Справа № 147/473/22
Провадження № 1-кп/147/72/22
іменем України
15 червня 2022 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022025120000041 від 05.05.2022 року, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гути Тульчинського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого на підставі ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125КК України,
Суд визнав доказаним, що 02.05.2022 близько 16.00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи у своєму будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , запросив до себе ОСОБА_4 . У ході розмови з останнім між ними виник конфлікт через непорозуміння.
Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи небезпеку своїх дій для життя і здоров'я потерпілого, та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, тримаючи у правій руці дерев'яну дошку для нарізання, наніс нею п'ять ударів в ділянку голови, та п'ять ударів в ділянку тулуба справа та два удари в ділянку правої руки ОСОБА_4 . Своїми діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці орбіти правого ока і кінцевої фаланги п'ятого пальця правої руки, які відповідно до висновку судово-медичного експерта №72 від 05.05.2022 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.
Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я.
Зазначені обставини були встановлені органом досудового розслідування, учасниками судового провадження не оспорюються, про що подана відповідна заява обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , в якій обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та повідомив, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження. Крім того, обвинувачений та захисник не заперечували та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту також додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , в якій він згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та дає згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я.
Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначанні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, на підставі ст.89 КК України не судимий, неодружений, непрацюючий, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Відсутні обставин, які обтяжують покарання.
З урахуванням обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає, що останньому відповідно до принципу індивідуалізації покарання необхідно призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст. 65 КК України.
Суд вважає, що саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_3 буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, враховуючи відсутність відомостей про наявність в обвинуваченого доходу або майна, на яке може бути звернене стягнення, а отже наявність підстав для застосування більш м'якого покарання до обвинуваченого у виді штрафу не встановлено.
У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.
Майнова шкода кримінальним правопорушенням не заподіяна.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Судові витрати на залучення експерта відсутні.
Запобіжний захід не обирався, підстави для його обрання до набрання вироком законної сили відсутні.
Керуючись ст. ст. 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто ) годин.
Відповідно до ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1