13.06.2022 року м. Дніпро Справа № 904/2226/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.
при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ярошенко В.І.) від 06.09.2021р. у справі № 904/2226/21
за позовом ОСОБА_2 , м. Дніпро
до відповідачів:
1. Приватного підприємства "Алмира Групп", м. Дніпро
2. ОСОБА_1 , м. Дніпро
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, -
У березні 2021р. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Приватного підприємства "Алмира Групп", відповідача-2: ОСОБА_1 та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (зміну предмету позову) від 22.06.2021 просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" ( код ЄДРПОУ 34498617) від 12.09.2018;
- визнати недійсною розписку до договору купівлі-продажу частки до статутного капіталу Приватного підприємства "Алмира Групп" (код ЄДРПОУ 34498617) від 12.09.2018;
- визнати недійсним реєстраційний запис в єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12241050019027842 від 13.09.2018, щодо реєстрації власником (засновником) Приватного підприємства "Алмира Групп" (код ЄДРПОУ 34498617) ОСОБА_1 ;
- зобов'язати суб'єкта вчинення реєстраційних дій, визначеного Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань", провести державну реєстрацію зміни учасника Приватного підприємства "Алмира Групп" (код ЄДРПОУ 34498617), а саме, зареєструвати засновником Приватного підприємства "Алмира Групп" (код ЄДРПОУ 34498617), ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021р. у справі № 904/2226/21:
- позов задоволено частково;
- визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" (код ЄДРПОУ 34498617) від 12.09.2018, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- провадження у справі в частині визнання недійсним реєстраційного запису в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12241050019027842 від 13.09.2018, щодо реєстрації власником (засновником) Приватного підприємства "Алмира Групп" (код ЄДРПОУ 34498617) ОСОБА_1 закрито;
- стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_2 , орган видачі 1210, дата видачі 11.12.2017; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 грн.;
- в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, визнання встановленими обставини, що не доведені позивачем, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021р. у справі № 904/2226/21 скасувати частково та прийняти у відповідній частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" (код ЄДРПОУ 34498617) від 12.09.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:
- суд першої інстанції помилково врахував при розгляді справи Висновок судово-почеркознавчої експертизи від 11.03.2021, яку було проведено в ході досудового розслідування кримінального провадження № 1202004000000369, оскільки він проведений в ході досудового розслідування кримінального провадження, тобто не на замовлення учасника даної справи, а також не за ухвалою суду, тобто Висновок не відповідає визначеним ГПК України критеріям належності та допустимості доказів;
- висновок суду першої інстанції про відсутність волевиявлення ОСОБА_2 на укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп", що в силу ст.ст. 203, 205 ЦК України є підставою для визнання його недійсним не відповідає обставинам, які встановлені постановою Центрального апеляційного суду від 14.01.2021р. та постановою Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 904/393/20, тобто мають преюдиціальне значення для розгляду даної справи;
- судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання відповідача-2 про витребування додаткових доказів від Слобожанської окружної прокуратури, а саме Висновку експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3132-21 від 27.07.2021р. за результатами проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12020040000000369, який відповідач-2 не мав можливості отримати самостійно, оскільки не є учасником цього кримінального провадження, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення у справі;
- судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі до розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду у справі № 904/393/20, до якої представником третьої особи було долучено копію Висновку експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3132-21 від 27.07.2021р. за результатами проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12020040000000369.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2021р. у складі колегії суддів - головуючий суддя - Чередко А.Є., судді - Коваль Л.А., Мороз В.Ф. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021р. у справі № 904/2226/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 18.11.2021р.
Позивачем в судовому засіданні 18.11.2021р. заявлено усну заяву про відвід колегії суддів від розгляду даної справи.
В судовому засіданні 18.11.2021р., з метою надання позивачу часу для подання письмової заяви про відвід колегії суддів від розгляду даної справи, оголошено перерву до 06.12.2021р.
02.12.2021р. ОСОБА_2 до канцелярії апеляційного суду подано заяву про відвід колегії суддів від розгляду даної справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021р. заяву ОСОБА_2 про відвід колегії суддів від розгляду справи № 904/2226/21 визнано необгрунтованою; передано заяву ОСОБА_2 про відвід колегії суддів від розгляду справи № 904/2226/21 на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів від розгляду справи № 904/2226/21 визначено суддю Центрального апеляційного господарського суду Вечірко І.О. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2021р.).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2021р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді - Коваль Л.А., Мороз В.Ф. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021р. у справі № 904/2226/21.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2021р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 18.01.2022р.
Позивач та його представник у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважають оскаржуване рішення законними та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача-2 безпідставниою, посилаючись при цьому на те, що проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12020040000000369 було призначено без відома позивача та будь-якої законної підстави, а відповідач-2 мав можливість своєчасно подати висновок експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3132-21 від 27.07.2021р. до матеріалів справи чи звернутися до суду з клопотанням про його витребування.
Також позивач зазначив, що проведення 27.07.2021р. почеркознавчої експертизи здійснювалося без надання експертам експериментальних та вільних зразків його підпису, з порушенням процедури їх відібрання та отримання, встановленої Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 за № 53/5.
У судовому засіданні 18.01.2022р. апеляційний суд ухвалив оголосити перерву до 02.02.2022р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2022р. задоволено клопотання ОСОБА_2 про витребування матеріалів справи № 904/393/20.
Витребувано від Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/393/20.
Витребувано від Слобожанської окружної прокуратури (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 7):
- завірені копії висновку експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3132-21 від 27.07.2021р. за результатами проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12020040000000369;
- постанову прокурора Слобожанської окружної прокуратури Ігнатенко О.В. від 04.06.2021р. про призначення судово-почеркознавчої експертизи у вказаному кримінальному провадженні, оригінал та завірені копії договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був предметом експертного дослідження за висновком експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3132-21 від 27.07.2021р.;
- інформацію щодо стану розгляду кримінального провадження № 12020040000000369 та кількості наявних в ньому оригіналів договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018р.
В задоволенні клопотань ОСОБА_2 про перегляд у судовому засіданні відеозапису та виклик свідків - відмовлено.
Розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 23.02.2022р.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду від Слобожанської окружної прокуратури надійшла відповідь про те, що 25.10.2021р. Слобожанською окружною прокуратурою у кримінальному провадженні № 12020040000000369 в порядку ст. 218 КПК України визначено підслідність за ВП № 9 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та матеріали кримінального провадження для організації подальшого досудового розслідування 25.10.2021 направлено до Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра, у зв'язку з чим ухвалу апеляційного суду про витребування відповідних матеріалів направлено за належністю до Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022р. в судовому засіданні оголошено перерву до 28.03.2022р.
Повторно витребувано від Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/393/20.
Витребувано від ВП № 9 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра:
- завірені копії висновку експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3132-21 від 27.07.2021р. за результатами проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12020040000000369;
- постанову прокурора Слобожанської окружної прокуратури Ігнатенко О.В. від 04.06.2021р. про призначення судово-почеркознавчої експертизи у вказаному кримінальному провадженні, оригінал та завірені копії договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був предметом експертного дослідження за висновком експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3132-21 від 27.07.2021р.;
- інформацію щодо стану розгляду кримінального провадження № 12020040000000369 та кількості наявних в ньому оригіналів договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018р.
Судове засідання, призначене на 28.03.2022р., не відбулося у зв'язку із затвердженням Верховною Радою Указу Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
З метою забезпечення стабільного здійснення судочинства та беручи до уваги необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2022р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.05.2022р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2022р. клопотання представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено. Судове засідання у справі № 904/2226/21, призначене на 11.05.2022р. вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника ОСОБА_1 з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Втім, в судовому засіданні 11.05.2022р. було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представником ОСОБА_1 за допомогою програми EasyCon через відсутність в цей час Інтернет-зв'язку в Центральному апеляційному господарському суді та можливості представника ОСОБА_1 приєднатися до відеоконференції, про що складено акт від 11.05.2022р.
За наведених обставин ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2022р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 13.06.2022р. Судове засідання у справі № 904/2226/21 вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника ОСОБА_1 з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Повторно витребувано від ВП № 9 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра:
- завірені копії висновку експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3132-21 від 27.07.2021р. за результатами проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12020040000000369;
- постанову прокурора Слобожанської окружної прокуратури Ігнатенко О.В. від 04.06.2021р. про призначення судово-почеркознавчої експертизи у вказаному кримінальному провадженні, оригінал та завірені копії договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був предметом експертного дослідження за висновком експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3132-21 від 27.07.2021р.;
- інформацію щодо стану розгляду кримінального провадження № 12020040000000369 та кількості наявних в ньому оригіналів договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018р.
