ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" червня 2022 р. справа № 300/7166/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
за участю: секретаря судового засідання Біланчина В.І.,
представника позивача - Зварич В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 18.10.2021 у ВП №66125373, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного Міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ), відповідно до змісту якого просить: визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пищ М.С. щодо винесення постанови від 18.10.2021 ВП № 66125373 про накладення штрафу протиправними; скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пищ М.С. від 18.10.2021 ВП №66125373 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зазначає, що постанова про накладення штрафу винесена з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» оскільки на момент винесення постанови не встановлено факту невиконання рішення суду. Стверджує, що згідно резолютивної частини рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №344/5707/19 судом встановлено право ОСОБА_1 на довічне грошове утримання з урахуванням зазначеного стажу роботи, а не для виплати щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням відповідного стажу роботи. Пенсійним органом 21.09.2021 було повідомлено державного виконавця про виконання рішення суду та проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначеними статтями 268-271, 287 КАС України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надало суду додаткові пояснення. Зазначає, що на виконання рішень суду в справі №344/5707/19 відповідачем 07.05.2021 ОСОБА_1 з 07.03.2019 проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого обчислено при суддівському стажі 17 років 04 місяці в розмірі 80% від суддівської винагороди 46104,00 грн., так як згідно рішення суду зобов'язано зарахувати до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, але не зобов'язано враховувати ці періоди для визначення відсотків при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Стверджує, що на час подання пояснення довічне грошове утримання при суддівському стажі ОСОБА_1 17 років 04 місяці від суддівської винагороди 110985,60 складає 55492,80 грн. (а.с.141).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. За таких обставин суд продовжив розгляд справи за відсутності відповідача.
У клопотанні від 31.01.2022 відповідач зазначив, що проти заявленого позову заперечує оскільки державний виконавець діяв в межах наданих законом повноважень при винесенні оскаржуваної постанови, норми Закону України «Про виконавче провадження» не порушував (а.с.114).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративно суду від 03.07.2019 у справі №344/5707/19 визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську щодо встановлення ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання суддівської винагороди без урахування до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці половини строку навчання за денною форму на юридичному факультеті Львівського державного університету 2 роки 5 місяців 2 дні, календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 20 днів. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною форму на юридичному факультеті Львівського державного університету 2 роки 5 місяців 2 дні, календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 20 днів, та провести з 07.03.2019 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру та виплатити різницю з врахуванням фактично виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №344/5707/19 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 20.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 скасовано. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 в частині, в якій позов задоволено, залишено без змін. В іншій частині рішення суду від 03.07.2019 скасовано, а справу №344/5707/19 направлено на новий розгляд в цій частині до суду першої інстанції.
Рішення суду від 03.07.2019 набрало законної сили 20.04.2021.
18.05.2021 у вказаній справі видано виконавчий лист №344/5707/19.
20.07.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пищ М.С. відкрито виконавче провадження №66125373 з виконання виконавчого листа №344/5707/19 (а.с.56).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 03.08.2021 №0900-0803-5/28020 повідомило орган виконавчої служби про те, що 26.07.2021 отримало постанову про відкриття виконавчого провадження №66125373 за виконавчим листом, виданим Івано-Франківським окружним адміністративним судом від 18.05.2021 у справі №344/5707/19. 07.05.2021 пенсійним органом ОСОБА_1 проведено перерахунок довічного грошового утримання. За період з 07.03.2019 по 31.01.2021 нараховано доплату в сумі 34137,61 грн., яка виплачується за рахунок коштів державного бюджету України (а.с.66).
До вказаного листа додано довідку відповідно до якої ОСОБА_1 здійснено перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зарахуванням до стажу роботи половини строку навчання за денною форму на юридичному факультеті Львівського державного університету 2 роки 5 місяців 2 дні, календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 20 днів, починаючи з 07.03.2019. Також додано розрахунок від 07.05.2021 про перерахунок з 19.02.2020 довічного грошового утримання згідно рішення суду в справі №344/5707/19 із врахуванням стажу роботи на посаді судді 21 рік 10 місяців 14 днів (а.с.69, 70).
14.05.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом повідомило ОСОБА_1 про виконання судового рішення в добровільному порядку (а.с.80).
05.07.2021 пенсійний орган листом від 05.07.2021 №0900-0304-8/23341 із посиланням на рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 та статтю 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIIІ повідомив ОСОБА_1 про те, що йому проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди, що відповідає 17 рокам стажу судді. При проведенні перерахунку відсотки суддівської винагороди визначено від стажу на посаді судді, без врахування стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці періоду військової служби, терміну навчання, оскільки це не передбачено чинним законодавством (а.с.81).
12.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою (скаргою) щодо невиконання пенсійним органом рішення суду (а.с.73).
03.09.2021 державним виконавцем прийнято вимогу №03-024/3129 про необхідність виконання рішення суду в повному обсязі, надавши належним чином підтверджуючі документи (а.с.86).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 21.09.2021 №0900-0803-5/34881 повідомило виконавчу службу про те, що на виконання рішення суду пенсійним органом ОСОБА_1 з 07.03.2019 проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого обчислено при суддівському стажі 17 років 4 місяці в розмірі 80% від суддівської винагороди 46104,00 грн. і становив 36883,20 грн. Зазначено, що оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 виплачувався в тому ж розмірі (36883,20 грн.), відповідно відсутня сума доплати на виконання рішення суду. Висловлено прохання про прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження №66130749 (а.с.88).
До вказаного листа позивач додав розрахунок від 07.05.2021 про перерахунок з 07.03.2019 довічного грошового утримання ОСОБА_1 згідно рішення суду в справі №344/5707/19 із врахуванням стажу роботи на посаді судді 17 років 4 місяці 21 день (а.с.91).
ОСОБА_1 заявами від 28.09.2021 та 13.10.2021 повідомив державного виконавця про невиконання рішення суду від 03.07.2019 у справі №344/5707/19 (а.с.94-95).
18.10.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пищем М.С., керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання боржником рішення суду без поважних причин (а.с.105).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» (надалі також - Закон №1404-VIII).
Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
З приписами частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 16 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
У відповідності до частин 1, 2 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу вказаних норм слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Як встановлено судом, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративно суду від 03.07.2019 у справі №344/5707/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці половину строку навчання за денною форму на юридичному факультеті Львівського державного університету 2 роки 5 місяців 2 дні, календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 20 днів, та провести з 07.03.2019 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру та виплатити різницю з врахуванням фактично виплачених сум.
Приймаючи таке рішення суд встановив, що стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці становить 21 рік 10 місяців 11 днів, а саме: суддівський стаж 17 років, служба в Радянській Армії 2 роки 20 днів, половина періоду навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка 2 роки 5 місяців 2 дні. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для встановлення ОСОБА_1 права на щомісячне довічне грошове утримання врахував його стаж на посаді судді 17 років 4 місяці 21 день, період проходження військової служби 2 роки 21 день та половину періоду навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка 2 роки 5 місяців 2 дні. Однак, при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не врахувало стаж ОСОБА_1 21 рік 10 місяців 11 днів. За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про протиправність дій органу пенсійного фонду щодо встановлення ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання без врахування стажу роботи, що дає право на щомісячне грошове утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка 2 роки 5 місяців 2 дні, календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 20 днів.
Верховний Суд при перегляді цього рішення у касаційному порядку в постанові від 20.04.2021 вказав, що оскільки стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить більше ніж 17 років (при достатніх 10), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до стажу роботи, який дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, враховується також половина строку навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка 2 роки 5 місяців 2 дні та період проходження строкової військової служби - 2 роки 20 днів. Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру. Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби, і врахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.
Як встановлено судом, 20.07.2021 відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №66125373 з виконання виконавчого листа №344/5707/19, виданого 18.05.2021 Івано-Франківським окружним адміністративним судом. У зв'язку з невиконанням рішення суду, державним виконавцем 03.09.2021 позивачу винесено вимогу виконати рішення суду в повному обсязі.
На виконання вимоги державного виконавця від 03.09.2021 пенсійний орган надіслав державному виконавцю лист від 21.09.2021 за №0900-0803-5/34881, яким повідомив про те, що на виконання рішення суду від 03.07.2021 у справі №344/5707/19 пенсійним органом з 07.03.2019 проведено ОСОБА_1 перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого обчислено при суддівському стажі 17 років 4 місяці в розмірі 80% від суддівської винагороди 46104,00 грн. і становив 36883,20 грн.
Вказане пенсійний орган підтвердив у додаткових поясненнях, наданих суду на виконання ухвали суду про витребування доказів, та доданими до них розрахунками від 29.01.2021, 07.05.2021, 06.07.2021. Позивач також зазначив, що 03.08.2021 до відповідача помилково надано розрахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 від 07.05.2021, створений о 16:55 (згідно із яким перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 здійснено з 19.02.2020 з урахуванням 21 року 10 місяців 14 днів стажу роботи на посаді судді).
Із змісту вказаних вище розрахунків від 29.01.2021, 07.05.2021, 06.07.2021 та від 06.02.2019 слідує, що станом на час прийняття судом рішення від 03.07.2019 в справі №344/5707/19, довічне грошове утримання ОСОБА_1 здійснювалось із врахуванням стажу на посаді судді - 17 років 4 місяці 21 день. 29.01.2021 позивачем здійснено перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 19.02.2020 на виконання рішення суду від 23.09.2020 в справі №300/1631/20 із врахуванням стажу на посаді судді - 17 років 4 місяці 21 день. 07.05.2021 позивачем здійснено перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 07.03.2019 на виконання рішення суду від 03.07.2019 в справі №344/5707/19 із врахуванням стажу на посаді судді - 17 років 4 місяці 21 день. 06.07.2021 позивачем здійснено перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 19.02.2020 на виконання рішення суду від 23.09.2020 в справі №300/1631/20 із врахуванням стажу на посаді судді - 17 років 4 місяці 21 день.
Таким чином, розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , в тому числі й на виконання рішення суду в справі №344/5707/19, здійснено позивачем виходячи із стажу роботи на посаді судді 17 років 4 місяці 21 день.
Наведене свідчить про невиконання позивачем рішення суду від 03.07.2019 у справі №344/5707/19 без поважних причин та про підставніть прийнятої державним виконавцем постанови про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними.
У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд вважає, що приймаючи постанову про накладення штрафу від 18.10.2021 у ВП №66125373, відповідач діяв в порядку та в спосіб, встановлений Законом України "Про виконавче провадження", відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 268, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.
Рішення складене в повному обсязі14.06.2022.