Справа № 468/444/22-к
1-кс/468/104/22
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43
іменем України
15.06.2022 року слідчий суддя Баштанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора про арешт майна по кримінальному провадженню №22022150000000158, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,
До суду надійшло клопотання прокурора Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №22022150000000158, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом викрадення в період з 13.03.2022 року по 17.03.2022 року невстановленими військовослужбовцями РФ автомобіля марки Renault Duster н.з. НОМЕР_1 з території ТОВ «Агро Капітал Центр» за адресою: вул. Центральна, 1 с. Добра Криниця Баштанського району Миколаївської області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, про арешт автомобіля марки Renault Duster н.з. НОМЕР_1 .
В клопотанні прокурор вказав, що 10.06.2022 року був проведений огляд місця події, в ході якого був вилучений автомобіль Renault Duster з наявними в салоні номерними знаками НОМЕР_1 та вказаний автомобіль поміщений на територію Баштанського РВП ГУНП в Миколаївської області.
Прокурор вважає, що з метою збереження даного автомобіля як речового доказу необхідно накласти на нього арешт.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
У зв'язку з тим, що в клопотанні не вказані засоби зв'язку володільців майна, щодо якого ставиться питання про арешт, а ст. 172 КПК України передбачає скорочені строки розгляду даної категорії клопотань та зобов'язує слідчого суддю розглянути таке клопотання не пізніше двох днів з дня його надходження, а інші способи повідомлення з врахуванням строків розгляду в даному випадку є неефективними, то відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання прокурора має бути розглянуте по суті у визначені строки.
Заслухавши прокурора, вивчивши матеріали клопотання (копію витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №22022150000000158; копії рапортів; копію заяви ТОВ «Буцефал» про вчинений злочин від 04.04.2022 року; копію видаткової накладної №52209 від 08.12.2021 року; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копію протоколу огляду місця події від 10.06.2022 року з фототаблицею; копію постанови про визнання речових доказів; копію постанови про доручення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 26.04.2022 року), слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Вказаний в клопотанні автомобіль відповідає визначеним ст. 98 КПК України критеріям речових доказів, як предмет, що був об'єктом кримінально протиправних дій.
Аналіз положень ч.1 ст. 170 КПК України вказує, що арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження, полягає в ряді самостійних заходів: позбавлення права на відчуження, позбавлення права на розпорядження, позбавлення права на користування майном.
Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
При цьому, одним із загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст. 132 КПК України є те, що певний захід забезпечення може застосовуватись тоді, коли потреби досудового розслідування виправдовують подібне втручання у права і свободи особи.
За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.
Крім того, відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Також з врахуванням визначеної ст. 3 КПК України ролі слідчого судді в кримінальному провадженні щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні та врахуванням визначених ст. 173 КПК України обставин, які мають враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя має оцінити чи виправдовують потреби досудового розслідування такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні про арешт майна, та чи розумні і співрозмірні запропоновані в клопотанні обмеження прав власника завданням кримінального провадження.
Натомість з матеріалів клопотання слідує, що прокурор просить накласти арешт на майно, яке було об'єктом кримінально протиправних дій та до вчинення кримінального правопорушення перебувало у володінні юридичної особи на підставі відповідних законних підстав та в клопотанні не заявлені обставини і слідчому судді не надані відповідні докази того, що залишення визнаного речовим доказом в даному кримінальному провадженні автомобіля у володінні законного володільця призведе до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, отже такий речовий доказ може перебувати на відповідальному зберіганні у його володільця.
При цьому, з долученої до клопотання копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу слідує, що даний автомобіль належить ТОВ «ОТП Лізинг» та відповідно до копії видаткової накладної №52209 від 08.12.2021 року - даний автомобіль був переданий ТОВ «ОТП Лізинг» на підставі договору фінансового лізингу ТОВ «Буцефал», тому власник та законний володілець даного майна відомий органам досудового розслідування, один з яких є заявником в кримінальному провадженні та може мати статус потерпілого в такому провадженні.
Як наслідок цього, відсутні виключні відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України підстави для заборони або обмеження власнику володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном.
Поряд з тим, оскільки досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню не закінчене, автомобіль марки Renault Duster н.з. НОМЕР_1 дійсно є речовим доказом по вказаному кримінальному провадженню, як предмет, що був об'єктом кримінально протиправних дій, тому необхідно забезпечити його збереження для розслідування та закінчення даного провадження.
Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на необхідність часткового задоволення клопотання.
З метою забезпечення балансу між інтересами володільця (власника) речового доказу та визначеними ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження та інтересами досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що слід накласти арешт на автомобіль марки Renault Duster н.з. НОМЕР_1 шляхом заборони відчужувати арештований автомобіль, що забезпечить реалізацію прав володільця (власника) на користування та володіння майном та забезпечить збереження вказаного майна в якості речового доказу по вказаному кримінальному провадженню.
За такого клопотання прокурора про арешт майна по кримінальному провадженню №22022150000000158 підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора про арешт майна по кримінальному провадженню №22022150000000158 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки Renault Duster реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» та перебував у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Буцефал», шляхом заборони відчужувати вказане майно до скасування його арешту у встановленому КПК України порядку.
Ухвала в частині арешту майна підлягає негайному виконанню прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: