про залишення позовної заяви без руху
13 червня 2022 року м. Кропивницький справа № 340/2721/22
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" (25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, 22 В, код ЄДРПОУ - 39685847)
до Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (25022, м.Кропивницький, вул. Дворцова, 32/29, ЄДРПОУ - 34977781)
проскасування постанов, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просить:
- скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 311305 від 12 січня 2022 року, видану відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області;
- визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження № 69061962 від 20 травня 2022 року;
- визнати протиправною та скасувати Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20 травня 2022 року.
Ухвалою суду від 09 червня 2022 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" роз'єднано в окремі провадження.
Позовні вимоги до Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №69061962 від 20 травня 2022 року та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20 травня 2022 року залишено на розгляді в адміністративній справі №340/2721/22.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
При ознайомленні з матеріалами позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.1, 2 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що оскаржувані постанови винесені 20.05.2022 року.
Адміністративний позов подано до суду 06.06.2022 року, тобто, з порушенням строку звернення до адміністративного суду.
У позовній заяві зазначено, що постанову про відкриття виконавчого провадження отримано уповноваженою особою позивача 24.05.2022 року проте, доказів на підтвердження наведеного суду не надано.
В даному випадку суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справ суди зобов'язані застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справах “Стаббігс та інші проти Великобританії” та “Девеер проти Бельгії” Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
ЄСПЛ у справах “Салов проти України”, п. 93, “Сутяжник” проти Росії”, п. 38) наголошує, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Так, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду та інші визначені строки для здійснення процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
У своїх рішеннях ЄСПЛ принцип правової визначеності трактує у світлі дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи “Рябих проти Росії”, п. п. 51, 52, “Брумареску проти Румунії”, п. 61).
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Враховуючи викладене, суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності та, відповідно не забезпечення судом належного відправлення правосуддя.
Позивачем до суду не надано відповідних доказів та письмових пояснень із зазначенням об'єктивних та непереборних причин пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, умовою для поновлення строку звернення до суду особи є наявність доведеного факту неможливості такої особи дізнатись про порушення своїх прав та інтересів або неможливість звернення до суду у визначені строки.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку (викладену окремим документом), із зазначенням обставин, які унеможливлювали звернення до суду у встановлений ч.2 ст.287 КАС України строк та наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч.3 ст.161 КС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі 2481,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір №3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:
- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2481,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 24810,00 гривень;
- якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 992,40 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 12405,00 гривень.
За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:
- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2481,00 грн.;
- якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 992,40 гривень.
З огляду на приписи ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Заявлена позивачем вимога про визнання протиправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження носить не майновий характер, а скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 200,00 грн. носить майновий характер.
Отже, за позовну заяву, яка містить вимоги майнового та немайнового характеру має бути сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн.
В матеріалах справи міститься копія платіжного доручення про сплату позивачем судового збору у сумі 2481,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду докази доплати судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 2481,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною 2 цієї статті.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано її копії разом із додатками для відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з відповідним позовом та надання відповідних доказів на підтвердження викладених обставин, доказів доплати судового збору у розмірі 2481,00 грн., а також копії позовної заяви з додатками для відповідача.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" до Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанов залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук