Постанова від 13.06.2022 по справі 910/16132/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2022 р. Справа № 910/16132/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022

у справі №910/16132/21 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта"

про стягнення 3 360,65 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта", відповідач) про стягнення 3 360,65 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним набуттям відповідачем у квітні 2018 року природного газу в обсязі 0,259 тис. куб. м., що належить позивачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 910/16132/21 позов задоволено повністю.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог про те, що відповідачем був здійснений відбір природного газу у зазначеному обсязі з природного газу, що належить позивачу, без достатньої правової підстави.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, АТ "Укрпошта" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права.

В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що з наданих позивачем документів не вбачається підтвердженого обсягу природного газу спожитого відповідачем; відповідач не є прямим споживачем, об'єкти якого приєднані до газотранспортної системи, з огляду на що за відсутності укладеного з позивачем договору не міг самостійно здійснити споживання газу; в матеріалах справи відсутні номінації на транспортування природного газу в об'ємі 0,259 тис. куб. м., подані відповідачем АТ "Київгаз" як оператору газотранспортної системи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укрпошта" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 910/16132/21; розгляд апеляційної скарги АТ "Укрпошта" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 910/16132/21 постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; АТ "Укртрансгаз" встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16132/21.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та 27.04.2022 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги позивач наголошував на тому, що позивач як оператор ГТС встановив відбір природного газу у квітні 2018 року саме відповідачем, якому АТ "Київгаз" присвоїло ЕІС-код 56Х00000151KG00R, який зазначено у Звіті. Водночас відповідачем як споживем за ЕІС-кодом 56Х00000151KG00R не подано доказів на підтрведження отримання ним права власності на спожитий у квітні 2018 року природний газ. Отже, з огляду на відсутність у відповідача у квітні 2018 року постачальника природного газу, відбір природного газу в обсязі 0,259 тис. куб. м., що належить позивачу, за відсутності договірних відносин між сторонами, є безпідставним.

26.05.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив, в якій викладено доводи аналогічні доводам апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 18.12.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еру Трейдінг" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", яке змінило найменування на Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1712000417-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування) (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору продавець передає покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газ у загальному обсязі 135 000 тис.куб.м. газу, в тому числі по місяцях: грудень 2017 року - 0,00; січень 2018 року - 25 000,00; лютий 2018 року - 25 000,00; березень 2018 року - 25 000,00; квітень 2018 року - 15 000,00; травень 2018 року - 25 000,00; червень 2018 року - 20 000,00.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу.

26.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1709000301-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом жовтня 2017 року - квітня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцеві протягом жовтня 2017 року - квітня 2018 року газ у загальному обсязі 210 000 тис.куб.м. газу, в тому числі по місяцях.

Відповідно до пункту 3.2. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці передачі, оформлюється актом приймання-передачі газу.

26.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1709000303-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом жовтня 2017 року - квітня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

26.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1709000304-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом жовтня 2017 року - квітня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

26.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1709000305-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом жовтня 2017 року - квітня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

26.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1709000306-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом жовтня 2017 року - квітня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

15.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1712000407-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газ у загальному обсязі 205 000 тис.куб.м. газу, в тому числі по місяцях.

15.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1712000409-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

15.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1712000412-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

15.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1712000414-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

15.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1712000416-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

22.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1712000654-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

22.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1712000655-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

04.01.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець за договором) було укладено договір про закупівлю природного газу № 1801000000-ВТВ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцеві протягом грудня 2017 року - червня 2018 року газ у загальному обсязі 135 000 тис.куб.м. газу, в тому числі по місяцях.