08.06.2022р. до Центрального апеляційного господарського суду від Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра надійшли витребувані апеляційним судом матеріали.
У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.
Позивач та відповідач-1 не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема позивача про час та місце наступного судового засідання у справі повідомлено в судовому засіданні 11.05.2022р.
Враховуючи вищенаведене, приписи ст.ст. 202, 270 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а неявка позивача та представника відповідача-1 не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності позивача та представника відповідача-1.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 07.09.2018 на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп", укладеного з гр. ОСОБА_3 , позивач став власником 100% корпоративних прав та відповідно єдиним учасником (власником) цього підприємства та його директором, про що були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером запису № 12241050017027842 від 10.09.2018.
12.09.2018 позивачем як власником Приватного підприємства "Алмира Групп" було прийнято рішення № 9/2018 про передачу права власності ОСОБА_1 та внесено зміни до Статутного капіталу підприємства, проте ОСОБА_2 залишився на посаді директора.
На підставі вищезазначеного рішення, 13.09.2020 були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині зміни складу засновників, а саме записом № 12241050019027842, було змінено власника підприємства ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
Позивач не погоджуючись з рішенням № 9/2018 від 12.09.2018, для захисту своїх прав звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області, зокрема, з вимогою про визнання його недійсним.
Як зазначив позивач, на стадії апеляційного перегляду справи № 904/393/20 відповідачем-2 було подано клопотання про залучення до матеріалів справи завіреної копії договору купівлі-продажу частки статутному капіталі ПП "Алмира Ггрупп" від 12.09.2018 та копії розписки, засвіченої свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
З копії наданого позивачем договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" (далі - договір) від 12.09.2018 вбачається, що даний договір підписаний ОСОБА_2 (далі - позивач, продавець) та ОСОБА_1 (далі - відповідач -2, покупець).
Відповідно до пункту 1.1 договору, продавець передає покупцю свою частку в розмірі 100 % у статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп".
Інформація про підприємство: а) повне найменування: Приватне підприємство "Алмира Групп"; б) код ЄДРПОУ 34498617; в) юридична адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 28 Л; д) статутний капітал: 200,00 грн (пункт 1.2 договору).
Згідно пункту 1.4 договору продавцю належить частка у статутному капіталі підприємства у розмірі 100 % статутного капіталу підприємства.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна частки, що складає 100 % Статутного капіталу підприємства, становить 20 000, 00 грн.
Оплата вартості частки, вказаної у п. 2.1 договору здійснена покупцем в день підписання цього договору (пункт 2.2 договору).
В положенні пункту 3.4 вказано, що після укладення даного договору та виконання свої обов'язків сторонами, сторони зобов'язані забезпечити внесення змін до Статуту підприємства та зареєструвати їх відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно пункту 4.1 договору, за настання обставин, зазначених в п. 3.4 договору, продавець втрачає усі права та обов'язки по відношенню до підприємства, що були передбачені відчужуваною часткою.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання. Строк договору починає свій перебіг у момент визначений у п. 9.1 цього договору та закінчується днем, коли сторони остаточно будуть виконані всі зобов'язання за даним договором (пункт 9.1 договору).
З копії розписки до договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018 вбачається, що на виконання умов договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі "Алмира Групп" підтверджується факт отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 20 000 грн за продаж частки, яка складає 100 % статутного капіталу в статутному капіталі ПП "Алмира Групп" на користь ОСОБА_1 .
В 4 абзаці наданої розписки зазначено (далі мовою оригіналу): "Подтверждаю, отсутвие каких-либо претензий к ОСОБА_6 , а также, свидетельствую о добровольном подписании, без принуждения, даной расписки".
Дана розписка складена в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які своїми підписами засвідчили факт передачі грошових коштів.
Однак, позивач стверджує, що спірний договір він не укладав, договір та розписку особисто не підписував, що свідчить про фальсифікацію та підробку його підпису, порушує надані йому чинним законодавством права на добровільне волевиявлення.
16.03.2021 позивач звернувся до Слідчого відділу відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області щодо надання інформації по матеріалам кримінального провадження № 12020040000000369 від 16.04.2021.
