Справа № 386/514/22
Провадження № 1-кс/386/228/22
14 червня 2022 року смт. Голованівськ
Слідчий суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання представника юридичної особи ТОВ «РІФ СІЧ ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_2 про скасування арешту рухомого майна,
встановив:
На електронну адресу Голованівського районного суду Кіровоградської області надійшло клопотання представника юридичної особи ТОВ «РІФ СІЧ ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_2 про скасування арешту рухомого майна, мотивована тим, що слідчим відділом Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022121110000209 від 20.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за фактом дорожньо - транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Ухвалою слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області накладено арешт на транспортні засоби: автомобіль DAF FT XF 105.460 з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; напівпричіп - спеціалізований «Kogel SN 24» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , із забороною користування та розпорядження останніми, які належать на праві власності ТОВ «РІФ СІЧ ПЛЮС» та які фактично перебувають у володінні та користуванні ОСОБА_3 .
Постановою виконуючого обов'язки слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 прийнято рішення про закриття даного кримінального провадження. Враховуючи, те що кримінальне провадження на даний момент постановою слідчого закрито, досудове розслідування по справі завершено, вважає що потреби і надалі обмежувати власника у володінні майном не має, продовження такого арешту спричиняє збитки інтересам власника, оскільки на даний час відпали обставини, які стали підставою для арешту майна, просить скасувати арешт на вище зазначені транспортні засоби.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що заява підлягає поверненню з таких підстав.
Так, згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно положень ст. 35 КПК України у суді функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує, зокрема: 1) об'єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді; 2) визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних; 3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом; 4) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху; 5) участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Згідно п. 3 Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі Положення), єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
При цьому, тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» було розпочато 22.12.2018 відповідно до наказу ДСА України №628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» від 22.12.2018.
Дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та модулю «Електронний кабінет» розпочато 01.06.2020 відповідно до наказу ДСА України №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» від 01.06.2020.
Відповідно до п. 66 "Положення про ЄСІТС", підсистеми (модулі) ЄСІТС, вказані в розділі III цього Положення (тобто модулі «Електронний кабінет», «Електронний суд» та «підсистема відео-конференцзв'язку»), починають функціонувати через 30днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
У газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; - «Електронний суд»; підсистема відео-конференцзв'язку.
З урахуванням викладеного вищевказані три підсистеми (модулі) офіційно розпочали своє функціонування з 05.10.2021.
У відповідності до п. 24 розділу 2 " Положення про ЄСІТС", підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
В свою чергу, відповідно до вимог п. 25 вищевказаного "Положення про ЄСІТС", процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».
Відтак, чинним законодавством на теперішній час передбачено два способи звернення до суду, або шляхом звернення у паперовому варіанті, або у електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Надсилання заяви у електронному вигляді на офіційну електронну адресу (електронну поштову скриньку) суду не є, за наведених обставин, належним способом звернення до суду.
За таких обставин клопотання, направлене від імені представника юридичної особи ТОВ «РІФ СІЧ ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_2 на електронну поштову скриньку суду, подано у неналежний спосіб, що позбавляє слідчого суддю можливості встановити особу його автора.
Положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення заяви про скасування арешту майна.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України визначено: скарга повертається особі, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Оскільки із поданого на електрону адресу суду клопотання неможливо встановити, що автор заяви є особою, яка має право на звернення до суду із заявою про скасування арешту у кримінальному провадженні № 12022121110000209 від 20.05.2022 року, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що повернення клопотання не створює перешкоди особі, яка її подала, у доступі до правосуддя за вказаних обставин, адже вона не позбавлена можливості повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 170-175, 304, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання представника юридичної особи ТОВ «РІФ СІЧ ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_2 про скасування арешту рухомого майна повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1