Як зазначає позивач, він виконував функції оператора газотранспортної системи та для належного здійснення фізичного балансування у квітні 2018 року ним було здійснено придбання, зокрема, наступних обсягів природного газу, а саме:

- 15 000,000 тис. куб.м. згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2018, на підставі укладеного з ТОВ "ЕРУ ТРЕЙДІНГ" договору купівлі-продажу природного газу від 18.12.2017 № 1712000417-ВТВ;

- 5 000,000 тис. куб.м. згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2018, на підставі укладеного з АТ "НАК "Нафтогаз України" договору купівлі-продажу природного газу від 26.09.2017 № 1709000301-ВТВ;

- 5 000,000 тис. куб.м. згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2018, на підставі укладеного з АТ "НАК "Нафтогаз України" Договору купівлі-продажу природного газу від 26.09.2017 № 1709000303-ВТВ;

- 5 000,000 тис. куб.м. згідно з актом, приймання-передачі газу від 30.04.2018, на підставі укладеного з АТ "НАК "Нафтогаз України" Договору купівлі-продажу природного газу від 26.09.2017 № 1709000304-ВТВ;

- 30 000,000 тис. куб.м. згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2018, на підставі укладеного з АТ "НАК "Нафтогаз України" Договору купівлі-продажу природного газу від 15.12.2017 № 1712000407-ВТВ;

- 20 000,000 тис. куб.м. згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2018, на підставі укладеного з АТ "НАК "Нафтогаз України" Договору купівлі-продажу природного газу від 15.12.2017 № 1712000414-ВТВ;

- 15 000,000 тис. куб.м. згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2018, на підставі укладеного з АТ "НАК "Нафтогаз України" Договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2018 № 1801000000-ВТВ.

Позивач вказує, що для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування ним було придбано природний газ у вищевказаних обсягах і він є власником цього природного газу (майна).

Як зазначає позивач, ним було встановлено відсутність замовників послуг транспортування та фактичної передачі будь-яким суб'єктом ринку природного газу (будь-яким постачальником) в обсязі 0,259 тис. куб.м. у квітні 2018 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта".

Враховуючи ту обставину, що ані відповідач, ані жоден із інших суб'єктів ринку природного газу для його транспортування відповідачу в квітні 2018 року фізично не подавали до газотранспортної системи природний газ, позивач зазначає, що відбір природного газу в обсязі 0,259 тис. куб.м. відповідачем було здійснено з обсягів природного газу, належних позивачу, які ним були придбані та подані до газотранспортної системи на виконання функцій Оператора ГТС.

Позивач посилається на те, що відбір природного газу у зазначеному обсязі було здійснено відповідачем за межами правовідносин, що врегульовані законодавством, та за відсутності договірних відносин між сторонами щодо передачі природного газу, у зв'язку з чим відповідач безпідставно набув майно за рахунок позивача, а відтак, відповідно до статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України, відповідач повинен відшкодувати позивачу вартість природного газу в обсязі 0,259 тис. куб.м., що становить 3 360,65 грн.

За твердженнями позивача, для відбору відповідачем у квітні 2018 року природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є АТ "Київгаз", відповідач повинен був мати постачальника відповідних обсягів природного газу, а за його відсутності відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу та повинен був самостійно припинити власне газоспоживання, як це передбачено абз. 2 п. 3 глави 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та послуг від 30.09.2015 № 2493, та п. 10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді обставин справи в їх сукупності, враховуючи вимоги чинного законодавства та вищевказані межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на наступне.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено приписами ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив захистити його право шляхом примусового повернення безпідставно набутого відповідачем майна, яким є природний газ, та відшкодувати його вартість на підставі ст. ст.1212, 1213 ЦК України.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За приписами глав 82, 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховним Судом у постанові від 17.04.2019 у справі №757/16163/17 наголошено, що ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошові кошти; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондикція - позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Правові засади функціонування ринку природного газу визначені положеннями Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 №329-VIII (з наступними змінами і доповненнями, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п. 17, 18, 27, 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; оператор газосховища - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників); споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Права та обов'язки оператора газотранспортної системи визначаються цим Законом, кодексом газотранспортної системи, іншими нормативно-правовими актами, а також договором транспортування природного газу.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.

За змістом пунктів 4, 10 частини другої статті 22 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи, зокрема, зобов'язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газотранспортної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

Згідно з пунктами 4 - 6 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - Кодекс ГТС, у редакції станом на квітень 2018 року) експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи. Оператор газотранспортної системи надає доступ до газотранспортної системи в межах технічної та вільної потужності газотранспортної системи. У разі неочікуваного зростання споживання природного газу споживачами, виникнення перебоїв в транспортуванні природного газу, аварійної ситуації, що загрожує безпеці функціонування газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи зобов'язаний вжити заходів, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС фізичне балансування - це заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу; замовник послуг транспортування - це юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування).

