вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" червня 2022 р. Справа№ 910/12957/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Іоннікової І.А.
при секретарі судового засідання: Горді В.В.
за участі представників сторін:
від позивача: Федько Т.В., Кіян А.В.
від відповідача: Медвідь Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 23.12.2021 (повне рішення складено 24.12.2021)
у справі №910/12957/21 (суддя - Усатенко І.В.)
за позовом Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс»
до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»
про стягнення 869 040,89 грн
та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»
до Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс»
про стягнення 943 005,67 грн
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Науково-виробниче фермерське господарство «Компанія Маїс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» про стягнення 869040,89 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ДПзІІ «Сантрейд» зобов'язань за договором № 60421651 від 21.07.2020, в часині оплати поставленого НВФГ «Компанія Маїс» товару.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі № 910/12957/21:
- первісний позов задоволено повністю;
- присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд на користь Науково-виробничого фермерського господарства Компанія Маїс заборгованість у розмірі 869040 грн 89 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 13035 грн 61 коп.;
- зустрічний позов задоволено частково;
- присуджено до стягнення з Науково-виробничого фермерського господарства Компанія Маїс на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд пеню у розмірі 304498 грн 76 коп.; штраф у розмірі 525071 грн 05 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 12443 грн 55 коп.
- в частині зустрічних позовних вимог про стягнення пені у розмірі 41672,97 грн та штрафу у розмірі 71762,89 грн - відмовлено;
- проведено зустрічне зарахування сум стягнутих за первісним та зустрічним позовом та присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд на користь Науково-виробничого фермерського господарства Компанія Маїс заборгованість у розмірі 39471 грн 08 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 592 грн 06 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач за первісним позовом довів факт наявності заборгованості відповідача у розмірі 869040,89 грн, в зв'язку з чим первісний позов підлягає задоволенню.
Водночас, позивач за зустрічним позовом довів, що поставка була здійснена з пропуском визначених договором строків, що є підставою для застосування штрафних санкцій в сумі визначеній судом.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Науково-виробниче фермерське господарство «Компанія Маїс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд:
- рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі № 910/12957/21 скасувати в частині задоволених зустрічних позовних вимог ДПзІІ «САНТРЕЙД» і прийняти в цій частині нове рішення, про стягнення з Науково-виробничого фермерського господарства «КОМПАНІЯ МАЇС» на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «САНТРЕЙД» пеню у розмірі 23 446,41 гривень, штраф у розмірі 40 430,48 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн; в іншій частині зустрічного позову відмовити;
- провести зустрічне зарахування сум стягнутих за первісним і зустрічним позовом та стягнути з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «САНТРЕЙД» на користь Науково-виробничого фермерського господарства «КОМПАНІЯ МАЇС» заборгованість у розмірі 805 164,00 гривень та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 10 554,61 гривень.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2022 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.
Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/767/22 від 07.02.2022 у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/12957/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2022 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12957/21 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/12957/21.
14.02.2022 матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/12957/21 та призначено до розгляду на 18.03.2022.
23.02.2022 від Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
18.03.2022 розгляд справи не відбувся у зв'язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, а також загрозою життю та здоров'ю учасників судового процесу.
Ухвалою від 14.04.2022 розгляд справи призначено на 01.06.2022.
27.05.2022 від Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс» надійшли письмові пояснення щодо відзиву.
У судове засідання 01.06.2022 з'явились представники сторін, які надали пояснення по суті спору.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що при розгляді спору судом першої інстанції не було повно з'ясовано і встановлено усіх дійсних обставин щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій/
Апелянт зазначає, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував причин і обставин, у зв'язку з якими поставка товару відбулась не у повному обсязі, а відтак безпідставно та помилково не скористався наданим йому положеннями законодавства України.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом просив відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість.
Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією «Сантрейд» у своєму відзиві зазначає, що апелянт не довів наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, не довів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання, а також в порушення норм Господарського процесуального кодексу України на стадії апеляційного перегляду рішення додає нові докази, які не були подані до суду першої інстанції та не обґрунтовує неможливість їх подання, а тому такі докази не мають прийматись судом.
2.4. інші процесуальні дії у справі:
Представники позивача за первісним позовом надали пояснення в яких підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення вимог про стягнення штрафних санкцій та зменшити розмір штрафних санкцій які підлягають стягненню за зустрічним позовом.
Представник відповідача за первісним позовом, надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Мотивувальна частина.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
21.07.2020 між ДПзІІ «Сантрейд» та НВФГ «Компанія Маїс» було укладено договір поставки № 60421651 (надалі - Договір), за умовами якого останнє зобов'язується продати та поставити, а позивач за первісним позовом оплатити та прийняти товар (соняшник урожаю 2020 року), насипом, відповідно до умов цього договору.
Додатковими угодами від 21.07.2020 № 1, від 27.10.2020 № 60444380, від 28.10.2020 № 60444386, від 29.10.2020 № 60444611, від 31.10.2020 № 60444662 та від 02.11.2020 № 60444889, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору поставки від 21.07.2020 № 60421651, зокрема щодо вартості метричної тони товару.
Відповідно до пункту 3.1 Договору продавець зобов'язується поставити 800 метричних тон з опціоном +5,0/-5,0 % за вибором продавця.
Ціна товару підлягає коригуванню на підставі та на умовах визначених розділом 4 договору.
Згідно з пунктом 4.1 Договору, базова ціна товару без податку на додану вартість (ПДВ) за цим договором складає 8970,336 грн за одну метричну тону. Базова ціна товару з ПДВ за цим договором складає 10764,43 грн за одну метричну тону, що є еквівалентом 390 доларів США на дату укладення цього договору згідно офіційного курсу Національного Банку України у розмірі 27.6011 грн/долар США.
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що загальна базова вартість товару складає: без ПДВ 7176286,00 грн, загальна базова вартість товару з ПДВ складає 8611543,00 грн +5,0/-5,0% згідно з пунктом 3.1 Договору. Загальна базова вартість товару може бути змінена в результаті можливого перерахунку базової ціни товару згідно пункту 4.1 цього Договору.
За умовами пункту 4.3 Договору, у базову ціну товару входять всі транспортні витрати на доставку товару до пункту поставки, а також всі інші витрати продавця, понесені ним до моменту поставки товару на умовах цього договору.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, продавець зобов'язується здійснити поставку автомобільним транспортом товару на умовах DAP (поставлено в місці), відповідно до правил Інкотермс 2020, поставлено на ПрАТзІІ «ДОЕЗ», згідно реквізитів поставки, які зазначені в цьому договорі, або в окремих інструкціях покупця.
У пункті 5.2 Договору сторони визначили, що продавець зобов'язується поставити весь об'єм товару за реквізитами поставки, вказаними у пункті 5.1 у строк з 24.08.2020 до 03.11.2020, обидві дати включно. Вантажовідправником товару є особа, яка зазначена у відповідній транспортній накладній.
Датою поставки та момент переходу права власності вважається дата документальної (у відповідній товарно-транспортній накладній та/чи акті приймання-передачі) фіксації факту видачі перевізником товару вантажоотримувачу у пункті поставки. Кількість та якість товару визначаються у пункті поставки та є остаточними згідно даних вантажоотримувача, зокрема, згідно реєстру вивантаження транспортних засобів та результатів досліджень лабораторії вантажоотримувача. Продавець зобов'язаний надавати покупцю відповідні видаткові та податкові накладні згідно фактичної кількості товару, що була визначена у пункті поставки (пункти 5.3, 5.4 Договору).
Згідно з пунктом 6.1 Договору, покупець здійснює оплату в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний банківський рахунок продавця. Покупець зобов'язується проводити оплату кожної партії товару у два етапи:
- 80 % вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 2-х робочих днів з дати поставки товару і визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього договору, а також, після отримання покупцем усіх документів на товар, що визначені у пункті 6.1.1 цього договору;
- остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2-х робочих днів після: а) отримання покупцем документів, що визначені у пунктах 6.1.1, 6.1.2, а також після б) завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН (стаття 8 цього договору), за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимого щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.
Відповідно до пункту 6.1.1 Договору документи для часткової оплати:
а) товарно-транспортні накладні на товар з відміткою вантажоотримувача про прийняття товару по кількості та якості;
б) оригінал акта перерахунку ціни відповідної партії товару;
в) засвідчена печаткою продавця копія реєстру вантажоотримувача про вивантаження транспортних засобів із зазначенням ваги та якості прийнятого товару;
г) оригінал видаткової накладної або акта приймання-передачі на відповідну фактичну кількість поставленого товару;
д) оригінал чи засвідчена продавцем копія рахунку на оплату вартості поставленого товару за ціною згідно з актом перерахунку ціни відповідної партії товару.
