Справа 484/4917/21
Провадження № 2-а/484/16/22
15.06.2022року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді - Літвіненко Т.Я.
секретар судового засідання - Шаповалова В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
13.12.2021 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВМ №00001464 від 22.11.2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000,00 грн. Позивач вказує, що 19.11.2021 о 21 год 14 хв., за адресою: М-12, км 208+505, Хмельницька область, зафіксовано транспортний засіб: DAF XF 460 FТ, днз: НОМЕР_1 , при русі якого, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальну масу транспортного засобу перевищено на 28% (16,903 тон), навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 21,4 % (4,903 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 23.2 % (10,27 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. З такою постановою позивач не згоден, вважає, що постанова незаконна, винесена за відсутності належних доказів, тому підлягає скасуванню.
Також позивач зазначив, що згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 йому на праві приватної власності належить транспортний засіб: марка DAF, модель XF 460 FТ, днз: НОМЕР_1 , тип: спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е; маса без навантаження становить 7600 кг, повна маса - 18000 кг.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , позивач також є власником напівпричепа: марка: BODEX, модель: KIS 3WS, державний номерний знак: НОМЕР_4 , тип: напівпричепа-спеціалізованого Н/ПР-Самоскид-Е. Маса без навантаження становить 9 100 кг, повна маса - 44 000 кг. Вантажний тягач та напівпричеп, відповідно до п. 22.5 ПДР має право перевезення 40 т.
Відповідно до договору оренди транспортного засобу №0106-Т від 01.06.2021 року, вказаний транспортний засіб та напівпричеп перебувають в тимчасовому володінні та користуванні ТОВ «Гранкор Інвест»; водій - ОСОБА_2 . ТОВ «Гранкор Інвест», як автомобільний перевізник, уклав договір щодо перевезення вантажу на власному (орендованому) транспорті по території України. Сторони договору: вантажоодержувач - ТОВ «Оптімус-Трейд», вантажовідправник - ТОВ «Ерст Білд».
Водій ОСОБА_2 , 19.11.2021 року, перебуваючи за кермом зазначеного вище транспортного засобу завантажений насипом насінням макухою соєвою на загальну масу 22 700 кг (нетто), маса транспортного засобу та причепу склала 17 580 кг (тара), загальна маса 40 280 кг (брутто). Зазначена вага була перевірена та зафіксована відповідальною особою ТОВ «Ерст Білд» та водієм ОСОБА_2 у товарно-транспортній накладній від 19.11.2021 року № 1911.
ОСОБА_2 прибув до пункту розвантаження, де вантажоодержувачем, ТОВ «Оптімус- Трейд», було зважено автомобіль з причепом, вага яких склала: нетто - 22 700 кг, тара - 17 580 кг, брутто - 40 280 кг. Зазначена вага була перевірена та зафіксована відповідальною особою ТОВ «Оптімус-Трейд» та водієм ОСОБА_2 у товарно-транспортній накладній від 19.11.2021 № 1911.
Оскаржувану постанову позивач отримав 04.12.2021 шляхом поштового листування, з якої не зрозумів чому саме було встановленно порушення п. 22.5 ПДР, оскільки відповідно до товарно-транспортної накладної перенавантаження не було. Вважає, що технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення: Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10028, зафіксував тільки сідловий тягач, та не зафіксував напівпричеп, що призвело до порушення Порядку № 1174 від 27.12.2019 та подальшого порушення чинних норм та розрахунків.
Позивач також зазначив, що оскаржувана постанова не містить інформації про тип транспорного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, не вказана інформація про фактичну масу (вагу) вказаного в постанові транспортного засобу, та інформація про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами.
Позивач вважає, що також має бути враховано властивості вантажу, який є сипучим та постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час руху, тому проведення зважування транспортного засобу в русі, без дотримання часу для врівноваження сипучого вантажу, не може дати достовірних результатів.
Крім того, відповідач не надав жодного документа, окрім оскаржуваної постанови, який би підтверджував порушення позивачем п. 22.5 ПДР України.
Посилаючись на вищезазначені обставини просить скасувати постанову та стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та на правову допомогу.
Представник відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті - подав відзив разом з письмовими доказами. Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог через необґрунтованість. В обґрунтування зазначив, що під час руху транспортного засобу позивача технічним засобом в автоматичному режимі було зафіксовано перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, про що уповноваженою особою Укртрансбезпеки складено постанову та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності. Перевищеннях нормативних параметрів було встановлено із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищували нормативно вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги. В даному випадку позивачем здійснено порушення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальну масу транспортного засобу перевищено на 28% (16,903 т), навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 21,4% (4,903 т), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 23,2 % (10.27 т). Також зазначив, що факт наявності товарно-транспортної накладної або видаткових накладних не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, невказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу. Крім того, фіксація порушення була здійснена за допомогою вимірювального приладу автоматичного пункту, який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, про що наявні відповідні сертифікати. Зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу правопорушення. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком №1174, в якому відсутні посилання на методику визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Крім того, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії і не в змозі самостійно пересуватися та перевозити вантаж, оскільки рушійною силою для нього є саме тягач, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа, а тому посилання позивача на те, що напівпричіп є самостійним транспортним засобом не є логічним, тому не заслуговує на увагу. До того ж, нормативні параметри, передбачені п. 22.5 ПДР України, визначені для руху саме транспортних засобів та їх составів.