Листом від 17.03.2021 № 438/43-Ж-1 Дніпровським районним управлінням поліції відділенням поліції № 8 ГУНП в Дніпропетровській області повідомлено ОСОБА_2 , що по вказаному кримінальному провадженню була проведена судово-почеркознавча експертиза, відповідно до висновку якої підпис від імені ОСОБА_2 на договорі купівлі-продажу частки в статному капіталі ПП "Алмира Групп" від 12.09.2018 та в розписці від 12.08.2018 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.
Після чого, 25.05.2021 позивач звернувся з адвокатським запитом про надання йому належним чином завіреного висновку судового експерта, за результатами судової почеркознавчої експертизи, щодо підписів від імені ОСОБА_2 , проведеної у кримінальному провадженні за № 1202004000000369, внесеному в ЄРДР 16.04.2020.
02.06.2021 листом Слобожанська окружна прокуратура повідомила позивача про те, що відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України, він не являється стороною у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, в Слобожанської окружної прокуратури відсутні правові підстави для надання інформації та копій процесуальних документів по вказаному провадженню.
Вищенаведені обставини і стали підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018, розписки до договору купівлі-продажу частки до статутного капіталу Приватного підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018, реєстраційного запису в єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12241050019027842 від 13.09.2018 та зобов'язання суб'єкта вчинення реєстраційних дій, визначеного Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань", провести державну реєстрацію зміни учасника Приватного підприємства "Алмира Ггрупп".
За клопотання позивача судом першої інстанції було витребувано у Слобожанської окружної прокуратури копії наступних документів: договору купівлі-продажу в статутному капіталі ПП "Алмира Ггрупп" від 12.09.2018; розписки до договору купівлі-продажу в статутному капіталі ПП "Алмира Ггрупп" від 12.09.2018 та висновок судово-почеркознавчої експертизи Дніпропетровського науково - дослідно експертно-криміналістичного центру, який було виконано у березні 2021 року у кримінальному провадженні № 12020040000000369 від 16.04.2020, відносно підпису від імені ОСОБА_2 на договорі купівлі-продажу в статутному капіталі ПП "Алмира Ггрупп" від 12.09.2018, і розписці до договору купівлі-продажу в статутному капіталі ПП "Алмира Ггрупп" від 12.09.2018.
На виконання умов ухвали від 23.06.2021 Слобожанською окружною прокуратурою надані до матеріалів справи належним чином завірені органом, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадження № 12020040000000369 від 16.04.2021 вищезазначені документи. Крім того, повідомлено суд про не можливість надання матеріалів кримінального провадження для огляду в судовому засіданні, оскільки у вказаному кримінальному провадженні призначено судові почеркознавчі експертизи та матеріали направлені до експертної установи для проведення відповідних досліджень.
Як вбачається з висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/104-21/7419-ПЧ від 11.03.2021 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у матеріалах кримінального провадження № 12020040000000369, проведеної головним судовим експертом сектору почеркознавчих досліджень відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень Дробот Ольгою Альбертівною, яка має вищу освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за експертною спеціальністю 1.1, "Дослідження почерку і підписів", свідоцтво № 3057, видане ЕКК МВС 26.06.1998, свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта № 1805, видане ЕКК МВС 15.06.2018), стаж експертної роботи з 1997 року, підпис від імені ОСОБА_2 у графі "Продавець" договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Алмира Групп" від 12.09.2018, виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою, з наслідуванням справжнім підписам ОСОБА_2 .
Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , місцевий господарський суд виходив з підтвердженої матеріалами справи відсутності у ОСОБА_2 наміру на укладення оспорюваного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп", оскільки особистого підпису у вказаному договорі ОСОБА_2 не ставив, що є підставою для визнання недійсним цього договору згідно з ст.ст. 203, 205 ЦК України.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такий висновок суду першої інстанції безпідставним, передчасним та помилковим.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (правова позиція Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 тощо.
Тому в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.
Згідно з ст.ст. 14, 74 ГПК України, тягар доведення порушеного права у спорі про визнання недійсним правочину покладений на заявника цих вимог.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.
