вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" червня 2022 р. Справа№ 910/17792/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Грека Б.М.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.
розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства «Фармак» та Міністерства економіки України
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2021
у справі № 910/17792/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"
до Міністерства економіки України;
Акціонерного товариства «Фармак»;
Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»
про визнання недійсними рішення від 20.06.2017 і наказу від 19.07.2017 №1037 та зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 07.06.2022
У жовтні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма" «Дарниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, найменування якого було змінено, та станом на дату розгляду справи найменування наступне: Міністерство економіки України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Фармак", про визнання недійсними рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 про визнання добре відомим в Україні знака "Корвалол Corvalolum" на ім'я ПАТ "Фармак" для товарів класу 5 Міжнародної класифікації товарів та послуг (далі - МКТП) "фармацевтичні препарати, а саме: снодійні, заспокійливі, седативні, спазмолітичні препарати, кардіологічні лікарські засоби" станом на 01.12.2002, та наказу Міністерства від 19.07.2017 № 1037 "Про затвердження рішення Апеляційної палати щодо заяви про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні", зобов'язання Міністерства виключити знак "Корвалол Corvalolum" із переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Позивач вважав, що спірне рішення прийняте з порушенням положень статті 25 Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон), Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 228 від 15.04.2005 (далі - Порядок), та статті 19 Конституції України. На думку позивача, станом на 01.12.2002 ступінь відомості знака "Корвалол Corvalolum" у відповідному секторі суспільства не був достатнім для визнання такого позначення добре відомим на території України для товарів 5 класу МКТП на вказану дату; добра відомість знака "Корвалол Corvalolum" в Україні станом на 01.12.2002 не підтверджується фактичними даними та доказами, що містяться в матеріалах справи Апеляційної палати Міністерства; Апеляційна палата Міністерства не розглянула всі фактори, що є доречними (зокрема, цінність, що асоціюється зі знаком), а при дослідженні інших факторів і при прийнятті оскаржуваного рішення неповно дослідила обставини щодо відомості знака та взяла до уваги докази, що не мають бути враховані при вирішенні цього питання.
При цьому позивач є власником знака для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 (дата подання заявки 07.08.2003), і спірними рішенням та наказом порушуються його охоронювані законом інтереси та право безперешкодного користування власним знаком (як нематеріальним благом) на ринку, оскільки саме на їх підставі право позивача на його знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" оспорюються ПАТ "Фармак" у господарському суді у справі № 910/13908/17.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "ФФ "Дарниця" задоволено повністю.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 касаційні скарги ПАТ "Фармак" та Міністерства задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 та рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/17792/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи господарський суд міста Києва рішенням від 30.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, відмовив у задоволенні позову ПАТ "ФФ "Дарниця" до Міністерства та ПАТ "Фармак" про визнання недійсним рішення і наказу щодо визнання знака добре відомим в Україні та зобов'язання вчинити дії.
Ключовими мотивами рішень є:
- знак "Корвалол Corvalolum" має таку ж саму семантику, що й знак "Корвалол", починаючи з 1991 року, а тому Апеляційною палатою Міністерства правомірно враховано докази, які підтверджують використання знака "Корвалол" для знака "Корвалол Corvalolum";
- Апеляційна палата Міністерства на підставі належних та допустимих доказів дійшла правильного висновку про те, що знак "Корвалол Corvalolum" є добре відомим у відповідному секторі суспільства.
Постановою Верховного Суду від 25.06.2019 касаційні скарги ПАТ "Фармак" та Міністерства задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 та рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/17792/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 позов задоволено повністю. Визнано недійсними рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 про визнання знака «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні на ім'я Публічного акціонерного товариства «Фармак» для товарів 05 класу МКТП «фармацевтичні препарати, а саме: снодійні, заспокійливі, седативні, спазмолітичні препарати, кардіологічні лікарські засоби» станом на 01.12.2002 та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017 №1037. Зобов'язано Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» виключити знак «Корвалол Corvalolum» із Переліку добре відомих в Україні торговельних марок та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені. Стягнуто з Акціонерного товариства "Фармак" на користь Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» судовий збір за подання позову у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., судовий збір за подання апеляційних скарг у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп., судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. Стягнуто з Міністерства економіки України (01008, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 12/2; ідентифікаційний код: 37508596) на користь Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» (02093, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 13; ідентифікаційний код: 00481212) судовий збір за подання позову у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., судовий збір за подання апеляційних скарг у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп., судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.
Ключовим мотивом рішення є:
- судом встановлено наявність одночасно цілої сукупності суттєвих порушень законодавства при прийнятті рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017, заперечення відповідачів в цілому не можуть вважатись достатньо переконливими, щоб спростувати вказані обставини.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, АТ «Фармак» та Мінекономіки звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Ключовими аргументами скарг є:
- місцевим судом надано помилкову оцінку доказам, які не відносяться до знаку "Корвалол Corvalolum", який Фармак просив визнати добре відомим;
- рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 ґрунтується на достатній кількості фактичних даних.
Від Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» надійшли відзиви на апеляційні скарги.