Крім того, відповідальність за ст. 132-1 ч. 2 КУпАП покладається саме на фізичних осіб або керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, тому під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовувала відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Оскільки відомості про належного користувача транспортного засобу не були внесені до реєстру, адміністративна відповідальність покладається на особу, за якою він зареєстрований, тому позивач є належним суб'єктом правопорушення за ст. 132-1 ч.2 КУпАП. Позивачем не надано доказів на підтвердження підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності. Зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу правопорушення, тому відсутні підстави для її скасування. Підстав для компенсації судових витрат на правову допомогу не встановлено, оскільки позивачем не надано належних доказів їх понесення. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову.
Преставник позивача, ОСОБА_3 , подав відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, оскільки постанова є протиправною та не відповідає дійсним обставинам справи. Відповідачем було порушено порядок та механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, оскільки окрім фотографії державного номерного знака транспортного засобу більше жодного доказу нема і це свідчить про те, що оскаржувана постанова прийнята необґрунтовано. Також постанова не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції, оскільки не містить марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної між осьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі. Вказані недоліки ставлять під сумнів твердження відповідача про врахування вказаних критеріїв при встановленні факту перевищення встановлених законодавством вагових норм. Крім того, обов'язок внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного користувача покладається на представника юридичної особи користувача, тобто в даному випадку на ТОВ "Гранкр Інвест", якому він передав в оренду транспортний засіб і який був зобов'язаний внести відомості до реєстру. При цьому, посилаючись на постанову Пленуму ВГС України від 29.03.2013 року № 12, зазначив, що нотаріального посвідчення не потребує договір, укладений за участю громадянина, який набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, надали заяву слухати справу без їхньої участі, позов підтримують повністю та просили його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, надала заяву слухати справу без її участі та просила в позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом 'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому, водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", положення про Державну службу України з безпеки на транспорті саме на Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеку) покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, зокрема з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.
Тобто, саме на Укртрансбезпеку покладено здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів для збереження доріг від руйнування вантажним транспортом з перевищенням габаритно-вагових параметрів.
Укртрансбезпека виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 211 КАС України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 77 ч.2 КАС України покладено на Укртрансбезпеку.
Виходячи з аргументів позивача та заперечень відповідача при розгляді наданої справи слід встановити: чи дійсно мало місце перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортного засобу; чи відповідає вимогам автоматичний прилад для зважування (вимірювання) дорожніх транспортних засобів; чи є достовірними в автоматичному режимі результати такого вимірювання; чи відповідає нормативно-правовим актам оскаржувана постанова; чи належний суб'єкт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 ч. 2 КУпАП.
Судом встановлено, що відповідальною особою Укртрансбезпеки 22.11.2021 року винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00001464, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 34 000 грн за порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху України, що підтверджується копією вказаної постанови.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до визначення у постанові Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР України.
Відповідно до пункту 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, д - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі -16 т, строєні -22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до ст. 132-1 ч.2 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Тобто, якщо вагові параметри транспортного засобу, перевищують хоча б один із зазначених у п. 22.5 ПДР України, настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 19.11.2021 о 21 год 14 хв., за адресою: М-12, км 208+505, Хмельницька область, зафіксовано транспортний засіб: DAF XF 460 FТ, днз: НОМЕР_1 , при русі якого, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальну масу транспортного засобу перевищено на 28% (16,903 т), навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 21,4% (4,903 т), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 23,2 % (10.27 т)
Суб'єкт відповідальності за правопорушення за ч.2 ст. 132-1 КУпАП визначено ст. 14-3 КУпАП. Так, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до якого підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року, № 1174.
Відповідно до п. п. 16, 17 Порядку у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником сідлового тягача "DAF XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та не заперечується позивачем. Зі змісту постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника транспортного засобу, вчиненого водієм, за порушення правил дорожнього руху.
Позивач заперечує правомірність складання відносно нього постанови, мотивуючи тим, що даний транспортний засіб переданий ним в оренду, але дане твердження спростовується наступним.
Відповідно до договору оренди транспортного засобу № 0106-Т від 01.06.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Гранкор Інвест", вантажний автомобіль "DAF XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_5 , передано в оренду для ведення господарської діяльності строком на один рік.
