вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" червня 2022 р. Справа№ 911/1938/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Попікової О.В.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Литвиненко І.П.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення господарського суду Київської області від 05.10.2021 (повне рішення складено 13.10.2021)
у справі № 911/1938/21 (суддя Саванчук С.О.)
за позовом ОСОБА_1
до Гаражного кооперативу "Прогрес-1"
про визнання незаконним рішення чергових зборів ГБК "Прогрес-1" від 26.01.2019
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Гаражного кооперативу "Прогрес-1" (далі по тексту - відповідач; ГК "Прогрес-1") про визнання незаконним рішення загальних зборів ГБК "Прогрес-1" від 26.01.2019.
Позов обґрунтовано тим, що загальні збори ГБК "Прогрес-1", що відбулися 26.01.2019 та на яких були прийняті спірні рішення про обрання головою ГБК "Прогрес-1", членів його правління та про внесення змін до його статуту, скликані і проведені всупереч вимогам законодавства та статуту ГБК "Прогрес-1". Рішення прийняті за відсутності кворуму для проведення загальних зборів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду Київської області від 05.10.2021 у справі № 911/1938/21 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції виходив з того, що загальними зборами прийняті рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, що є безумовною підставою для визнання їх недійсними. Встановивши порушення прав позивача, а також сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, суд відмовив в задоволенні позову через сплив позовної давності.
Процедура апеляційного провадження
Позивачем до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 05.10.2021 у справі № 911/1938/21.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 апеляційну скаргу у справі № 911/1938/21 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Попікова О.В., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 витребувано у господарського суду Київської області матеріали справи №911/1938/21 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 05.10.2021 по справі №911/1938/21 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.
Матеріали справи № 911/1938/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду на запит 24.01.2022.
Головуючий суддя Ходаківська І.П. в період з 13.12.2021 по 14.03.2022 перебувала на лікарняному.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
В період з 03.03.2022 по 31.03.2022 здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом було зупинено (накази Голови Північного апеляційного господарського суду № 1 від 03.02.2022, № 11 від 31.03.2022).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 05.10.2021 по справі №911/1938/21 залишено без руху та роз'яснено скаржнику право на усунення недоліків протягом встановленого судом строку.
Після усунення недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення господарського суду Київської області від 05.10.2021 у справі №911/1938/21 та призначено її до розгляду на 07.06.2022.
Позиція представників сторін у судовому засіданні
У судове засідання 07.06.2022 з'явився позивач, який у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
У судове засідання 07.06.2022 представник відповідача не з'явився.
Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, зважаючи, що матеріали справи містять достатній обсяг відомостей, необхідний для розгляду апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що такий розгляд може бути здійснений за відсутності представника відповідача. При цьому судом береться до уваги те, що позиція відповідача викладена безпосередньо у поданому ним відзиві на апеляційну скаргу, який залучено до матеріалів справи і враховано судом.
Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї
Позивачем до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 05.10.2021 у справі № 911/1938/21.
В апеляційній скарзі позивач просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 05.10.2021 у справі №911/1938/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Підставою подання апеляційної скарги стала незгода позивача із застосуванням судом першої інстанції наслідків спливу позовної давності.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу позивач вказує на те, що після закриття провадження у справі за його позовом до ГБК "Прогрес-1" про визнання незаконними рішень загальних зборів від 26.01.2019 на підставі ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13.05.2020, він одразу ж звернувся до господарського суду з даним позовом. Матеріали справи не містять письмової заяви відповідача про застосування судом наслідків спливу позовної давності, як це вимагається ч. 2 ст. 267 ЦК України. За посиланням позивача, такої заяви від відповідача він не отримував.
Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення місцевого суду - без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на пропуск позивачем позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем, як стороною у спорі. Водночас відповідач зауважив на тому, що позивач із заявою про поновлення позовної давності до суду не звертався.
Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції
26.01.2019 загальними зборами ГБК "Прогрес-1" прийняті рішення, зокрема, щодо обрання голови ГБК "Прогрес-1", членів його правління та про внесення змін до статуту ГБК.