Ключовим аргументом відзивів є:
- рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 прийнято на підставі переважної кількості доказів, які містять суттєві недоліки, та саме лише врахування яких є порушенням законодавства.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду), справа №910/17792/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Грек Б.М., Копитова О.С.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17792/17. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
На виконання ухвали від 04.01.2022 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/17792/17.
Розпорядженням керівника апарату від 27.01.2022 у зв'язку з перебуванням судді Копитової О.С., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2022 для розгляду справи №910/17792/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Грек Б.М., Гарник Л.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Фармак» та Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/17792/17, розгляд справи призначено на 01.03.2022.
01.03.2022, судове засідання у справі №910/17792/17- не відбулось, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, та введення воєнного стану в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні справу №910/17792/17 на 07.06.2022.
Колегія зауважує, що стосовно нового розгляду справи, який було призначено на 07.06.2022 сторони апеляційного провадження були повідомленні всіма можливими способами в умовах воєнного стану введеного в Україні, а саме: ухвалу про призначення розгляду справи було направлено на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи, інформація про розгляд справи була оприлюднена на офіційному сайті Північного апеляційного господарського суду, за наявності реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі на офіційні електронні адреси таких осіб.
При цьому колегія суддів робить акцент на тому, що відповідно до приписів частин 6 та 7 статті 6 ГПК України: «Адвокати, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку».
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що враховуючи положення ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка сторін судове засідання не може бути підставою для відкладення розгляду справи.
До Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р., у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Згідно з указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022р.та № 259/2022 від 18.04.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 26 березня 2022 року строком на 30 діб та з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
При цьому, слід зауважити, що діяльність судів України в період воєнного стану регламентується, зокрема, Законом України "Про правовий режим воєнного стану", статтею 12-2 якого визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Отже, положеннями Закону України "Про правовий режим воєнного стану" унормовано, що навіть в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право особи на судовий захист.
До того-ж, у відповідності до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади; характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
В умовах російської агресії на території України, кожен державний орган, кожен господарюючий суб'єкт , кожна людина повинні робити все, що в їх силах для досягнення перемоги над ворогом.
У зв'язку з чим, колегія суддів зазначає, що в період воєнного стану основною задачею господарських судів є забезпечення роботи економіки, шляхом вирішення в максимально короткі строки спорів між суб'єктами господарювання, з метою відновлення товарно-грошових відносин між ними, що в свою чергу призводить до наповнення бюджету країни, який в період воєнного стану дає можливість підвищувати обороноздатність країни.
За таких обставин, з урахуванням задач господарських судів, приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, введення в Україні воєнного стану, судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу в строк, який є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо недопустимості припинення повноважень судів в умовах воєнного стану, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи в суд апеляційної інстанції не визнавалася обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов'язком, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, з урахуванням задач господарських судів, приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, введення в Україні воєнного стану, судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу в строк, який є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо недопустимості припинення повноважень судів в умовах воєнного стану, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи в суд апеляційної інстанції не визнавалася обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов'язком, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Щодо доказів, розглянутих Апеляційною палатою, які стосуються знаку «Корвалол».
Відповідно до п. 3.2.3 Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою а Державного департаменту інтелектуальної власності, затв. Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.2005 № 228 (далі - Порядок), фактичні дані, які підтверджують добру відомість знака стосовно товарів і/або послуг, щодо яких він використовується, на вказану в заяві дату повинні бути представлені відомостями, що містяться у відповідних документах.
Так, AT «Фармак» було надано до Апеляційної палати матеріали на підтвердження доброї відомості знаку «Корвалол Corvalolum», які містили посилання, зокрема, на знак «Корвалол».
За оцінкою суду першої інстанції частина матеріалів, які розцінені Апеляційною палатою як фактичні дані, що підтверджують добру відомість знака «Корвалол Corvalolum» стосовно товарів, щодо яких він використовується, стосуються препарату «Корвалол», але не містять жодної інформації щодо застосування саме знака «Корвалол Corvalolum», який ПАТ «Фармак» просив визнати добре відомим в Україні.
Зокрема, до таких доказів судом першої інстанції віднесено наступні: копія наказу Київського хіміко-фармацевтичного заводу М.В. Ломоносова від 15.10.1960 № 336 про промисловий випуск Корвалолу; копія Регламенту виробництва Корвалолу у 1961 та 1962 роках; копії повідомлень Міністерства медичної промисловості СРСР від 23.11.1973 та від 10.03.1974 № 10-1/28-16 про номери реєстраційних посвідчень; копії Промислового регламенту № 8 на виробництво Корвалолу в 15 мл. флаконах з капельницею (1975 рік) та у 15 мл. і 25 мл. флаконах ПР 64-0481197-08-96; копія Реєстраційного посвідчення на лікарський засіб Корвалол № П.02.00/01498; копії листа Центру з хімії лікарських засобів (Москва) від 10.11.2004 № 78 про розробника препарату Корвалол та архівної довідки Російського державного архіву економіки щодо даних про обсяги виробництва Корвалолу за 1965-1987 роки; копія Переліку вмісту шафи першої допомоги в аптеках, затверджена МОЗ СРСР від 13.06.1988; копії Планів та Звітів Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М.В. Ломоносова про виробництво препаратів за період з 1965 по 1987 рік; копія Наказу МОЗ СРСР «Щодо порядку лікарського забезпечення населення» від 22.12.1989 № 673; копія рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності України від 29.12.2004; Лист Державного комітету України з медичної та мікробіологічної промисловості "Держкоммедбіопром" від 28.06.1996 р. № 12/08-1-2027 про замовлення на поставку готових лікарських форм для Головного військово-медичного управління генерального штабу Збройних сил України у 1997 р., Довідка по залишкам ГЛС на складах підприємства "Держкоммедбіопром" з розбивкою по ступеню важливості у 1995 р.; копії сторінок журналів Укр. Мед. Часопис, 6 (110), 2015 «Гордість країни: компанії «Фармак» 90 років!»; копія пояснювальної записки щодо внесення змін до МРТУ 42 № 295-62 на Корвалол (1962 рік); копія довідки Міністерства промисловості, науки і технологій Російської Федерації від 14.11.2000 № 03-41/639А про виробництво субстанції Корвалол у СРСР і Росії; копіїя прейскуранту № 25 «Роздрібні ціни на медикаменти та аптечні товари», Москва- 1978 рік; копії прейскуранту № 35-01-22 «Оптові ціни на медикаменти» Медицина 1981 рік та прейскуранту № 35-01-22 «Оптові ціни медикаменти» Москва, 1989 рік; Лист ТОВ «Проксіма рісерч» від 10.04.2017 № 70 про обсяги дрібного продажу препарату Корвалол у період з 01 січня 2002 року 28 лютого 2017 року; довідка ТОВ «Проксіма рісерч» від 10.04.2017 № 71 про дані роздрібного аудиту Системи дослідження ринку «Фармексплорер»; частина з поданих копій реєстраційних свідоцтв на препарат «Корвалол»; Інформація про відвантаження лікарського препарату Корвалол виробництва ВАТ «Фармак» у кількісному та грошовому вираженні за 1996 рік; копії Регістру лікарських засобів Росії 1993 року та Регістру лікарських засобів України станом на 01.01.2001; копія Компендіуму лікарських препаратів (Київ, 2003); копія газети Факти» зі статтею «ІНФОРМАЦІЯ_3», автор ОСОБА_1 від 26.08.1999; копії сторінок журналів: «Фармация» № 4 за 1968 рік, «Практичний лікар» № 5-6/2004, «Будьмо здорові» № 6 за 2007 рік, «Теоретична і експериментальна медицина» № 4(57) за 2012 рік, № 1(58) за 2013 рік, № 2 (59) за 2013 рік; «Ukrainan biopharmaceutical journal» № 3(38) за 2015 рік; копія свідоцтва № 73780 на знак «КОРВАЛОЛ» та № 63293 на знак « Corvalol »; копії посвідчення Республіки Казахстан № 49091 на знак «Корвалол»; свідоцтва Латвійської Республіки № 49291 на знак Korvalols», свідоцтва Литовської Республіки № 44404 на знак « KORVALOL »; роздруківка інформації про Корвалол з сайту Recipe.Ru: фармацевтичний інформаційний сайт від 28.04.2007.
Колегія суддів вважає, що надана місцевим судом оцінка наведених доказів як таких, що не містять жодної інформації щодо застосування знака «Корвалол Corvalolum», є помилковою з огляду на наступне.
По-перше, Рішенням Апеляційної палати було встановлено, що «Знак «Корвалол Corvalolum» складається із основного елемента «Корвалол», що є добре відомим в Україні знаком, та його латинської форми «Corvalolum», яка є офіційною формою найменування лікарських засобів у міжнародних та національних фармакопеях. Отже, знак «Корвалол Corvalolum» має таку ж саму семантику, що й знак «Корвалол»» (аркуш 7 Рішення Апеляційної палати).
У матеріалах справі відсутні докази, які б спростовували семантичну схожість знаків «Корвалол Corvalolum» та «Корвалол».
Розглядаючи питання семантичної схожості, суд першої інстанції зауважив, що «навіть наявність певної схожості, як-от, як зазначають відповідачі, семантичної, позначень «Корвалол» та «Корвалол Corvalolum» не може бути достатньою підставою для прийняття до уваги доказів, які стосуються іншого знаку, ніж той, який заявник просить визнати добре відомим, та власне покладення таких доказів в основу висновків про добру відомість знаку «Корвалол Corvalolum».
При цьому, судом було зазначено, що різні знаки «Корвалол» та «Корвалол Corvalolum» не можуть набувати статус добре відомого знаку станом на різні дати на підставі доказів, що стосуються в більшій мірі одного з цих знаків, а саме «Корвалол», водночас, як вбачається з матеріалів справи, переважна більшість доказів, які стали підставою для прийняття Рішення Апеляційної палати, стосувались не знаку «Корвалол Corvalolum», який AT «Фармак» просило визнати добре відомим, а іншого знаку - «Корвалол», тоді-як жодні докази, подані заявником, не були відхилені Апеляційною палатою.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду з огляду на таке.
Приписи Порядку не обмежують ані заявника в поданні доказів, які підтверджують добру відомість знака стосовно товарів і/або послуг, щодо яких він використовується, ані Апеляційну палату в прийнятті та оцінці таких доказів.
Відповідно до п. 7.1 порядку при прийнятті рішення колегія вирішує питання щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалася заява та якими доказами вони підтверджуються; наявності інших фактичних даних, які мають значення для розгляду заяви, а також доказів на їх підтвердження;задоволення заяви чи відмови в її задоволенні.
Відповідно до п. 7.3 однією з частин рішення Апеляційної палати є мотивувальна, в якій вказуються обставини розгляду заяви, установлені колегією; результати дослідження матеріалів (доказів), на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими колегія не взяла до уваги документи (докази), надані заявником, чи відхилила подані клопотання; законодавство, яким колегія керувалася, приймаючи рішення.
Враховуючи наведене, Апеляційна палата, при прийнятті Рішення, не вийшла за межі своїх повноважень, мотивувавши прийняття доказів, які стосуються знаку «Корвалол», на підтвердження відомості знаку «Корвалол Corvalolum» тим, що «Corvalolum» є латинською формою, яка є офіційною формою найменування лікарських засобів у міжнародних та національних фармакопеях, отже, знак «Корвалол Corvalolum» має таку ж саму семантику, що й знак «Корвалол»»
Натомість суд не наділений повноваженнями з встановлення схожості чи несхожості позначень, оскільки встановлення таких обставин потребує спеціальних знань, і зумовлює необхідність проведення експертизи.
Відповідно до частини другої статті 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи з наведеного, в обґрунтування того, що вказаний вище висновок Апеляційної палати відносно семантичної схожості знаків «Корвалол Corvalolum» та «Корвалол», є вірним, AT «Фармак» надано до матеріалів справи Висновок експерта № 171 за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 23.09.2019 р., складений атестованим судовим експертом Жилою Б.В. у якому він дійшов наступного:
«Позначення «Корвалол», відомості про використання якого щодо таких товарів 05 класу МКТП, як фармацевтичні препарати, а саме: снодійні, заспокійливі, седативні, спазмолітичні препарати, кардіологічні лікарські засоби містяться у наданих для проведення дослідження матеріалах, має форму, що відрізняється від визнаного добре відомим за рішенням Апеляційної палати Мінекономрозвитку від 20.06.2017 знака «Корвалол Corvalolum», лише окремими елементами, що не змінює в цілому його відмітності» (т. 8, а.с. 221-237).
Отже, наведений висновок судової експертизи не спростовує, а навпаки додатково підтверджує правомірність і обґрунтованість висновків Апеляційної палати.
При цьому, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що позивачем не надано доказів на спростування висновку Апеляційної палати відносно семантичної схожості знаків «Корвалол Corvalolum» та «Корвалол».
Тому матеріали, які стосуються знаку «Корвалол» правомірно покладено в основу Рішення Апеляційної палати з огляду на семантичну схожість останнього зі знаком «Корвалол Corvalolum».
По-друге, відповідно до частини другої статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Натомість, надавши оцінку певним доказам, суд першої інстанції залишив поза увагою інші докази, що в сукупності підтверджують відношення доказів, які стосуються знаку «Корвалол», до обставин відомості знаку «Корвалол Corvalolum».
Зокрема, промислове виробництво лікарського засобу «Корвалол» було налагоджене на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. М.В. Ломоносова у 60-х роках XX століття, та в подальшому здійснювалося вказаним підприємством, що вбачається з копій наказу Київського хіміко-фармацевтичного заводу М.В. Ломоносова від 15.10.1960 № 336 про промисловий випуск Корвалолу; регламенту виробництва Корвалолу у 1961 та 1962 роках; повідомлення Міністерства медичної промисловості СРСР від 23.11.1973 та від 10.03.1974 № 10-1/28-16 про номери реєстраційних посвідчень; Промислового регламенту № 8 на виробництво Корвалолу в 15 мл. флаконах з капельницею (1975 рік) тау 15 мл. і 25 мл. флаконах ПР 64-0481197-08-96; переліку вмісту шафи першої допомоги в аптеках, затверджена МОЗ СРСР від 13.06.1988; Наказу МОЗ СРСР «Щодо порядку лікарського забезпечення населення» від 22.12.1989 № 673; Планів та Звітів Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М.В. Ломоносова про виробництво препаратів за період з 1965 по 1987 рік, прейскуранту № 25 «Роздрібні ціни на медикаменти та аптечні товари», Москва-1978 рік; прейскуранту № 35-01-22 «Оптові ціни на медикаменти» Медицина 1981 рік; прейскуранту № 35-01-22 «Оптові ціни медикаменти» Москва, 1989 рік.
Згідно відомостей, наведених у довідці Міністерства промисловості, науки і технологій Російської Федерації від 14.11.2000 №03-41/639А (додаток 39 до Заяви), єдиними виробником лікарського засобу «Корвалол» на території СРСР був саме Київський хіміко-фармацевтичний , завод ім. М.В. Ломоносова.
При цьому відповідно до фармакопейної статті ФС 42-645-72 від 25.12.1972 (додаток 26 до Заяви про визнання знака добре відомим), назва цього ж лікарського засобу зазначалася як в кириличній, так і в латинській формі, а саме: Corvalolum Корвалол.
