ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
14 червня 2022 року Справа № 902/34/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Богун В.В.
від відповідача: Нечитайло Т.В.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 23.03.22р. суддею Яремчуком Ю.О. о 11:20 год. у м.Вінниці, повний текст складено 31.03.22р.
у справі № 902/34/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріусу Львівського нотаріального округу Ясінського Володимира Євгеновича
про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню та стягнення коштів
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.03.2022р. у справі №902/34/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріусу Львівського нотаріального округу Ясінського Володимира Євгеновича, про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню та стягнення коштів - задоволено повністю.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 11.12.2020р. за №3115, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ясінським Володимиром Євгеновичем.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" грошові кошти в розмірі 3422318,89грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 53604,79грн..
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Також, просить судові витрати із розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції покласти на позивача. Одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:
- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;
- зазначає, що Аграрна розписка є правочином, що містить безумовне грошове зобов'язання позивача сплатити 3 500 000,00грн. у строк до 20.09.2020р. на рахунок відповідача НОМЕР_1 в АТ "Креді Агріколь Банк". Дане зобов'язання є безумовним, тобто не залежить від будь-яких інших юридичних фактів, дій, подій, обставин, правочинів, у тому числі договорів поставки;
- вказує, що Аграрна розписка містить також зобов'язання позивача сплатити відповідачу штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) % від суми боргу позивача за розпискою станом на кінець банківського дня 31.10.2020р.. Аграрна розписка містить також зобов'язання позивача сплатити відповідачу штраф у розмірі 50% від суми зобов'язання за даною розпискою у випадку порушення позивачем вимог пунктів 10, чи 10.1, чи 10.2. Розписки, в тому числі зберігання зерна у місцях, не зазначених в п.10 розписки. Зобов'язання про сплату штрафів не суперечить законодавству та його включення до Аграрної розписки відповідає вимогам ст.6 закону щодо змісту фінансової аграрної розписки;
- вказує, що посилання в п.3 Аграрної розписки на договір №1300032257 від 01.01.2020р. здійснене виключно із метою підтвердження статусу відповідача як кредитора відповідно до ст.1 Закону України "Про аграрні розписки" і жодним чином не змінює правової природи та/чи правового регулювання Аграрної розписки;
- вважає, що належним виконанням Аграрної розписки мала бути виключно оплата позивача одним траншем 3 500 000,00грн. у строк до 20.09.2020р. на рахунок відповідача на підставі Аграрної розписки;
зазначає, що будь-які безготівкові оплати позивачем на підставі платіжних доручень із зазначенням в них інших підстав платежу, аніж Аграрна розписка, не є виконанням Аграрної розписки. Будь-які документи, що підтверджували б зміну призначення платежу, зарахування зустрічних однорідних вимог тощо та могли б бути ідентифіковані як первинні бухгалтерські документи в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та як докази належного (чи хоча б неналежного) виконання Аграрної розписки - в матеріалах справи відсутні;
- констатує, що жодного спору між сторонами щодо виконавчого напису в дійсності не існує, оскільки позивач не зазначив жодної процесуально значимої обставини, що могла б поставити під сумнів виконавчий напис, а судові рішення не посилаються на жоден належний доказ, що спростовував би законність виконавчого напису нотаріуса;
- вказує на те, що позивач не здійснив належного погашення Аграрної розписки, не сплативши жодної копійки боргу. Заборгованість 3,5 млн.грн. є безспірною і на сьогодні та підтверджена відсутністю напису виконано на Аграрній розписці, про що зазначено в постанові Верховного Суду у даній справі;
- вважає, що відповідач, як добросовісна сторона, взяв до уваги той факт, що позивачем здійснювалося часткове погашення саме договору поставки, а тому допустив часткове стягнення боргу в безспірному порядку лише в сумі 907 253,87грн.;
- зазначає. що визначення розміру стягнення боргу в безспірному порядку (як і суми позову) є правом, а не обов'язком особи, а тому в позиції відповідача немає суперечностей;
- стверджує, що будь-які докази припинення безумовного грошового зобов'язання позивача за Аграрною розпискою в сумі 3 500 000,00грн. відсутні;
- звертає увагу суду на той факт, що в частині саме юридичних висновків зазначені судові рішення у справі № 902/698/21 повністю суперечать практиці Верховного Суду;
- покликається на те, що одночасна зміна предмету та підстав позову неможлива, тим більше під час нового розгляду справи. Таким чином, суд був зобов'язаний заяву про збільшення позовних вимог, датовану 08.12.2021р., із доданими документами залишити без розгляду та повернути позивачу.
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №902/34/21/2358/22 від 03.05.2022р. матеріали справи №902/34/21 витребувано з Господарського суду Вінницької області.
17.05.2022р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/34/21.
Попередньо, 13.05.2022р. через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" надійшла заява - заперечення проти відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2022р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.03.2022р. у справі №902/34/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.03.2022р. у справі №902/34/21, зупинено дію рішення Господарського суду Вінницької області від 23.03.2022р. у справі №902/34/21 та призначено справу №902/34/21 до розгляду на 14.06.2022 р. об 14:30год., тощо.
07.06.2022р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду та через електронну систему "Електронний суд" від ТОВ "Агрофірма "Корвет" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.
08.06.2022р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/34/21 поза приміщенням суду. В даному клопотанні заявник просить забезпечити представнику ТОВ "Суффле Агро Україна" можливість проведення судового засідання по справі №902/34/21, призначеного 14.06.2022р. об 14:30год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 09.06.2022р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/34/21 поза приміщенням суду та забезпечено ТОВ "Суффле Агро Україна" участь в судовому засіданні у справі №902/34/21, призначеному на 14.06.2022р. об 14:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
09.06.2022р. через електронну систему "Електронний суд" до Північно - західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/34/21 поза приміщенням суду. В даному клопотанні заявник просить забезпечити представнику ТОВ "Агрофірма "Корвет" - адвокату Богуну В'ячеславу В'ячеславовичу можливість проведення судового засідання по справі №902/34/21, призначеного 14.06.2022р. об 14:30год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon".
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 10.06.2022р. задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" - адвоката Богуна В'ячеслава В'ячеславовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/34/21 поза приміщенням суду та забезпечено представнику ТОВ "Агрофірма "Корвет" - адвокату Богуну В.В. участь в судовому засіданні у справі №902/34/21, призначеному на 14.06.2022р. об 14:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
Учасники у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, третя особа наданим їй процесуальним правом не скористалася та в судове засідання 14.06.2022р. не з'явилася, своїх повноважних представників не направила.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю третьої особи у справі.
Третя особа у справі не скористалася своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надала суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні 14.06.2022р. представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення Господарського суду Вінницької області від 23.03.2022р. у справі №902/34/21 скасувати повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 14.06.2022р. заперечив проти її доводів, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення Господарського суду Вінницької області від 23.03.2022р. у справі №902/34/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 01.01.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (продавець) уклали договір поставки №1300032257 (далі - договір), на умовах якого продавець зобов'язався поставити у відповідності до умов договору, а покупець - прийняти та оплатити вартість сільськогосподарських товарів, мінеральних добрив, добрив для позакореневого підживлення.
Відповідно до п.1.1.3 договору, зобов'язання покупця з оплати за даним договором та усіх специфікацій/додатків тощо до нього (крім поставки на умовах передплати) мають бути забезпечені у спосіб, прийнятний для продавця: а) аграрною розпискою; та/або в) заставою нерухомості, рухомого майна, цінних паперів, майновою порукою; та/або с) персональною порукою керівників, власників Покупця третіх осіб, банківською гарантією; та/або d) іншим чином у спосіб, не заборонений законом та прийнятний для продавця.
Згідно п.4.3. договору, якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами, покупець зобов'язаний оплатити вартість товару не пізніше 31 жовтня 2020 року. Якщо в додатках до договору буде вказана дата оплати із зазначенням лише дати та місяця, вважатиметься, що мова йде про 2020 рік.
Пунктом 4.3.1 договору сторонами погоджено, що у разі забезпечення зобов'язань покупця з оплати за аграрною розпискою незалежно від умов специфікацій/додатків до договору, вважатиметься, що датою оплати товару за даним договором у розмірі, зазначеному в аграрній розписці, є дата оплати, зазначена з такій аграрній розписці. Якщо сума аграрної розписки буде меншою, аніж загальна вартість поставки (та відповідно, зобов'язань покупця із оплати) за даним договором, то заборгованість погашається у хронологічному порядку, тобто за аграрною розпискою погашається заборгованість із більш ранніми строками оплати. Дане правило може застосовуватися до необмеженої кількості аграрних розписок. З метою застосування штрафних санкцій за даним договором - до покупця застосовуватимуться початково погоджені строки оплати, зазначені у специфікаціях/додатках до договору або 31 жовтня 2020 року (відповідно до правил, визначених у п.4.3).
Пунктом 9.6 договору визначено, що договір діє з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
В подальшому, 04.03.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" складено фінансову аграрну розписку, справжність підписів уповноважених представників на якій посвідчено приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Ясінським В.Є., зареєстровано в реєстрі за №3127.
У п. 1. аграрної розписки встановлено безумовне грошове зобов'язання боржника сплатити кредитору грошову суму у розмірі 3 500 000,00грн., що є еквівалентом в товарному розрахунку за визначеною цим пунктом формулою.
Пунктом 3 аграрної розписки сторони визначили, що цією розпискою забезпечується виконання зобов'язань за договором №1300032257 від 01.01.2020р., укладеним між боржником та кредитором.
Пунктом 4.1 розписки передбачено, що з дня отримання повного виконання зобов'язання за розпискою кредитор протягом чотирнадцяти робочих днів (якщо інший строк не буде узгоджено сторонами додатково у письмовій формі) робить на ній напис "Виконано", що скріплюється підписом кредитора, і повертає таку розписку боржнику. Повернення здійснюється шляхом особистої передачі розписки від кредитора до боржника, а в разі неможливості, про що боржник зобов'язаний письмово повідомити кредитора, - шляхом направлення розписки цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, вказану в розписці.
Після повернення боржнику оригіналу розписки з відміткою про її виконання боржник має право звернутися до особи, яка вчиняє нотаріальні дії, для внесення запису про виконання розписки до відповідних реєстрів (п.4.2 договору).
У відповідності до п.10 розписки, що до 31.10.2020 (включно) зібране зерно в кількості 1000,00 тонн, має бути доставлене на зберігання боржником за власний рахунок на умовах DAP (зерновий склад) у відповідності до Інкотермс 2010/2020 на наступний склад: ПАТ "Жашківський елеватор", що знаходиться за адресою: 19200, Черкаська обл., м.Жашків, вул.Вокзальна, буд.1.
Пунктом 10.3 розписки сторонами визначено, що у випадку порушення боржником вимог пунктів 10, чи 10.1., чи 10.2. розписки в тому числі зберігання зерна у місцях, не зазначених у пункті 10, ненадання копій складських документів, доступу для огляду зерна, строк оплати за аграрною розпискою вважатиметься таким, що настав, із можливістю застосування штрафу без обмеження строком "до 31 жовтня 2020 року" згідно пункту 19 розписки. Крім того, боржник зобов'язується сплатити кредитору штраф у розмірі 50% від суми зобов'язання за даною розпискою, що визначена в п.1 розписки.
У разі невиконання своїх зобов'язань за аграрною розпискою до 31.10.2020р. (що застосовується виключно для цілей штрафу згідно даного пункту розписки та не підміняє строку виконання розписки згідно пункту 1) боржник зобов'язується сплатити кредитору штраф у розмірі 50 % від суми боргу боржника за розпискою станом на кінець банківського дня 31.10.2020р. (п.19 розписки).
Відповідно до п.21 розписки, у разі невиконання боржником зобов'язань за аграрною розпискою у вказаний у ній строк кредитор має право звернутися до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії, за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому чинним законодавством для виконання правочинів, що встановлюють безумовне грошове зобов'язання.
Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок і діє до повного її виконання. Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна (п.13 розписки).
Надалі, 08.12.2020 р. ТОВ "Суффле Агро Україна" листом №1/ар надіслано на адресу ТОВ Агрофірма "Корвет" вимогу про усунення порушення виконання зобов'язання, у якій вимагало терміново виконати зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою від 04.03.2020р., а саме - сплатити 3110880,81грн.. У вимозі зазначено, що на час звернення розписка є невиконаною, оскільки не сплачено суму 907253,87грн., заставне майно не завезене у місце зберігання, що тягне за собою застосування штрафів відповідно до п.10.3 розписки та за невиконання розписки до 31.10.2020р..
Також, 17.12.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" платіжним дорученням №33938 сплачено 907 253,87грн та листом №19/1 від 19.12.2020р. у відповідь на вимогу Товариства "Суффле Агро Україна" № 1/ар від 08.12.2020р. повідомлено про оплату суми боргу 29.10.2020р. за мінусом суми 907253,87грн., що було погоджено сторонами. У зазначеному листі позивач зауважував, що аграрна розписка видана на забезпечення виконання договору №1300032257 від 01.01.2020р., тоді як умови договору ТОВ "Агрофірма "Корвет" вважає виконаними з посиланням на попередню переписку сторін і вивірку розрахунків. Крім того, у листі повідомлено про намір сплатити спірну суму 907253,87грн. з проханням повідомити про врегулювання спірного питання та повернення розписки.
23.12.2020р. ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулось до ТОВ "Агрофірма "Корвет" з вимогою виконати зобов'язання чи сплатити штраф, за змістом якої вимагається поставити відповідно до договору №1300032257 від 01.01.2020р. кукурудзу або сплатити пеню і штраф.
Також, 08.12.2020 р. ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулось до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ясінського Володимира Євгеновича із заявою №1/ар від 08.12.2020р. про вчинення виконавчого напису про стягнення з ТОВ Агрофірма "Корвет" грошової суми у розмірі 3110880,81грн.; нотаріусом вчинено такий напис та зазначено, що стягненню з позивача підлягають: (1) безумовне грошове зобов'язання боржника за аграрною розпискою - сплатити кредитору грошову суму у розмірі 907 253,87грн.; (2) штраф у розмірі 50%, відповідно до пункту 19 аграрної розписки, від суми боргу за аграрною розпискою, який становить грошову суму у розмірі 453 626,94грн.; (3) штраф у розмірі 50%, відповідно до п.10.3 аграрної розписки, від суми боргу, що визначена в п.1 за аграрного розпискою, який становить грошову суму у розмірі 1750000,00грн..
У виконавчому написі зазначено, що станом на день вимоги 08.12.2020р. аграрна розписка залишається не виконаною та не погашеною на грошову суму у розмірі 907 253,87грн..
Вказано також, що згідно з п.19 аграрної розписки станом на кінець банківського дня 31.10.2020р. сума боргу за аграрною розпискою становила 907 253,87грн., внаслідок чого штраф за невиконання даного зобов'язання, згідно з п.19 аграрної розписки у розмірі 50% від суми боргу боржника за аграрної розпискою станом на кінець банківського дня 31.10.2020р. становить грошову суму у розмірі 453626,94грн.;
у зв'язку з порушенням боржником вимог пунктів 10, 10.1, 10.2 та 10.3 аграрної розписки, у тому числі зберігання зерна у місцях, не зазначених в п.10 аграрної розписки - боржник зобов'язується сплатити кредитору штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) % від суми зобов'язання з даною аграрною розпискою, що визначена в п.1 аграрної розписки (п.10.3 аграрної розписки) сумі - 1750000,00грн..
Строк, за який провадиться стягнення визначений з 21.09.2020р. по 11.12.2020р..
Суми, що підлягають стягненню за виконавчим написом:
1. Безумовне грошове зобов'язання боржника за аграрною розпискою - сплатити кредитору грошову суму у розмірі 907 253,87грн.;
2. Штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) %, відповідно до п.19 аграрної розписки, від суми боргу за аграрною розпискою, становить грошову суму у розмірі 453 626,94грн.;
3. Штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) %, відповідно до п.10.3 аграрної розписки, від суми боргу, що визначена в п.1 за аграрного розпискою, становить грошову суму у розмірі 1750000,00грн..
Всього визначено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" грошову суму у розмірі 3 110 880,81грн..
23.12.2020р. ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження та примусове виконання виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого за №3115.
Зокрема, заявник просить стягнути з ТОВ "Агрофірма "Корвет" грошову суму у розмірі 2203626,94грн., що включає: 453626,94грн. штрафу, нарахованого відповідно до п.19 Аграрної розписки та 11750000,00грн. штрафу, нарахованого відповідно до п.10.3 Аграрної розписки.
В подальшому, на підставі вказаної заяви приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. прийнято постанову від 29.12.2020р. про відкриття виконавчого провадження №64012126.
Також, постановами від 29.12.2020р. приватним виконавцем накладено арешт на майно боржника, а саме: врожай кукурудзи 3-го класу, 1000 тонн, який переданий в заставу згідно з аграрною розпискою та на грошові кошти, які містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ТОВ "Агрофірма "Корвет" у межах суми звернення стягнення з урахуванням витрат виконавчого провадження 2204276,94грн..
В межах вказаного виконавчого провадження з позивача стягнуто коштів на загальну суму 1218167,51грн., зокрема: 31.12.2020р. із банківського рахунку НОМЕР_2 - 1170778,33грн, 04.01.2021р. із банківського рахунку НОМЕР_3 - 42000,00грн. та із банківського рахунку НОМЕР_4 - 5389,18грн..
За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про визнання виконавчого напису №3115 від 11.12.2020р., вчиненого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Ясінським Володимиром Євгеновичем таким, що не підлягає виконанню та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" в порядку повернення позивачеві стягнених за виконавчим написом нотаріуса кошти у розмірі 1218167,51грн..
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" посилається на те, що нотаріус зробив виконавчий напис на підставі документів, які хоча й формально відповідали переліку документів, встановленому Постановою КМУ "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" №1172 від 29.06.1999р., проте містили у своїй сукупності неправдиву інформацію щодо наявності безспірних боргових зобов'язань.
Рішенням Господарського суду Вінницької області 11.03.2021р., залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.05.2021р., позов задоволено з огляду на підтвердження доводів позивача про те, що вимоги відповідача, щодо яких нотаріусом вчинено спірний виконавчий напис, не були безспірними.
Не погоджуючись з судовими рішеннями обох інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права та на неврахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування до подібних правовідносин, а також на врахування судами неналежних доказів, просить їх скасувати, ухвалити нове - про відмову в позові.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021р. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою на судові рішення у даній справі на підставі пунктів 1 та 4 ч.2 ст.287 ГПК України.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у складі від 21.09.2021р. рішення Господарського суду Вінницької області від 11.03.2021р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2021р. справі №902/34/21 скасовано. Справу №902/34/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.10.2021р. прийнято справу №902/34/21 до провадження. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 22.11.2021р..
22.11.2021р. до Господарського суду Вінницької області від представника позивача надійшла заява (вх.№канц.01-34/10346/210) про продовження процесуального строку на подання сторонами пояснень у справі та надання додаткових доказів та відкладення підготовчого засідання.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку задовольнити заяву представника позивача та продовжити процесуальні строки на подання сторонами пояснень у справі та надання додаткових доказів та відкласти розгляд справи на 09.12.2022р., про що винесено ухвалу яку занесено до протоколу судового засідання.
08.12.2022р. до Господарського суду Вінницької області від представника позивача надійшла заява (вх.№канц.01-34/10914/21 від 08.12.2021р.), про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній зазначив, що 26.10.2021р. приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Собчук В.В. відкрив виконавче провадження №67274747 в рамках якого 19.11.2021р. із позивача в примусовому порядку було стягнуто 3 422 318,89грн.. Тому позивач змінив ціну позову на вказану суму.
Згідно ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Розглянувши подану заяву про збільшення позовних вимог, господарським судом оцінено її, виходячи змісту такої заяви, а також - змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Відповідно до ч.3 ст.163 ГПК України, ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Оскільки, дана заява не суперечила вимогам чинного законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про її задоволення, про що винесено ухвалу яку занесено до протоколу судового засідання.
Також, в судовому засіданні Господарським судом Вінницької області було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Так, за наслідками розгляду справи Господарський суд Вінницької області дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 11.01.2022р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарським судом Вінницької області від 09.12.2021р. повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання на 11.01.2022р..
Надалі, в судовому засіданні Господарським судом Вінницької області було розглянуто клопотання представника відповідача (вх.№канц.01-34/102/22 від 05.01.2022 р.), про залишення без руху заяви про збільшення позовних вимог та відкладення розгляду справи.
За наслідками розгляду даної заяви Господарський суд Вінницької області дійшов наступного висновку: в частині заяви про залишення заяви про збільшення розміру позовних вимог без руху відмовити, оскільки судом було надано оцінку заяві представника позивача про збільшення розміру позовних вимог та розглянуто в попередньому судовому засіданні, за наслідками чого остання визнана такою що не суперечить вимогам чинного законодавства та є такою, що підлягає задоволенню. В частині відкладення розгляду справи заява представника відповідача підлягала задоволенню.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11.01.2022р. в клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" №4/п від 04.01.2022р. про залишення без руху заяви про збільшення позовних вимог - відмовлено. Підготовче засідання у справі відкладено на 25.01.2022р..
За наслідками розгляду справи Господарський суд Вінницької області дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 22.02.2022р., про що винесено ухвалу яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.01.2022р. повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 22.02.2022р..
Надалі, за наслідками розгляду справи Господарський судом Вінницької області дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.02.2022р. повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті на 23.03.2022р..
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, слід відмітити, що як вбачається із позовної заяви та додаткових пояснень, в якості підстави вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати виконавчий напис №3115 від 11.12.2020р., вчинений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Ясінським Володимиром Євгеновичем, таким, що не підлягає виконанню; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" в порядку повернення 3 422 318,89грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх.№канц.01-34/10914/21 від 08.12.2021р.), стягнутих за цим виконавчим написом нотаріуса. В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджує, що нотаріус зробив виконавчий напис на підставі документів, які хоча й формально відповідали переліку документів, встановленому Постановою КМУ "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" №1172 від 29.06.1999р., проте містили у своїй сукупності неправдиву інформацію щодо наявності безспірних боргових зобов'язань.
Обґрунтування відповідача щодо позовних вимог зводяться до того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" було видано на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" фінансову аграрну розписку від 04.03.2020р., яка посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. та зареєстрована у реєстрі за №1327. Відповідно до умов аграрної розписки позивач зобов'язався до 20.09.2020р. сплатити відповідачу кошти в сумі 3 500 000,00грн., а також - штрафні санкції у випадку порушення умов пунктів 10, чи 10.1, чи 10.2. розписки, в тому числі - зберігання зерна у місцях, не зазначених в п.п.10, 10.1, 10.2.
Також, сторонами укладений договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061493 від 08.07.2020р., відповідно до якого позивач зобов'язаний поставити 3000 т кукурудзи на ПрАТ "Жашківський елеватор" до 30.11.2020р. на умовах DAP. Разом з тим зазначає, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" відмовилось виконувати вказаний договір і як наслідок - допустив прострочення за розпискою та не виконав її умов щодо поставки предмету застави на ПрАТ "Жашківський елеватор".
Надалі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до позивача із вимогою №1/ар від 08.12.2020р. про усунення порушення виконання зобов'язання на суму 3110880,81грн., в якій вимагав: - сплатити суму основного боргу 907253,87грн., що підтверджувалася бухгалтерською довідкою від 01.11.2020р. (дана вимога в подальшому була виконана позивачем); - сплатити суму штрафу за невиконання розписки (несвоєчасну оплату) в сумі 453 626,94грн. та сплатити суму штрафу у сумі 1 750 000,00грн. за невиконання розписки (непоставку заставного зерна на ПрАТ "Жашківський елеватор", що підтверджувалося листом ПрАТ "Жашківський елеватор" № 02/11/20 від 02.11.2020р.).
На підставі вищевикладеного 11.12.2020р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ясінським В.Є. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3115, про стягнення з позивача на користь відповідача 3110880,81грн. на підставі аграрної розписки.
Крім того вказує на те, що оскільки в подальшому позивач самостійно частково виконав вимогу №1/ар від 08.12.2020р. на суму основного боргу 907253,87грн., відповідач звернувся про стягнення із позивача на підставі виконавчого напису на решту боргу (штрафи) в сумі 2203626,94грн.. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. від 29.12.2020р. було відкрито виконавче провадження №64012126 про стягнення з позивача на користь відповідача 2 203 626,94грн..
Покликається на те, що жодного спору між сторонами щодо виконавчого напису в дійсності не існує, бо позивач не зазначив жодної процесуально значимої обставини, що могла б поставити під сумнів виконавчий напис.
Зазначає, що відповідно до довідки від 01.11.2020р., яка була надана нотаріусу, заборгованість ТОВ "Агрофірма "Корвет" станом на 01.11.2020р. перед ТОВ "Суффле Агро Україна" складає 907 253,87грн., а тому штраф за невиконання розписки до 31.10.2020р. становить 453 626,94грн., і штраф обраховано правильно.
Невиконання позивачем зобов'язань щодо передачі зерна на зберігання підтверджується листом ПрАТ "Жашківський елеватор" №02/11/20 від 02.11.2020р., який був наданий нотаріусу, що тягне за собою штраф відповідно до п.10.3 розписки у сумі - 1750000,00грн., і позивачем не спростовано ні факту порушення, ані суми штрафу.
При цьому, у матеріалах справи містяться доводи позивача, в яких останнім зазначено, що фінансова аграрна розписка від 04.03.2020р. є окремим правочином, за невиконання умов якого по відношенню до позивача вчинено виконавчий напис нотаріуса, звертає увагу суду, що пунктом 3 фінансової аграрної розписки від 04.03.2020р. встановлено, що - "3. Цією розпискою забезпечується виконання зобов'язань за договором №1300032257 від 01.01.2020р. укладеним між боржником та кредитором.".
Зазначає, що зміст п.3 фінансової аграрної розписки узгоджується із пунктом 1.1.3. зазначеного договору №1300032257 від 01.01.2020р.: "1.1.3.сторони домовилися, що зобов'язання покупця з оплати згідно даного договору та усіх специфікацій/додатків тощо до нього (крім поставки на умовах передплати) мають бути забезпечені у спосіб, прийнятий для продавця: а) Аграрною розпискою ...".
Вказує на те, що твердження відповідача про наявність у позивача перед ним боргу в сумі 907253,87грн. за фінансовою аграрною розпискою від 04.03.2020р. спростовується п.1 фінансової аграрної розписки, яка встановлює безумовне грошове зобов'язання боржника сплатити кредитору грошову суму у розмірі 3500000,00грн.. Тобто, ця фінансова аграрна розписка від 04.03.2020р. обмежена певною сумою.
Обґрунтовує те, що станом на 31.10.2020р. отримана відповідачем сума становить 5658612,92грн.. Це доводить, що у позивача відсутня заборгованість, виконання якої забезпечувалось фінансовою аграрною розпискою від 04.03.2020р..
Також зазначає, що оскільки будь яка заборгованість за фінансовою аграрною розпискою від 04.03.2020р. відсутня згідно з висновків по судовій справі №902/698/21, які враховані у цій справі як преюдиціальні, відповідно нотаріус не мав права застосовувати механізм безспірного списання коштів, передбачених Закону України "Про аграрні розписки" та Постановою Кабінету міністрів №1172 від 29.06.1999р. "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".
Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.03.2022р. у справі №902/34/21 позов задоволено повністю.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
Водночас, ст.9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13).
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р..
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004р., верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Водночас, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2020р. позивач (покупець) та відповідач (продавець) уклали договір поставки №1300032257, на умовах якого продавець зобов'язався поставити у відповідності до умов договору, а покупець - прийняти та оплатити вартість сільськогосподарських товарів, мінеральних добрив, добрив для позакореневого підживлення.
04.03.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" складено фінансову аграрну розписку, справжність підписів уповноважених представників на якій посвідчено приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Ясінським В.Є., зареєстровано в реєстрі за №3127.
В п. 1. аграрної розписки встановлено безумовне грошове зобов'язання боржника сплатити кредитору грошову суму у розмірі 3 500 000,00грн., що є еквівалентом в товарному розрахунку за визначеною цим пунктом формулою.
Пунктом 3 аграрної розписки сторони визначили, що цією розпискою забезпечується виконання зобов'язань за договором №1300032257 від 01.01.2020р., укладеним між боржником та кредитором.
08.12.2020р. ТОВ "Суффле Агро Україна" листом №1/ар надіслало на адресу ТОВ Агрофірма "Корвет" вимогу про усунення порушення виконання зобов'язання, у якій вимагало терміново виконати зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою від 04.03.2020р., а саме - сплатити 3110880,81грн.. У вимозі зазначено, що на час звернення розписка є невиконаною, оскільки не сплачено суму 907253,87грн., заставне майно не завезене у місце зберігання, що тягне за собою застосування штрафів відповідно до п.10.3 розписки та за невиконання розписки до 31.10.2020р..
17.12.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" платіжним дорученням №33938 сплачено 907 253,87грн. та листом №19/1 від 19.12.2020р. у відповідь на вимогу Товариства "Суффле Агро Україна" №1/ар від 08.12.2020р. повідомлено про оплату суми боргу 29.10.2020р. за мінусом суми 907253,87грн., що було погоджено сторонами. У зазначеному листі позивач зауважував, що аграрна розписка видана на забезпечення виконання договору №1300032257 від 01.01.2020р., тоді як умови договору ТОВ "Агрофірма "Корвет" вважає виконаними з посиланням на попередню переписку сторін і вивірку розрахунків. Крім того, у листі повідомлено про намір сплатити спірну суму 907253,87грн. з проханням повідомити про врегулювання спірного питання та повернення розписки.
23.12.2020р. ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулось до ТОВ "Агрофірма "Корвет" з вимогою виконати зобов'язання чи сплатити штраф, за змістом якої вимагається поставити відповідно до договору №1300032257 від 01.01.2020р. кукурудзу або сплатити пеню і штраф.
08.12.2020р. ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулось до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ясінського Володимира Євгеновича із заявою №1/ар від 08.12.2020р. про вчинення виконавчого напису про стягнення з ТОВ "Агрофірма "Корвет" грошової суми у розмірі 3110880,81грн.; нотаріусом вчинено такий напис та зазначено, що стягненню з позивача підлягають: (1) безумовне грошове зобов'язання Боржника за аграрною розпискою - сплатити кредитору грошову суму у розмірі 907 253,87грн.; (2) штраф у розмірі 50%, відповідно до пункту 19 аграрної розписки, від суми боргу за аграрною розпискою, який становить грошову суму у розмірі 453 626,94грн.; (3) штраф у розмірі 50%, відповідно до пункту 10.3 аграрної розписки, від суми боргу, що визначена в п. 1 за аграрного розпискою, який становить грошову суму у розмірі 1750000,00грн..
У виконавчому написі зазначено, що станом на день вимоги 08.12.2020р. аграрна розписка залишається не виконаною та не погашеною на грошову суму у розмірі 907 253,87грн..
Зазначено також, що згідно з пункту 19 аграрної розписки станом на кінець банківського дня 31.10.2020 р. сума боргу за аграрною розпискою становила 907 253,87грн., внаслідок чого штраф за невиконання даного зобов'язання, згідно з п. 19 аграрної розписки у розмірі 50% від суми боргу боржника за аграрної розпискою станом на кінець банківського дня 31.10.2020р. становить грошову суму у розмірі 453626,94грн.;
у зв'язку з порушенням боржником вимог пунктів 10, 10.1, 10.2 та 10.3 аграрної розписки, у тому числі зберігання зерна у місцях, не зазначених в п.10 аграрної розписки - боржник зобов'язується сплатити кредитору штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) % від суми зобов'язання з даною аграрною розпискою, що визначена в п.1 аграрної розписки (п.10.3 аграрної розписки) сумі - 1750000,00грн..
Строк, за який провадиться стягнення визначений з 21.09.2020р. по 11.12.2020р..
Суми, що підлягають стягненню за виконавчим написом:
1. Безумовне грошове зобов'язання боржника за аграрною розпискою - сплатити кредитору грошову суму у розмірі 907 253,87грн.;
2. Штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) %, відповідно до пункту 19 аграрної розписки, від суми боргу за аграрною розпискою, становить грошову суму у розмірі 453 626,94грн.;
3. Штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) %, відповідно до пункту 10.3 аграрної розписки, від суми боргу, що визначена в п.1 за аграрного розпискою, становить грошову суму у розмірі 1750000,00грн..
Всього визначено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" грошову суму у розмірі 3 110 880,81грн..
23.12.2020р. ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження та примусове виконання виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого за №3115. Так, заявник просить стягнути з ТОВ "Агрофірма "Корвет" грошову суму у розмірі 2203626,94грн., що включає: 453626,94грн. штрафу, нарахованого відповідно до п.19 Аграрної розписки та 11750000,00грн. штрафу, нарахованого відповідно до п.10.3 Аграрної розписки.
На підставі вказаної заяви приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. прийнято постанову від 29.12.2020р. про відкриття виконавчого провадження №64012126.
Також, постановами від 29.12.2020р. приватним виконавцем накладено арешт на майно боржника, а саме: врожай кукурудзи 3-го класу, 1000 тонн, який переданий в заставу згідно з аграрною розпискою та на грошові кошти, які містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ТОВ "Агрофірма "Корвет" у межах суми звернення стягнення з урахуванням витрат виконавчого провадження 2204276,94грн..
Як встановлено судом, що в межах вказаного виконавчого провадження з позивача стягнуто коштів на загальну суму 1 218167,51грн., зокрема: 31.12.2020р. із банківського рахунку НОМЕР_2 - 1170778,33грн., 04.01.2021р. із банківського рахунку НОМЕР_3 - 42000,00грн. та із банківського рахунку НОМЕР_4 - 5389,18грн..
Водночас, позивач вважає, що відповідачем були подані нотаріусу Ясінському В.Є. для вчинення виконавчого напису документи, які містять неправдиву інформацію щодо наявності безспірності боргових зобов'язань.
Таким чином, вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Вінницької області 11.03.2021р., залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.05.2021р., позов задоволено з огляду на підтвердження доводів позивача про те, що вимоги відповідача, щодо яких нотаріусом вчинено спірний виконавчий напис, не були безспірними.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у складі від 21.09.2021р. рішення Господарського суду Вінницької області від 11.03.2021р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2021р. справі №902/34/21 скасовано. Справу №902/34/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Також, при новому розгляді справи позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх.№канц.01-34/10914/21 від 08.12.2021р.), в якій останній зазначив, що 26.10.2021р. приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Собчук В.В. відкрив виконавче провадження №67274747 та в рамках виконавчого провадження №67274747 по примусовому виконанню виконавчого напису від 11.12.2020р. за №3115 19.11.2021р. із відповідача у примусовому порядку була стягнута сума у розмірі 3 422 318,89грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №67274747/1, №67274747/2, №67274747/3 та меморіальним ордером №L1029VUCIR, що є неправомірним.
Отже, предметом даного спору є вимоги позивача щодо дій приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ясінського Володимира Євгеновича, який вчинив виконавчий напис про стягнення з ТОВ "Агрофірма "Корвет" грошової суми у розмірі 3110880,81грн., а саме щодо вчинення нотаріусом дій щодо стягненню з позивача: (1) безумовне грошове зобов'язання боржника за аграрною розпискою - сплатити кредитору грошову суму у розмірі 907 253,87грн.; (2) штраф у розмірі 50%, відповідно до пункту 19 аграрної розписки, від суми боргу за аграрною розпискою, який становить грошову суму у розмірі 453 626,94грн.; (3) штраф у розмірі 50%, відповідно до п.10.3 аграрної розписки, від суми боргу, що визначена в п.1 за аграрного розпискою, який становить грошову суму у розмірі 1750000,00грн., на підставі документів встановленому Постановою КМУ "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" №1172 від 29.06.1999р., проте за доводами позивача які містили у своїй сукупності неправдиву інформацію щодо наявності безспірних боргових зобов'язань. Та вимога позивача про повернення 3 422 318,89грн. за вищевказаним виконавчим написом.
Згідно ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.19 ст.ст.34, 87 Закону України "Про нотаріат", нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії як вчинення виконавчого напису на документах, що встановлюють заборгованість, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р. затверджено "Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".
Відповідно до п. 12 вказаного порядку для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріального посвідченими аграрними розписками подаються:
а) оригінал аграрної розписки без відмітки про її виконання;
б) засвідчена кредитором копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику;
в) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання.
Таким чином, законодавством визначено вичерпний перелік документів, що подаються нотаріусу для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за аграрною розпискою.
За приписами ч.1 ст.88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Аналізуючи зміст вказаних норм слід дійти висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України "Про нотаріат").
З огляду на викладене, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Вказана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2019р. у справі №916/313/18 та від 23.06.2020р. у справі №645/1979/15-ц.
Також, Великою Палатою Верховного Суду вказано, що для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України "Про нотаріат" суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/698/21 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" про стягнення штрафу згідно п.19 фінансової аграрної розписки від 04.03.2020р. з реєстровим номером №1327, яка посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. та зареєстрована у Реєстрі аграрних розписок за №3275, в розмірі 1 750 000,00грн., та згідно п.10.3 фінансової аграрної розписки від 04.03.2020р. з реєстровим номером №1327, яка посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. та зареєстрована у Реєстрі аграрних розписок за №3275, в розмірі 1 750 000,00грн..
Зокрема, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.11.2021р. у справі №902/698/21 в позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" про стягнення штрафу згідно п.19 фінансової аграрної розписки від 04.03.2020р. в розмірі 1 750 000,00грн. та штрафу згідно п.10.3 фінансової аграрної розписки від 04.03.2020р. в розмірі 1 750 000,00грн. відмовлено.
Так, вказане рішення обґрунтоване тим, що відповідачем станом на 31.10.2020р. сплачено позивачу 5 658 612,92грн. за договором №1300032257 від 01.01.2020р., виконання якого забезпечувалось Аграрною розпискою від 04.03.2020р., а відтак виходячи з розміру зобов'язання за Аграрною розпискою від 04.03.2020р. (3 500 000,00грн.) застава, обумовлена даною Розпискою є такою, що припинилась, з огляду на що правові підстави для стягнення з відповідача штрафу, обумовленого п.10.3. та п.19 Аграрної розписки від 04.03.2020р. відсутні.
Дане рішення набрало законної сили відповідно до постанови апеляційної інстанції.
Також, встановлено, що колегія суддів Північно західного - апеляційного господарського суду під час перегляду рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/698/21 від 04.11.2021р. дійшла наступних висновків, а саме:
"що матеріалами справи підтверджено відсутність у відповідача заборгованості, невиконання якої забезпечувалось Аграрною розпискою станом на 31.10.2020р., тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу, передбаченого п.19. Аграрної розписки;
щодо вимоги ТОВ "Суффле Агро Україна" про стягнення з ТОВ "Агрофірма "Корвет" 1750000,00грн. штрафу згідно п.10.3 Аграрної розписки від 04.03.2020р., суд зазначає, що відповідачем станом на 31.10.2020р. сплачено позивачу 5 658 612,92грн. за договором поставки №1300032257, колегія суддів погодилась з судом першої інстанції, що виходячи з розміру зобов'язання за Аграрною розпискою від 04.03.2020р. (3 500 000,00грн.), виконання якої забезпечувалось заставою, застава, обумовлена Аграрною розпискою є такою, що припинилась;
щодо доводів апелянта, що Аграрна розписка від 04.03.2020р. залишається не виконаною та не погашеною, оскільки не містить відповідного напису "Виконано", то суд зазначає, що відсутність на Аграрній розписці напису "Виконано" станом на день ухвалення рішення в даній справі не може беззаперечно свідчити про її невиконання, позаяк статтею 12 Законом України "Про аграрні розписки", визначено процедуру виконання зобов'язань за аграрними розписками, до якої сторони за Аграрною розпискою від 04.03.2020р. ще не перейшли.
Крім того, колегія суддів зазначила, що 26.10.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Собчук В.В. відкрито виконавче провадження №67274747 по примусовому виконанню виконавчого напису від 11.12.2020р. за №3115, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ясінським Володимиром Євгеновичем.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчуком В.В. виконавче провадження №67274747 з примусового виконання виконавчого напису від 11.12.2020р. за №3115 закінчено в зв'язку фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, де в рамках виконавчого провадження №67274747 по примусовому виконанню виконавчого напису від 11.12.2020р. за №3115 19.11.2021р. із відповідача у примусовому порядку була стягнута сума у розмірі 3 422 318,89грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №67274747/1, №67274747/2, №67274747/3 та меморіальним ордером №L1029VUCIR.
За наведених обставин, колегія суддів вважала, що наслідком можливого задоволення позовних вимог у даній судовій справі, є обґрунтовані ризики повторного стягнення коштів за фінансовою аграрною розпискою від 04.03.2020р., що в свою чергу є порушенням ст.61 Конституції України, яка передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.".
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, слід зазначити, що факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019р. по справі №922/643/19).
Правило про преюдицію сприяє додержанню процесуальної економії.
Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова КГС ВС від 10.12.2019р. по справі №910/6356/19).
Преюдиційні обставини обов'язкові для суду навіть якщо він вважає, що вони були встановлені неправильно.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС ВС від 19.12.2019р. по справі №520/11429/17).
Статус сторін, в якому вони брали участь у іншій справі, не впливає на преюдиційність обставин.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 19.12.2019р. по справі №916/1041/17).
Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судовго рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення (постанова КЦС ВС від 11.12.2019р. по справі №320/4938/17).
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 10.10.2019р. по справі №910/2164/18, постанова КГС ВС від 08.07.2019р. по справі №908/156/18).
Як свідчать матеріали справи, згідно з висновком суду касаційної інстанції, який викладено у постанові у справі №902/34/21 - під час нового розгляду суду слід дослідити наявні у справі докази, зробити вичерпний висновок щодо того, чи мав позивач на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису безспірну заборгованість перед відповідачем та чи були у нотаріуса достатні правові підстави для вчинення виконавчого напису щодо стягнення боргу та штрафних санкцій, передбачених аграрною розпискою, встановити чи узгоджуються її умови в частині зобов'язань боржника здійснити інші дії, окрім сплати грошової суми, та, відповідно, щодо відповідальності за порушення таких зобов'язань.
Враховуючи вище викладене, обставини встановлені при розгляді справи №902/698/21 мають приюдиціне значення для розгляду справи №902/34/21, які безпосередньо пов'язані з розглядом справи №902/34/21.
Зокрема, у спорі, що був предметом розгляду справи №902/698/21 встановлено про відсутність у ТОВ "Агрофірма "Корвет" заборгованості, невиконання якої забезпечувалось Аграрною розпискою станом на 31.10.2020р., також відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу, передбаченого п.19 Аграрної розписки та відсутність підстав для стягнення 1 750 000,00грн. штрафу згідно п.10.3 Аграрної розписки від 04.03.2020р., оскільки відповідачем станом на 31.10.2020р. сплачено позивачу 5 658 612,92грн. за договором поставки №1300032257, тому виходячи з розміру зобов'язання за Аграрною розпискою від 04.03.2020р. (3 500 000,00грн.), виконання якої забезпечувалось заставою, застава, обумовлена Аграрною розпискою є такою, що припинилась та як наслідок відсутність підстав для стягнення коштів в розмірі 3 422 318,89грн. в межах виконавчого провадження №67274747 здійсненого приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Собчук В.В..
З огляду на викладене вище, слід дійти висновку, що обставини встановлені судовим рішенням по справі №902/698/21, яке набрало законної сили, повторного доведення не потребують.
За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати судом розподілено з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, скаржниками не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційних скаргах.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, рішення Господарського суду Вінницької області від 23.03.2022р. у справі №902/34/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" - без задоволення.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 23.03.2022р. у справі №902/34/21 - без змін.
2. Справу №902/34/21 повернути до Господарського суду Вінницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "15" червня 2022 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.