вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"06" червня 2022 р. Справа№ 910/1368/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Попікової О.В.
Кропивної Л.В.
при секретарі судового засідання Овчинніковій Я.Д.,
за участю представників:
від позивача - Іваненко І.П., довіреність від 22.04.2021;
від відповідача - представник не прибув,
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/1368/21 (суддя Чебикіна С.О., повний текст складено - 31.05.2021) за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ" про стягнення 235 323,18 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ" про стягнення 234 879 грн. 16 коп. вартості необлікованої електроенергії та 444 грн. 02 коп. 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 року у справі №910/1368/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 234 879 грн. 16 коп. заборгованості за недораховану електроенергію, 444 грн. 02 коп. 3% річних та 3 529 грн. 85 коп. судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 року у справі №910/1368/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В ході здійснення апеляційного провадження та до початку судових дебатів позивачем подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про понесення витрат правової допомоги, докази яких будуть подані з урахуванням ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/1368/21 - без змін.
До Північного апеляційного господарського суду 21.02.2022, тобто у строк визначений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 20 000 грн.
Відповідачем 23.02.2022 до суду подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5000 грн., в якому викладено заперечення щодо вказаних витрат.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції призначено на 06 червня 2022 року о 14 год. 00 хв.
В судове засідання прибув представник позивача та підтримав подану заяву.
Відповідач правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022, згідно якої ухвалу суду від 25.05.2022 про призначення заяви до розгляду на 06.06.2022 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету одержувача - Васильченко Л.І. (яка є представником відповідача у даній справі).
Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від відповідача до суду не надійшло.
Разом з тим, колегією суддів враховується те, що відповідачем викладена письмово його позиція щодо заяви позивача про розподіл витрат правничої допомоги.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду заяви позивача, вона розглядається апеляційним судом у даному судовому засіданні.
Колегія суддів, розглянувши вказану заяву, дійшла висновку про її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Між позивачем (клієнт) та адвокатським об'єднанням "Перший радник" (виконавець) 15.04.2020 було укладено Договір про надання правової допомоги №308-20 (тут і далі - в редакції Додаткової угоди №3 від 28.04.2021), згідно умов якого виконавець зобов'язується надавати клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.
Згідно п. 1.3 Договору сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в Акті наданих послуг.
Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі (п. 4.3 Договору).
Частиною 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Позивачем до апеляційного суду подано Акт надання послуг від 21.02.2022 №56, в якому наведено перелік (опис) наданих послуг у даній справі, пов'язаних із її розглядом в суді апеляційної інстанції.
У п. 2 вказаного Акту зазначено, що фіксована вартість наданих послуг за цим актом склала 20 000 грн.
Стосовно доводів відповідача, викладених у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в частині того, що в Акті надання послуг від 21.02.2022 №56 та інших документах, поданих позивачем, відсутня будь - яка інформація щодо витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
У даному випадку, позивачем та об'єднанням погоджено форму адвокатського гонорару - фіксований розмір, що відображено в Акті надання послуг від 21.02.2022 №56, а тому відповідно не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг позивачу.
Стосовно доводів відповідача про те, що розмір витрат правничої допомоги є неспівмірним з ціною позову, слід зазначити наступне.
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Відповідачем не надано суду апеляційної інстанції доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на їх спростування.
Так, апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності цих витрат.
При цьому, за висновком суду апеляційної інстанції, відповідач не довів відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності понесених позивачем при розгляді цієї справи у суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу із складністю даної справи та наданим адвокатом обсягом послуг, нерозумності розміру таких витрат.
Слід також зазначити, що розмір витрат правничої допомоги (20 000 грн.) не перевищує навіть 8,5% ціни позову (235 323,18 грн.).
Також, апеляційним судом враховуються положення п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Стосовно посилань відповідача у заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу на ненадання позивачем доказів оплати послуг правової допомоги, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом позивачу професійної правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції на суму 20 000 грн., колегія суддів дійшла висновку про покладення вказаних витрат на апелянта.
З огляду на викладене вище, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №910/1368/21 задовольнити та стягнути з відповідача 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №910/1368/21 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
4. Матеріали справи №910/1368/21 повернути Господарському суду міста Києва.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст додаткової постанови складено: 13.06.2022 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді О.В. Попікова
Л.В. Кропивна