В подальшому, 05.12.1984 було затверджено нову фармакопейну статтю ФС 42-2277-84 (на заміну ФС 42-645-72), яка була чинною до 31.12.1989 р., і в якій назва лікарського засобу так само зазначалася Corvalolum Корвалол, тобто поряд із кириличною була вказана її латинська форма.
Зважаючи, що Київський хіміко-фармацевтичний завод ім. М.В. Ломоносова був єдиним виробником даного лікарського засобу в СРСР, - всі докази, які стосуються виробництва ним лікарського засобу «Корвалол», так і фармакопейні статті на лікарський засіб Corvalolum Корвалол - стосуються однієї і тієї ж продукції, та підтверджують використання латинської форми Corvalolum у назві лікарського засобу поряд із кириличною «Корвалол» за часів СРСР.
Такий висновок додатково слідує також зі змісту прейскуранту № 35-01-22 «Оптові ціни на медикаменти» Медицина 1981 рік, прейскуранту № 35-01-22 «Оптові ціни медикаменти» Москва, 1989 рік, які суд з незрозумілих причин відніс до доказів, які не стосуються знаку «Корвалол Corvalolum».
Так, у прейскуранті № 35-01-22 «Оптові ціни на медикаменти» Медицина 1981 рік, поряд із назвою лікарського засобу «Корвалол» (позиція 1345) зазначено посилання на фармакопейну статтю ФС 42-645-72, у якій, як вже зазначалося міститься як кирилична (Корвалол) так і латинська (Corvalolum) форми назви даного препарату.
У прейскуранті № 35-01-22 «Оптові ціни медикаменти» Москва, 1989 рік так само поряд із назвою лікарського засобу «Корвалол» (позиція 1427) зазначено посилання на фармакопейну статтю ФС 42-2277-84, де було вжито кириличну (Корвалол) і латинську (Corvalolum) форми назви.
Проте, в порушення вимог статті 86 ГПК України, вищевказані фармакопейні статті взагалі були залишені судом першої інстанції без оцінки.
Що стосується прейскуранту № 25 «Роздрібні ціни на медикаменти та аптечні товари», Москва-1978 рік, то у даному документі наявні дві колонки найменування лікарського засобу: російською та латинською мовами. У вказаних колонках зазначена назва лікарського засобу Корвалол Corvalolum відповідно (позиція 529 у прейскуранті).
Також інформація про лікарський засіб «Корвалол (Corvalolum)» наявна у Короткій медичній енциклопедії (видавництво "Радянська енциклопедія" Москва, 1990 рік). У вказаній енциклопедії, виданій також за часів СРСР міститься інформація про лікарський засіб «Корвалол (Corvalolum)» (с. 50).
Однак, попри те, що цей доказ і було зазначено в рішенні серед переліку тих, якими обґрунтовано Рішення Апеляційної палати, оцінка даного доказу не була надана місцевим судом.
Наведене в сукупності підтверджує використання, як кириличної (Корвалол) і латинської (Corvalolum) форми, як рівнозначних для позначення назви лікарського засобу виробництва Київський хіміко-фармацевтичний завод ім. М.В. Ломоносова починаючи з часів СРСР.
В подальшому відбулося правонаступництво ВАТ «Фармак» (яке надалі змінило найменування на ПАТ «Фармак») відносно Київського хіміко-фармацевтичного засобу ім. М.В. Ломоносова, що підтверджуються копіями Протоколу № 5 конференції трудового колективу орендаторів Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М.В. Ломоносова від 19.02.1991, Статуту Акціонерної фірми «Фармак» від 29.03.1991, Статуту ВАТ «Фармак» від 27.06.1994 (подавалися до Апеляційної палати як додатки 3- 5 до заяви).
Тому всі відомості щодо застосування позначення «Корвалол» та його латинської форми «Corvalolum» в назві лікарського засобу виробництва Київського хіміко-фармацевтичного засобу ім. М.В. Ломоносова стосується лікарського засобу заявника - ПАТ «Фармак».
По-третє, докази, що стосуються використання знака «Корвалол» за часів незалежності України (з 1991 року) також було оцінено місцевим судом без врахування доказів цього ж періоду, які свідчать про маркування відповідного лікарського засобу саме знаком «Корвалол Corvalolum».
Так, оцінюючи такі докази: як лист Державного комітету України з медичної та мікробіологічної промисловості "Держкоммедбіопром" від 28.06.1996 р. № 12/08-1-2027 про замовлення на поставку готових лікарських форм для Головного військово-медичного управління генерального штабу Збройних сил України у 1997 р., довідка по залишкам ГЛС на складах підприємства "Держкоммедбіопром" з розбивкою по ступеню важливості у 1995 р.; копії сторінок журналів Укр. мед. часопис, 6 (ПО), 2015 «Гордість країни: компанії «Фармак» 90 років!»; лист ТОВ «Проксіма рісерч» від 10.04.2017 № 70 про обсяги дрібного продажу препарату Корвалол у період з 01 січня 2002 року 28 лютого 2017 року; довідка ТОВ «Проксіма рісерч» від 10.04.2017 № 71 про дані роздрібного аудиту Системи дослідження ринку «Фармексплорер»; копії реєстраційних свідоцтв на препарат «Корвалол»; інформація про відвантаження лікарського препарату Корвалол виробництва ВАТ «Фармак» у кількісному та грошовому вираженні за 1996 рік; копії Регістру лікарських засобів України станом на 01.01.2001; копія Компендіуму лікарських препаратів (Київ, 2003); копія газети Факти» зі статтею «ІНФОРМАЦІЯ_3»; копії сторінок журналів: «Фармация» № 4 за 1968 рік, «Практичний лікар» № 5-6/2004, «Будьмо здорові» № 6 за 2007 рік, «Теоретична і експериментальна медицина» № 4(57) за 2012 рік, № 1(58) за 2013 рік, № 2 (59) за 2013 рік, «Ukrainan biopharmaceutical journal» № 3(38) за 2015 рік; роздруківка інформації про Корвалол з сайту Recipe.Ru: фармацевтичний інформаційний сайт від 28.04.2007, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані докази не містять жодної інформації щодо застосування саме знака «Корвалол Corvalolum».
