22 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/2796/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Плахов О.В.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані інформаційні технології" (вх. 1812) про розподіл судових витрат у справі №922/2796/21
за позовом Військової частини НОМЕР_1 , м. Чугуїв Харківської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані інформаційні технології", м.Харків,
про визнання недійсним договору,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 2796/21 від 14.07.2021) до ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" про визнання недійсним на майбутнє договору про вирощування сільськогосподарських культур №7 від 08.05.2019, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ "Об'єднані інформаційні технології".
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2021 у справі №922/2796/21 у позові відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 11.11.2021 клопотання представника ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" про стягнення судових витрат задоволено повністю. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.
Не погодившись з вказаними рішеннями місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 28.10.2021 та додаткове рішення від 11.11.2021 у справі № 922/2796/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" про визнання недійсним договору про вирощування сільськогосподарських культур №7 від 08.05.2019 задовольнити, визнати недійсним на майбутнє договір про вирощування сільськогосподарських культур №7 від 08.05.2019, укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ "Об'єднані інформаційні технології".
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 28.10.2021 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2021 у справі №922/2796/21 залишені без змін.
Під час апеляційного перегляду даної справи, 21.12.2021 до апеляційного господарського суду від ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14690), в якому відповідач заявив про стягнення судових витрат та про надання доказів в порядку частини 8 статті 129 ГПК України. Зокрема, у відзиві зазначено, що судові витрати відповідача складаються з витрат на професійну правничу допомогу, які орієнтовно становлять 20000,00 грн та є фіксованою сумою. Крім того, посилаючись на те, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 01.04.2021 кінцевий перелік (детальний опис), обсяг наданих послуг та загальна вартість цих послуг визначається в акті виконаних робіт (наданих послуг), який укладається та підписується сторонами за результатом наданих послуг, заявник зазначив про те, що акт виконаних робіт (наданих послуг) буде надано до суду впродовж п'яти днів після ухвалення судом відповідного рішення в порядку частини 8 статті 129 ГПК України.
Колегія суддів враховує, що частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
11.02.2022 (тобто у встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк) ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" звернулось до апеляційного господарського суду з клопотанням (вх. № 1812) про стягнення судових витрат, в якому заявник просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" судові витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 20000,00 грн.
До вказаної заяви на підтвердження факту понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом даної справи, надано для долучення до матеріалів справи наступні документи: копію додаткової угоди №4 від 16.12.2021 до договору про надання правової допомоги №ОІТ від 01.04.2021; копію рахунку-фактури №16/12 від 16.12.2021; копію акта приймання-передачі послуг до договору про надання правової допомоги №ОІТ від 01.04.2021, складеного 11.02.2022; копію платіжного доручення №213 від 21.01.2022.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 призначено клопотання ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" про розподіл судових витрат у справі №922/2796/21 (вх. 1812 від 14.02.2022) до розгляду в судовому засіданні на 22 лютого 2022 року о 14:00 годині, про що повідомлено учасників справи.
21.02.2022 засобами електронного зв'язку до суду апеляційної інстанції від представника відповідача надійшла заява (вх. №2212) про розгляд клопотання щодо розподілу судових витрат без участі відповідача та його представника, вказане клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
22.02.2022 до апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 2232), в якому заявник просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про стягнення судових витрат в повному обсязі, а у разі задоволення вказаного клопотання зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на те, що заявлена позивачем сума судових витрат є значно завищеною, зокрема з урахуванням обсягу проведеної роботи та кількості судових засідань; підготовка до цієї справи не потребувала затрати значного часу, не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, тому стягувана сума компенсації витрат на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн є неспівмірною; адвокатом не надано до справи розрахунку вартості адвокатських послуг.
Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 22.02.2022 розпочалось за участю представника позивача, який заперечував проти заяви відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі з підстав, зазначених у клопотанні (вх. № 2232 від 22.02.2022).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Натомість, представник відповідача звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про розгляд клопотання про розподіл судових витрат за його відсутності.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).
Оскільки судом апеляційної інстанції вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутністю представника відповідача.
