Справа№ 953/673/22
н/п 3/953/1230/22
"10" червня 2022 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Лисиченко С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є приватним підприємцем, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, -
Згідно з протоколами про адміністративні правопорушення серії ААБ №302419 від 10.01.2022 та ААБ №302420 від 10.01.2022, ОСОБА_1 07.12.2021 о 15 год. 30 хв., в м.Харків, вул. Мироносицька, 40, керуючи автомобілем ГАЗ 32213, р.н. НОМЕР_1 , не обрав безпечного інтервалу, здійснив наїзд на автомобіль Hyundai, р.н. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Події даної дорожньо-транспортної пригоди відбулися в результаті порушення п.13.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 порушив п. 2.10а ПДР України.
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, ст.3 Конституції України, з урахуванням факту здійснення судом правосуддя в умовах ведення активних бойових дій в м.Харкові, 24.02.2022 в.о. голови Київського районного суду м.Хакова ОСОБА_2 виданий наказ №01-06\21 про відправлення правосуддя в умовах військового стану шляхом забезпечення розгляду невідкладних справ та матеріалів, які пов'язані із забезпеченням діяльності військово-цивільної адміністрації, справ про адміністративні правопорушення, що підлягають негайному розгляду, клопотань слідчих та прокурорів про продовження строків досудового розслідування, про продовження та застосування запобіжних заходів по тяжким та особливо тяжким правопорушенням у вигляді тримання під вартою.
Суддя Київського районного суду м. Харкова Лисиченко С.М. перебувала у відпустці та на лікарняному з 09.03.2022 по 20.05.2022.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Причини неявки суду невідомі.
Потерпілий ОСОБА_3 у судове засідання, призначене на 07.06.2022, повторно не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Причини неявки суду невідомі.
Згідно з положеннями ст.268 КУпАП інкриміновані ОСОБА_1 адміністративні правопорушення за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов'язковою.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, показання свідків, суд установив наступне.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
За порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності .
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Вимогами статті 280 КУпАП покладено на суддю обов'язок, крім іншого, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим. Належний доказ це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані це дані, які мають зв'язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно даних, які містяться у протоколах про адміністративні правопорушення серії ААБ №302419 від 10.01.2022 та ААБ №302420 від 10.01.2022, ОСОБА_1 07.12.2021 о 15 год. 30 хв., в м.Харків, вул. Мироносицька, 40, керуючи автомобілем ГАЗ 32213, р.н. НОМЕР_1 , не обрав безпечного інтервалу, здійснив наїзд на автомобіль Hyundai, р.н. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Події даної дорожньо-транспортної пригоди відбулися в результаті порушення п.13.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 порушив п. 2.10а ПДР України.
Сам по собі протокол не є беззаперечним доказом на підставі якого встановлюється факт вчинення особою адміністративного правопорушення, а документом, в якому фіксуються обставини можливого правопорушення. Водночас, факт вчинення адміністративного правопорушення має встановлюватись судом з урахуванням інших доказів по справі, які мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності, достатності та в своїй сукупності підтверджувати вину особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
При цьому, відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.
Однак, ані з протоколу, ані з матеріалів справи не зрозуміло, чи ознайомлений ОСОБА_1 з протоколами, чи подавалися ним зауваження щодо складання протоколу, чи роз'яснювалися йому його права та обов'язки, чи розуміє він суть інкримінованого йому правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 31.01.2022 витребувано з ПРАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп» (36007, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 17) матеріали про місце знаходження транспортного засобу ГАЗ 32213, р.н. НОМЕР_1 , який перебуває у володінні ОСОБА_1 , а саме 07.12.2021 на території ПРАТ «Полтавський олійноекстракційний завод - Кернел Груп», за адресою: 36007, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 17.
Так, на адресу Київського районного суду м. Харкова надійшов лист з ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД - КЕРНЕЛ ГРУП» від 14.02.2022 за №750, відповідно до якого останнє надає витребувані судом матеріали, а саме копію запису з камери зовнішнього відеоспостереження, яка встановлена на будівлі товариства в напрямку проїзної частини вулиці М. Бірюзова за вказаний в запиті період часу 07.12.2021. До листа додано диск з відеозаписом.
З відтвореного в судовому засіданні відеозапису, який надійшов до суду з ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД - КЕРНЕЛ ГРУП», встановлено, що автомобіль ГАЗ 32213, р.н. НОМЕР_1 , 07 грудня 2021 року з 08-00 години до 20-00 години (період часу, зафіксований на відеозаписі) відповідно до даних з камери зовнішнього відеоспостереження, яка встановлена на будівлі товариства, знаходився біля ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД - КЕРНЕЛ ГРУП».
Відповідно до вимог статей 7, 254 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах складеного протоколу, що є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 62 Конституції України, положення якої закріплює принцип невинуватості, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ, зокрема, у рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини ("Малофеєв проти Росії" та "Карелін проти Росії"), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Судом встановлено, що на день розгляду даної справи строки накладення адміністративного стягнення сплинули.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень ст.38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 ч.1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
З точки зору матеріального підходу нереабілітуючими визнаються обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Зазначене узгоджується з висновком, викладеним Верховним Суд у постанові від 29.04.2020 у справі № 686/4557/18.
Незважаючи на те, що на час розгляду справи сплили строки накладення адміністративного стягнення за вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, разом з цим тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на орган, який склав адміністративний протокол, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення, а також те, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом давали підстави суду вважати про наявність факту порушення пунктів 13.1, 2.10а) Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 , під час керування транспортним засобом ГАЗ 32213, р.н. НОМЕР_1 , 07.12.2021 о 15 год. 30 хв., в м.Харків, вул. Мироносицька, 40, як зазначено поліцейським в протоколах про адміністративні правопорушення серії ААБ №302419 від 10.01.2022 та ААБ №302420 від 10.01.2022.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним 07.12.2021 адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП не доведена, що є підставою для закриття провадження по справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір по даній справі не підлягає стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 283-285 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтями 124, 122-4 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
СУДДЯ С.М. Лисиченко