Водночас, поза увагою суду залишилися інші докази, що підтверджують, що лікарський засіб, який вироблявся у період, починаючи з 1991 року, маркувався саме знаком «Корвалол Corvalolum», такі як: фотографії упаковок лікарського засобу «Корвалол Corvalolum» за період 1991-1997 рр. (подавалися до Апеляційної палати як додаток 34 до Заяви); рекламні листівки 1991-1998 рр., на яких зображено упаковки лікарського засобу, марковані знаком «Корвалол Corvalolum», що підтверджує використання даного знаку у виробництві та рекламі відповідного лікарського засобу; (подавалися до Апеляційної палати як додаток 48 до Заяви); копія аркушу журналу «Провізор» № 13 за 07.1998, на якому зображено упаковку лікарського засобу, марковану знаком «Корвалол Corvalolum» (подавалася до Апеляційної палати як додаток 55 до Заяви); копія аркушу рекламно-інформаційного видання «Медцентр» №5 від 12-15 вересня 1998р., на якому також зображено упаковку лікарського засобу, марковану знаком «Корвалол Corvalolum» (подавалася до Апеляційної палати як додаток 57 до Заяви); копію Компендіуму лікарських засобів, 2004 р., у якому зазначено назву препарату «Корвалол Corvalolum» та його виробника ВАТ «Фармак» (подавалася до Апеляційної палати як додаток 60 до Заяви); довідка щодо відвантаження препарату «Корвалол Corvalolum» 25 мл по країнах за період з 1 січня 1996 року по ЗО вересня 2004р. (подавалася до Апеляційної палати як додаток 3 до Клопотання № 1); довідка щодо продажу лікарського засобу «Корвалол Corvalolum» на території України у період з 2000 року по лютий 2017 рік (подавалася до Апеляційної палати як додаток 43 до Заяви); довідка щодо експорту лікарського засобу «Корвалол Corvalolum» у період з 2000 року по лютий 2017 рік (подавалася до Апеляційної палати як додаток 45 до Заяви).
Наведеними доказами підтверджується, що в усіх випадках, коли у відповідних публікаціях та документах вживалася назва «Корвалол», - йшлося про лікарський засіб, який у цей же період, з 1991 року, вироблявся ВАТ «Фармак» і постачався на ринок в упаковках, маркованих знаком «Корвалол Corvalolum».
У зв'язку з наведеним, Апеляційною палатою було правомірно враховано всі відповідні докази щодо використання знаку «Корвалол» у назві лікарського засобу, оскільки вони містять інформацію щодо продукції, яка маркувалася саме знаком «Корвалол Corvalolum».
Стосовно доказів, які датовані після 01.12.2002 року (дата на яку заявник просив визнати знак «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні).
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що якщо надані заявником матеріали стосуються іншої дати, ніж ті, що самостійно визначена заявником, відсутні підстави для визнання знака добре відомим на дату, яку просить заявник.
Проте, як вбачається з Рішення, останнє в значній мірі ґрунтується на доказах, що датовані після дати, на яку заявник просив визнати знак добре відомим, та ці докази не були жодним чином відхилені відповідачем 1.
Наведені висновки обґрунтовано тим, що частина доказів датована після 01.12.2002р.
Втім, такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються, не базуються на законі, адже суд має оцінити всі докази та встановити чи можуть вони у сукупності свідчити про добру відомість знаку на певну дату, як це зробила Апеляційна палата.
Відповідно до п. 7.2 Порядку Знак не може бути визнаним Апеляційною палатою добре відомим в Україні, якщо колегією встановлено, що надані заявником матеріали не підтверджують добру відомість знака заявника на дату, указану у заяві.
Отже, як вбачається зі змісту вказаного пункту, відсутні обмеження для Апеляційної палати на прийняття до уваги доказів, які підтверджують статус добре відомого знака і після дати, на яку заявник просить визнати вказаний знак добре відомим.
Відповідачем були надані до Апеляційної палати докази, що підтверджують добру відомість знаку «Корвалол Corvalolum» як до 01.12.2002 р., так і після цієї дати.
