Справа №639/8591/21
Провадження № 3/639/162/22
15 червня 2022 року м. Харків
Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Чижиченко Д.В. розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Марокко, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
04 грудня 2022 року о 02-16 год. в м. Харкові по вул. Грушевського, 5 водій керував транспортним засобом Хюндай Елантра д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, мав: звужені зіниці, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп*яніння в закладі охорони здоров*я КНП ХОР ОНД водій відмовився у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_2 повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу його проживання вказаної у матеріалах справи, однак останній в судове засідання повторно не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, хоча йому достеменно було відомо про знаходження справи у провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, хоча і не отримувала повістки за вказаною нею ж адресою, однак була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 , яка підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №268907 від 04.12.2021;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 04.12.2021 року о 02 год 20 хв. ОСОБА_2 направлявся для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння до КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер», однак від проходження медичного огляду він відмовився;
- рапортом інспектора УПП в Харківській області Кожуріна В.Ю.;
- відеозаписами з місця події від 04.12.2021 року, відповідно до якого співробітник патрульної поліції запропонував водію ОСОБА_3 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що останній відмовився.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводить згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом із цим, водій ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку, що підтверджується сукупністю досліджених доказів по справі про адміністративне правопорушення, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Причини, з яких ОСОБА_2 відмовився виконувати вимогу працівника поліції щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер», правового значення для розгляду цієї справи не мають.
Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (з внесеними змінами).
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Відповідно до абзацу 3 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року, суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 посвідчення водія не отримував та не мав такого права. На думку суду зазначене стягнення буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев*яносто шість) грн. 20 коп.
Строк пред'явлення до виконання 3 (три) місяці з дня винесення постанови.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова в Харківський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.В. Чижиченко