Доказів того, що ТОВ "Гранкор Інвест", як то стверджує позивач, уклав договір щодо перевезення вантажу на власному (орендованому) транспорті по території України, суду не надано.
Однак, відповідальною особою, за якою зареєстровано транспортний засіб "DAF XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_5 , за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів є власник такого транспортного засобу - ОСОБА_1 .
Суду не надано доказів про внесення відомостей про належного користувача відповідного транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, як і доказів надходження у встановлений законом строк від позивача на адресу відповідача повідомлення про існування підстав для звільнення від адміністративної відповідальності, встановлених ст. 279-7 КУпАП.
Посилання позивача на те, що відомості про належного користувача вказаного транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів мали вноситися перевізником, суд не бере до уваги, оскільки за встановлених обставин такі факти, на спірні правовідносини не впливають. До того ж, саме з ініціативи власника транспортного засобу вносяться до реєстру відомості про належного користувача транспортного засобу. Позивач не надав доказів на підтвердження того, що він звертався до сервісного центру МВС про реєстрацію належного користувача транспортного засобу, і що така реєстрація не відбулася з вини суб'єкта реєстрації.
Враховуючи зазначене, при винесені оскаржуваної постанови уповноваженою особою Укртрансбезпеки дотримано вимоги ст. 14-3 КУпАП щодо встановлення відповідальної особи, яка несе адміністративну відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Позивач зазначає, що згідно копії товарно-транспортної накладної від 19.11.2021 року №1911, 19.11.2021 року водій товариства ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом транспортного засобу "DAF XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_5 , у пункті навантаження завантажив насипом насіння макухи соєвої, в результаті чого загальна маса транспортного засобу разом з вантажем склала 40 280 кг (брутто). Після розвантаження товару вантажоодержувачем було проведено повторно зважування та не встановлено розбіжностей ваги з часу відправлення до прибуття товару.
Відповідно до змісту абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.
Сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Таким чином, товарно-транспортна накладна є первинним документом, що містить відомості про господарську операцію і не може вважатися документом, який беззаперечно визначає масу вантажу.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174.
Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю за допомогою технічного засобу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10028.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року № 255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених. Відповідно до п.п. 8, 9 Вимог, вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології. Вагове обладнання повинно забезпечувати по осьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
Згідно експертного висновку, наданого відповідачем, прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10028, який наданий на експертизу ТОВ "Дострой Монтаж Київ" відповідає вимогам нормативних документів із технічного захисту інформації в обсязі функцій.
Крім того, відповідно до сертифікату відповідності, виданого 02.09.2021 року ДП "Укрметртестстандарт" прилад типу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM відповідає затвердженому типу та застосовним вимогам Технічного регламенту законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою КМУ від 13.01.2016 року за № 94.
Отже, інформація, отримана з приладу для зважуванням дорожніх транспортних засобів у русі Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM є належним доказом вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу.
На підтвердження перевищення навантаження транспортного засобу відповідачем надано інформаційну картку габаритно-вагового контролю, в якій міститься інформація про зафіксовані вагові параметри транспортного засобу, а також витяги з прогарами АРМ аудиту стосовно зафіксованого адміністративного правопорушення.
Відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт розміщений на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за наступним посиланням: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00001464/, яке також наявне в оскаржуваній постанові.
Таким чином, дійсно має місце рух транспортного засобу "DAF XF 460 СН", д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України.
Доводи позивача про те, що здійснювалось перевезення сипучого вантажу, який міг переміститися під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, не свідчать про дотримання допустимого осьового навантаження, передбаченого законодавством про автомобільний транспорт.
Крім того, нормативні параметри, передбачені п.22.5 ПДР України, визначені для руху саме транспортних засобів та їх составів, тому посилання позивача, що технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, є не точним, не заслуговують на увагу, оскільки напівпричіп не взмозі самостійно пересуватися та перевозити вантаж без тягача, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності
Позивач вважає, що підставою для скасування оскаржуваної постанови також є її невідповідність Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 року за № 512, оскільки в постанові відсутня інформація, яка б мала міститися в постанові.
Однак, відповідно до п.3 Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Тобто, Інструкцією затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови, яка визначає перелік інформаційних даних, які зазначаються в залежності від обставин вчинення порушення.
Суд вважає, що зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідає вимогам Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174, а також ст. 283 КУпАП. Постанова відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, під час розгляду справи суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був обґрунтовано та на законних підставах притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП за порушення п.22.5 Правил дорожнього руху України. Відповідачем доведено правомірність складення постанови про притягнення позивача до відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 241, 242, 244-246, 250, 262 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відомості про сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 39816845.
Суддя: Т.Я.Літвіненко