При цьому, судом першої інстанції у своєму рішенні не було встановлено відсутність доказів, що не підтверджують добру відомість позначення «Корвалол Corvalolum» станом на 01.12.2002 р., а лише зазначено про те, що деякі докази датовані після 01.12.2002 р., а саме: копії сторінок журналу Forbes України від 15.11.2015 « 200 Рейтинг великих компанії України»; Копії роздруківок газети ТОП-100 Рейтингу кращих компаній України: № 3 листопад 2010 року, № 2 липень-серпень 2011 року, № 2 липень- серпень 2013 року, № 2 липень-серпень 2014 року; газети ТОП-100 Рейтингу кращих топ-менеджерів України № 1 квітень 2013 року; Копії дипломів: за перемогу в номінації «Безрецептурний препарат вітчизняного виробництва» «Корвалол» від 17.09.2005; щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея 2012»; всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків» за 2011, 2012 та 2014 роки; конкурсу «Кращий експортер року» за 2014 та 2015 та інше.
Водночас, поза увагою місцевого суду в даному випадку залишилося те, що у документах, виданих після 01.12.2002 року, йдеться про обставини, які існували у попередні періоди, тобто до 01.12.2002 року, а саме: копія листа Центру з хімії лікарських засобів (Москва) від 10.11.2004 № 78 (подавалася як додаток 31 до Заяви) - містить інформацію щодо розробки лікарського засобу Корвалол» на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. М.В. Ломоносова (тобто до 1991 року), тому стосується обставин, що існували до 01.12.2002 року; копія архівної довідки Російського державного архіву економіки щодо даних про обсяги виробництва Корвалолу за 1965-1987 роки (подавалася як додаток 32 до Заяви) - стосується виробництва лікарського засобу «Корвалол» у період 1965 - 1987 рр. (до 01.12.2002 р.); копії сторінок журналу «Практичний лікар» № 5-6/2004 - у журналі, серед іншого, повідомляється, що лікарський засіб «Корвалол» випускається ВАТ «Фармак» з 1961 року (тобто йдеться про період до 01.12.2002 року); копії сторінок журналу «Будьмо здорові» № 6 за 2007 рік - у публікації йдеться, що лікарський засіб «Корвалол» перебуває на ринку понад 40 років і випускається ВАТ «Фармак» з 1961 року (тобто також йдеться про період до 01.12.2002 року); копії сторінок журналу «Теоретична і експериментальна медицина» № 4(57) за 2012 рік, № 1(58) за 2013 рік, № 2 (59) за 2013 рік - у статті за 2012 рік зазначається, що виробником лікарського засобу «Корвалол» є ВАТ «Фармак», і що ще у 1996 році в Інституті фармакології і токсикології НАМИ України було проведено його випробування; у статті 2013 року зазначається, що лікарський засіб «Корвалол» знаходиться на ринку понад 50 років, і випускається заводом ВАТ «Фармак» з 1961 року. Отже, дані публікації також охоплюють відомості про період, що передував 01.12.2002 р.; копії сторінок журналу «Ukrainian biopharmaceutical journal» № 3(38) за 2015 рік - згадується про виробництво препарату «Корвалол» ПАТ «Фармак» у 1996 році (тобто йдеться про період до 01.12.2002).
Таким чином, вищеназвані докази достовірно підтверджують обставини, що стосувалися періоду до дати, на яку знак «Корвалол Corvalolum» було визнано добре відомим.
Так само, включення відомостей про лікарський засіб до такий видань як Компендіум лікарських препаратів (Київ, 2003 та 2004 роки), відбувається за наслідками довготривалої систематизації та узагальнення відомостей за попередні періоди. У зв'язку з наведеним Компендіуми лікарських засобів, видані у 2003-2004 роках містять відомості про лікарський засіб «Корвалол», що виникли у час, який передував їх виданню, тобто до 2003 року.
Наприклад, у Компендіумі 2004 року зазначається дата реєстраційного посвідчення лікарського засобу «Корвалол Corvalolum», 24.02.2000 р., тобто містяться відомості про застосування даного знаку до 01.12.2002 року.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Апеляційної палати ґрунтувалось на достатній кількості фактичних даних, які підтверджують фактори доброї відомості знака «Корвалол Corvalolum» станом на 01.12.2002.
Щодо фактору свідчення успішного відстоювання прав на знак.
Місцевий суд виходив з того, що в основу висновків про успішне відстоювання прав на знак «Корвалол Corvalolum» станом на 01.12.2002 покладено відповідні рішення, які датовані пізніше.
Втім, такі висновки суду спростовуються тим, що відповідні рішення стосувались правовідносин, які виникли до 01.12.2002 р.
Вказане, зокрема, стосується рішень суду Латвійської Республіки, Апеляційної ради при Національному центрі інтелектуальної власності Республіки Білорусь, Апеляційної палати Департаменту торговельних марок Естонського патентного відомства (додатки 73, 74, 76 до Клопотання про залучення документів до матеріалів заяви).
Тобто права на знак належали у AT «Фармак» ще на момент початку розгляду відповідних спорів, до 01.12.2002, і успішне відстоювання їх згодом є наслідком наявності цих прав, їх порушення та наявності достатніх підстав для їх відстоювання (захисту).
Щодо фактору цінності знаку при визнанні добре відомим.
Суд першої інстанції безпідставно зробив висновок про те, що Рішення Апеляційної палати не містить жодного обґрунтування недоречності розгляду Апеляційною палатою такого фактору, як «цінність, що асоціюється зі знаком», як на підставу необґрунтованості цього Рішення.
При цьому, суд першої інстанції сам посилається на те, що частиною 2 статті 25 Закону встановлено не виключний перелік факторів, які можуть застосовуватися при визнанні знака добре відомим в Україні. Такі фактори можуть розглядатися, якщо вони є доречними.
При цьому, місцевий суд сам робить висновок про те, що «чинне законодавство України, для визнання знака добре відомим в Україні, не містить імперативних вимог про те, що такий знак має відповідати одночасно всім без винятку факторам, визначеним Законом».
Також, як було встановлено Апеляційною палатою та визначено у Рішенні, знак «Корвалол Corvalolum» відповідає п'яти із шістьох факторів, визначених у ч. 2 ст. 25 згаданого Закону, які у сукупності підтверджуються наданими заявником доказами.
За приписами статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
При цьому, як зазначено у пункті 4.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 05.10.2005 року № 6-рп/2005, розглядаючи положення частини 4 статті 5 Конституції України «ніхто не може узурпувати державну владу» у системному зв'язку з положеннями частин другої, третьої цієї статті, іншими положеннями Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що узурпація державної влади означає неконституційне або незаконне її захоплення органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об'єднаннями тощо.
Гарантією недопущення узурпації державної влади є, зокрема, закріплені Конституцією України принципи здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6) та положення, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов 'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, гцо передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19). Про це йдеться і в Рішенні Конституційного Суду України у справі про фінансування судів від 24.06.1999 року № 6- рп/99 (абзац перший пункту 2 мотивувальної частини).
Зміст наведених правових норм і Рішень Конституційного Суду України у їх системному зв'язку дає підстави для висновку, що виключно визначеним законом органом (посадовою особою) і ніяким іншим органом або посадовою особою не можуть здійснюватись повноваження і прийматись рішення, які згідно Конституції України належать до компетенції вказаного органу, в тому числі і судами, які не відносяться до гілок законодавчої або виконавчої влади.
З огляду на положення Конституції України, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Вказана позиція неодноразово знаходила своє відображення у практиці Верховного Суду України, зокрема, у справах № 800/323/16, 800/130/15, 800/130/15, 800/134/15, у яких Верховний Суд України зазначав, що згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, як дискреційні повноваження слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Більше того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.
Суд є правозастосовним органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, та зважаючи на ненадання судом першої інстанції обґрунтування доречності застосування фактору цінності знаку та не зазначення підстав, з яких Апеляційна палата повинна була його врахувати, Апеляційною палатою у межах компетенції встановлено відповідність знаку п'яти із шістьох факторів, колегія суддів прийшла до висновку, що визнання Рішення Апеляційної палати недійсним в судовому порядку у зв'язку з невстановленим фактору цінності знаку, відсутні.
Суд першої інстанції посилається на те, що Рішення не містить жодних посилань на відсутність необхідності результатів опитування з питання доброї відомості знака «Корвалол Corvalolum» в Україні у даному конкретному випадку при встановленні такого ключового фактору, як ступінь відомості чи визнання знака «Корвалол Corvalolum» у відповідному секторі суспільства.
Відповідно до ч. 7 п. 3.2.3 Порядку, відомість знака в певному колі споживачів може підтверджуватися результатами опитування з питання доброї відомості знака в Україні, проведеного дослідницькою організацією, яка спеціалізується в галузі проведення соціологічних або маркетингових досліджень.
Тому Порядок допускає можливість підтвердження відомості знаку результатами соціологічного опитування, але не зобов'язує Апеляційну палату приймати рішення про визнання знака добре відомим виключно з випадку подання заявником результатів відповідного соціологічного опитування.
Зважаючи на це, прийняття Апеляційною палатою оскаржуваного рішення без подання заявником результатів соціологічного опитування не свідчить і не може свідчити про «дефект» такого рішення.
Більше того, оскаржуване рішення Апеляційної палати не є єдиним чи виключним випадком, коли знак було визнано добре відомим без надання заявником звіту соціологічного опитування.
Таким чином, оскаржуване рішення Апеляційної палати про визнання добре відомим знаку ««Корвалол Corvalolum» не містить жодного «дефекту», обумовленого неподанням заявником соціологічного опитування.
Навпаки, практика Апеляційної палати свідчить, що ненадання заявником звіту про проведення соціологічного опитування не є перешкодою до визнання Апеляційною палатою знака добре відомим в Україні.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги Акціонерного товариства «Фармак» та Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/17792/17 підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/17792/17 скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
У зв'язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв'язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про розгляд справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.
Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Фармак» та Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/17792/17 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/17792/17 скасувати та ухвалити нове рішення.
3. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Міністерства економіки України; Акціонерного товариства «Фармак»; Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» про визнання недійсними рішення від 20.06.2017 і наказу від 19.07.2017 №1037 та зобов'язання вчинити дії відмовити.
4. Справу №910/17792/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.
Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:
"Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою."
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді Б.М. Грек
В.О. Пантелієнко
Повний текст складено 13.06.2022