Справа №2012/5844/2012
Провадження №1/639/6/22
15 червня 2022 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підсудних - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальну справу №18120023 від 03.03.2012 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потсдам Німеччина, одруженого, маючого на утриманні двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , 2007 р.н., ОСОБА_9 , 2011 р.н., українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008 року), ч.3 ст. 368 (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011 року) КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця сел. Чкалівське, Чугуївського району, Харківської області, українця, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні дочку: ОСОБА_10 , 2004 року народження, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008 року), ч.1 ст. 309 (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008 року), ч.3 ст. 368 (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011 року) КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Харків, українки, громадянки України, розлученої, маючої на утриманні двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_11 , 2004 року народження, ОСОБА_12 , 2006 року народження, з повною середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбачених ч.5 ст. 27 - ч.3 ст. 368 (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011 року) КК України, -
З 02.07.2018 року в провадженні судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 перебуває на розгляді кримінальна справа №18120023 від 03.03.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 за ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 за ч.5 ст. 27 - ч.3 ст. 368 КК України.
Згідно обвинувального висновку, ОСОБА_13 , обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого відділення кримінальної міліції у справах дітей ЛВ на станції Основа УМВСУ на Південній залізниці разом з ОСОБА_5 , який обіймав посаду начальника лінійного пункту міліції на станції Чугуїв лінійного відділу на станції Основа УМВСУ на Південній залізниці, будучи співробітниками правоохоронних органів та посадовими особами з функціями представників влади, наприкінці 2011 року, з метою отримання хабарів вступили у злочинну змову з громадянкою ОСОБА_6 .
Зокрема, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою та погодженням з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , маючи умисел на отримання хабара від різних осіб у значному розмірі, шляхом вимагання за незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс, у січні 2012 року дав вказівку ОСОБА_6 зареєструвати в мережі Інтернет на сайті "Мамба.Ру" анкету з видуманими даними про себе, в якій запропонував вказати про можливість вступу в інтимний зв'язок після вживання особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс.
У період з січня по березень 2012 року ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з метою створення умов для одержання хабара, пов'язаного з його вимаганням від гр. ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . ОСОБА_18 та їх родичів, завела листування з останніми, після чого призначила дату та місце зустрічі з ними.
Перебуваючи у заздалегідь обговорених місцях, ОСОБА_6 вказала ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на потерпілих, після чого ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , навмисно та протиправно затримували останніх та доставляли їх до приміщення ЛВ станції Левада на станції Основа УМВСУ на Південній залізниці, де складали протоколи вилучення речей, що знаходились при них.
Після чого, ОСОБА_4 , перебуваючи в адміністративній будівлі ЛВ на станції Основа УМВСУ на ПЗ за адресою: м. Харків, вул. Привокзальна, 1/18, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та реалізуючи намір, спрямований на отримання хабара у значному розмірі від родичів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . ОСОБА_18 шляхом вимагання, з телефонного апарату останніх зателефонував їх родичам та зобов'язував їх прибути до ЛВ на станції Основа УМВСУ на Південній залізниці, нібито з метою надання документів, що засвідчують їхню особу.
Перебуваючи у вказаному місці ОСОБА_4 вимагав від потерпілих та їхніх родичів передати хабар у значному розмірі за нереєстрацію первинних матеріалів та подальше непритягнення потерпілих до кримінальної відповідальності. З метою запобігання негативним наслідкам, потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . ОСОБА_18 та їх родичі були змушені погодитися на вимогу ОСОБА_4 та передавали хабар.
Надалі ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел,діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у період із січня по березень 2012 року перебуваючи в автомобілі ОСОБА_5 моделі ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 отримував хабар від потерпілих у значному розмірі для себе, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , після чого останні розпоряджалися грошима на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_5 , в порушення Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристосувань вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, заряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами не смертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин", затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998 року, у невстановлений в ході досудового слідства період, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання вибухових речовин, придбав та зберігав у господарській споруді, розташованій за адресою його проживання: АДРЕСА_2 , вибухову речовину бризантної дії - тротил, вагою 121,5 г.
Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, у невстановлений у ході досудового слідства період, придбав у невстановлених осіб особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вага у перерахунку суху масу якого становила 20,288 гр., який в подальшому зберігав і перевозив у власному автомобілі ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Також, ОСОБА_4 , в порушення Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристосувань вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, заряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами не смертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин", затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998 року, у невстановлений в ході досудового слідства період, маючи умисел на незаконне зберігання боєприпасів, придбавав, зберігав та переміщав у власному автомобілі ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_3 , боєприпаси, а саме 3 одиниці патронів калібру 9 мм, без наявності передбаченого законом дозволу.
Обвинувальний висновок у порядку ст.225 КПК України (1960 року) спрямовано до Жовтневого райсуду м. Харкова 18.07.2012 року.
На підставі розпорядження керівника апарату Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_19 №01-04/91 від 02.07.2018 року у справі призначено повторний автоматичний розподіл, у зв'язку із закінченням п'ятирічного терміну повноважень попереднього судді Жовтневого районного суду м. Харкова.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2018 року, зазначена справа надійшла до провадження судді ОСОБА_1 та судовий розгляд по кримінальній справі №18120023 від 03.03.2012 року, відповідно до ст. 258 КПК України 1960 року, був розпочатий спочатку.
Згідно п.11 Розділу XІ "Перехідні положення" КПК України (2012 року), кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Відтак, суд при розгляді даної кримінальної справи керується положеннями КПК України 1960 року.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 заявили клопотання про закриття вказаної кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України, так як з моменту скоєння злочинів ( січень - березень 2012 року) по теперішній час минули строки давності притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотань підсудних.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм наслідки закриття провадження за вказаних обставин, приходить до наступних висновків.
Положеннями ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК).
Процесуально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як підсудного; згода підсудного на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 11-1, 248 КПК України 1960 року).
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь - які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Згідно обвинувального висновку, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 КК України та ч.3 ст. 368 КК України, які були вчинені у період січень - березень 2012 року, ОСОБА_5 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 КК України, ч.1 ст. 309 та ч.3 ст. 368 КК України, які були вчинені у період січень - березень 2012 року, ОСОБА_6 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 - ч.3 ст. 368 КК України, які були вчинені у період січень - березень 2012 року (а.с. 364-439 т.5).
Санкції зазначених статей, на час скоєння інкримінованих злочинів, становить:
-за ч.1 ст.263 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008 року) - позбавлення волі на строк від двох до п'яти років;
-за ч.1 ст. 309 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008 року) - штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк;
-за ч.3 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011 року) - позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Згідно з положеннями ст.12 КК України злочини, які інкримінуються підсудним, відносяться до нетяжких та тяжкого злочинів відповідно.
Згідно ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Частиною 1 ст. 248 КПК України 1960р. передбачено, що при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.
Згідно із ч.1 ст.7-1 КПК України 1960 провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно із ст. 11-1 КПК України в редакції 1960 року, кримінальне провадження може бути закрите судом у зв'язку із закінченням строків давності, у випадках, якщо справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
З огляду на наведене, на час судового розгляду у даній кримінальній справі і розгляду клопотання підсудних, закінчився 10-річний строк давності, передбачений п.4 ч.1 ст.49 КК України.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст.49 КК України.
У судовому засіданні підсудні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали свою згоду на звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінальної справи відносно них з цих підстав. Така згода викладена ними письмово та підтверджена усно в судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявлених клопотань та отримавши згоду підсудних на таке звільнення, з огляду на те, що кримінальні правопорушення, за якими обвинувачуються підсудні, є нетяжкими та тяжким злочинами, та з моменту скоєння кримінальних правопорушень минуло більше 10 (десяти) років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання підсудних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про звільнення їх від кримінальної відповідальності є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак слід задовольнити їх клопотання та звільнити підсудних від кримінальної відповідальності на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України, закривши відносно них кримінальну справу.
При розгляді клопотання суд враховує правову позицію, висловлену у судових рішеннях Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справах № 566/554/16-к від 12.11.2019, № 345/2618/16-к від 19.11.2019 року, №455/229/17 від 11.11.2020 року, відповідно до якої суд не вимагає визнання особою вини, задовольняючись лише згодою особи на таку підставу закриття кримінального провадження, як звільнення від відповідальності на підставі ст.49 КК України.
Така позиція Верховного Суду ще раз підтверджує відсутність обов'язку підсудного визнати свою вину для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні підсудного від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав підсудного, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
Відповідно до п.20 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" №12 від 23.12.2005 року звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат тощо.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України 1960 року. У відповідності до ст.93 КПК України 1960 року, судові витрати на залучення експерта не можуть бути стягнуті з підсудних. У кримінальній справі цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 7-1, 11-1, 248 КПК України (в редакції КПК України 1960 року), суд, -
Клопотання підсудних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінальної справи та звільнення їх від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 368 КК України на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 368 КК України на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 27 - ч.3 ст. 368 КК України на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне справу №18120023 від 03.03.2012 року - закрити.
Скасувати арешт з автомобіля марки "ВАЗ-21099", д.н.з. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності та з автомобіля ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 на праві приватної власності.
Після набрання постановою законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
- автомобіль ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_4 , який зберігається на території УМВСУ на Південному вокзалі у м. Харкові - повернути підсудному ОСОБА_5 як законному власнику (к/п том №2 а.с. 93);
- речі та документи, які були вилучені в ході огляду автомобіля ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_1 та зберігаються у камері схову Харківської обласної прокуратури - повернути підсудному ОСОБА_5 як законному власнику (к/п том №5 а.с. 243);
- речі, які були вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , та зберігаються у камері схову Харківської обласної прокуратури - повернути підсудному ОСОБА_5 як законному власнику (к/п том №5 а.с. 243);
- атестат, паспорт громадянина України, ощадна книжка, медичні книжки, трудова книжка, посвідчення, книга, 3 мобільних телефони Nokia та 3 модеми, які були передані підсудній ОСОБА_6 під збережувальну розписку - залишити останній як законному власнику (том №2 а.с. 166);
- речі та документи, які були вилучені в ході обшуку кімнати АДРЕСА_4 та зберігаються у камері схову Харківської обласної прокуратури - повернути підсудній ОСОБА_6 як законному власнику (к/п том №5 а.с. 243);
- три патрони калибру 9 мм, які зберігаються у камері схову Харківської обласної прокуратури - знищити (к/п том №2 а.с. 173);
- чорна шкіряна сумка, банківська квитанція №103804469 на ім'я ОСОБА_4 , картка клієнта серії SD045869, талон про проходження державного технічного огляду від 14.05.2010 року, пластикову картку мобільного оператора Лайф без сім-картки, 2 системних блока, а також речі та документи вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , які зберігаються у камері схову Харківської обласної прокуратури - повернути підсудному ОСОБА_4 як законному власнику (к/п том №2 а.с. 173, 271);
- один полімерний пакет в якому зберігається особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою: 20,288 грам, який перебуває в камері зберігання УЛМТЗ ГУНП в Харківській області - знищити; (к/п том №2 а.с. 237);
- один пакет в якому зберігається вибухова речовина бризантної дії - тротил, вагою 121,5 г., який перебуває в камері схову ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області - знищити (к/п том №2 а.с. 237);
- грошові кошти в сумі 9000 (дев'ять тисяч) грн., які зберігаються у філіалі ХОУ АТ «Ощадбанк» - звернути в дохід держави (к/п том №5 а.с. 167);
- документи, які були вилучені 06.03.2012 року під час огляду приміщення ЛВ на станції Основа УМВСУ на Південному вокзалі та зберігаються в матеріалах кримінальної справи - залишити зберігати там же (к/п том №5 а.с. 243);
- газета «Мікроскоп», білет на потяг, журнал обліку, розсекречені матеріали оперативно-технічних заходів, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи - залишити зберігати там же (к/п том №5 а.с. 244).
Копію постанови в частині скасування арешту з автомобілів направити до Головного управління Національної поліції у Харківській області та начальника регіонального сервісного центру МВС у Харківській області для виконання.
Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1