У відповідності до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Належність доказів передбачена ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтєю 77 Господарського процесуального кодексу України встановлена допустимість доказів, у відповідності до якої обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини вже були предметом судового розгляду у справі № 904/393/20 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Алмира Групп" та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення власника Приватного підприємства "Алмира Групп" № 9/2018 від 12.09.2018 та визнання недійсними реєстраційних записів в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12241050019027842 від 13.09.2018 щодо реєстрації власника (засновника) ПП "Алмира Групп", та Статуту підприємства в редакції від 12.09.2018.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2020 у справі № 904/393/20 позов задоволено повністю.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 904/393/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2020 у справі № 904/393/20 задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2020 у справі № 904/393/20 скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Під час апеляційного перегляду справи № 904/393/20 апеляційним судом було встановлено, що ОСОБА_2 розпорядився власними корпоративними права на свій розсуд згідно з власними майновими інтересами, відповідність волевиявлення щодо відчуження частки в статутному капіталі підприємства його внутрішній волі підтверджено укладеним Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Алмира Групп" від 12.09.2018р. та рішенням власника ПП "Алмира Групп" № 9/2018 від 12.09.2018р.
Зазначена постанова апеляційного суду залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.05.2021р.
Переглядаючи постанову апеляційного суду у справі № 904/393/20 Верховний Суд зазначив, що спірне рішення власника Приватного підприємства "Алмира Групп", оформлене протоколом № 9/2018 від 12 вересня 2018 року, було прийняте безпосередньо самим позивачем як власником Приватного підприємства "Алмира Групп" та містить пряме посилання на укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп".
Верховний Суд також врахував той факт, що позивач, який особисто прийняв спірне рішення, тим самим визнав факт продажу ним ОСОБА_1 частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" у розмірі 100%, підтвердив своє волевиявлення на відчуження цієї частки за правочином, що спростовує його доводи про неукладення такого договору.
Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 904/393/20 також була предметом перегляду за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_2 , втім ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021р. була залишена в силі.
Таким чином, судом вже встановлений факт існування волевиявлення ОСОБА_2 на відчуження належної йому частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" на користь ОСОБА_1 , який зокрема підтверджується рішенням власника Приватного підприємства "Алмира Групп", оформленого протоколом № 9/2018 від 12 вересня 2018 року, в позові про визнання недійсним якого було відмовлено судом апеляційної інстанції у справі № 904/393/20.
Втім, місцевим господарським судом вищенаведених обставин не враховано, а висновок про відсутність у ОСОБА_2 вільного волевиявлення на відчуження частки у статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" на користь ОСОБА_1 фактично грунтується лише на відсутності на договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП "Алмира Групп" від 12.09.2018 року підпису ОСОБА_2 , що підтверджується Висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/104-21/7419-ПЧ від 11.03.2021 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у матеріалах кримінального провадження № 12020040000000369.
При цьому, судом першої інстанції всупереч вимогам ст.ст. 80, 81, 86, 236 не вчинено необхідних дій для повного та всеобічного з'ясування обставин справи, та з формальних причин (пропуск строку та порушення порядку подання) відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про витребування доказів необхідних для прийняття обгрунтованого та законного рішення у справі.
Так, 06.09.2021 ОСОБА_1 подано до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання про витребування від уповноважених осіб Слобожанської окружної прокуратури копії висновків експертів, які було отримано за результатом призначення 04.06.2021 експертиз в ході кримінального провадження № 12020040000000369, які стосуються підписів на договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП "Алмира Групп", укладеного 12.09.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та на розписці до цього договору.
Клопотання відповідача-2 було обгрунтовано отриманням інформації про складення висновків лише на час звернення з клопотанням та неможливістю самостійного отримання цих доказів у зв'язку з відсутністю в ОСОБА_1 процесуального статусу в кримінальному провадженні № 12020040000000369, отже подане клопотання відповідало вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України, а тому виходячи з обставин справи та приписів ст.ст. 2, 7, 11, 13, 15, 118, 119 ГПК України суд першої інстанції мав усі підстави для поновлення строку на подання клопотання та витребування необхідних доказів.
До того-ж, судом було задоволено аналогічне клопотання позивача та ухвалою від 23.06.2021 зобов'язано Слобожанську окружну прокуратуру надати суду належним чином засвідчену копію Висновку судово-почеркознавчої експертизи Дніпропетровського науково - дослідно експертно-криміналістичного центру, який було виконано у березні 2021 року у кримінальному провадженні № 12020040000000369 від 16.04.2020, відносно підпису від імені ОСОБА_2 на договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Алмира Групп" від 12.09.2018, і розписці до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Алмира Групп" від 12.09.2018.
