Справа № 396/519/22
Провадження № 1-кп/396/152/22
15.06.2022 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоукраїнка Кіровоградської області кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12022121200000057 від 23.04.2022 року по звинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області, мешканки АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, громадянки України, заміжньої, пенсіонерки, раніше не судимої, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України,
05.04.2022 року близько 18 години, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, в с. Нерубаївка Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала біля домоволодіння по АДРЕСА_2 , де побачила свою сусідку ОСОБА_5 разом із її чоловіком ОСОБА_6 , які гнали по вулиці своїх корів. Так як ОСОБА_4 має неприязні стосунки із ОСОБА_5 остання затіяла словесний конфлікт. В процесі конфлікту у ОСОБА_5 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, ОСОБА_5 підійшла до останньої та, тримаючи в руках дерев'яну палицю, яку відібрала у ОСОБА_4 , яка не була спеціально пристосована для нанесення тілесних ушкоджень, з метою реалізації свого наміру - насильства із заподіянням тілесних ушкоджень, діючи умисно, знаходячись в положенні стоячи, обличчям до ОСОБА_4 , яка в цей момент також перебувала у положенні стоячи, нанесла один удар вищезазначеною палицею, яку тримала в правій руці, в область голови, а саме тім'яної частини ОСОБА_4 чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді рани у лівій тім'яній ділянці. Після нанесення даного удару ОСОБА_4 , впала обличчям до землі. Після чого ОСОБА_5 , нанесла палицею ще декілька ударів в різні частини тіла, а саме в область голови та правого плеча. Після чого в їх конфлікт втрутився співмешканець ОСОБА_7 , який допоміг піднятися ОСОБА_4 та відвів останню до будинку.
В результаті отриманих ОСОБА_4 ударів, остання отримала тілесні ушкодження, у вигляді рани у лівій тім'яній ділянці голови, рани у потиличній ділянці справа, синця по задній поверхні лівого плеча, синця по задньо - зовнішній поверхні правого плеча з переходом на ліктьовий суглоб, синця у поперековій ділянці справа, які відносяться до категорії лекгих тілесних ушкоджень.
Обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у спричиненні тілесних ушкоджень визнала частково, зазначила, що дійсно у неї 9.03.2022 року виник конфлікт з потерпілою ОСОБА_4 , в ході якого остання образила її та два рази вдарила палицею. У відповідь на таку поведінку потерпілої, вона схопила палицю потерпілої штовхнула потерпілу, яка впала на землю. Після чого вона завдала потерпілій кілька ударів палицею. Після чого свої дії припинила та пішла додому.
Допитана під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_4 пояснила що 5.04.2022 року близько 17:00 години прийшов її чоловік, який був побитий, та повідомив що це зробила ОСОБА_8 . Вона після цього хотіла обрізати малину, коли побачила подрукжжя ОСОБА_8 , які гнали корів. Вона, звернувшись до ОСОБА_5 , запитала, скільки вона буде бити її чоловіка. Скрипник забрала палицю та нанесла їй один удар, від якого вона впала, при цьому скрутилася на землі, закриваючи живіт. Потім отримала ще 3-4 удари по голові, по руках, останній по спині. Вона точно пам"ятає що це було саме 5 квітня 2022 року, оскільки це був вівторок, а наступного дня - в середу вона поїхала на медичне освідування маршруткою.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_7 пояснив що точної дати події він не пам"ятає, він йшов додому, коли побачив подружжя ОСОБА_8 , які їхали на машині та перекрили йому дорогу та ОСОБА_9 побила його. Він зайшов додому до будинку та побачив у вікно людей та свою жінку. Коли він вийшов, побачив, що ОСОБА_8 стояли, а його жінка лежала. Він побачив як ОСОБА_9 один раз вдарила його дружину в голову. Потім Скрипники пішли додому, а він забрав свою дружину до хати. Бачив кров на голові дружини та синяки ззаду на тулубі.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_6 пояснив що є чоловіком обвинуваченої. Одного дня, точної дати він не пм"ятає, він чув що подружжя ОСОБА_10 скандалили у своєму дворі. Він з дружиною пішли за коровами. Повернувшись додому, чув на вулиці крики ОСОБА_4 . Вона кричала, - де ти заховалась? При цьому ОСОБА_4 вдарила його дружину по плечу палкою, потім вдарила і його, після чого він викинув палку та пішов. Що було далі, він не бачив. Після цього конфлікту, його дружина сказала йому, що вона кілька разів вдарила ОСОБА_4 .
Відповідно протоколу огляду місця події, місцем огляду є територія, прилегла до домоволодіння по АДРЕСА_3 . Під час огляду місця події ОСОБА_5 добровільно видала працівникам поліції дерев"яну палицю з металевим наконечником, який відламаний та має сліди іржі. Вказану палицю оглянуто, визнано речовим доказом.
Відповідно акту судово - медичного дослідження №25 від 18.04.2022 року, у потерпілої ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани у лівій тім"яній ділянці, рани у потиличній ділянці справа, синця по задній поверхні лівого плеча, синця по задньо- зовнішній поверхні правого плеча з переходом на ліктьовий суглоб, синця у поперековій ділянці справа. Тілесні ушкодження утворилися внаслідок не менш трьох травматичних впливів тупим (ми) предметом (ами). Тілесні ушкодження в ділянці голови утворилися у термін до 2 діб до моменту проведення експертизи, інші ушкодження - у термін до 1 доби до моменту проведення експертизи.
Відповідно висновку судово - медичної експертизи № 31/25 від 4.05.2022 року, також зазначено про наявність у потерпілої тілесних ушкоджень у виді рани у лівій тім"яній ділянці, рани у потиличній ділянці справа, синця по задній поверхні лівого плеча, синця по задньо- зовнішній поверхні правого плеча з переходом на ліктьовий суглоб, синця у поперековій ділянці справа. Характер, кількість та локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 відповідають показанням потерпілої ОСОБА_4 , викладеним під час проведення слідчого експерименту.
Відповідно протоколу проведення слідчого експерименту від 29 квітня 2022 року, потерпіла ОСОБА_4 показала та надала пояснення, яким чином їй завдавала тілесні ушкодження ОСОБА_5 . Пояснення потерпілої, надані нею під час судового розгляду, повністю узгоджуються з її поясненнями під час проведеного слідчого експерименту.
Відповідно протоколу слідчого експерименту від 29 квітня 2022 року, свідок ОСОБА_7 пояснив що бачив як обвинувачена вдарила його дружину.
Вислухавши пояснення потерпілої, свідків, дослідивши викладені докази, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку доведена повністю.
Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.
Крім цього, статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., Суд повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає їх належними та допустимими і, аналізуючи їх зміст, доходить наступних висновків.
Оскільки ОСОБА_5 умисно заподіяла легкі тілесні ушкодження потерпілій, її дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України.
Позицію обвинуваченої щодо часткового визнання вини під час судового розгляду у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.1 КК України; її перебування у стані необхідної оборони, заподіяння шкоди через необережність, - відповідно до клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу кримінального правопорушення, суд розцінює як намагання зменшити кримінальну відповідальність, оскільки її покази суперечать доказам, зібраним в ході досудового розслідування та безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду доказами, зокрема показам потерпілої, свідка ОСОБА_7 а відтак стороною обвинувачення надано достатньо належних, допустимих та безсумнівно переконливих доказів наявності вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку - умисного нанесення легких тілесних ушкоджень.
Підстав для закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України не вбачається, оскільки обвинувачена пояснила під час судового розгляду що вона завдала ударів потерпілій, коли потерпіла після кофлікту їй слідом сказала образливі слова, після чого вона повернулася та схопила і кинула потерпілу, а коли потерпіла вже лежала на землі, завдала їй кілька ударів. За таких обставин посилання в клопотанні про закриття кримінального провадження на перебування ОСОБА_5 в стані необхідної оборони чи заподіяння шкоди через необережність є безпідставним.
Саме сукупність досліджених доказів чітко вказує на механізм спричинення тілесного ушкодження та особу, яка заподіяла вказані пошкодження, тобто на обвинувачену ОСОБА_5 .
Як передбачено статтями 50,65 КК Україні, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченій, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, дані про особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується посередньо, є пенсіонером, притягується до кримінальної відповідальності вперше.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченій, згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено. Зазначена в змісті обвинувального акту як пом"якшуюча обставина - щире каяття суд не рахує такою, оскільки під час судового розгляду судом не встановлено фактів на підтвердження такої пом'якшуючої обставини, ОСОБА_5 не виказувала під час судового розгляду каяття у вчиненні кримінального проступку. Щодо щирого каяття, суд вважає за необхідне зазначити, що розкаяння має передбачати, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, бажанні виправити наслідки вчиненого.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що необхідно призначити обвинуваченій покарання у межах санкції статті закону, яку вона порушила - у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 680 гривень.
Питання про речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд
Визнати винною ОСОБА_5 за ст. 125 ч. 1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, - 680 гривень.
Речовий доказ - дерев"яну палицю з наконечником, - знищити після набрання вироком чинності.
Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_1