерпілої ОСОБА_12 , а саме мобільний телефон та золота сережка, так і не були знайдені під час проведення досудового розслідування.
Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_5 до затримання офіційно не працював, тобто не мав постійного та стабільного джерела прибутку, на час затримання був неодружений (одружився під час застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою), що вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, а також стан його здоров'я (відсутність даних щодо неможливості перебування в умовах ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" за станом здоров'я).
Відтак, колегія суддів, керуючись ст.ст.179, 194 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовживши його строк, а в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю, слід відмовити.
Доводи захисника ОСОБА_9 в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необхідних для продовження тримання під вартою, та зводяться лише до незгоди з клопотанням прокурора.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді цілодобових домашніх арештів відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , колегія суддів, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, приходить до наступного.
Під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03.08.2020 року змінений на цілодобовий домашній арешт за адресою його проживання: АДРЕСА_1 , та з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 3, 4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 12.04.2022 року, строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено до 10 червня 2022 року включно.
Крім того, під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 28.09.2018 року змінений на цілодобовий домашній арешт за адресою її проживання: АДРЕСА_2 , та з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 3, 9 ч.5 ст.194 КПК України. Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 12.04.2022 року строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за теперішнім місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з носінням електронного засобу контролю відносно ОСОБА_7 продовжено до 10 червня 2022 року включно.
Згідно з вимогами ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Відповідно до ч.6 цієї ж статті строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні обвинуваченої ОСОБА_7 та зміни відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно останніх колегією суддів не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження, а саме те, що останні можуть знищити або сховати будь-які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки до теперішнього часу не встановлено місцезнаходження частини викраденого майна потерпілої.
Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що: ОСОБА_7 малолітніх дітей на утриманні не має, не працює, що вказує на відсутність у обвинуваченої міцних соціальних зв'язків; ОСОБА_6 неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має. Наведене також свідчить про можливе переховування цих осіб від суду.
Клопотання захисників, які підтримали обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , про зміну запобіжних заходів приймаються судом до уваги виключно як характеризуюча обвинувачених обставина, але з врахуванням наявних ризиків та суспільного інтересу не враховуються, як безумовна підстава для зміни раніше обраних запобіжних заходів.
За сукупності таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне продовжити дію раніше обраних щодо обвинувачених запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку.
Відповідно, доводи захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про наявність обставин та підстав для зміни обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжних заходів у вигляді цілодобового домашнього арешту на інший більш м'який, є необґрунтованими та безпідставними і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 181, 183, 194, 197, 331 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 29 липня 2022 року включно.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 29 липня 2022 року включно, з забороною обвинуваченому цілодобово полишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та покладенням обов'язків, визначених ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03.08.2020 року.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на інший більш м'який - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 29 липня 2022 року включно, з забороною обвинуваченій цілодобово полишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та покладенням обов'язків, визначених ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 28.09.2018 року.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на інший більш м'який - відмовити.
Ухвалу в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3