Розглянувши заяву представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, врахувавши заперечення позивача щодо розміру цих витрат, апеляційний господарський суд зазначає таке.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Так, позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано для долучення до матеріалів справи: ордери від 08.12.2021 серія ВІ № 1069477 та від 09.02.2022 серія АХ № 1091967 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" на підставі договору про надання правової допомоги №ОІТ від 01.04.2021 у Східному апеляційному господарському суді; копію договору про надання правової допомоги №ОІТ від 01.04.2021; копію додаткової угоди від 16.12.2021 №4 до договору про надання правової допомоги №ОІТ від 01.04.2021; копію рахунку-фактури №16/12 від 16.12.2021; копію акта приймання-передачі послуг до договору про надання правової допомоги №ОІТ від 01.04.2021, складеного 11.02.2022; копію платіжного доручення №213 від 21.01.2022.
Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання Адвокатським об'єднанням "Корт Райдер" професійної правничої допомоги відповідачу у даній справі в суді апеляційної інстанції, виходячи з такого.
Так, 01.04.2021 між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднані інформаційні технології" (замовник) та Адвокатським об'єднанням "Корт Райдер" (виконавець) укладений договір про надання правової допомоги № ОІТ, згідно з пунктом 1.1 якого замовник доручив виконавцю, а останній прийняв на себе зобов'язання по наданню правової допомоги (юридичних послуг) на умовах, передбачених цим договором (т.1, а.с. 214-215).
Перелік юридичних послуг, що надає Адвокатське об'єднання викладено у пункті 1.2 договору, відповідно до якого на умовах цього договору виконавець зобов'язується, зокрема, здійснити аналіз, вивчення матеріалів, наданих замовником, підготовку позовної заяви до Військової частини НОМЕР_1 про визнання недійсними односторонніх правочинів щодо відмови від договору про вирощування сільськогосподарських культур №7 від 08.05.2019, з подальшим представництвом (захистом) інтересів замовника у судах всіх інстанцій, зі всіма без виключення правами сторони, третьої особи (залежно від процесуального статусу), в тому числі з правом підписання та подання будь-яких документів, в т.ч. позовних заяв, апеляційних, касаційних скарг, інших скарг, відзивів, заяв, пояснень, відповідей на відзив, заперечень та будь-яких інших документів, передбачених чинним законодавством, в тому числі, але не виключно, про зміну предмета та підстави позовних вимог, збільшення/зменшення позовних вимог, визнання позову, відмови від позову, укладання мирової угоди, оскарження рішень судів, всіх інстанцій; засвідчувати своїм підписом копії документів; здійснювати представництво (захист) інтересів замовника у судах всіх інстанцій, зі всіма без виключення правами учасника провадження (залежно від процесуального статусу), надавати письмові та усні консультації з питань застосування чинного законодавства Україні; надавати інші юридичні послуги за домовленістю сторін.
Відповідно до пункту 5.2 договору про надання правової допомоги № ОІТ від 01.04.2021 кінцевий перелік (детальний обсяг), обсяг та вартість наданих послуг визначаються у акті виконаних робіт (наданих послуг), який укладається та підписується сторонами за результатом наданих послуг.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань - до їх повного виконання (п. 6.1 договору).
16.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднані інформаційні технології" (замовник) та Адвокатським об'єднанням "Корт Райдер" (виконавець) укладено додаткову угоду №4 до договору про надання правової допомоги № ОІТ від 01.04.2021, відповідно до пункту 1 якої сторони домовились, що дана додаткова угода визначає, що правова допомога за договором про надання правової допомоги № ОІТ від 01.04.2021 (далі - договір) надається виконавцем, зокрема, у справі № 922/2796/21 за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_2 на рішення Господарського суду Харківської області від 28.10.2021 у справі №922/2796/21, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2021 у справі № 922/2796/21 (аналіз апеляційної скарги, складання відзиву на апеляційну скаргу та інших процесуальних документів, представництво інтересів замовника в суді апеляційної інстанції).
Згідно з пунктом 2 цієї угоди сторони домовились, що за надання послуг, визначених у п.1 цієї додаткової угоди, замовник сплачує виконавцю 20000,00 (двадцять тисяч) гривень, що є фіксованою сумою. Кінцевий перелік (детальний опис) та обсяг наданих послуг та їхня загальна вартість визначаються у акті виконаних робіт (наданих послуг), який укладається та підписується сторонами за результатом наданих послуг.
