Справа № 201/2765/22
Провадження № 3/201/1903/2022
13 червня 2022 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутої за ст. 173 КУпАП,-
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 229967 від 30 квітня 2022 року ОСОБА_1 27 січня 2022 року близько 19 год. 45 хв. за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 14, справляла природні потреби, чим порушила громадський порядок та вчинила правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Так, на підтвердження протиправності дій ОСОБА_1 суду було надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 229967 від 30 квітня 2022 року, в якому викладено обставини вчиненого останньою адміністративного правопорушення, зокрема встановлено які саме дії вчинені нею, розцінені як хуліганські. Також була надана копія рапорту співробітника поліції.
Інших доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, матеріали справи не містять.
Оцінюючи досліджені докази, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу(ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що було виявлено правопорушення, однак, матеріали справи не містять жодних доказів, на основі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Крім того, враховуючи зміст дослідженого протоколу, з якого вбачається, що протиправні дії ОСОБА_1 було вчинено під час перебування в громадському місці, уповноважена особа на складання протоколу не була позбавлена можливості для встановлення свідків подій та відповідне їх опитування.
В свою чергу Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення хуліганських дій суду надано не було. Протокол про адміністративне правопорушення, з огляду на вимоги ст. 251 КУпАП хоча і є самостійним видом доказу, проте без обґрунтування іншими матеріалами є лише констатацією обставин, встановлених представником поліції. За таких обставин, всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП необхідно тлумачити на її користь.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на його користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 23, 173, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.О. Демидова