Справа № 127/6939/22
Провадження № 1-кп/127/156/22
14.06.2022 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2014 р. за № 12014020010007257, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Муровані Курилівці Мурованокуриловецького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, розлученого, який має неповнолітню дитину, непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , громадянина України, раніше не судимого:
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 та його представника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 16.06.2014 року у невстановлений слідством час, перебуваючи в приміщенні кімнати 706, що розташована у гуртожитку Вінницького національного технічного університету за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 98, підбурюваний жагою до легкої наживи та протиправного збагачення, з корисливих мотивів, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, зловживаючи довірою раніше не знайомого йому потерпілого ОСОБА_5 , під приводом продажу автомобіля марки «Skoda Octavia А5», не маючи при цьому умислу на виконання взятих на себе зобов'язань, щодо продажу вказаного автомобіля або повернення грошових коштів, отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 6 000 доларів США. Після чого, ОСОБА_3 власноруч написав розписку про зобов'язання повернути отримані грошові кошти в разі ненадання автомобіля. Однак, до теперішнього часу грошові кошти потерпілому не повернув, а розпорядився ними на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 6 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 16.06.2014 року становило 70 488 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 00 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.
Під час судового розгляду кримінального провадження до суду було надано угоду про примирення, укладену 14.06.2022 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 на підставі ст. ст. 468, 469, 471 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, суд, на виконання вимог ч. ч. 2, 3 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України невідкладно перейшов до її розгляду.
Так, згідно з даною угодою, її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (в редакції на час вчинення злочину), тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення а також розуміє характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в разі затвердження угоди про примирення судом. Завдану потерпілому шкоду відшкодував. У вчиненому щиро кається. Угода про примирення є добровільною, він здатний виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просить затвердити угоду про примирення.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 зазначив, що обвинувачений добровільно відшкодував завдану шкоду. Від цивільного позову він відмовляється. Угоду про примирення укладено між потерпілим та обвинуваченим добровільно, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення. Просить угоду затвердити.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 не заперечував проти затвердження угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим та потерпілим, зазначивши, що угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України дійшов таких висновків.
В пункті 1 статті 468 Кримінального процесуального кодексу України вказано, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно положень ч. 3 ст. 469 Кримінального процесуального кодексу України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
З огляду на положення ст. 12 Кримінального кодексу України, злочин, інкримінований обвинуваченому ОСОБА_3 , передбачений ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції на час вчинення злочину), є нетяжким злочином.
Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_3 повністю розуміє права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки невиконання угоди, визначенні ст. 476 Кримінального процесуального кодексу України.
Також судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_5 повністю розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, викладені в п. 2 ч. 1 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України та наслідки невиконання угоди, визначенні ст. 476 Кримінального процесуального кодексу України.
Шляхом опитування сторін, суд переконався, що угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Підстав, передбачених п. п. 1-6 ч. 7 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України для відмови у затвердженні угоди, судом не встановлено.
Узгоджену сторонами міру покарання визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, сторони врахували фактичні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, визнання ним вини, а також щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, тобто наявність пом'якшуючих покарання обставин, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, та дійшли згоди про призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції на час вчинення злочину).
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, розлучений, має неповнолітню дитину, непрацюючий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (в редакції на час вчинення злочину).
Згідно ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
За таких обставин суд вважає, що угоду про примирення укладену 14.06.2022 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 слід затвердити та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2022 року, виді домашнього арешту у певний період доби слід скасувати.
Провадження в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, враховуючи положення ч. 5 ст. 128 КПК України, слід закрити в зв'язку із відмовою позивача від позову.
Процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст. ст. 128, 369-371, 373-374, 376, 468-469, 471, 473-475 Кримінального процесуального кодексу України, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 14.06.2022 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2014 р. за № 12014020010007257, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (в редакції на час вчинення злочину).
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (в редакції на час вчинення злочину), та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2022 року, виді домашнього арешту у певний період доби - скасувати.
Провадження в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди закрити в зв'язку із відмовою позивача від позову.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Суддя