На підтвердження надання правової допомоги, представник відповідача надав копію підписаного сторонами договору акта приймання-передачі наданих послуг від 11.02.2022 до договору про надання правової допомоги № ОІТ від 01.04.2021, з якого вбачається, що відповідачу були надані наступні юридичні послуги в цій справі: ознайомлення з матеріалами справи № 922/2796/21; аналіз апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 28.10.2021 у справі № 922/2796/21, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2021 у справі №922/2796/21; складання відзиву на апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , направлення засобами поштового зв'язку позивачу та до суду; участь у судовому засіданні, що відбулось 25.01.2022 о 12.00 годині; участь у судовому засіданні, що відбулось 08.02.2022 о 09.30 годині.
Згідно цього акта послуги надані в повному обсязі, якісно та своєчасно, відповідно до умов договору, замовник не має претензій до виконавця з приводу змісту, обсягу, якості, своєчасності та розміру вартості наданих послуг.
Обсяг зазначених в акті приймання-передачі наданих послуг від 11.02.2022, підтверджується також наявними в матеріалах справи документами, а саме: заявою про ознайомлення із матеріалами справи представника ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" адвоката Яровенко О.Ю. (т.2, а.с. 58-61), поданим відзивом на апеляційну скаргу за підписом адвоката Яровенко О.Ю. (т.2, а.с. 139-147), протоколами проведених судових засідань від 25.01.2022 та 08.02.2022, якими підтверджується участь у судових засіданнях адвоката Яровенко О.Ю., як представника ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" на підставі ордера, виданого Адвокатським об'єднанням "Корт Райдер" на виконання договору про надання правової допомоги № ОІТ від 01.04.2021 (т.2, а.с. 169, 173).
На підставі рахунку-фактури № 16/12 від 16.12.2021 відповідачем було здійснено оплату наданих послуг в повному обсязі, що також підтверджується платіжним дорученням № 213 на суму 20000,00 грн.
Вказані обставини свідчать про документальне підтвердження надання позивачу правової допомоги та відсутність правових підстав для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу, а тому клопотання позивача в частині відмови у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим.
До того ж, апеляційний господарський суд зазначає, що повною відмовою у їх стягненні нівелюється одна з основних засад (принципів) господарського судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, передбачена пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 27.01.2022 у справі № №910/6360/20.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 ГПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
При цьому, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Судова колегія зазначає, що як вже було зазначено вище в цій постанові, відповідач заявив до стягнення з позивача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Матеріалами справи підтверджується, що сторони у пункті 2 додаткової угоди №4 від 16.12.2021 до договору про надання правової допомоги № ОІТ від 01.04.2021 погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, вказаної в договорі за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції, у розмірі 20000,00 грн.
В акті приймання-передачі наданих послуг від 11.02.2022 сторонами підтверджено надання відповідачу послуг з представництва його інтересів в Східному апеляційному господарському суді по даній справі вартістю 20000,00 грн; зазначено про відсутність претензій щодо якості та термінів надання послуг.
Водночас, акт здачі-приймання правової допомоги згідно договору не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, позаяк розмір таких витрат має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 873/212/21, від 14.12.2021 у справі № 922/676/21).
В свою чергу, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із запереченнями проти заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив, зокрема, зменшити суму розмір судових витрат на професійну правничу допомогу. Вказані заперечення обґрунтовані неспівмірністю цих витрат зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, категорією спору, колегія суддів зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджується, що Адвокатське об'єднання "Корт Райдер" здійснювало представництво інтересів відповідача в суді першої інстанції на підставі договору про надання правової допомоги № ОІТ від 01.04.2021, що свідчить про обізнаність його адвокатів з обставинами спірних правовідносин та матеріалами справи, що об'єктивно впливає на зменшення кількості обсягу необхідного часу для надання ними послуг.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 11.11.2021 стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані інформаційні технології" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.
Слід зазначити, що правова позиція позивача не змінювалась в судах першої та апеляційної інстанції, відтак адвокату відповідача не потрібно було вивчати додаткові джерела права, оскільки останній не міг бути необізнаним про позицію позивача, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги апеляційної скарги.
Отже, підготовка до цієї справи в суді апеляційної інстанції зі сторони адвоката об'єктивно не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час перебування справи в провадженні Східного апеляційного господарського суду ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" подавалась лише одна заява по суті - відзив на апеляційну скаргу, який складений на 9 аркушах та дублює доводи, що наводились відповідачем у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, які були складені адвокатом Яровенко О.Ю. під час слухання справи в місцевому господарському суді, а також містить висновки, які наведені мотивувальній частині оскаржуваного рішенні суду першої інстанції.
Вирішуючи питання, чи є розмір витрат відповідачів на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, апеляційний господарський суд враховує, що під час апеляційного перегляду справи позиція позивача та відповідачів фактично не змінювалися. Аргументи відзиву на апеляційну скаргу є подібними до аргументів, викладених у відзиві на позовну заяву, інших процесуальних документах, що подавались відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Отже, правові позиції відповідача вже були сформовані до апеляційного перегляду справи, є подібними (узгодженими) між собою, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Подібна позиція щодо застосування критерію обґрунтованості та пропорційності наведена в постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19, від 24.11.2021 у справі №925/1546/20, додатковій постанові від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20.
Крім того, колегія суддів, звертає увагу на те, що зазначення окремо у акті від 11.02.2022 послуг: 1) ознайомлення з матеріалами справи № 922/2796/21, 2) аналіз апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 28.10.2021 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2021 у справі № 922/2796/21; 3) складання відзиву на апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , направлення засобами поштового зв'язку позивачу та до суду, фактично охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзиву на апеляційну скаргу.
Аналогічні висновки викладені у додатковій постанові Верховного Суду 19.01.2022 у справі № 910/789/21.
До того ж, представником відповідача до акта приймання передачі наданих послуг було включено такий вид послуги, як направлення відзиву на апеляційну скаргу позивачу та до суду. Проте, такі види послуг як направлення документів (в даному випадку направлення відзиву) охоплюються послугами з підготовки відзивів на апеляційну скаргу, а окремі поштові, кур'єрські та копіювальні послуги до переліку вищезазначених в законі послуг окремо не входять, оскільки не мають ознак витрат на професійну правничу допомогу, отже не можуть бути окремо відшкодовані відповідачу за рахунок позивача.
Також колегія суддів враховує тривалість судового засідання 25.01.2022 у справі №922/2796/21, в якому приймав участь представник відповідача адвокат Яровенко О.Ю., а саме: 42 хвилини (з 12:05 год. до 12:47 год.), а також судового засідання 08.02.2022 у справі №922/2796/21, а саме: 16 хвилин (з 09:39 год. до 09:55 год.), тобто, участь адвоката відповідача в двох судових засіданнях суду апеляційної інстанції зайняла близько години. При цьому, у судових засіданнях суду апеляційної інстанції представник відповідача в обґрунтування своєї позиції наводив в більшій частині ті самі доводи, на які він посилався в заявах по суті справи в суді першої інстанції.
Колегія суддів зазначає також про те, що у цій справі суд першої інстанції вже стягнув з позивача витрати на правничу допомогу на користь відповідача на суму 20000,00 грн, а тому враховуючи обсяг відзиву на апеляційну скаргу та викладену в ньому правову позицію, який не є відмінним від відзиву на позовну заяву (з урахуванням письмових пояснень), а також кількість судових засідань в суді апеляційної інстанції (яка становить в два рази менше, ніж кількість судових засідань в суді першої інстанції), справедливим та співмірним буде зменшення розміру витрат ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, на 50% від попередньо заявленої суми.
Відтак, з огляду на обсяг фактично виконаних робіт (наданих послуг), керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, зважаючи на заперечення позивача, враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оцінюючи дійсність та необхідність понесення адвокатських витрат та розумність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про розподіл судових витрат та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
В іншій частині клопотання ТОВ "Об'єднані інформаційні технології" про розподіл судових витрат у справі №922/2796/21 слід відмовити
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані інформаційні технології" про розподіл судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані інформаційні технології" (61007, м. Харків, пр. Московський, буд. 273, ідентифікаційний код 30305621) судові витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 10000,00 грн.
Повернути справу № 922/2796/21 Господарському суду Харківської області для видачі наказу.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складений 15.06.2022.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.В. Плахов