У зборах взяли участь 72 особи, що вбачається з протоколу загальних зборів ГБК "Прогрес-1" від 26.01.2019.
Відповідно до пункту 34 Статуту ГБК "Прогрес-1", загальні збори вважаються правомочними при умові участі в них не менше ніж 2/3 загальної кількості членів кооперативу.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.06.2020 №25326305 кількість членів ГБК «Прогрес-1» складає 369 осіб.
Отже з урахуванням фактичної кількості членів ГБК "Прогрес-1" (369 осіб), кворум для проведення загальних зборів та прийняття них рішень мав складати - 246 осіб.
Причиною виникнення спору у цій справі стало питання наявності чи відсутності підстав для визнання незаконним рішення чергових зборів ГБК "Прогрес-1" від 26.01.2019 з підстав відсутності кворуму для проведення загальних зборів.
Позивач звернувся із позовом до господарського суду Київської області 05.07.2021, що підтверджується відміткою судової канцелярії на першому аркуші позовної заяви (том 1, а.с.1).
У відзиві на позов (том 1, а.с.46) відповідач просив суд застосувати до позовної вимоги про визнання незаконним рішення чергових зборів ГБК "Прогрес-1" від 26.01.2019 позовну давність та прийняти рішення про відмову у позові.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції скаржником оскаржується лише в частині застосування позовної давності, а тому з огляду на норми частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом апеляційної інстанції переглядається в цій частині. Доводів і вимог по суті позовних вимог в апеляційній скарзі не наведено.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Строк, у межах якого пред'являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу) Цивільним кодексом України визначено як позовну давність (стаття 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), перебіг якої, відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом частини 1 статті 261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Таким чином, протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом, а для визначення моменту виникнення права на позов важливою є також і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав (такий правовий висновок наведено, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №902/538/14).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3, 4 статті 267 ЦК України).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною другою статті 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цc18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 80), від 05 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18, пункт 61), № 522/2201/15-ц (провадження № 14-179цс18, пункт 62) та № 522/2110/15-ц (провадження №14-247цс18, пункт 61), від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (провадження № 14-194цс19, пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-27-цс19, пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс-19, пункт 51), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17-ц (провадження № 14-448цс19, пункт 28).
Як встановив місцевий суд та вбачається з матеріалів справи, спірні рішення загальних зборів ГБК "Прогрес-1" прийняті 26.01.2019, позивач звернувся до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з відповідним позовом у листопаді 2019 року, провадження у порушеній за цим позовом цивільній справі № 373/19901/19 було закрито судом 13.05.2020 через те, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до частини другої статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Пред'явлення позову до суду це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі.
Відповідно до вимог процесуального законодавства, суддя відкриває провадження у справі не інакше, як на підставі заяви, поданої та оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.
За змістом викладеного, перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.
Закриття провадження у справі не є процесуальною дією суду, тотожною поверненню позовної заяви та відмові у прийнятті позовної заяви, питання про які вирішуються на стадії прийняття позовної заяви, а не під час розгляду справи по суті (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 908/828/17).
Отже з урахуванням дати проведення спірних загальних зборів (26.01.2019), дати закриття провадження в цивільній справі №373/1990/19 (13.05.2020) та дати звернення з даним позовом до господарського суду Київської області (05.07.2021), колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності, визначеного частиною другою статті 258 ЦК України, що є підставою для відмови у задоволенні позову. При цьому, поважних причин пропуску позовної давності не встановлено.
Отже, судова колегія вважає, що підстави апеляційного оскарження викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи, що є підставою для відмови у її задоволенні.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат.
Зважаючи на висновок суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без задоволення, беручи до уваги те, що скаржник в силу приписів частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат у порядку визначеному статтею 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 05.10.2021 у справі №911/1938/21 залишити без змін.
Матеріали справи № 911/1938/21 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 13.06.2022.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді О.В. Попікова
А.М. Демидова