ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" червня 2022 р. справа № 300/261/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку індексації грошового забезпечення та зобов'язати здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення за період з 02.06.2015 по 29.07.2016 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, -
Мицканюк Олексій Олексійович (надалі також по тексту - позивач, Мицканюк О.О.) звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі по тексту також - відповідач, військова частина, ВЧ НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 ), в якому просить:
- визнати неправомірними та протиправними дії військової частини щодо невірного застосування базового місяця травня 2015 року при обчисленні і нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 02.06.2015 по 29.07.2016;
- зобов'язати військову частину здійснити перерахунок і виплату індексації відповідного забезпечення за період з 02.06.2015 по 29.07.2016, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, із урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Мицканюк О.О. в період з 02.06.2015 по 29.07.2016 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . За спірний період позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексації його грошового забезпечення, що стало причиною звернення із відповідною позовною заявою до суду. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 у справі №300/2004/21 відповідачем нараховано та виплачено позивачу 623,70 гривень індексації грошового забезпечення, про що видано довідку №143/53/2332 від 30.12.2021. Втім, як вважає Мицканюк О.О. проведений відповідачем обрахунок розміру такої індексації не відповідає положенням Закону України №1282-ХІІ від 03.07.1991 "Про індексацію грошових доходів" (надалі по тексту також - Закон №1282-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (надалі по тексту також - Порядок №1078, Постанова №1078), в редакції від 15.12.2015, яка набрала чинності з 01.12.2015. Зокрема, військова частина не нарахувала індексацію за спірний період із застосуванням базового місяця січень 2008 року, як того вимагає правове регулювання пункту 5 Постанови №1078. Зокрема, з 15.12.2015 Порядком №1078 введено в дію ряд новел до правил проведення індексації грошових доходів населення. Якщо раніше, за аргументами позивача, базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати (грошового забезпечення) чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових), то після прийняття Кабінетом Міністрів України (надалі по тексту також - КМУ, Уряд України) 09.12.2015 постанови за №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою внесено зміни до Порядку №1078, місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок чи окладів (пункт 5 Постанови №1078). Тобто, якщо раніше місяць підвищення грошових доходів (базовий місяць) визначався у разі, коли збільшувались розміри заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної їх складової, то після внесення змін - тільки у разі, якщо має місце підвищення виключно тарифної ставки чи окладу. Отже, у спірному випадку, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовця здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає такий військовослужбовець.
До 15.12.2015 останнє підвищення посадових окладів військовослужбовців мало місце з 01.01.2008 відповідно до постанови Уряду України від 07.11.2007 за №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (надалі по тексту також - Постанова №1294), дія якої втратила чинність 01.03.2018. Надалі, у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі по тексту також - Постанова №704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, з 01.03.2018 підвищено посадові оклади військовослужбовців. Це, на думку позивача, стало підставою для зміни місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
При цьому, підвищення тарифних ставок (окладів) в період з 01.01.2008 по 28.02.2018, що могло б бути підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося. Таким чином, за переконаннями Мицканюка О.О, базовим місяцем при обчисленні індексації грошового забезпечення за період з 02.06.2015 по 29.07.2016 є безпосередньо січень 2008 року, місяць в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців. Саме на підставі таких мотивів позивач вважає, що відповідач протиправно не здійснив нарахування і виплату належної йому індексації грошового забезпечення за період з 02.06.2015 по 29.07.2016 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Реагуючи на порушення прав на належний розмір індексації грошового забезпечення, позивач в грудні 2021 року звернувся з відповідною заявою до військової частини із вимогою про необхідність застосування при обчисленні такої індексації базового місяця - січень 2008 року. Так як у задоволенні вказаної заяви відповідач відмовив, то позивач в судовому порядку ставить питання захисту свого порушеного права.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами (а.с.27-28).
Виконуючи ухвалу суду про відкриття провадження у справі, позивач 07.03.2022 подав витребувані судом письмові пояснення і документи, необхідні для вирішення даного спору (а.с.31, 32, 39-47).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 20.02.2022 за №282/ЮС, який 07.03.2022 надійшов на адресу суду (а.с.33-38).
Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, представник відповідача виходить із наступного.
Старший лейтенант запасу Мицканюк О.О. проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації в період з 31.05.2015 по 29.07.2016. У 2021 році Мицканюк О.О. вже звертався до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання військову частину нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 02.06.2015 по 29.07.2016. Рішенням суду від 20.07.2021 у справі №300/2004/21 позов задоволено повністю, на виконання якого військовою частиною нараховано та виплачено Мицканюку О.О. індексацію за період з 02.06.2015 по 29.07.2016 в сумі 623,70 гривень. Повідомлень про обов'язок встановлення позивачу для виплати індексації базового місяця січень 2008 року, до відповідача не надходило.
За переконаннями відповідача, питання визначення базового місяця при нарахуванні індексації грошового забезпечення, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що підлягає виплаті, належить до компетенції органу, де проходив службу військовослужбовець і де останній отримував грошове забезпечення. Тобто в даному випадку нарахування і виплата позивачу індексації грошового забезпечення належить виключно до компетенції Військової частини НОМЕР_1 .
У спірному випадку застосування базового місяця - січень 2008 року є неможливим, оскільки до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , позивач зарахований 31 травня 2015 року. На грошове забезпечення Військової частини НОМЕР_1 Мицканюк О.О. зарахований у відповідності до грошового атестату, згідно якого визначений базовий місяць - березень 2015 року, оклад за військовим званням становив 115,00 гривень, посадовий оклад - 750,00 гривень. В подальшому під час проходження позивачем служби 31.05.2015 в день прийняття справ та посади командира механізованого взводу механізованого батальйону посадовий оклад у військовослужбовця збільшився до 830,00 гривень, відповідно у позивача збільшився розмір грошового забезпечення. У зв'язку з вказаним встановлено новий базовий місяць - травень 2015 року і визначено фіксовану суму індексації в розмірі 22,36 гривень, яка сформована як різниця між сумою індексації, яка належала до виплати до травня 2015 року та сумою збільшення грошового забезпечення.
Отож, за доводами відповідача, визначаючи базовий місяць при нарахуванні індексації грошового забезпечення, військовою частиною враховано не тільки постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 за №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (надалі по тексту також - Постанова №1013) щодо встановлення базового місяця у разі підвищення посадових окладів, але й Порядку №1078, із усіма внесеними у нього змінами, які є важливими для вирішення нарахування індексації. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, письмових пояснень, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 31.05.2015 до 29.07.2016 включно.
Так, наказом командира Військової частини польової пошти В4673 Міністерства оборони України від 02.06.2015 за №118 (по стройовій частині) старшого лейтенанта Мицканюка Олексія Олексійовича, призначеного наказом начальника Командувача Збройних Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу від 29.05.2015 за №435 на посаду командира 2 механізованого взводу 2 механізованої роти механізованого батальйону, з 31.05.2015 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення (а.с.42).
18.02.2016 позивачу видано посвідчення серії УБД від 18.02.2016, яким засвідчується набуття Мицканюком О.О. права на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.23).
Наказом командира військової частини польової пошти В4673 Міністерства оборони України від 29.07.2016 за №167 (по стройовій частині) старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, звільненого наказом командувача військ оперативного командування "Захід" (по особовому складу) від 30.06.2016 за №167 з військової служби у запас відповідно до Указу Президента України від 24.06.2016 за №271/2016 "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період" на підставі статті 26 частини 8 пункту 1 підпункту "є" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", вважати таким, що справи та посаду здав 29.07.2016. З 29.07.2016 виключений зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлений для зарахування на військовий облік до Верховинського РВК Івано-Франківської області (а.с.43).
Відповідач у справі не заперечує, що саме Військова частина НОМЕР_1 при вирішенні даного публічно-правого спору, в тому числі на час несення позивачем військової служби, є належним суб'єктом владних повноважень, який повинен відповідати за позовними вимогами у даній справі.
За позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 у справі №300/2004/21 позов задоволено повністю, зокрема:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 02.06.2015 до 29.07.2016 включно;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02.06.2015 до 29.07.2016 включно (а.с.17-20).
Дане рішення суду набрало законної сили 20.08.2021.
Позивач у адміністративному позові стверджує, що йому проведено виплату індексацію на виконання коментованого рішення суду, але, на переконання Мицканюка О.О., розмір такої індексації обраховано за помилковим обранням базового місяця.
Звертаючись до суду, позивач надав довідку Військової частини А1556 від 30.12.2021 за №143/53/2332, за змістом якої за спірний період (на виконання рішення суду) нараховано всього індексації в розмірі 623,70 гривень (а.с.21).
Коментована довідка надана відповідачем на адвокатський запит від 17.12.2021 за №2/10. Одночасно відповідач листом від 30.12.2021 за №143/53/2333 повідомив, що на виконання рішення суду у справі №300/2004/21 нараховано і виплачено індексацію грошового забезпечення Мицканюку О.О. з розрахунку базового місяця травень 2015 року та фіксованої суми станом на 01.06.2015 - 22,36 гривень (а.с.22).
Вважаючи протиправним нарахування і виплати індексації грошового забезпечення Мицканюка О.О. із застосуванням базового місяця травень 2015 року, а не січень 2008 року, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права на належний розмір власного грошового забезпечення у відносинах публічної (військової) служби із Військовою частиною А1556.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
Зважаючи на вимоги пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Водночас, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За змістом статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-XII).
В свою чергу, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі по тексту також - Закон №1282-ХІІ).
Так, статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Приписами статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення, як то визначено статтею 4 Закону №1282-XII (в редакції змін згідно із Законом №911-VIII від 24.12.2015), проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу Законів про працю України (надалі по тексту також - КЗпП України) зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Згідно частини 2 статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. В даному випадку такими правилами є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078 (як зазначено вище, надалі по тексту також - Порядок №1078).
У випадку, який досліджується судом в період з травня 2015 року (обраного відповідачем як "базовий місяць" для обчислення спірного розміру індексації) до грудня 2015 року (в якому на підставі Постанови №1013 внесено з 15.12.2015 зміни до Порядку №1078), так і в період з 01.01.2016 по 29.07.2016 (період нарахування військовою частиною індексації грошового забезпечення із застосуванням "базового місяця" травень 2015 року), мав місце різний за юридичним змістом і відповідним правовим регулюванням Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Так, відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (в новій редакції Порядку, чинного з 15.12.2015 до 28.02.2018, зміни до якого внесено Постановою №1013) "підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 за №77, які застосовується з 01.01.2016 - в розмірі 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 за №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Разом з тим, до 01.01.2016 абзац 2 коментованого пункту 1-1 Порядку №1078 мав наступну редакцію, зокрема: "Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка".
"Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі й грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби" (пунктом 2 Порядку №1078, в редакції після 15.12.2015).
Пунктом 4 Порядку №1078 (в редакції після 15.12.2015) передбачено, що "індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків".
"У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу" (абзаци 1-3 пункт 5 Порядку №1078, в редакції після 15.12.2015).
При цьому, за змістом абзацу 1 того ж пункту 5 Порядку №1078 (в редакції до 15.12.2015) було визначено: "У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації."
"Виплата сум індексації грошових доходів" згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 (в редакції після 15.12.2015) "здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету".
Попри вказане, слід звернути також увагу на зміни редакції наступного питання окремих випадків і умов проведення індексації грошових доходів населення.
Абзацом 3 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції до 15.12.2015) визначалося, що "у разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.
Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів наведено в додатку 4 до цього Порядку".
У такому додатку №4 чітко надано методичне роз'яснення (у формі прикладів) як розраховується "поточна індексація" (обчислення індексу споживчих цін за наростаючим підсумком) та окремо "фіксована величина суми індексації".
Після набрання чинності Постанови №1013, якою з 15.12.2015 внесено зміни до Порядку №1078 вказане вище питання врегульовано абзацами 4, 5 і 6 пункту 5 такого порядку, а саме, "якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4".
Однак, як свідчить додаток 4 (у новій редакції Порядку №1078, дійсного з 15.12.2015) він не містить опису методичних роз'яснень (у формі прикладів) за випадками (умовами обчислення індексації грошових доходів), який визначений у абзацами 4, 5 і 6 пункту 5 такого порядку, а особливо абзацу 6 коментованого пункту.
Втім, це не має особливе значення для вирішення саме даного публічно-правого спору за участю Мицканюка О.О. і Військової частини НОМЕР_1 .
Повертаючись до правового регулювання спірних правовідносин слід вказати, що порівняння редакцій Порядку №1078 до і після 15.12.2015 свідчить про введення в дію Постановою №1013 із вказаної календарної дати ряд новел та дещо іншої за правим змістом процедури, встановленого Порядком проведення індексації грошових доходів населення, в тому числі і військовослужбовців.
По перше, базовим місяцем до 15.12.2015 вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати (грошового забезпечення) чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових), а після прийняття Урядом України Постанови №1013, якою внесено зміни до Порядку №1078, - місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення виключно тарифних ставок чи окладів (пункт 5 Постанови №1078).
Тобто, якщо раніше місяць підвищення грошових доходів (базовий місяць) визначався у разі, коли збільшувались розміри заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок зростання будь-якої постійної її складової, то після внесення змін - тільки у разі, якщо підвищення виключно тарифну ставку чи оклад.
По друге, індексація грошових доходів населення до 01.01.2016 (в тому числі і до 01.12.2015) проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а після 01.01.2016 - в розмірі 103 відсотка.
Позивач наполягає на тому, що, у спірному випадку, починаючи з 15.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовця здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає такий військовослужбовець, як то визначено пунктом 5 Порядку №1078 в редакції з 15.12.2015.
Дійсно, суд погоджується із доводами позивача про те, що станом на 15.12.2015 (і до цієї дати) останнє підвищення посадових окладів військовослужбовців мало місце з 01.01.2008 відповідно до Постанови №1294, дія якої втратила чинність 01.03.2018. Надалі, у зв'язку з набранням чинності Постановою №704 з 01.03.2018 підвищено посадові оклади військовослужбовців, шляхом затвердження нової (значно підвищеної) тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Як вважає Мицканюк О.О., підвищення тарифних ставок (окладів) в період з 01.01.2008 по 29.07.2016, що могло б бути підставою для встановлення з січня 2016 року іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося. Відтак, позивач переконаний, що базовим місяцем при обчисленні індексації грошового забезпечення за період з 15.12.2015 (01.01.2016) по 29.07.2016 є саме січень 2008 року, який слід визначати за правилами абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 в новій (зміненій) редакції, яка набрала чинності з 15.12.2015.
Отже, у випадку який перевіряється судом єдиним мотивом позивача, який визначає увесь зміст вимог Мицканюка О.О. в частині помилковості розрахунку індексації його грошового забезпечення в період з 02.06.2015 по 29.07.2016 є невірне визначення військовою частиною базового місяця, який слід враховувати у формулу обчислення, починаючи як з 02.06.2015 так і з січня 2016 року.
Позивач вважає таким місяцем січень 2008 року (місяць, в якому, станом на 15.12.2015 та/або 01.01.2016, в останнє Урядом України змінювалася тарифна ставка/оклад військовослужбовця), а відповідач - травень 2015 року (місяць, в якому збільшився розмір посадового окладу позивача, що привело до зростання грошового доходу Мицканюка О.О.).
На підтвердження своїх доводів про правомірність застосування базового місяця травень 2015 року відповідач склав/подав:
- довідку (№143/53/2332 від 30.12.2021) про суму індексації, яка виплачена за період з 02.06.2015 по 29.07.2016 на загальну суму 623,70 гривень, в тому числі 156,52 гривень за період з червня по грудень 2015 року і 467,18 гривень за період з січня по липень 2016 року (а.с.21);
- розрахунок (№144/53/246 від 15.02.2022) коментованої індексації за період з січня 2016 по липень 2016 року на загальну суму 467,18 гривень (а.с.44);
- грошовий атестат позивача серії ЗУ №118922 від 30.05.2015 і витяг із картки особового рахунку військовослужбовця №239 за 2015 рік і №252 за 2016 рік (а.с.45-47).
Виходячи із змісту грошового атестата Мицканюка О.О. серії ЗУ №118922 від 30.05.2015, виданого Академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, посадовий оклад позивача до його зарахування у Військову частину НОМЕР_1 становив 750,00 гривень, а оклад за військовим званням - 115,00 гривень (а.с.45).
Як пояснив відповідач і засвідчується витягом із картки особового рахунку військовослужбовця №239 за 2015 рік (а.с.46), після звільнення з 30.05.2018 від посади слухач Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, і у зв'язку із зарахуванням Мицканюка О.О. з 31.05.2015 на посаду командира 2 механізованого взводу 2 механізованої роти механізованого батальйону, посадовий оклад останнього встановлено в розмірі 830,00 гривень, а оклад за військовим званням залишився незмінним (115,00 гривень).
Тобто в даному випадку у відношенні до позивача у травні 2015 року відбулося збільшення розміру його грошового забезпечення, шляхом збільшення посадового окладу, що в розумінні абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції до 15.12.2015) слід вважати "зростанням грошових доходу без перегляду їх мінімальних розмірів".
Разом з тим, відомості із витягу з картки особового рахунку військовослужбовця №239 за 2015 рік і №252 за 2016 рік, а також довідка №143/53/2332 від 30.12.2021 і розрахунок №144/53/246 від 15.02.2022 за періоди з червня по грудень 2015 року і з січня по липень 2016 року засвідчують нарахування Мицканюку О.О., серед іншого, індексації за період з 02.06.2015 по 29.07.2016 із урахуванням базового місяця травень 2015 року та із фіксованою сумою індексації 22,36 гривень (а.с.44, 46-47).
Виконуючи рішення суду у справі №300/20047/21, відповідачем, починаючи з січня 2016 року по травень 2016 року, встановлено величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації в значенні 1,5%, а з червня по липень 2016 року - 7,4% відповідно.
Військовою частиною нараховано суму індексації з урахуванням фіксованої суми індексації (22,36 гривень) в загальному розмірі 43,03 гривень (січень-квітень 2016 року), в розмірі 44,11 гривень (травень 2016 року), 129,66 гривень (червень 2016 року) і 121,29 гривень (липень 2016 року) (а.с.44).
Позивач не заперечує значення "фіксованої суми індексації 22,36 гривень" і "величину приросту індексу споживчих цін для проведення індексації", визначену відповідачем при нарахуванні та виплаті індексації за період з 02.06.2015 по 29.07.2016, в тому числі окремо на виконання коментованого рішення суду в значеннях 1,5% і 7,4% відповідно. Відтак, правомірність встановлення "фіксованої суми індексації" і визначення "величину приросту індексу споживчих цін для проведення індексації" не є предметом перевірки у даній справі.
Вирішуючи питання, який із базових місяців слід враховувати у спірному випадку (січень 2008 року чи травень 2015 року), а також питання як станом на грудень 2015 року врахувати нову редакцію Порядку №1078 із застосуванням обставин і вихідних даних, що мали місце до набрання з 15.12.2015 року чинності Постанови №1013, суд виходить із наступних мотивів.
Спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку (пункт 13 Порядку №1078).
Одним із найскладніших питань, які досить часто виникають у процесі вирішення судових спорів, є питання дії закону в часі. Такі питання можуть мати найрізноманітніші форми, зокрема визначення норми закону, яку слід застосувати до спірних правовідносин, які виникли у минулому, але на момент виникнення спору та/або розгляду справи в суді (тривалості відповідної адміністративної процедури) така норма втратила чинність або була суттєво змінена (шляхом розширення або звуження правомочностей суб'єкта приватного права або суб'єкта публічного права), чи навпаки.
Вирішуючи ці питання, обов'язково необхідно враховувати зміст конституційного принципу незворотності дії закону у часі та негайної дії норми процесуального права, а також аналізувати рішення Конституційного Суду України щодо порядку застосування норми права у часі та вже сформовану практику Верховного Суду із зазначеного питання.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).
Отже, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правового акта, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, як зазначено у пункті 2 рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
Перша форма застосовується у разі, якщо нормативно-правовий акт прийнято на момент виникнення правовідносин та він залишається чинним на час, коли правовідношення припинило своє існування. У випадку, якщо у новоприйнятому нормативно-правовому акті визначено особливий порядок набрання ним чинності, у тому числі визначено перехідний період, під час якого залишаються чинними окремі норми скасованого ним нормативно-правового акта, застосовується ультраактивна форма. Третя форма дії є актуальною у разі прийняття нормативно-правових актів, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
На підставі аналізу наведених вище рішень Конституційного Суду України, що містять офіційні тлумачення положень Основного Закону стосовно дії нормативно-правового акта у час, доцільно зробити висновок про те, що судом під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.
Питання про спосіб застосування конституційного принципу незворотності дії закону у часі вирішується у процесі правозастосовної діяльності судами.
Так, Верховним Судом у постанові від 19 червня 2018 року у справі №820/5348/17 сформульовано правові висновки, за змістом яких "розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), що узгоджується з принципом правої визначеності".
У контексті застосування принципу незворотності дії закону у часі це означає, що у разі, якщо правовідносини стосовно реалізації певного права розпочато у період чинності нормативно-правового акта, за умови, що особа здійснила конкретні дії, що виражають її волевиявлення стосовно реалізації права (звернулась до суб'єкта владних повноважень, подала повний пакет документів тощо), то особа повинна мати можливість закінчити реалізацію відповідного права за тими нормами, що діяли на момент початку реалізації відповідного права, навіть якщо до завершення реалізації права вони втратили чинність.
Переносячи коментовані висновки щодо дії положень нормативно-правового акта в часі до спірного випадку, суд вказує на таке.
Так, Постанова №1013, якою внесено окремі суттєві зміни до Порядку №1078, прийнята Урядом України 09.12.2015, і яка набрала чинності з 15.12.2015. При цьому, пунктом 6 постанові надано зворотної дії в часі, так як ухвалено застосовувати її з 1 грудня 2015 року.
Цими змінами, саме на які посилається Мицканюк О.О., з 15.12.2015 внесено новелу до пункту 5 Порядку №1078, серед яких, місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення безпосередньо тарифних ставок чи окладів.
До вказаної дати (до 15.12.2015) таким місяцем був місяць, якому зростали грошові доходи населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових), без перегляду в сторону збільшення тарифних ставок чи окладів.
Тобто, з 15.12.2015 введено в дію нові правила визначення так званого "базового місяця", значення індексу споживчих цін в якому приймається за 1 або 100.
Окрему увагу у даному випадку слід звернути на те, що положення Постанови №1013 не містять особливих умов застосування нових положень Порядку №1078, введених в дію з 15.12.2015, в тому числі абзацу 1 пункту 5 такого порядку не надано зворотної дії в часі - ретроактивної дії.
Поряд з вказаним, пунктом 3 Постанови №1013 встановлено Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078.
Отже, абзацами 1 і 2 пункту 3 Постанови №1013 чітко визначено, що нові правила розрахунку індексації розпочинають діяти з січня 2016 року, а правила розрахунку індексації грошових доходів за грудень 2015 року здійснюються за діючою на цей місяць Порядком №1078.
У суду немає сумнівів, що підвищення тарифних ставок, які визначні у пункті 1 Постанови №1013, не стосуються військовослужбовців.
Одночасно, сторони не заперечують, що з дня набрання чинності Постанови №1013 до 01.03.2018 не мало місце зміна тарифних ставок чи окладів військовослужбовців. А відтак, з даної дати (набрання чинності нового порядку визначення базового місяця для індексації грошових доходів), в тому числі за період з січня 2016 року по березень 2018 року, за правилами нової редакції абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078, не виникло правових підстав визначати місяця, значення індексу споживчих цін в якому приймається за 1 або 100.
Постанова №1013 не надала правової можливості враховувати місяць, в якому мало місце зміна тарифних ставок та/або окладів військовослужбовців, до дня набрання чинності нормативно-правовим актом - до 15.12.2015.
Саме такий підхід до застосування нормативно-правого регулювання у спірних правовідносинах застосовано Восьмим апеляційним адміністративним судом при ухваленні постанов від 04.01.2022 у справі №380/5811/21 (провадження №А/857/2274/21), від 19.08.2021 у справі №380/2337/21 (провадження №А857/10789/21), від 06.09.2021 у справі №260/504/21 (провадження №А/857/8803/21), від 22.09.2021 у справі №460/804/21 (провадження №А/857/11378/21), від 22.09.2021 у справі №380/2919/21 (провадження №А/857/11680/21), від 10.09.2021 у справі №380/8472/20 (провадження А/857/11386/21) і від 30.08.2021 у справі №260/506/21 (провадження №А/857/8848//21).
В таких справах Восьмий апеляційний адміністративний суд сформував наступні висновки:
- "Прийняття підвищення тарифних окладів (стипендій), яке сталося до 15.12.2015 року, за 1 або 100 відсотків порушує таку складову верховенства права, як принцип правової визначеності, та суперечить положенням частини 1 статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність осіб.
Тому у відповідача були відсутні підстави для обрахунку індексації позивачу січня 2008 року як базового місяця";
- "Натомість висновок суду першої інстанції про встановлення до вказаного періоду базового місяця січня 2008 рок вказує на застосування судом першої інстанції норм право до спірних відносин, що виникли раніше, тобто суд порушив принцип незворотності дії правових норм в часі";
- "При цьому, з огляду на принцип "незворотності дії законів в часі", оскільки станом на 01 грудня 2015 року позивач не перебував у статусі "новопризначеного працівника", відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин пункту 10-2 Порядку №1078 та застосування, як базового місяця, січня 2008 року".
"…зобов'язання судом першої інстанції відповідача при розрахунку індексації за період жовтня 2016 року - лютого 2018 року застосувати січень 2008 року як базовий безпідставне, оскільки до 15.12.2015 діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації.
Аналіз редакції пункту 5 Порядку № 1078, а особливо його 1-5 абзаців свідчить про те, що значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних окладів (стипендій), для обрахунку приймається за 1 або 100 відсотків лише коли таке підвищення відбулося після 15.12.2015.".
Відтак, позовні вимоги Мицканюка О.О. про визнання протиправними дії військової частини щодо відмови у проведенні перерахунку індексації грошового забезпечення за період з 02.06.2015 по 29.07.2016, враховуючи базовий місяць для розрахунку січень 2008 року, а також зобов'язати здійснити перерахунок і виплату належної індексації із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, суд вважає безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення.
Є очевидним, що у відношенні до військовослужбовців питання правильності визначення індексації грошового забезпечення за січень 2016 року, залишилося не врегульованим належним чином.
Зокрема, в силу вимог абзацу 1 пункту 3 Постанови №1013 Міністрам (в тому числі Міністру Збройних Сил України) у межах передбачених коштів державного бюджету та власних коштів зобов'язане було вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі (поточної і фіксованої) для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
У суду відсутні відомості про виконання Міністерством Збройних Сил України і безпосередньо Військовою частиною А1556 абзацу 1 пункту 3 Постанови №1013.
У зв'язку із чим, відступні у спірному випадку правові підстави для застосування положень абзацу 2 пункту 3 Постанови №1013 в частині вимог: "для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку №1078".
Попри це, зважаючи на принцип "розпочатий процес реалізації права повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом", а також зважаючи на те, що абзац 1 пункту 3 Постанови №1013 не визначено у грудні 2015 року інший процедуру розрахунку індексації, ніж та, що діяла до 01.01.2016, суд вважає достатньо справедливим і пропорційним застосування в січні 2016 року першого значення "відсотку коефіцієнта індексації"/"розміру поточної індексації" (для обчислення індексу споживчих цін за наростаючим підсумком) саме редакцію абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078, яка була чинна до набрання з 15.12.2015 чинності Постанови №1013.
В протилежному випадку, беручи за основу принцип "незворотності дії нормативно-правового акта у часі", враховуючи те, що Уряд України залишив без конкретних відповідей питання визначення для військовослужбовців з січня 2016 року порядку обчислення індексації їх грошового забезпечення, зважаючи на те, що введені з грудня 2015 року пунктом 1 Постанови №1013 підвищення тарифних розрядів і окладів не стосувалося військовослужбовців, то "відсоток коефіцієнта індексації"/"розмір поточної індексації" (для обчислення індексу споживчих цін за наростаючим підсумком) повинен становити 0,00%.
У спірному випадку "відсоток коефіцієнта індексації" мав обчислюватися з відповідного місяця календарного року по січень 2016 року, а базовим місяцем для його розрахунку мав бути саме той місяць календарного року, як місяць в якому у складі грошового забезпечення Мицканюка О.О. відбулося зростання грошового доходу/забезпечення без перегляду його мінімального розміру в місяці, в якому відбулося таке підвищення, в тому числі збільшення (встановлення нової) будь-якої складової забезпечення військовослужбовця, яке призвело до підвищення заробітку, і виплата якої мало постійний характер у визначеному раніше розмірі.
Саме такий розрахунок і визначення базового місяця, зважаючи на правове регулювання і фактичні обставини, суд вважає правомірним.
Так, у досліджуваних правовідносинах з червня 2015 року по січень 2016 року, а надалі і по липень 2016 року базовим місяцем для розрахунку сум індексації відповідач визначив травень 2015 року, що на переконання суду є вірним, оскільки позивач зарахований до списків особового складу військової частини (відповідача) у травні 2015 року і при цьому його посадовий оклад зріз із 750,00 гривень до 830,00 гривень (а.с.45, 46).
Суд окремо оцінює застосування відповідачем базового місяця травень 2015 року, на обґрунтування визначення якого військова частина склала довідку про суму нарахованої індексації від 30.12.2021 за №143/53/2332 (а.с.21).
Як відзначено вище, за змістом довідки всього нараховано індексації в розмірі 623,70 гривень.
В силу правового регулювання абзацу 3 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції до 15.12.2015) у разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.
Грошовим атестатом (а.с.45), складеного у відношенні до позивача Академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, зафіксовано попередній розмір посадового окладу (750,00 гривень) і останній взятий за основу базовий місяць для обчислення і нарахування індексації при виплаті грошового забезпечення (березень 2015 року).
Відтак, зважаючи на такі дані та зростання з 31.05.2015 розміру посадового окладу (при зарахування до списків ВЧ А1556), відповідачем визначено "фіксовану суму індексації" в розмірі 22,36 гривень, який виплачувався з червня по грудень 2015 року та з січня по липень 2016 року (а.с.44).
На далі, починаючи з січня 2016 року, відштовхуючись від "відсотку коефіцієнта індексації" (величина приросту індексу споживчих цін) в числовому значенні "1,5%", такий коефіцієнт в наростаючому порядку з червня 2016 року змінюється на "7,4%".
З урахуванням встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 число вказаних вище календарних місяців періоду обчислення індексації (1 378,00 гривень, 1 450,00 гривень) відповідачем із урахуванням "величина приросту індексу споживчих цін" визначено такі суми індексації - 20,67 гривень, 21,75 гривень і 107,30 гривень (а.с.44).
Для суду є очевидним правильне застосування базового місяця - травень 2015 року. Однак, суд не може перевірити правильність визначення військовою частиною першого значення "величини приросту індексу споживчих цін" ("відсотку коефіцієнта індексації") як "поточної індексації" (обчислення індексу споживчих цін за наростаючим підсумком) з січня 2016 року - "1,5%", так як подані відповідачем матеріали не містять будь-яких вихідних даних формування і обчислення такого значення.
При цьому, встановлення "фіксованої суми індексації в розмірі 22,36 гривень" (як різниці між індексацією і зростанням розміру посадового окладу в травні 2015 року, за період з червня 2015 року по липень 2016 року), незмінності "величина приросту індексу споживчих цін" в 2015 році з урахуванням офіційних показників, оприлюднених Державним комітетом статистки України з червня по грудень 2015 року, визначення "величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації 1,5%, 7,4%" (проведеного на виконання судового рішення у справі №300/2004/21, за період з січня по липень 2016 року, який, на переконання суду, мав би розпочинатися із значення такого приросту, що був визначений для позивача в грудні 2015 року, за умови дотримання Порядку №1078, в редакції до 15.12.2015) не порушені Мицканюк О.О. в адміністративному позові, не є підставою, предметом оскарження і перевірки, відтак, в силу вимог частини 1 статті 9 КАС України, не підлягає дослідженню та вирішенню по суті.
Так як строки давності звернення до суду у правовідносинах стягнення індексації заробітку не застосовуються, Мицканюк О.О. не позбавлений права на звернення до суду із відповідним позовом, якщо вважатиме, що такі права в такій частині підлягатимуть захисту і відновленню із урахуванням порушених вище питань.
Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок про не обґрунтованість адміністративного позову, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, та відсутність в матеріалах справи доказів понесення сторонами будь-яких витрат, пов'язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Мицканюк Олексій Олексійович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), с. Зелене, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78730;
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи 07792042), вул. Севастопольська (128 окремої гірсько-піхотної бригади), 4, м. Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600.
Суддя Чуприна О.В.