ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" червня 2022 р. справа № 300/673/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 19 621,52 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки за 2018-2020 роки, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірі 19 621,52 грн., що виникла внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань та зобов'язань визначених контролюючим органом. Оскільки, заборгованість станом на день звернення до суду не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) строк відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.
Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: «адресат відсутній». Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 124 КАС України, направлена на адресу відповідача, зазначену у відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області від 23.02.2022.
Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою «судова повістка», ця ухвала вважається врученою належним чином.
Таким чином, судом вжито вичерпних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд адміністративної справи №300/673/22, однак у визначений судом строк правом на подання відзиву відповідач не скористався.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Кодексу визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).
Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 даного Кодексу об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2).
Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 даного Кодексу органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 даної статті цього ж Кодексу обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно з підпунктом 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України, податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 даного Кодексу, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно п. 177.5 ст.177 Кодексу, фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Пунктом 179.1 ст. 179 Кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Судом встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 07.06.2019 за №№0050988-5013-0920, 0050989-5013-0920, від 25.05.2020 року №№0022999-5033-0920, 0022998-5033-0920, від 31.05.2021 №0551817-2406-0905, якими позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018-2020 рік в сумі 1 921,07 грн., 1 211,84 грн., 905,54 грн., 1 076,63 грн., 939,48 грн., 1 218,53 грн., відповідно.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу, однак грошові зобов'язання ним сплачені не були (а.с. 10-13).
Так, загальна сума податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку з частковою сплатою складає 7 270,97 грн.
Окрім цього податковим органом проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 24.12.2020 року №5658/09-19-04-10/2549105724.
На підставі зазначеного акту винесено податкове повідомлення-рішення від 24.12.2020 року №00/7939/09-19-04-10/2549105724 про застосування штрафних санкцій в розмірі 411,40 грн., за затримку сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
Вказане податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу, проте повернулося позивачу без вручення (а.с. 14-17).
Так, податкові зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з частковою сплатою складають 245,84 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації про майновий стан і доходи за 2018-2019 роки. Згідно даних декларацій сплаті до бюджету підлягає податок на доходи фізичних осіб в розмірі 2 864,16 грн. та 7 171,38 і військовий збір в сумі 238,68 грн. та 597,62 грн. (а.с. 18-25).
Також податковим органом проведено камеральні перевірки, за результатами яких складено акти від 14.02.2020 року №169/09-19-50-33/2549105724, від 24.02.2019 року №301/09-19-50-33/2549105724.
На підставі зазначених акті винесено податкові повідомлення-рішення від 14.02.2020 року №0038985033, 24.12.2019 року за №№0508305033, 0508295033 за порушення термінів сплати грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірі 119,52 грн., 363,43 грн., 1 450,60 грн., відповідно.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу, проте повернулися позивачу без вручення (а.с. 26-32).
Таким чином визначені податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, у зв'язку з частковою сплатою складають 12 104,71 грн.
У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 Кодексу, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Згідно п. 59.1, 59.5 ст.59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На підставі вищенаведеного податковим органом винесена податкова вимога форми «Ю» від 06.09.2018 року за №42394-50 на суму 20 695,26 грн., яка отримана відповідачем 02.10.2018 року. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
При цьому податковий борг відповідача в загальному розмірі 19 621,52 грн., підтверджується вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, довідкою про суму податкового боргу від 14.12.2021 року, податковою вимогою форми «Ю» від 06.09.2018 року за №42394-50, податковими деклараціями про майновий стан і доходи, інтегрованими картками платника податку.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий боргв загальній сумі 19 621,52 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 87.11 статті 87 Кодексу встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області є обґрунтованими, у зв'язку з чим слід позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 19 621,52 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 19 621(дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять одну) гривню 52 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084), адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018.
відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), адреса: с. Кальна, Долинський район, Івано-Франківська область, 77543.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.