За наведених обставин та виходячи з приписів ч. 2 ст. 269 ГПК України апеляційний суд вважає за необхідне прийняти до розгляду Висновок експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3132-21 за результатами проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12020040000000369 від 27.07.2021р., копія якого була подана апелянтом разом з апеляційною скаргою, а також на запит апеляційного суду одержана від Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра.
Згідно ж з Висновком експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3132-21 за результатами проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12020040000000369 від 27.07.2021р. підпис від імені ОСОБА_2 в загальній графі «Продавець» договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Алмира Групп", укладеному 12.09.2018 між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 виконаний самим ОСОБА_2 .
Підпис від імені ОСОБА_2 в загальній графі «Подпись» розписки, складеної 12.09.2018 до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Алмира Групп", укладеному 12.09.2018 між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 виконаний самим ОСОБА_2 .
Отже, за результатами почеркознавчих експертиз підпису ОСОБА_2 у договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Алмира Групп", укладеному 12.09.2018 між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , які призначалися у кримінальному провадженні № 12020040000000369, складено два експертіні висновки - № СЕ-19/104-21/7419-ПЧ від 11.03.2021 та № 3132-21 від 27.07.2021, які містять протилежні висновки щодо справжньості підпису ОСОБА_2 на цьому договорі.
Слід також зазначити, що наявні в матеріалах справи копії договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Алмира Групп", укладеного 12.09.2018 між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , в т.ч. у вигляді додатків до експертних висновків містять деякі відмінності, зокрема щодо розташування підпису ОСОБА_7 на договорі.
У листі Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра від 07.06.2022 № 04/53-2528ВИХ-22 у відповідь на ухвалу апеляційного суду про витребування доказів та інформації також вказано, що в матеріалах кримінального провадження № 12020040000000369 містяться два оригінали договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Алмира Групп" від 12.09.2018.
За наведених обставин слід дійти висновку, що об'єктами досліджень за експертними висновками № СЕ-19/104-21/7419-ПЧ від 11.03.2021 та № 3132-21 від 27.07.2021 були різні примірники договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Алмира Групп" від 12.09.2018, чим і обумовлений різний результат експертних досліджень.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо відсутності у слідчого законної підстави для призначення постановою від 04.06.2021р. комісійної судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12020040000000369, за результатами якої складено Висновок експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3132-21 від 27.07.2021р., а також її призначення з порушенням процедури, встановленої Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 за № 53/5, адже в апеляційного суду відсутній доступ до матеріалів кримінального провадження № 12020040000000369, а виходячи з норм КПК України апеляційний господарський суд позбавлений права під час розгляду господарської справи надавати оцінку процесуальним діям слідчого в кримінальному провадженні.
Крім цього, почеркознавчі експертизи, за результатами яких були складені експертні висновки № СЕ-19/104-21/7419-ПЧ від 11.03.2021 та № 3132-21 від 27.07.2021, призначалися в одному кримінальному провадженні, а зміст цих висновків відповідає ст. 98 ГПК України, тому вони є належними та допустимими доказами у справі.
Також, колегія суддів виходить з того, що 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Апеляційний суд звертає увагу, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
З огляду на вищенаведене колегія суддів дійшла до висновку, що матеріали справи у своїй сукупності, в т.ч. обставини встановлені під час розгляду справи № 904/393/20, свідчать про більшу вірогідність існування обставин, на які посилався відповідач-2, щодо відчуження позивачем йому частки в статутному капіталі ПП "Алмира Груп" на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПП "Алмира Групп" від 12.09.2018, тобто існування відповідного волевиявлення позивача, й відповідно, непідтвердженність обставин, якими обґрунтовував позивач свої вимоги щодо недійсності цього договору.
Отже, позивачем не доведено належним чином існування обставин, з якими чинне законодавство України пов'язує визнання правочину недійсним, зокрема наявність дефекту волі та порушення права, а тому позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного Підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія апеляційного суду вважає за необхідне рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021р. у справі № 904/2226/21, в оскаржуваній частині, скасувати як таке, що ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018.
Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги слід покласти на позивача.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021р. у справі № 904/2226/21 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021р. у справі № 904/2226/21 - скасувати в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного Підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та відповідного розподілу судових витрат.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
В позовній вимозі про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного Підприємства "Алмира Групп" від 12.09.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - відмовити.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 2270,00грн. покласти на ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405,00 грн.
Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 15.06.2022 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз