Постанова від 06.06.2022 по справі 924/793/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року Справа № 924/793/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників:

від органу прокуратури - Котяй І.В., посвідчення №065220 від 09.08.2021 р.

від РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях - Стецюк Т.Л., витяг ЄДРЮО та ФОП

відповідач - Раіх Л.Л., паспорт №137527 серія НА від 06.07.1996 р.

від відповідача Раіх Л.Л. - Савченко О.В., ордер №1022756 серія ВО від 08.11.2021 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2022 р. у справі № 924/793/21 (суддя Заярнюк І.В., повний текст рішення складено 21.02.2022 р.)

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах

1. Державного агентства лісових ресурсів України м. Київ,

2. Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький,

до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях м. Вінниця,

2. Раіх Людмили Леонідівни м. Хмельницький

про 1. Визнання недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.07.2020 № 150-у, яким затверджено протокол засідання аукціонної комісії для продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області та обліковується на балансі ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”.

2. Визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, що оформлені протоколом електронного аукціону № UA-PS-2020-08- 10-000104-3 від 09.09.2020, який затверджений наказом Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 14.09.2020 №993.

3. Визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, укладений 28.09.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Раіх Людмилою Леонідівною, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., серія та номер: 6708 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250).

4. Зобов'язання Раіх Людмилу Леонідівну повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях об'єкт малої приватизації - об'єкт незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.02.2022 р. в задоволенні позову Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Державного агентства лісових ресурсів України, Хмельницької обласної державної адміністрації до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, Раіх Людмили Леонідівни про:

- визнання недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.07.2020 № 150-у, яким затверджено протокол засідання аукціонної комісії для продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області та обліковується на балансі ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”.

- визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, що оформлені протоколом електронного аукціону № UA-PS-2020-08- 10-000104-3 від 09.09.2020, який затверджений наказом Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 14.09.2020 №993.

- визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, укладений 28.09.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Раіх Людмилою Леонідівною, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., серія та номер: 6708 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250).

- зобов'язання Раіх Людмилу Леонідівну повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях об'єкт малої приватизації - об'єкт незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250) - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, скаржник звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги прокурора.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг якого міститься в матеріалах справи, власником об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області до приватизації було Державне агентство лісових ресурсів України (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250; номер запису про право власності: 37225028).

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що в матеріалах справи відсутні докази, які би підтверджували звернення Державного агентства лісових ресурсів України до Фонду державного майна України з пропозицією про включення спірного об'єкту приватизації до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у 2018 році як це вимагає Закон.

Водночас в матеріалах справи міститься лист Державного агентства лісових ресурсів України від 07.06.2021 № 05-34/4299-21, з якого вбачається, що рішення про приватизацію вказаного вище об'єкта малої приватизації на погодження до Держлісагенства не надходило, про приватизацію вказаного об'єкта уповноважений орган управління державним майном дізнався із листа обласної прокуратури від 05.05.2021 №15/2-473 вих-21.

Таким чином, в порушення зазначених норм законодавства (чинного на час виникнення спірних відносин), наказом Фонду державного майна України "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році" від 27.03.2018 № 447 зі змінами, вказаний об'єкт незавершеного будівництва включено до Переліку об'єктів незавершеного будівництва, законсервованих об'єктів без відома та погодження органу управління спірним державним майном на приватизацію - Держлісагенства України.

Також судом першої інстанції не було враховано, що в інформаційному повідомленні про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні з умовами вказаного вище об'єкта малої приватизації ("Відомості приватизації" №31 (1311) від 15.07.2020, інтернет-посилання: http://www.spfu.gov.ua/userfiles/pdf/vp-l-16-n-31-131 l-14960.pdf) не зазначено обов'язкових даних про земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт приватизації, а саме: площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку.

Разом з тим, в інформаційному повідомленні лише зазначено, що інформація про земельну ділянку відсутня.

А тому, висновки суду першої інстанції про те, що Регіональне відділення ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях в інформаційному повідомленні зазначило усю інформацію наявну у органу приватизації, як вимагає Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна", є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства.

Окрім того, додатковими умовами продажу об'єкта приватизації (які є істотними умовами договору купівлі-продажу об'єкта приватизації) визначені обов'язки покупця щодо завершення будівництва та введення в експлуатацію об'єкта протягом 5 років з дня підписання договору купівлі-продажу; подальше призначення та використання об'єкта покупець визначає самостійно.

Зазначені обов'язки покупця передбачені п.п.6.4, 6.5 договору купівлі_продажу об'єкта малої приватизації, укладеного 28.09.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Paix Л.Л.

Апелянт зазначає, що об'єкт незавершеного будівництва "Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)" знаходиться на земельній ділянці площею 103.9847 га кадастровий номер 6825083600:03:008:1702, цільове призначення: 09.01 "для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг", власником якої є Хмельницька обласна державна адміністрація, а постійним користувачем - ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство".

Зазначена земельна ділянка належить до території природно-заповідного фонду місцевого значення лісового заказника "Лісогринівецький".

Окрім того, згідно із ст. 19 Лісового кодексу України лише постійні лісокористувачі мають право на спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 5 ЛК України).

За статтею 17 Лісового Кодексу України постійними лісокористувачами є спеціалізовані державні та комунальні лісогосподарські підприємства, інші державні та комунальні підприємства, установи та організації, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Апелянт вважає, що Paix Л.Л. не є постійним лісокористувачем та не має права на спорудження будівель на землях лісового фонду.

Також судом першої інстанції не враховано, що за статтею 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Режим заказника враховується у всіх видах проектно-планової документації, а також проектів на будівництво комплексів і споруд в районі його розміщення; навколо заказника виділена охоронна зона 100,0 м., на території якої не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, розвиток господарської діяльності, яка може негативно вплинути на територію заказника, крім об'єктів, які забезпечують діяльність заказника та створюють умови для рекреаційної діяльності; оцінка впливу господарської діяльності в межах охоронної зони заказника здійснюється на основі екологічної експертизи, що проводиться в порядку, встановленому законодавством України, охоронна зона враховується під час розробки проектно-планувальної та проектної документації (п. 1.6-1.8 згаданого Положення).

Таким чином, судом першої інстанції взагалі не дана оцінка тому факту, що в порушення зазначених норм законодавства ні в інформаційному повідомленні про умови продажу спірного об'єкта малої приватизації, ні у договорі купівлі-продажу не враховано місце розташування та особливий режим використання вказаного об'єкта.

Окрім того, в порушення вимог чинного законодавства незалежна оцінка вказаного вище об'єкта малої приватизації не проводилась. При визначенні стартової ціни вказаного об'єкта приватизації не враховано інвестиційної вартості вказаного об'єкта незавершеного будівництва, експертної вартості земельної ділянки під вказаним об'єктом незавершеного будівництва, право на оренду якої виникає у покупця об'єкта приватизації на підставі ч. 6 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Одночасно скаржник просив поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник зазначає, що під час судового засідання 09.02.2022 господарським судом Хмельницької області оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено 21.02.2022 та отримано Хмельницькою обласною прокуратурою 22.02.2022 (підтверджується копією судового рішення з вхідним реєстраційним номером та датою надходження).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, дія якого на даний час продовжено. Згідно рекомендацій Верховного Суду, що опубліковані 04.03.2022 на офіційному сайті, запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 р. поновлено Першому заступнику керівника Хмельницької обласної прокуратури строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.02.22р. у справі №924/793/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.05.2022 р. об 11:00год.

26.04.2022 від представника Раїх Л.Л. надійшли письмові пояснення, в яких просить проводити судові засідання у справі №924/393/21 в режимі відеоконференцій,

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 р. задоволено клопотання представника Раіх Людмили Леонідівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 924/793/21.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2022 р. відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях у задоволенні заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 924/793/21.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 06.06.2022 р. об 11:30 год.

23.05.2022 р. на адресу суду від РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, та просить доручити забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Хмельницької області, або Хмельницькому апеляційному суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 р. заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 924/793/21 задоволено, доручено Господарському суду Хмельницької області забезпечити проведення судового засідання 06.06.2022 р. об 11:30 год. в режимі відеоконференції.

В судове засідання 06.06.2022 р. з'явилися прокурор, представник РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях, Раіх Л.Л. та її представник.

Державне агентство лісових ресурсів України та Хмельницька обласна державна адміністрація, не забезпечили участь в судовому засіданні уповноважених представників.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Колегія суддів заслухавши в судовому засіданні пояснення присутніх прокурора та представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях № 150-у від 07.07.2020, затверджено протокол засідання аукціонної комісії.

07.07.2020р. протоколом засідання аукціонної комісії для продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)”, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н,с.Лісові Гринівці, вул. Лісова, 46 та обліковується на балансі Державного підприємства “Хмельницьке лісомисливське господарство” розроблено умови продажу об'єкта, визначено стартову ціну Об'єкта, розроблено Інформаційне повідомлення про проведення аукціону.

Інформаційне повідомлення про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні з умовами об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)”, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Лісова, 46 та обліковується на балансі Державного підприємства “Хмельницьке лісомисливське господарство”, код за ЄДРПОУ 33285303 містить такі дані.

Інформація про об'єкт приватизації: Найменування об'єкта приватизації: - об'єкт незавершеного будівництва “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)”. (далі - Об'єкт приватизації). Місцезнаходження об'єкта: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Лісова, 46. Балансоутримувач: Державне підприємство “Хмельницьке лісомисливське господарство”, код за ЄДРПОУ 33285303, контактні дані: тел. (0382) 78-54-55, 78-54-20. Відомості про об'єкт приватизації та про земельну ділянку, на якій розташований об'єкт: Об'єкт незавершеного будівництва - комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж). Площа забудови складає 380,8 кв.м. (котельня та гараж одноповерхові, адмінбудинок двоповерховий). Всі будівлі цегляні, перекриття - з/бетонні панелі. Об'єкт обліковується на балансі ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство". Процент готовності будівництва складає 40%. Інформація про земельну ділянку відсутня. Фотографічне зображення об'єкта: додається

Інформація про електронний аукціон: Спосіб проведення аукціону: аукціон з умовами. Дата та час проведення аукціону: 11 серпня 2020 року.

Кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні з умовами, аукціоні із зниженням стартової ціни (подання цінових аукціонних пропозицій) встановлюється електронною торговою системою для кожного електронного аукціону окремо в проміжку часу з 19-30 до 20-30 години дня, що передує дню проведення електронного аукціону.

Кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні за методом покрокового зниження ціни та подальшого подання цінових пропозицій встановлюється електронною торговою системою для кожного електронного аукціону окремо в проміжку часу з 16-15 до 16-45 години дня проведення електронного аукціону.

Час і місце проведення огляду об'єкта: ознайомитися з об'єктом можна в робочі дні з 8-00 до 17-00 за місцем його розташування, звернувшись до організатора аукціону. Телефон для довідок: (0382) 72-09-40 у м. Хмельницькому.

Інформація про умови, на яких здійснюється приватизація об'єкта: Приватизація об'єкта незавершеного будівництва здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”, Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №432 (із змінами).

Покупець об'єкта приватизації має відповідати вимогам, передбаченим ст.8 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”.

Для участі в електронному аукціоні, особа яка має намір взяти участь у ньому, через свій особистий кабінет здійснює подання заяви і завантаження електронних копій документів та документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків з рахунку потенційного покупця відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом).

Стартова ціна об'єкта для продажу на аукціоні з умовами: 644 374,41 грн. (без ПДВ). Розмір гарантійного внеску: 64 437,44 грн. (без ПДВ) Стартова ціна об'єкта для продажу на повторному аукціоні із зниженням стартової ціни: 322 187,21грн. (без ПДВ).

Розмір гарантійного внеску: 32 218,72 грн. (без ПДВ). Стартова ціна об'єкта для продажу на аукціоні за методом покрокового зниження ціни та подальшого подання цінових пропозицій: 322 187,21 грн. (без ПДВ).

Розмір гарантійного внеску: 32 218,72 грн.(без ПДВ) . На ціну продажу, що складеться за результатами аукціону, нараховується ПДВ. Розмір реєстраційного внеску: 944,60 грн. Умови продажу об'єкта приватизації: - завершення будівництва та введення в експлуатацію об'єкта протягом 5-ти років з дня підписання договору купівлі-продажу; - подальше призначення та використання об'єкта покупець визначає самостійно; - подальше відчуження покупцем об'єкта в період чинності зобов'язань покупця, зазначених в договорі купівлі-продажу, здійснюється виключно за згодою органу приватизації.

Організатор аукціону: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, адреса: 21018, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10, e-mail vinnytsia@spfu.gov.ua, тел. (0432) 65-26-08. Час роботи служби з організації аукціону: контактна особа від регіонального відділення, яка є відповідальною за забезпечення можливості огляду об'єкта: Степасюк Юрій Михайлович, тел. (0382) 72-09-40 у м. Хмельницьому, e-mail: uriy_68@spfu.gov.ua. Час роботи з пн.-чт. з 8-00 до 17-15, у пт. з 8-00 до 16-00. контактна особа від Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство", яка є відповідальною за забезпечення можливості огляду об'єкта: Бурковський Ігор Володимирович, тел. (0382) 78-54-23. Час роботи у робочі дні з 8-00 до 17-00.

Додаткова інформація: 1. На офіційному веб-сайті адміністратора ДП “ПРОЗОРО-ПРОДАЖІ” зазначені реквізити рахунків операторів електронних майданчиків, відкритих для сплати потенційними покупцями гарантійних та реєстраційних внесків https://prozorro.sale/info/elektronni-majdanchiki-ets-prozorroprodazhi-cbd2.

Оператор електронного майданчика здійснює перерахування: в національній валюті на рахунок № UA598201720355549001000156369, одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 42964094, суми сплачених учасниками аукціону реєстраційних внесків протягом п'яти робочих днів з дня проведення електронного аукціону; на рахунок № UA388201720355219001000156369, одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 42964094, сплачений гарантійний внесок переможця електронного аукціону протягом п'яти робочих днів з дня опублікування договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в електронній торговій системі в рахунок оплати ціни продажу об'єкта приватизації переможцем.

Технічні реквізити інформаційного повідомлення : унікальний код, присвоєний об'єкту приватизації під час публікації переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в електронній торговій системі: UA-AR-P-2020-05-28-000001-3

Період між аукціонами: аукціон з умовами - аукціон із зниженням стартової ціни - 30 календарних днів; аукціон із зниженням стартової ціни - аукціон за методом покрокового зниження ціни та подальшого подання цінових пропозицій - 30 календарних днів. Крок аукціону на аукціоні з умовами: 6 443,74 грн. Крок аукціону на аукціоні із зниженням стартової ціни та аукціоні за методом покрокового зниження ціни та подальшого подання цінових пропозицій: 3 221,87 грн. Загальна кількість кроків, на які знижується стартова ціна об'єкта на аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, становить - 99 кроків.

Аукціони будуть проведені в електронній торговій системі “ПРОЗОРО. ПРОДАЖІ” (адміністратор). Єдине посилання на веб-сторінку https://prozorro.sale/info/elektronni-majdanchiki-ets-prozorroprodazhi-cbd2, на якій є посилання на веб-сторінки операторів електронного майданчика, які мають право використовувати електронний майданчик і з якими адміністратор уклав відповідний договір.

Судом встановлено, що 11.09.2020 відбувся електронний аукціон з продажу з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, про що складено протокол електронного аукціону №UA-PS-2020-08-10-000104-3 від 09.09.2020, який затверджений наказом Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 14.09.2020 №993.

Згідно протоколу, до участі в аукціоні допущено 4 учасників, які здійснили свої закриті цінові пропозиції (стартові пропозиції: Тарасюк Олександр Мілетійович - 323 000грн., ТОВ "Гранд В" - 354405,91 грн., ГЛУХЕНЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ - 502 611,93 грн., Раіх Людмила Леонідівна - 781 999,99грн.) та наступні цінові пропозиції, у тому числі цінові пропозиції у 3 раунді: Тарасюк Олександр Мілетійович - 323 000грн., ТОВ "Гранд В" - 354405,91 грн., ГЛУХЕНЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ - 502 611,93 грн., Раіх Людмила Леонідівна - 785 300,99грн. За результатами аукціону його переможцем було визначено Раіх Людмилу Леонідівну.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.07.2020 № 150-у затверджено протокол засідання аукціонної комісії для продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області та обліковується на балансі ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”.

Згодом, 28.09.2020 між відповідачем 1 (далі - продавець) та відповідачем 2 (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, та обліковується на балансі Державного підприємства “Хмельницьке, лісомисливське господарство”, код за ЄДРПОУ 33285303, далі “Об'єкт приватизації”, згідно п. 1.1 якого Продавець, зобов'язується передати у власність Покупцю, який став переможцем електронного аукціону заниженням, стартової ціни № UA-PS-2020-08-10- 000104-3 який відбувся 09.09.2020, об'єкт малої приватизації, а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації, сплатити ціну його , продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Об'єкт приватизації належить Державі Україна в особі Державного агентства лісових ресурсів України, код за ЄДРПОУ 37507901, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.07.2020р. виданим, Іщуком Вадимом Олександровичем, державним реєстратором Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, дата реєстрації 03.07.2020, індексний номер витягу 215523539, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2117996968250

Земельна ділянка, на якій розташований об'єкт приватизації, не є предметом купівлі-продажу за цим Договором, тому питання землекористування Покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку, після переходу до Покупця права власності на Об'єкт приватизації.

Згідно з протоколом про результати електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій № UA- PS-2020-08-10-000104-3 від 09:09.2020, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 14.09.2020 № 993, ціна продажу Об'єкта приватизації становить 942 361 (дев'ятсот сорок дві тисячі триста шістдесят одна) гривна 19 коп., у тому числі ПДВ 157 060 (сто п'ятдесят сім тисяч шістдесят) гривень 20 коп. Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю за придбаний Об'єкт приватизації 942 361 (дев'ятсот сорок дві тисячі триста шістдесят одна) гривна 19 коп., у тому числі ПДВ 157 060 (сто п'ятдесят сім тисяч шістдесят) гривень 20 коп. у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня наступного за днем підписання цього Договору в порядку встановленому пунктом 2.2 Договору.

Договір підписаний сторонами, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., серія та номер договору: 6708. Право приватної власності було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250, номер запису про право власності: 38582748.

10.01.2022 Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Державного агентства лісових ресурсів України, Хмельницької обласної державної адміністрації до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях Раіх Людмили Леонідівни про визнання недійсними наказу, результатів електронного аукціону, договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації та його повернення у державну власність .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.07.2021 року зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Заярнюк І.В.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.08.2021р. суд звернувся до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи Раіх Людмили Леонідівни (вул. Гагаріна, 29, м. Хмельницький, 29000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) , за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016р.

Листом від 16.08.2021р. управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради повідомило, що зазначена інформація в управлінні з питань реєстрації Хмельницької міської ради відсутня. Однак додаткова інформація про реєстрацію громадян по Хмельницькій області міститься у відділі обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС у Хмельницькій області.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.09.2021р. позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її недоліками. Надано прокурору строк 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків. Прокурор усунув вказані в ухвалі недоліки.

До Господарського суду Хмельницької області 28.09.2021р. надіслано відповідну заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.10.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 09.11.2021 р.

В судовому засіданні 09.11.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про продовження строку проведення підготовчого засідання на 30 днів та оголошення перерви до 10 год. 30 хв. 24.11.2021р.

Згідно довідки від 24.11.2021р. судове засідання по справі призначене на 24.11.2021р. не відбулось, оскільки суддя Заярнюк І.В. з 24.11.2021р. до 29.11.2021р. перебував у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.12.2021р. підготовче судове засідання призначено на 10.01.2022 р.

В судовому засіданні 10.01.2022р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про оголошення перерви до 18.01.2022р.

10.01.2022 від Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову в порядку ст. 46 ГПК УКраїни, а саме Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури просив суд:

1. Визнанати недійсним наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.07.2020 № 150-у, яким затверджено протокол засідання аукціонної комісії для продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області та обліковується на балансі ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”.

2. Визнанати недійсними результати електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, що оформлені протоколом електронного аукціону № UA-PS-2020-08- 10-000104-3 від 09.09.2020, який затверджений наказом Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 14.09.2020 №993.

3. Визнанати недійсним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, укладений 28.09.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Раіх Людмилою Леонідівною, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., серія та номер: 6708 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250).

4. Зобов'язати Раіх Людмилу Леонідівну повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях об'єкт малої приватизації - об'єкт незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250).

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2022р. заяву від 10.01.2022р. першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури про зміну предмету позову - задоволено. Закрито підготовче провадження у справі Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 09.02.2022р.

Розглянувши позовні вимоги Господарський суд Хмельницької області дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, та достовірними доказами, у розумінні статей 76-78 ГПК України, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 ст. 2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст. ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019р. у справі № 761/3884/18.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008р. зазначив, що неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. Аналіз положень ст. 53 Кодексу у взаємозв'язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття “інтереси держави”

висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. З

мотивувальної частини).Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Відтак, “інтереси держави” охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави”, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі “Ф.В. проти Франції” (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі “Менчинська проти Російської Федерації” (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): “Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави”. Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України дають прокурору право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, у чому саме полягає таке порушення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 13.11.2018 у справі № 910/2989/18, від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.01.2019 у справі № 909/516/18, погодившись з доводами прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.

Додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей), є обов'язковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової, економічно розвиненої держави.

Слід звернути увагу, що згідно із п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Трегубенко проти України” від 02.11.2004, правильне застосування законодавства незаперечно становить “суспільний інтерес”.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення національного законодавства та практику ЄСПЛ, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням публічного інтересу. Держава зацікавлена у раціональному, ефективному та результативному використанні комунального майна. Передача в оренду майна та отримання орендної плати безумовно являє публічний інтерес, оскільки можливість запровадження і реалізації програм розвитку та належного функціонування всіх інституцій в свою чергу, надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов'язання перед її народом.

У даному випадку порушення інтересів держави полягають у порушенні встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у комунальній власності, перевищенні власних повноважень районної радою при делегуванні балансоутримувачу правомочності щодо розпорядження комунальним майном, безпідставному укладенні договору оренди саме балансоутримувачем та, як наслідок, незаконній передачі в користування об'єкта комунальної власності, недотриманні законодавчо встановленої процедури такої передачі, що спричиняє шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.

Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про належне розпорядження об'єктами комунальної форми власності.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При цьому, “не здійснення захисту” виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. “Здійснення захисту неналежним чином” виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. “Неналежність” захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У свою чергу, врегульовуючи розбіжності у правових позиціях, Велика Палата Верховного Суду постановою від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справах №910/3486/18 та №925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах №923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13.05.2019 у справі №915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 0440/6738/18, та вказала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Як свідчать матеріали справи 05.05.2021 Хмельницькою обласною прокуратурою направлено на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях запит №15/2-474вих-21 про вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень під час приватизації об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, у відповідь на який відповідач 1, листом від 24.03.2021 № 10-12/1357, повідомив прокуратуру про те, що підстави для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави відсутні.

05.05.2021 прокуратурою направлено до Державного агентства лісових ресурсів України запит № 05/2-473вих-21, згідно якого остання просила повідомити: чи погоджувало Державне агентство лісових ресурсів України рішення про приватизацію об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель/(адмінбудинок, котельня гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, якщо так, то за яких умов;" коли саме Державне агентство лісових ресурсів України дізналось про викладені у вказаному листі порушення під час приватизації державного майна - об'єкта незавершеного будівництва “Контора з гаражем та котельнею” по вул. Лісова, 46 у с: Лісові Гринівці Хмельницького району, що перебувало на балансі ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”; чи вживались та чи будуть вживатись Державним агентством лісових ресурсів України заходи з метою захисту інтересів держави з викладених вище питань (шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними результатів аукціону з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва “Контора з гаражем та котельнею” по вул. Лісова. 46 у с. Лісові. Гринівці Хмельницького, району що перебувало на балансі ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”, ' визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного об'єкта малої приватизації та його повернення у державну власність); у разі не звернення Державним агентством лісових ресурсів України до суду самостійно, прошу надати інформацію про причини вказаного та долучити належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів.

У відповідь на вказаний запит Державне агентство лісових ресурсів України повідомило листом від 07.06.2021 про те, що рішення про приватизацію об'єкта незавершеного будівництва до Держлісагентства на погодження не надходило. Про приватизацію об'єкта незавершеного будівництва Держлісагентство дізналося з листа Хмельницької обласної прокуратури від 05.05.2021 № 15/2-473 вих-21. На даний час Держлісагентство не зверталося до суду із відповідним позовом.

05.05.2021 прокуратурою направлено до Хмельницької облдержадміністрації запит № 05/2-472вих-21, згідно якого остання просила повідомити: чи зверталась Раіх Людмила Леонідівна до Хмельницької обласної державної адміністрації із заявами щодо укладення договору оренди землі чи будь-якого іншого правочину щодо переходу права користування незавершеного будівництва “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46. у с. Лісові Гринівці, якщо так, які результати розгляду таких заяв, долучивши копії підтверджуючих документів; коли саме Хмельницька обласна, державна адміністрація дізналась про викладені у вказаному листі порушення під час приватизації державного майна - об'єкта незавершеного будівництва “Контора з гаражем та котельнею” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району, що перебувало на балансі ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”; чи вживались та чи будуть вживатись Хмельницькою обласною державною адміністрацією заходи з метою захисту інтересів держави з викладених вище, питань (шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними результатів, аукціону з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва “Контора з гаражем та котельнею” по вул.. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району, що перебувало на балансі ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”, визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного об'єкта малої приватизації та його повернення державну власність); - у разі не звернення до суду самостійно, прошу надати інформацію про причини вказаного та долучити належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів.

У відповідь на вказаний запит листом від 07.06.2021р. Хмельницька облдержадміністрація повідомила, що гр. Раіх Людмила Леонідівна зверталась до Департаменту природних ресурсів та екології облдержадміністрації (далі - Департамент) щодо проведення робіт по прокладанню кабелю по існуючих комунікаціях на території кв. 36 вид. 10 в межах лісового заказника місцевого значення “Лісогринівецький”. В свою чергу Департаментом надано відповідь стосовно не заперечення щодо проведення робіт при умові дотримання вимог законів України “Про природно-заповідний фонд України”,, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про рослинний світ” та “Про твариний світ”. Про згадані порушення вимог чинного законодавства облдержадміністрації стало відомо з листа Хмельницької обласної прокуратури, а тому заходи щодо оскарження у судовому порядку не вживалися. Станом на 01.06.2021 року витрати для подання судового позову не передбачені, тому облдержадміністрація не може вживати заходи щодо заявлення позову.

Також Хмельницька облдержадміністрація просила Хмельницьку обласну прокуратуру вжити заходи представницького характеру відповідно до статті 23 Закону України “Про прокуратуру”. До листа додано копія охоронного зобов'язання на лісовий заказник місцевого значення “Лісогринівецький”, положення про лісовий заказник місцевого значення “Лісогринівецький”, звернення Раіх Л.Л. та відповідь Департаменту природних ресурсів та екології облдержадміністрації.

З вище викладеного вбачається, що прокуратура посилаючись на порушення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", повідомила позивачів про встановлення підстав та намір здійснення прокурором представництва інтересів в суді та, у свою чергу, звернулась до суду із даним позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.

Окрім тогго, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 267099580 від 22.07.2021, земельна ділянка кадастровий номер 6825083600:03:008:1702 площею 103,9847га зареєстрована 25.02.2020 за Хмельницькою обласною державною адміністрацією, форма власності - державна.

Хмельницькою обласною прокуратурою за результатами вивчення у порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” наявності підстав для представництва інтересів держави під час приватизації об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)”, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Лісова, 46 та до приватизації обліковувався на балансі Державного підприємства “Хмельницьке лісомисливське господарство” виявлено порушення порядку приватизації та інші порушення законодавства у сфері приватизації державного майна.

Встановлено, що на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 12.08.1993 № 15, виданого Інспекцією Держархбудконтролю, Хмельницькому держлісгоспу дозволено будівництво адмінбудинку Хмельницького лісництва в Лісогринівецькому лісі.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 ус. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області до приватизації було Державне агентство лісових ресурсів України (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250; номер запису про право власності: 37225028).

В подальшому означений об'єкт малої приватизації придбано за результатами електронного аукціону №UA-PS-2020-08-10-000104-3 від 09.09.2020 Раіх Людмилою Леонідівною на підставі договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації № 6708 від 28.09.2020, укладеного із Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

Обласною прокуратурою встановлено, що об'єкт незавершеного будівництва “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” знаходиться на земельній ділянці площею 103.9847 та кадастровий номер 6825083600:03:008:1702, цільове призначення: 09.01 “для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг”, власником якої є Хмельницька обласна державна адміністрація, а постійним користувачем - ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”. Зазначена земельна ділянка належить до території природно - заповідного фонду місцевого значення лісового заказника “Лісогринівецький”.

Встановлено, що означена приватизація відбулась без відома та погодження органу управління спірним державним майном - Держлісагенства України.

Разом із тим, за інформацією Державного агентства лісових ресурсів України: від 07.06.2021 № 05-34/4299-21, рішення про приватизацію вказаного вище об'єкта малої приватизації на погодження до Держлісагеиства не надходило, про приватизацію вказаного об'єкта уповноважений орган управління державним майном дізнався із листа обласної прокуратури.

В інформаційному повідомленні про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні з умовами вказаного вище об'єкта малої приватизації; зазначено, що інформація про земельну ділянку відсутня.

Окрім того, з'ясовано, що вартість об'єкта приватизації визначалась на підставі його балансової вартості, стартова ціна об'єкта для продажу на аукціоні з умовами визначена у сумі 644 374,41 грн (без ПДВ), (стартова ціна об'єкта для продажу на повторному аукціоні із зниженням стартової ціни: 322 187,21 грн (без ПДВ), а не за результатами незалежної оцінки.

Незалежна оцінка вказаного вище об'єкта малої приватизації не проводилась. При визначенні стартової ціни вказаного об'єкта приватизації не враховано інвестиційної вартості вказаного об'єкта незавершеного будівництва, експертної вартості земельної ділянки під вказаним об'єктом незавершеного будівництва, право на оренду якої виникає у покупця об'єкта приватизації на підставі ч. 6 ст. 26 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”.

Під час підготовки об'єкта до приватизації не - забезпечено законність, повноту та достовірність інформування про об'єкт приватизації та порядок його приватизації, продаж об'єкта приватизації з урахуванням його особливостей (не враховано категорію, цільове призначення земельної ділянки та території, на якій розміщено об'єкт приватизації), що в силу ст. 2 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” є основними принципами приватизації, та призвело до створення умов для протиправного, самочинного будівництва на території земель лісового призначення та в подальшому може призвести до зменшення земель лісового та природо-заповідного фонду.

З вище викладеного вбачається, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, - Держлісагенства України.

Відповідно до пп. 5,30п. 4 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521, Держлісагентство здійснює управління об'єктами державної власності, які належать до сфери управління Держлісагентства.

З матеріалів справи вбачається, що Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звертався до Держлісагенства щодо порушень законності приватизації об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області.

В свою чергу, Держлісагенство України про вжиття заходів спрямованих на усунення порушень під час приватизації об'єкта малої приватизації не повідомило та доказів не надало.

В зв'язку із вказаним Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направив Держлісагенству повідомлення №15/2-732вих11 від 23.07.2021 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді та звернувся до суду із даним позовом.

А тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Хмельницької обласної державної адміністрації, оскільки прокурор у позовній заяві навів підстави для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ст.15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із позову вбачається, що прокурор вказав про те, що стартова ціна спірного об'єкту приватизації визначена з порушенням законодавства, не відповідає його справедливій ринковій вартості, чим порушуються майнові інтереси держави.

З даного приводу судом зазначається таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про приватизацію, зокрема Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а також нормами ЦК України та ГК України.

Згідно ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації поділяються на об'єкти малої приватизації та об'єкти великої приватизації.

Частиною 1 ст. 10 цього Закону визначено порядок приватизації державного і комунального майна, що включає в себе: формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного манна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об'єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, у тому числі, стартову ціну об'єкта приватизації: проведення аукціону, укладення договору купівлі - продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

Частиною першою статті 15 цього Закону встановлено, що об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок внесення плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 та 3 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" ініціювати приватизацію об'єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної і комунальної власності або покупці.

Переліки об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" уповноважені органи управління виявляють державне майно, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання.

Статтею 11 та пунктом 5 "Прикінцеві та Перехідні Положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" унормовано порядок формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації, та передбачено, що уповноважені органи управління державним майном або корпоративними правами, управління яких вони здійснюють, у двотижневий строк з дня набрання чинності цим Законом мають подати Фонду державного майна України пропозиції про включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у році набрання чинності цим Законом, разом з інформацією, зазначеною у частинах 4 та 5 статті 11 цього Закону, та основними показниками господарської діяльності за останні три роки та останній звітний період. Фонд державного майна України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечує оприлюднення переліків об'єктів, що підлягають приватизації у році набрання чинності цим Законом, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України (п. 5 Розділу V "Прикінцеві та Перехідні Положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна”).

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг якого міститься в матеріалах справи, власником об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) "Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області до приватизації було Державне агентство лісових ресурсів України (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250; номер запису про право власності: 37225028).

Разом з тим, судом не враховано, що в матеріалах справи відсутні докази, які би підтверджували звернення Державного агентства лісових ресурсів України до Фонду державного майна України з пропозицією про включення спірного об'єкту приватизації до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у 2018 році як це вимагає Закон.

Таким чином, в порушення зазначених норм законодавства (чинного на час виникнення спірних відносин), наказом Фонду державного майна України "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році” від 27.03.2018 № 447 зі змінами, вказаний об'єкт незавершеного будівництва включено до Переліку об'єктів незавершеного будівництва, законсервованих об'єктів без відома та погодження органу управління спірним державним майном на приватизацію - Держлісагенства України.

Окрім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 №610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками” зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.

На підставі зазначеного розпорядження наказом Регіонального відділення ФДМУ по Хмельницькій області від 11.01.2011 №7 було призупинено приватизацію спірного об'єкту разом із земельною ділянкою.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наказ Фонду державного майна України "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році" від 27.03.2018 № 447 зі змінами приймався на підставі Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" від 18.01.2018 №2269-УІІІ, що набрав чинності 07.03.2018, та за яким орган управління державним майном у двотижневий строк з дня набрання чинності цим Законом мав подати Фонду державного майна України пропозицію про включення об'єкта права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у році набрання чинності цим Законом.

А тому, посилання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях у відзиві на апеляційну скаргу про обізнаність органу управлінняспірного майна щодо його приватизації та надання погодження на приватизацію з посиланням на листування 2006 року колегія суддів вважає помилковим.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 статті 21 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" в інформаційному повідомленні про приватизацію державного або комунального майна обов'язково зазначаються: дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності), площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними; умови продажу та/або експлуатації об'єкта приватизації (за наявності).

Аналогічна норма міститься у п.п. 1 п. 24 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432.

З вище викладеного вбачається, що дані про земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт приватизації та які підлягають зазначенню в інформаційному повідомленні про приватизацію державного або комунального майна, діляться на обов'язкові та за наявності.

Зокрема, дані про кадастровий номер відноситься до даних, що зазначаються за наявності, а дані про місцезнаходження земельної ділянки, її площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку є обов'язковими для зазначення.

Однак в інформаційному повідомленні про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні з умовами вказаного вище об'єкта малої приватизації ("Відомості приватизації" №31 (1311) від 15.07.2020, інтернет-посилання: http://www.spfu.gov.ua/userfiles/pdf/vp-l-16-n-31-131 l-14960.pdf) не зазначено обов'язкових даних про земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт приватизації, а саме: площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку.

Разом з тим, в інформаційному повідомленні лише зазначено, що інформація про земельну ділянку відсутня.

А тому висновок суду першої інстанції про те, що Регіональне відділення ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях в інформаційному повідомленні зазначило усю інформацію наявну у органу приватизації, як вимагає Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна", є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства .

Зазначені обов'язки покупця передбачені п.п.6.4, 6.5 договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, укладеного 28.09.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Paix Л.Л.

Із долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що об'єкт незавершеного будівництва "Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)" знаходиться на земельній ділянці площею 103.9847 га кадастровий номер 6825083600:03:008:1702, цільове призначення: 09.01 "для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг”, власником якої є Хмельницька обласна державна адміністрація, а постійним користувачем - ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство".

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно із ст. 19 Лісового кодексу України лише постійні лісокористувачі мають право на спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.

Відповідно до ст. 17 Лісового Кодексу України постійними лісокористувачами є спеціалізовані державні та комунальні лісогосподарські підприємства, інші державні та комунальні підприємства, установи та організації, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Однак Paix Л.Л. не є постійним лісокористувачем та не має права на спорудження будівель на землях лісового фонду.

За статтею 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, щосуперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Відповідно до п. 1.1-1.3 Положення про лісовий заказник місцевого значення "Лісогринівецький", заказник оголошено з метою збереження грабово-дубового насадження з домішками клена, берези, черешні та інших порід, заказник, загальною площею 109,4 га розташований в кварталах 35, 36 Хмельницького лісництва ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”. На території заказника забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на нього завдань і загрожує його збереженню; проведення такої господарської діяльності та іншої, яка може спричинити шкоду заказнику та порушити екологічну рівновагу; здійснення господарської та іншої діяльності за декларативним принципом; будівництво капітальних споруд та інше (п. 3.1 вказаного Положення).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що в порушення вищезазначених норм законодавства ні в інформаційному повідомленні про умови продажу спірного об'єкта малої приватизації, ні у договорі купівлі-продажу не враховано місце розташування та особливий режим використання вказаного об'єкта.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що перехід права власності на нерухоме майно - незавершене будівництво "Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)", що знаходиться на земельній ділянці площею 103.9847 га кадастровий номер 6825083600:03:008:1702 яка відноситься до земель лісового фонду може потягнути наслідки для власника землі щодо вибуття земельної ділянки з під його володіння.

Щодо законності визначення стартової ціни об'єкта приватизації на підставі балансової вартості, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” стартова ціна об'єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації. У разі відсутності балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз. 6-7 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку; приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законодавством, державного майна.

У п. 58 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 зазначено, що незалежна оцінка об'єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об'єкти, об'єктів нерухомого майна, які перебувають на етапі капітального будівництва (реконструкції, модернізації, реставрації тощо) і первісна вартість яких обліковується у складі основних засобів підприємства, проводиться суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, який відповідає вимогам Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. Така вартість визначається відповідно до вимог національних стандартів оцінки, цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.

Для об'єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об'єкти, об'єктів нерухомого майна, які перебувають на етапі капітального будівництва (капітального ремонту, реконструкції, модернізації, реставрації тощо), під час оцінки визначається: ринкова вартість у разі відповідності умов продажу майбутнього договору, для укладення якого проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості; інвестиційна вартість, у разі коли умовами продажу майбутнього договору, у зв'язку з яким проводиться оцінка, встановлено проведення капітального ремонту (добудови, реконструкції, модернізації) такого об'єкта або те, що об'єкт може використовуватися за своїм призначенням виключно у разі проведення його капітального ремонту (реконструкції, модернізації тощо); незалежна оцінка об'єкта незавершеного будівництва проводиться відповідно до Національного стандарту № 2 “Оцінка нерухомого майна”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442.

Для проведення оцінки земельних ділянок, вкритих лісовою рослинністю та призначених для вирощування лісу, рентний дохід розраховується шляхом вирахування виробничих витрат та прибутку виробника за період обороту рубки із валового доходу, що прогнозується від використання лісових ресурсів (абз. 2 п. 24 Національного стандарту № 2

“Оцінка нерухомого майна”).

