Справа № 346/1891/22
Провадження № 1-в/346/132/22
06 червня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника адміністрації
ДУ "Коломийська ВК (№ 41)" ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия за допомогою відеоконференцзв'язку подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров Донецької області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодноразово судимого: - 17.01.2008 р. Димитровським міським судом Донецької області за ст.ст.263 ч.1, 75, 76 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки три місяці позбавлення волі з іспитовим строком два роки; - 08.12.2008 р. Димитровським міським судом Донецької області за ст.ст.307 ч.2, 70 ч.ч.1, 2, 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років, звільненого 02.11.2012 р. умовно-достроково на один рік десять місяців 25 днів; - 19.02.2015 р. Димитровським міським судом Донецької області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді арешту на строк шість місяців; - 22.04.2015 р. Димитровським міським судом Донецької області за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців; - 03.06.2015 р. Димитровським міським судом Донецької області за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки десять місяців, звільненого 02.01.2018 р. умовно-достроково на один рік два місяці сім днів; - 15.11.2018 р. Красноарміським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; - 12.04.2019 р. Димитровським міським судом Донецької області за ч.2 ст.309, ст. 71 ч.1, 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки два місяці,-
Початок строку: 05.03.2019 р.
Кінець строку: 05.05.2023 р.
Адміністрація ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" та спостережна комісія при Коломийській районній державній адміністрації характеризують засудженого ОСОБА_5 наступним чином: засуджений перебуває у місцях позбавлення волі з 04.03.2019 року. Під час тримання в державній установі "Бахмутська УВП (№6)" м. Бахмут допускав порушення вимог режиму утримання, за що п'ять разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені, заохочення не оголошувались.
З 13.08.2019 року відбував покарання в ДУ "Селидівська виправна колонія (82)" і за час відбування покарання не допускав порушень встановленого порядку відбування покарання, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, оголошено три заохочення.
З 16.04.2022 року відбуває покарання в ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)". За час відбування покарання не допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладались, заходи заохочення не застосовувались. До виконання робіт з благоустрою місць позбавлення волі відноситься посередньо, не допускав порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. У відношенні до інших засуджених не конфліктний. До персоналу установи ввічливий, зв'язок з рідними підтримує. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених "Підготовка до звільнення". Згідно вироку вину в скоєному злочині визнав повністю, сумлінною поведінкою довів своє виправлення, тому вважають, що подальше виправлення його можливе без ізоляції від суспільства і просять звільнити від невідбутої частини покарання умовно-достроково, оскільки останній також станом на 05 травня 2022 року відбув ѕ призначеного судом строку покарання.
Вивчивши матеріали особової справи засудженого, заслухавши пояснення представника адміністрації колонії, який підтримав подання, думку прокурора, який заперечив на умовно-достроковому звільненні засудженого посилаючись на те, що умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, та прохання засудженого звільнити його умовно достроково на невідбутий строк, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Виходячи із вимог ст. 81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості.
Таким чином, умовно-дострокове звільнення можливе за умови, якщо засуджений довів своє виправлення.
При вирішенні даного питання судом враховуються положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК України).
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов'язком суду. Згідно роз'яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України. При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину. Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Згідно вимог чинного законодавства, яке регламентує порядок застосування умовно-дострокового звільнення, даному звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього часу відбування покарання довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 востаннє засуджений 12.04.2019 р. Димитровським міським судом м.Мирноград Донецької області за ч.2 ст.309, ст. 71 ч.1, 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки два місяці, в місцях позбавлення волі перебуває з 04.03.2019 року (а.с. 22,23-26 ).
Як вбачається з Витягу з протоколу № 17 спільного засідання комісії Селидівської виправної колонії № 82 і спостережної комісії при Селидівському міськвиконкомі від 23 квітня 2021 року та Висновку комісії державної установи Селидівської виправної колонії № 82 засудженому ОСОБА_6 відмовлено в направленні матеріалів до суду щодо можливості застосування ст.101 КК України (а.с.15,27 ) .
Згідно Витягу з протоколу № 54 спільного засідання комісії Селидівської виправної колонії № 82 і спостережної комісії при Селидівському міськвиконкомі від 17 грудня 2021 року та Висновку комісії державної установи Селидівської виправної колонії № 82 засудженому ОСОБА_6 відмовлено в направленні матеріалів до суду щодо можливості застосування ст.82 КК України, засуджений не став на шлях виправлення, згідно заяви засудженого (а.с.а.с.17,18).
Відповідно до характеристики погодженої начальником відділення СПС № 7/1 ДУ ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" 06.05.2022 засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі перебуває з 04.03.2019 року. Під час тримання в державній установі "Бахмутська УВП (№6)" м. Бахмут допускав порушення вимог режиму утримання, за що п'ять разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені, заохочення не оголошувались.
З 13.08.2019 року відбував покарання в ДУ "Селидівська виправна колонія (82)" і за час відбування покарання характеризувався наступним чином: не допускав порушень встановленого порядку відбування покарання, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, оголошено три заохочення.
З 16.04.2022 року відбуває покарання в ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)". За час відбування покарання не допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, дисциплінарні стягнення не накладались, заходи заохочення не застосовувались. До виконання робіт з благоустрою місць позбавлення волі відноситься посередньо, не допускав порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. У відношенні до інших засуджених не конфліктний. До персоналу установи ввічливий, зв'язок з рідними підтримує. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених "Підготовка до звільнення". Виконавчі листи на засудженого не надходили. Згідно вироку вину в скоєному злочині визнав повністю.
Згідно довідки ДУ "Коломийська виправна колонія (№ 41)" від 06.05.2022 р. про наявність заохочень та стягнень на засудженого ОСОБА_6 до останнього застосовано три заохочення та п'ять стягнень, які погашено (а.с. 3).
З огляду на вище викладене, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити, з наступних підстав: згідно ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Єдиною і достатньою підставою умовно дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарання: виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування покарання. Під сумлінною поведінкою розуміється не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, а й прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин. Як вбачається з матеріалів подання, засуджений ОСОБА_6 станом на 05 травня 2022 року відбув ѕ призначеного вироком Димитровського міського суду м.Мирноград Донецької області від 12.04.2019 р., на засудженого накладалися 5 стягнень ( зокрема, за зберігання заборонених предметів, за закриття оглядового вічка в какмері, за занавісення спального місця), які на даний час вже погашені. За таких обставин, суд доходить висновку, що вище зазначене свідчить про те, що засуджений ОСОБА_6 протягом всього строку відбування покарання не довів сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення, що є підставою для умовно-дострокового звільнення, тому, зазначені доводи у поданні Коломийської виправної колонії № 41 та спостережної комісії Коломийської районної державної адміністрації є необгрунтованими та недоведеними, не підтверджені матеріалами подання, та матеріалами особової справи засудженого.
Відповідно до вищенаведеного суд вважає, що матеріали особової справи не відображають процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання і доходить до висновку про неможливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, оскільки ОСОБА_6 своєю поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення та вважає подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, ст.6 КВК України, ст.81 КК України, керуючись ст.336, 537, 539 КПК України, -
В задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з часу отримання засудженим копії ухвали, прокурором з часу проголошення.
Повний текст ухвали складено і проголошено 8 червня 2022 року о 16 год. 45 хв.
Суддя: ОСОБА_1