Згідно з пунктом 6.1.2 Договору, документи для остаточної оплати:
а) оригінал рахунку на оплату вартості отриманого товару за ціною згідно з актом перерахунку ціна відповідної партії товару;
б) засвідчена підписом та печаткою продавця роздруківка електронної квитанції про реєстрацію продавцем відповідної податкової накладної у ЄРПН;
в) оригінали відвантажувальних документів, визначені в пункті 6.1.1 цього договору.
Днем оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця на користь постачальника (пункт 6.2 Договору).
Відповідно до пункту 11.1 Договору, останній вступає в силу з дати підписання та діє до повного виконання своїх зобов'язань. У випадку поставки всього об'єму товару продавцем в строки по договору, строк дії договору вважається продовженим до моменту оплати поставленого товару.
На підтвердження обставин щодо поставки товару позивачем за первісним позовом та його отримання відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних: від 27.10.2020 № 1470 на суму 578819,03 грн, від 28.10.2020 № 1471 на суму 967832,64 грн, від 29.10.2020 № 1474 на суму 1256784,49 грн, від 30.10.2020 № 1477 на суму 1121453,95 грн, від 31.10.2020 № 2020 на суму 745672,51 грн, від 02.11.2020 № 1479 на суму 420796,64 грн. Крім того, на підтвердження поставки товару, позивачем долучено копії: товарно-транспортної накладної від 27.10.2020 № МС000002460, товарно-транспортної накладної від 27.10.2020 № МС000002455, акта перерахунку ціни партії товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1470, товарно-транспортної накладної від 28.10.2020 № МС000002467, товарно-транспортної накладної від 28.10.2020 № МС000002468, товарно-транспортної накладної від 28.10.2020 № МС000002465, акта перерахунку ціни партії товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1471, товарно-транспортної накладної від 29.10.2020 № МС000002471, товарно-транспортної накладної від 29.10.2020 № МС000002470, товарно-транспортної накладної від 29.10.2020 № МС000002473, акта перерахунку ціни партії товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1474, товарно-транспортної накладної від 30.10.2020 № МС000002479, товарно-транспортної накладної від 30.10.2020 № МС000002478, товарно-транспортної накладної від 30.10.2020 № МС000002476, акта перерахунку ціни партії товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1477, товарно-транспортної накладної від 31.10.2020 № МС000002490, товарно-транспортної накладної від 30.10.2020 № МС000002489, акта перерахунку ціни партії товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1478, товарно-транспортної накладної від 02.11.2020 № МС000002491, акта перерахунку ціни партії товару, поставленого згідно видаткової накладної № 1479, а також рахунків на оплату: від 27.10.2020 № 1337, від 28.10.2020 № 1338, від 29.10.2020 № 1344, від 30.10.2020 № 1352, від 31.10.2020 № 1353, від 02.11.2020 № 1362, та квитанцій, що підтверджують реєстрацію відповідних податкових накладних.
Разом було поставлено товар у загальній кількості 467,33 тон, на суму 4942128,48 грн.
Відповідачем за первісним позовом було сплачено на розрахунковий рахунок НВФГ «Компанія Маїс» грошові кошти у загальному розмірі 4073087,56 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку останнього, а також актом звірки взаємних розрахунків станом за період з 01.10.2020 по 17.11.2020. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками обох контрагентів.
У зв'язку з тим, що позивач за первісним позовом здійснив передачу необхідних документів відповідачу за первісним позовом способом затвердженим практикою документообігу, що склалася між ДПзІІ «Сантрейд» та НВФГ «Компанія Маїс» у результаті багаторічної позитивної співпраці, а не у спосіб, який визначено умовами договору, у НВФГ «Компанія Маїс» як наслідок відсутні належні докази надання у період з 27.10.2020 по 05.11.2020 відповідачу за первісним позовом та отримання останнім документів визначених умовами договору для здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар.
З метою здійснення належної передачі документів, визначених у пунктах 6.1.1, 6.1.2 Договору та належної фіксації цього факту, позивачем за первісним позовом 21.07.2021 року рекомендованим листом з повідомленням направлено ДПзІІ «Сантрейд» вищевказані документи, які були отримані останнім 26.07.2021.
Отже, на думку позивача за первісним позовом, на підставі абзацу 2 пункту 6.1 договору у відповідача за первісним позовом починаючи з 26.07.2021 виник обов'язок здійснити остаточний розрахунок в сумі 869040,89 грн з НВФГ «Компанія Маїс» протягом 2-х робочих днів з дати отримання цих документів, тобто у строк по 28.07.2021 року включно.
Згідно пунктом 6.1 Договору, покупець здійснює оплату в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний банківський рахунок продавця. Покупець зобов'язується проводити оплату кожної партії товару у два етапи:
- 80 % вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 2-х робочих днів з дати поставки товару і визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього договору, а також, після отримання покупцем усіх документів на товар, що визначені у пункті 6.1.1 цього договору;
- остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2-х робочих днів після: а) отримання покупцем документів, що визначені у пунктах 6.1.1, 6.1.2, а також після б) завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН (стаття 8 цього договору), за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимого щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.
Оскільки документи, визначені у пунктах 6.1.1, 6.1.2 Договору, отримані відповідачем за первісним позовом 26.07.2021, то товар мав бути оплачений не пізніше 28.07.2021. Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 29.07.2021.
Як встановлено судом першої інстанції, сума заборгованості ДПзІІ «Сантрейд» перед НВФГ «Компанія Маїс» станом на день розгляду справи складає 869040,89 грн.
Матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості станом на день розгляду справи у розмірі 869040,89 грн, в зв'язку з чим первісний позов підлягає задоволенню.
Відповідні обставини встановлені судом першої інстанції та в суді апеляційної інстанції сторонами не оспорюються.
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Щодо зустрічних позовних вимог.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ДПзІІ «Сантрейд» посилалося на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за спірним договором, в частині поставки товару у встановлений договором строк, у зв'язку з чим просило суд стягнути з НВФГ «Компанія Маїс» 346171,73 грн пені, нарахованої за період з 04.11.2020 по 08.09.2021, а також 596833,94 грн штрафу, нараховані на вартість непоставленого товару у розмірі 2984169,70 грн (332,67 тон).
При цьому, судом встановлено, що за умовами п. 3.1. Договору продавець зобов'язався поставити 1000 метричних тон з опціоном +5,0/-5,0 % за вибором продавця.
Таким чином, з урахуванням п. 3.1. Договору, судом здійснено перерахунок вартості товару поставку якого було прострочено і яка становить 2625355,26 грн (де вартість обсягу товару, поставку якого було прострочено, складає 292,67 т (800 т - 5%-467,33 т = 292,67) * вартість 1т товару за договором у розмірі 8970,36 грн). Отже, оскільки, з урахуванням перерахунку суду вартість не поставленого товару становить 2625355,26 грн, то саме на цю суму нараховуються пеня та штраф.
Згідно з пунктом 7.3.1 Договору за не поставку (недопоставку) товару в строк, вказаний в пункті 5.2 цього договору, продавець зобов'язується сплатити покупцю пеню (штрафну санкцію) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару, поставку якого було прострочено, за кожен день прострочення такої поставки. За прострочення поставки більше ніж на 10 календарних днів продавець, крім пені (додатково) зобов'язується також сплачувати покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару.
У пункті 7.5 Договору сторони встановили, що відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України та статті 259 Цивільного кодексу України сторони домовились про те, що до вимог щодо стягнення штрафних санкцій (пеня, штраф та інші види неустойки) за прострочення виконання зобов'язань за цим договором застосовується трирічний строк позовної давності, а саме нарахування таких штрафних санкцій (пеня, штраф та інші види неустойки) здійснюється протягом трьох років починаючи з першого дня прострочення.
Судом встановлено, та сторонами в суді апеляційної інстанції не оспорюється, що прострочення виконання зобов'язань з поставки товару на загальну суму 2625355,26 грн тривало більше 10 календарних днів.
Згідно перерахунку суду, сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача за зустрічним позовом становить 525071,05 грн.
Крім того, судом було здійснено перерахунок, нарахованої позивачем за зустрічним позовом пені за період прострочення з 04.11.2020 по 08.09.2021 на суму заборгованості у розмірі 2625355,26 грн, з урахуванням положення пункту 7.5 Договору.
Згідно перерахунку суду, з НВФГ «Компанія Маїс» на користь ДПзІІ «Сантрейд» підлягає стягненню пеня в розмірі 304498,76 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зустрічний позов є обґрунтованим в частині та таким, що підлягає частковому задоволенню на суму 829569,81 грн.
Щодо заперечення ДПзП «Сантрейд» щодо безпідставності застосування приписів п. 3.1 Договору, оскільки, згідно первинних документів фактична поставка товару і так була здійснена у меншому обсязі з огляду на домішки. Суд зазначає, що наявність домішок у поставленому товарі, згідно умов договору, безпосередньо впливає на вартість товару, яка була зменшена при фактичному прийнятті товару покупцем. Проте умовами договору не передбачено зменшення обсягу поставленого товару на кількість домішок у товарі, в зв'язку з чим обсяг поставленого товару і визначено у розмірі 467,33 тон.
При цьому, суд першої інстанції розглянув доводи відповідача за зустрічним позовом щодо неможливості поставки всього обсягу товару через настання негативних погодних явищ в період вегетації рослин соняшнику, а саме аномальної засухи в 2020 році, а також посилання НВФГ «Компанія Маїс» на лист з проханням збільшити узгоджену сторонами в договорі ціну товару та відхилив їх з огляду на наступне.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Базова ціна товару в договорі становила 8970,36 грн без ПДВ за 1 метричну тону товару. У зв'язку зі зростанням курсу долара США до гривні, станом на дату фактичної поставки, у порівнянні до курсу на дату укладення сторонами договору, останніми укладено додаткові угоду до спірного договору, згідно з якими збільшено вартість 1 метричної тони.
Отже, при укладенні договору та визначенні його істотних умов, в тому числі ціни, НВФГ «Компанія Маїс» повинно було розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися, в тому числі враховувати об'єктивні та суб'єктивні фактори щодо реальності прогнозованого врожаю та ризику його неотримання в повному обсязі.
Обставини на які посилається відповідач не вказані сторонами в Договорі як підстава яка звільняє постачальника від обов'язку поставки товару, водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів настання форс мажорної обставини.
Тобто відповідачем за зустрічним позовом не надано ні передбачених законом, ні передбачених договором доказів для звільнення від відповідальності за неналежне виконання Договору.
Також суд розглянув клопотання відповідача за зустрічним позовом про зменшення розміру штрафних санкцій та дійшов висновку про його необґрунтованість, враховуючи наступне.
Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов'язань.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру стягуваного штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, а тому за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе його зменшення.
Суд також зауважує, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічні положення викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 12.05.2020 у справі № 910/9767/19.
Колегія суддів встановила, що договором були передбачені строки поставки з 24.08.2020 до 03.11.2020, водночас до матеріалів справи постачальником подано лише лист вих. №116 від 20.10.2020 (т. 1 а.с. 239) яким звертався до покупця з повідомленнями про наявність обставин які перешкоджали йому виконати умови Договору поставки, тобто лише за 2 тижні до завершення строку виконання зобов'язання, на виконання якого покупець мав право розраховувати, що додатково свідчить, що постачальник не вчинив своєчасно розумних дій які б могли мінімізувати втрати обох сторін у зв'язку з неможливістю виконання Договору, що також свідчить про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача за зустрічним позовом, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем за зустрічним позовом не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку, а тому клопотання останнього про зменшення розміру штрафних санкцій задоволенню не підлягає.
При цьому, колегія суддів не приймає нові докази долучені апелянтом до апеляційної скарги, оскільки вони подані з порушенням ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
З огляду на обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем за первісним позовом доведено, що відповідач порушив право позивача за первісним позовом на отримання плати за поставлений товар, водночас позивач за зустрічним позовом довів, що відповідач порушив строки поставки продукції, що є підставою для захисту прав постачальника шляхом стягнення штрафних санкцій.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Враховуючи, що позивач за первісним позовом довів належними та допустимими доказами, наявність підстав для задоволення позову, первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Позивач за зустрічним позовом довів належними та допустимими доказами, наявність підстав для задоволення позову, однак з огляду на неправильні розрахунки суми штрафних санкцій, зустрічний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідач за зустрічним позовом не довів наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню відповідано до поданого зустрічного позову.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Приписом статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України).
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував причин і обставин, у зв'язку з якими поставка товару відбулась не у повному обсязі, а відтак безпідставно та помилково не скористався наданим йому положеннями законодавства України, оскільки неможливість виконати зобов'язання, сама по собі не є достатньою обставиною для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, а постачальником не доведено що обставини справи в сукупності можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі №910/12957/21 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі №910/12957/21 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
1. Апеляційну скаргу Науково-виробничого фермерського господарства «Компанія Маїс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі №910/12957/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 у справі №910/12957/21 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Науково-виробничим фермерським господарством «Компанія Маїс».
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2022.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Ю.Б. Михальська
І.А. Іоннікова