Пунктами 26-27 Національного стандарту № 2 “Оцінка нерухомого майна” передбачено, що вартість об'єктів незавершеного будівництва визначається із застосуванням витратного, порівняльного підходів, а також шляхом поєднання усіх методичних підходів. У разі поєднання методичних підходів вартість об'єкта незавершеного будівництва визначається як різниця між прогнозованою ринковою вартістю об'єкта оцінки за умови найбільш ефективного використання після завершення його будівництва і введення в експлуатацію та приведеними до поточної вартості витратами на завершення будівництва і введення цього об'єкта в експлуатацію; вартість природних об'єктів нерухомого майна визначається на основі результатів аналізу їх корисності для власника (балансоутримувача, користувача) та з урахуванням обмежень, установлених законодавством щодо використання цих об'єктів.

Згідно п. 46 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 для оцінки об'єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок під забудовою, їх поліпшень, окремих складових цілісного майнового комплексу може застосовуватися метод залишку.

Цей метод ґрунтується на врахуванні принципу внеску (граничної продуктивності) і є результатом комбінування витратного та дохідного підходів. Дохідний підхід базується на врахуванні принципів найбільш ефективного використання та очікування, відповідно до яких вартість об'єкта оцінки визначається як поточна вартість очікуваних доходів від найбільш ефективного використання об'єкта оцінки, включаючи дохід від його можливого перепродажу.

Основними методами дохідного підходу є пряма капіталізація доходу та непряма капіталізація доходу (дисконтування грошового потоку). Вибір методів оцінки при цьому залежить від наявності інформації щодо очікуваних (прогнозованих) доходів від використання об'єкта оцінки, стабільності їх отримання, мети оцінки, а також виду вартості, що підлягає визначенню. За допомогою дохідного підходу визначається ринкова вартість та інвестиційна вартість, а також інші види вартості, які ґрунтуються на принципі корисності, зокрема ліквідаційна вартість, вартість ліквідації тощо (п. 42 вказаного Національного стандарту № 1).

Однак, в порушення вищезазначених положень незалежна оцінка вказаного вище об'єкта малої приватизації не проводилась.

Окрім того, при визначенні стартової ціни вказаного об'єкта приватизації не враховано інвестиційної вартості вказаного об'єкта незавершеного будівництва, експертної вартості земельної ділянки під вказаним об'єктом незавершеного будівництва, право на оренду якої виникає у покупця об'єкта приватизації на підставі ч. 6 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність визначення стартової ціни об'єкта приватизації.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов'язання, породженого таким правочином. При цьому правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони)правочину, але й інших осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як "заінтересовані особи".

Враховуючи, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва від 28.09.2020 є похідною вимогою від вимог про визнання недійсними наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.07.2020 №150-у та результатів електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації, що оформлений протоколом електронного аукціону № UА-РS-2020-08-10-000104-3 від 09.09.2020, а також те, що ціна об'єкта приватизації є істотною умовою спірного договору, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.07.2020 № 150-у, визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації, що оформлені протоколом електронного аукціону № UA-PS-2020-08- 10-000104-3 від 09.09.2020, визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, укладеного 28.09.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Раіх Людмилою Леонідівною та зобов'язання Раіх Людмилу Леонідівну повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях об'єкт малої приватизації - об'єкт незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250) підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до п.1 част.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2022 р. у справі № 924/793/21 прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2022 р. у справі № 924/793/21 - скасуванню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у зв'язку із задоволенням позову та апеляційної скарги, покладаються пропорційно на відповідачів - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Раіх Людмилу Леонідівну.

Керуючись п. 6 ст. 233, ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2022 р. у справі № 924/793/21 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.02.2022 р. у справі № 924/793/21 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким:

- визнати недійсним наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.07.2020 № 150-у, яким затверджено протокол засідання аукціонної комісії для продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області та обліковується на балансі ДП “Хмельницьке лісомисливське господарство”.

- визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, що оформлені протоколом електронного аукціону № UA-PS-2020-08- 10-000104-3 від 09.09.2020, який затверджений наказом Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 14.09.2020 №993.

- визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, укладений 28.09.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Раіх Людмилою Леонідівною, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., серія та номер: 6708 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250).

- Раіх Людмилі Леонідівні повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях об'єкт малої приватизації - об'єкт незавершеного будівництва (40% готовності) “Комплекс будівель (адмінбудинок, котельня, гараж)” по вул. Лісова, 46 у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2117996968250).

Стягнути пропорційно з відповідачів - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (21018, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10., код ЄДРПОУ 42964094), Раіх Людмили Леонідівни (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 29., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3., код ЄДРПОУ 02911102) 9 080 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову.

4. Стягнути пропорційно з відповідачів - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (21018, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10., код ЄДРПОУ 42964094), Раіх Людмили Леонідівни (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 29., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3., код ЄДРПОУ 02911102) 13 620 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 924/793/21 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "15" червня 2022 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Савченко Г.І.

Попередній документ

104767439

Наступний документ

104767441

Інформація про рішення:

№ рішення:	104767440
№ справи:	924/793/21
Дата рішення:	06.06.2022
Дата публікації:	19.08.2022
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Повернуто (12.09.2022)
Дата надходження:	06.07.2022
Предмет позову:	визнання недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 07.07.2020 № 150-у, яким затверджено протокол засідання аукціонної комісії для продажу об’єкта малої приватизації-об’єкта незаве

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

27.11.2025 21:02	Господарський суд Хмельницької області
27.11.2025 21:02	Господарський суд Хмельницької області
09.11.2021 11:30	Господарський суд Хмельницької області
24.11.2021 10:30	Господарський суд Хмельницької області
18.01.2022 14:30	Господарський суд Хмельницької області
13.09.2022 11:00	Касаційний господарський суд
04.10.2022 11:45	Касаційний господарський суд
11.04.2023 11:30	Касаційний господарський суд
29.05.2023 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
12.06.2023 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд