14 червня 2022 рокусмт ПетровеСправа № 941/1232/21
Провадження № 2/941/84/22
Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - Колесник С. І.
при секретарі - Молдавській А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Петрове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТОН», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Позивачка звернулася до ТОВ «ФК «КРЕДИТОН» з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення ОСОБА_1 на користь «ФК «КРЕДИТОН» заборгованості. Заявлені вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона не отримувала від відповідача письмових вимог про погашення заборгованості за кредитним договором, з відповідачем фінансових договорів не укладала, а приватний нотаріус всупереч вимогам чинного законодавства не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості між стягувачем та боржником, чим порушив вимоги Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України про безспірність заборгованості.
Ухвалою суду від 24.09.2021 року була задоволена заява позивачки про забезпечення позову та зупинено стягнення по виконавчому провадженню за № 65390520, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною ( АДРЕСА_1 ) про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТОН», код ЄДРПОУ 41361657, заборгованості, до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.
Ухвалою суду від 24.09.2021 року провадження у справі відкрито, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.09.2021 року за клопотанням позивачки від приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни ( АДРЕСА_1 ) витребувано належним чином засвідчену копію виконавчого напису, що є предметом спору та оригінали документів, що стали підставою для його вчинення, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТОН», код ЄДРПОУ 41361657, заборгованості.
18.11.2021 року від представника відповідача - Брановицького О.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач позов не визнає.
Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що виконавчий напис був вчинений з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, твердження позивача є безпідставними та не підтверджені жодними доказами. На спростування доводів, викладених позивачем в позові пояснив, що кредитний договір за № 2019-11-00021071 був укладений 16.12.2019 року в електронному вигляді шляхом заповнення позивачем заявки в особистому кабінеті, погодження її ТОВ «ФК «Кредитом» та прийняття позивачем пропозиції ТОВ «ФК «Кредитон», розміщеної в інформаційно-телекомунікаційній системі, укласти кредитний договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором у порядку і на умовах, визначених відповідачем. На підтвердження викладеного, долучив паперовий примірник кредитного договору, який був укладений в електронному вигляді, скріплений електронним підписом одноразовим ідентифікатором, та паперову копію електронного примірника згоди на перевірку і обробку персональних даних.
Крім того, представник відповідача вказав, що сума заборгованості за умовами електронного кредитного договору є безспірною та складає 8785,32 грн., позивач повідомлялась про несвоєчасне погашення кредитних зобов'язань шляхом направлення поштових листів. Проте, позивач всі вимоги ігнорувала, заборгованість не погашала, а тому ТОВ «ФК «Кредитон» звернулось до приватного нотаріуса з заявою про стягнення з позивача заборгованості (а.с.40-79).
30.11.2021 року від представника позивача - адвоката Турбаєвського Ю.В. надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому він надав пояснення щодо заперечень відповідача. Зокрема зазначив, що позивачка не ставить у зміст позовної заяви предметом позову до ТОВ «ФК «КРЕДИТОН» порядок та умови укладення кредитного договору, що фактично викладнені у відзиві, а визначає його як порушення дотримання чинного законодавства щодо вчинення виконавчого напису нотаріусом, за яким здійснюється стягнення заборгованості з позивачки на користь відповідача, а також щодо відсутності безпірності відповідної заборгованості.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат». Відповідач не повідомив належним чином позивачку про порушення кредитних зобов'язань та не надав детального розрахунку заборгованості за кредитним договором. Відповідач надав до суду копію Списку № 156 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та копію Вимоги від 15.01.2021 року, однак вищевказані матеріали не є достовірними та достатніми доказами оскільки не містять підтвердження про отримання позивачкою повідомлення за №0223211787472, що підтверджуються роздруківкою Трекінг відправлень Укрпошти.
Відповідач у Додатку до Кредитного договору від 16.12.2019 року № 2019-11-00021071 визначив розмір процентів за користування кредитом у межах строку кредитування до 02.01.2020 року у сумі 918,00 грн. В той же час, відповідач нарахував заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 4212,00 грн. поза межами строку користування кредиту, чим порушив умови передбачені кредитним договором.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого
Представник возивачки в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому порядку, про поважні причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівнау судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому порядку, про поважні причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Витребувані судом документи не надала, пояснень щодо можливості їх надання теж не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, заяви та пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню за наступних підстав.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 16.12.2019 року між позивачкою - ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Кредитон» в електронному вигляді укладено кредитний договір №2019-11-00021071. В електронному кредитному договорі вказані прізвище, ім'я та по-батькові позивачки, її місце проживання, адреса електронної пошти, номер паспорту громадянина України, дату та орган видачі, РНОКПП, які збігаються з даними вказаних документів, які додані позивачем до позову.
Вказаний договір був укладений між сторонами шляхом його підписання ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора L920 (а.с.51).
Пунктом 1.1. договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавця, сплатити проценти за користування кредитом, Комісію за надання Кредиту та інші платежі на умовах, визначених в цьому договорі.
Відповідно до п.1,2 договору тип кредиту, сума кредиту, строку кредитування, запланована дата повернення кредиту, розмір комісії за надання кредиту та ПС 1 і ПС 2, пільговий період, розмір реальної процентної ставки, загальна вартість кредиту та інші умови (параметри) Кредиту, в також графік платежів наведені у Додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (а.с.47 на звороті).
Згідно п. 2.1 договору кредит надається лише за умови виконання Позичальником таких умов: реєстрація на сайті/в мобільному додатку та заповнення і надсилання Позичальником заявки із зазначенням достовірних та актуальних даних про себе; ознайомлення та прийняття правил; отримання та прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти цей Догорів (а.с.47 на звороті).
Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку ви отримуєте за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.
Посилаючись на обставини укладення між сторонами 16.12.2019 року електронного договору про надання кредиту, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», ТОВ "ФК «Кредитон»" відповідач одночасно з відзивом на позовну заяву надав заявку, надіслану ОСОБА_1 , яка ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, надавши про себе відповідні дані для заповнення формуляра заяви (прізвище, ім'я та по-батькові, РНОКПП, місце проживання, телефон, e-mail, дані паспорту) та шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію», підписала зазначену заявку.
Отже, суд дійшов висновку, що заявку сформовано та підписано в електронній формі, і такі дії сторін відповідають приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому доводи позивача щодо неукладання нею кредитного договору з ТОВ «ФК «Кредитон» є неспроможними і спростовуються встановленими фактичними обставинами справи та наданими відповідачем доказами. Суд вважає доведеним, що договір між позивачем і відповідачем був укладений в електронному вигляді.
15.01.2021 року на адресу позивача відповідачем була спрямована Вимога з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором (а.с.54), однак підтвердження про отримання позивачкою вказаної вимоги матеріали справи не містять.
25.03.2021 року ТОВ «ФК «Кредитон» направило до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. заяву про вчинення виконавчого напису.
26.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 354416, яким стягнуто з позивачки на користь відповідача заборгованість за кредитним договором №2019-11-00021071 від 16.12.2019 року та плати за вчинення зазначеного напису у загальному розмірі 9985,32 грн.
Відповідно до Автоматизованої системи виконавчого провадження 12.05.2021 року Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Тетяною Валентинівною було відкрито виконавче провадження за № 65390520 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису (а.с.7).
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (далі Закону), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як передбачено п. 2.11 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі написів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі - Постанова).
Постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 року №622 Перелік документів доповнено розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" та до нього включений п. 2 в редакції: "Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".
В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Також вказаним судовим рішенням зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення. Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21.03.2017 року № 23. В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
З огляду на викладене,до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також у разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пункт 2.2. глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5).
При цьому нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року (ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.3 глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку).
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та положень ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 87, 8 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень ст.87 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
В матеріалах справи міститься паперова копія електронного договору №2019-11-00021071 від 16.12.2019 року, який містить посилання на посвідчення цього договору з боку позичальника електронним підписом, та який, як вбачається, не є нотаріально посвідченим.
Враховуючи викладене, даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі сторонами доказам, враховуючи те, що нотаріально посвідченого кредитного договору між сторонами укладено не було, а відтак і відсутнє право у нотаріуса вчиняти виконавчий напис, а також те, що заборгованість боржника є спірною із часу звернення відповідача ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» із заявою до нотаріуса про вчинення виконавчого напису, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивачки також слід стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн., який був сплачений позивачем за подання позовної заяви.
Судовий збір у розмірі 454,00 грн., який був сплачений позивачкою за подання заяви про забезпечення позову слід також стягнути з відповідача на користь позивачки, оскільки ухвалою суду від 24.09.2021 року заяву про забезпечення позову було задоволено.
На обґрунтування вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат за надання правничої допомоги в розмірі 1000,00 грн., представником позивачки було надано до суду договір про надання правничої допомоги від 01.10.2021 року № 20, відповідно до п.3.1 вказаного договору, за надання правової допомоги клієнт виплачує адвокату гонорар.
Відповідно до Розрахунку гонорару за надання правничої допомоги , що є додатком Договору про надання правничої допомоги від 01.10.2021 року № 20, за послуги, щодо правової допомоги за вказаним договором, а саме участь в судових засіданнях в суді І інстанції, Позивачка сплачує гонорар у розмірі 1000 грн.
ОСОБА_1 відповідно до розписки адвоката Турбаєвського Ю.В. сплатила останньому обумовлену суму гонорару в розмірі 1000,00 грн. за надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона оплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі.
На підставі викладеного суд вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн., розмір якої підтверджується наданими доказами.
Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 12, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 35416 від 26.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною ( АДРЕСА_1 ) про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТОН», код ЄДРПОУ 41361657, заборгованості, у розмірі 9985,32 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТОН», код ЄДРПОУ 41361657, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 908 грн. 00 коп. судового збору за подання позову, 454 грн. 40 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 1000 грн. 00 коп. витрат за надання правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 14 червня 2022 року.
Суддя С.І. Колесник