Справа № 216/1898/22
провадження №2-а/216/43/22
15 червня 2022 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бутенко М.В.
за участю:секретаря судового засідання Кравець А.С.
представника позивача Реутової І.Л.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Кривому Розі об'єднану адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України, про примусове видворення за межі України, -
15.06.2022 представник Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (Відповідач) про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України, та про примусове видворення за межі України, які ухвалою суду від 15.06.2022 року об'єднані в одне провадження.
Просять суд постановити рішення, яким затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Росії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, з метою забезпечення його видворення за межі території України. Вирішити питання щодо негайного виконання рішення про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Росії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Примусово видворити за межі України громадянина Росії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав.
Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Громадянин Росії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження -м. Кривий Ріг Україна, прибув, зі слів заявника, до України за внутрішнім паспортом громадянина Росії, востаннє здійснив в'їзд в Україну за внутрішнім паспортним документом громадянина Росії в особистих справах 24.04.2000 поїздом, та з того часу з України не виїжджав. У 2002 році паспорт громадянина Росії втратив, весь цей час проживав на території України без документів, що посвідчують його особу та лише 03.06.2021 у Генеральному консульстві Росії у Харкові отримав паспорт громадянина Росії НОМЕР_1 терміном дії до 03.06.2026.
25.11.2021 Центрально-Міським відділом у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області стосовно громадянина Росії ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне порушення за частиною 1 статті 203 КУпАП «Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування на території України і транзитного проїзду через територію України» (втрачено підстави для перебування на території України передбачені п. 16 ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства») та прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства № 28.
Згідно пояснень, наданих громадянином Росії ОСОБА_1 , прибув на територію України 24.04.2000 поїздом «Ростов-на Дону - Запоріжжя», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у помешканні, яке належить сестрі ОСОБА_3 ( постійно проживає у чоловіка ОСОБА_4 за адресою: Закарпатська область Рахівський район смт Кобилецька Поляна).
В ході подальшої перевірки було з'ясовано, що у громадянина Росії ОСОБА_1 законні підстави та законне джерело коштів на покриття витрат пов'язаних з перебуванням його на території України, відсутні (офіційно з 2000 року не працює, має тимчасові підробітки). До органів влади для офіційного оформлення свого статусу останній не звертався.
Згідно до вимог п. 2 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.
Згідно діючого законодавства України, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі - Закон).
Положеннями ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, встановлено що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Виключний перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначений в статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Згідно до ч. 16 ст. 4 вищевказаного Закону, іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.
Так, відповідно до Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України затвердженого КМУ від 15 лютого 2012 р. № 150 (далі - Порядок), а саме пп. 2 п. 2 встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.
Відповідно до абзаців ст. 1 Угоди між Урядом України і Урядом
Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Росії від 16.01.1997 (далі - Угода), громадяни держави однієї Сторони можуть в'їжджати, виїжджати та пересуватися територією держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування, що діють в цій державі, по документах, що посвідчують особу і підтверджують громадянство, зазначених у Додатках до цієї Угоди. Громадяни держави однієї Сторони на основі взаємності звільняються від реєстрації у компетентних органах за місцем їхнього перебування на території держави іншої Сторони, якщо термін такого перебування не перевищує 90 днів з моменту в'їзду на територію держави цієї іншої Сторони, за наявності у них міграційної картки з позначкою органів прикордонного контролю, проставленої при в'їзді на територію держави перебування.
Положеннями п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», закріплено, що нелегальний мігрант - це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Згідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 вищезазначеного Закону, іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150 (далі - Інструкція) терміни «примусове повернення» та «примусове видворення» означають систему адміністративно-правових заходів, спрямованих на примушування іноземців, які незаконно перебувають в Україні, покинути територію України всупереч їх волі і бажанню.
Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Відповідач востаннє здійснив в'їзд в Україну за внутрішнім паспортним документом громадянина Росії в особистих справах 24.04.2000 поїздом, та з того часу з України не виїжджав, чим порушив вимоги ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», перейшовши таким чином на нелегальне становище.
Відповідно до перевірки за обліками інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний контроль «АРКАН» інформації щодо перетинання державного кордону України Відповідачем , в базі даних не виявлено, відповідно Відповідач територію України не полишив (підтверджується копією перевірки за обліками).
Із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Відповідач, до ГУ ДМС у Дніпропетровській області не звертався, статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не отримував (підтверджується копією листа ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 26.11.2021 за вих. № 1201.3.3/50636-21
Факт порушення Відповідачем правил перебування в Україні та ухилення від виїзду з України після закінчення терміну перебування встановленого законодавством, за що передбачена відповідальність відповідно до частини першої ст. 203 «Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування на території України і транзитного проїзду через територію України» Кодексу України про адміністративні правопорушення, зафіксовано співробітниками ГУДМС України в Дніпропетровській області в протоколі про адміністративне правопорушення від 25.11.2021 серії ПР МДН № 002719.
Постановою Центрально-Міського відділу у м. Кривому Розі ГУДМС у Дніпропетровській області від 25.11.2021 серії ПР МДН № 002712 (копія додається), на Відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп. на користь держави який Відповідач сплатив 25.11.2021. Відповідач офіційно ніде не працює, так як не має документів на право проживання в Україні, починаючи з 2000 року; не має власного житла .
Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Положеннями ч. 1 ст. 288 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Згідно до абзацу третього п. 3 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України.
Положеннями п. 3 ч. 5 ст. 46 КАС України, також, передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами, зокрема, за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України.
Враховуючи те, що громадянин Росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до теперішнього часу без поважних причин проживає в Україні з 2000 року без реєстрації, без документів, що надають право на проживання в Україні,ухиляється від виїзду за межі України є підставою для звернення з позовом про примусове видворення з України іноземця передбаченою положеннями ч.1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області звернулися до суду з даною позовною заявою.
З огляду на матеріали справи, а також на наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Враховуючи те, що відповідач без поважних причин проживає в Україні з 2000 року без реєстрації, не має постійного місця роботи - законні підстави та законне джерело коштів на покриття витрат пов'язаних з перебуванням його на території України, відсутні, не має документів на право проживання в Україні, починаючи з 2000 року; не має власного житла, ухиляється від виїзду за межі України є підставою суд вважає доведеними підстави для його затримання та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту перебування іноземців або осіб без громадянства, оскільки існує ризик, що відповідач ухилятиметься від примусового видворення.
Відповідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шість місяців.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначивши про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 8, 9, 72-77, 79, 90, 241-246, 268, 271, 272, 288, 371 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України, про примусове видворення за межі України - задовольнити.
Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Росії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, з метою забезпечення його видворення за межі території України.
Вирішити питання щодо негайного виконання рішення про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Росії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Примусово видворити за межі України громадянина Росії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
- позивач: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. В'ячеслава Липинського, буд. 7;
- відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця перебування АДРЕСА_1 , Тел.: НОМЕР_2 , адреса електронної пошти невідома.
Суддя М.В. БУТЕНКО