За приписами пункту 3 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації оператори газорозподільних систем, суміжні газовидобувні підприємства, газовидобувні підприємства, підключені безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG зобов'язані надавати інформацію про обсяги подачі та/або відбору природного газу за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на його веб-сайті та у строки, визначені цим Кодексом. При цьому відповідальність за правильність наданої інформації несуть надавачі такої інформації.

Згідно з п. 1 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації по замовниках послуг транспортування (в розрізі його споживачів) в точках виходу до газорозподільних систем оператори відповідних газорозподільних систем зобов'язані подавати оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний обсяг споживання природного газу кожним споживачем (у тому числі побутовим споживачем), об'єкти якого підключені до газорозподільної системи та якому (його точкам комерційного обліку) оператор газорозподільної системи в установленому порядку присвоїв персональний EIC-код як суб'єкта ринку природного газу (окремої точки комерційного обліку) та передав його до бази даних оператора газотранспортної системи.

Відповідно до п. 8 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС алокація фактичних обсягів споживача можлива тільки на постачальника, зазначеного у відповідній підтвердженій номінації/місячній номінації/реномінації, крім випадків, передбачених Кодексом. У разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - на оператора газотранспортної системи.

За змістом пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС несанкціонований відбір природного газу - це відбір природного газу: за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Згідно з п. 7 глави 3 розділу І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи здійснює надання послуг транспортування природного газу з моменту отримання природного газу в точці входу та до моменту передачі природного газу в точці виходу.

З огляду на вищевказані положення Кодексу ГТС, для здійснення транспортування природного газу для визначеного споживача, необхідним є наявність суб'єкта ринку природного газу, який повинен був подати оператору газотранспортної системи (позивачу) відповідну номінацію та здійснити передачу на вході до газотранспортної системи відповідних обсягів природного газу.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наявного в матеріалах справи Звіту про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу АТ "Київгаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за квітень 2018 року (далі - Звіт) одним із споживачів значиться відповідач, яким було відібрано природний газ в обсязі 0,259 тис. куб.м. При цьому, із вказаного звіту вбачається відсутність підтвердженого обсягу газу для відповідача.

За змістом пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС EIC-код - це код енергетичної ідентифікації суб'єкта ринку природного газу та/або точки комерційного обліку, визначений за правилами Європейської мережі операторів газотранспортних систем (ENTSOG), з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, у тому числі для участі у регіональних (міжнародних) газових ринках, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу.

Згідно з п. 4 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи відповідає за організацію правильного та коректного розподілу EIC-кодів суб'єктам ринку природного газу України. Оператор газорозподільної системи присвоює EIC-коди всім споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора та відповідних ЕІС-кодів їх точок комерційного обліку (за необхідності).

Як вбачається зі Звіту, АТ "Київгаз", як оператором газорозподільної системи, було присвоєно відповідачу, яким відібрано природний газ в обсязі 0,259 тис. куб.м., ЕІС-код 56ХО0000159R700H.

Суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 260118-02/127КП від 29.01.2018 ПрАТ "Виробнича компанія "Укрнафтобуріння" передавало відповідачу природний газ як споживачу з ЕІС-кодом 56Х930000009390J.

З огляду на викладене, судом першої істанції правомірно відхилено доводи відповідача про те, що природний газ в обсязі 0,259 тис. куб.м. був відібраний ним на підставі укладеного з ПрАТ "Виробнича компанія "Укрнафтобуріння" договору купівлі-продажу природного газу № 260118-02/127КП від 29.01.2018, оскільки, як вірно зазначає позивач, за цим договором відповідачу передавався природний газ як споживачу з іншим ЕІС-кодом.

За таких обставин, викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача стосовно того, що прибутковим ордером № 1 від 12.02.2018, видатковою накладною № 1 від 12.02.2018 та актом приймання-передачі від 12.02.2018 підтверджується факт купівлі природного газу у "Виробнича компанія "Укрнафтобуріння" за договором купівлі-продажу природного газу № 260118-02/127КП від 29.01.2018, є необгрунтованими.

Місцевим господарським судом правомірно відхилено посилання обох сторін у їхніх заявах по суті справи на взаємовідносини відповідача з ПрАТ "Виробнича компанія "Укрнафтобуріння" за договором купівлі-продажу природного газу № 260118-02/127КП від 29.01.2018, а саме щодо строків передачі природного газу відповідачу, виникнення у відповідача права власності на переданий природний газ, а також щодо належного (чи неналежного) виконання відповідачем зобов'язань за цим договором, оскільки вказані обставини не входять до предмету доказування в цій справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано суду доказів того, що йому, як споживачу з ЕІС-код 56ХО0000159R700H, будь-яким постачальником природного газу, в тому числі ПрАТ "Виробнича компанія "Укрнафтобуріння", у квітні 2018 року здійснювалось постачання природного газу в обсязі 0,259 тис. куб.м., у зв'язку з чим суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що ним не споживався природний газ, що належить позивачу, та, відповідно, не порушувались права та законні інтереси останнього.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем був здійснений відбір природного газу у зазначеному обсязі з природного газу, що належить позивачу, без достатньої правової підстави.

Відповідно до інформації про середньозважені ціни на природний газ на Українській енергетичній біржі (http://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/?y=2021&m=07&d=01) ціна природного газу станом на 01.07.2021 становила 12 975,48 грн/тис. куб.м. з ПДВ.

Відповідачем, у свою чергу, не надано належних та допустимих доказів на спростування визначеної позивачем ціни природного газу чи власного контррозрахунку заявленої до стягнення суми грошових коштів.

З огляду на викладене, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було обґрунтовано визначено вартість безпідставно набутого відповідачем природного газу в обсязі 0,259 тис. куб.м. - 3 360,65 грн (12 975,48 грн х 0,259).

Водночас колегія суддів відхиляє посилання відповідача на провову позицію, викладену у постановах ВерховногоСуду від 13.08.2019 у справі № 925/352/18, від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17, від 21.03.2018 у справі № 911/656/17 та від 14.05.2018 у справі № 926/680/17, з огляду на те, що фактичні обставини, встановлені у вищенаведених справах не є подібними даній справі.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення вартості безпідставно набутого майна судом першої інстанції зазначено наступне.

Згідно зі статтями 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

При розгляді цієї справи суд встановив, що відповідач без достатньої правової підстави здійснив відбір природного газу в обсязі 0,259 тис. куб.м., що належить позивачу, тобто права позивача порушені.

Як було вказано вище, несанкціонований відбір природного газу було здійснено відповідачем у квітні 2018 року.

Згідно з ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Отже, загальний строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом закінчився 30.04.2021.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом 01.10.2021, про що свідчить накладна відділення поштового зв'язку № 0102121762568.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, було внесено зміни до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його, зокрема, пунктом 12 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 до 22 травня 2020 установлено на всій території України карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020, № 641 від 22.07.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 981 від 22.09.2021 та № 1336 від 15.12.2021. Дія карантину триває і до цього часу.

Враховуючи приписи статей 256, 257, пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, з огляду на те, що на дату звернення позивача з цим позовом до суду (01.10.2021), згідно з вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України, дію карантину було продовжено, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено загальний строк позовної давності щодо пред'явлених позовних вимог, відтак правові підстави для застосування до вимог позивача наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та вимоги законодавства, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову повністю.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 910/16132/21 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 910/16132/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/16132/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/16132/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз

Попередній документ

104767279

Наступний документ

104767281

Інформація про рішення:

№ рішення:	104767280
№ справи:	910/16132/21
Дата рішення:	13.06.2022
Дата публікації:	16.06.2022
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (15.02.2022)
Дата надходження:	15.02.2022
Предмет позову:	стягнення 3 360, 65 грн.

Учасники справи:

головуючий суддя:

МАЛЬЧЕНКО А О

суддя-доповідач:

МАЛЬЧЕНКО А О

НЕЧАЙ О В

відповідач (боржник):

Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта"

заявник апеляційної інстанції:

Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта"

позивач (заявник):

Акціонерне товариство "Укртрансгаз"

суддя-учасник колегії:

АГРИКОВА О В

ЧОРНОГУЗ М Г