Вирок від 14.06.2022 по справі 303/3577/22

1 із 6 Провадження №1-кп/303/230/22

Справа №303/3577/22

Номер рядка статистичного віту227

вирок

Іменем України

14 червня 2022 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження №12022071040000277 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 (фактично проживає АДРЕСА_1 ), з незакінченою вищою освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, працюючого торговим представником ТзОВ «Техніка монтажу», раніше не судимого, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,-

з участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

25 березня 2022 року о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «Fiat» моделі «Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці А. Морозова, в місті Мукачеві, здійснюючи маневр повороту ліворуч на перехресті на вулицю Верді, не переконавшись в безпечності даного маневру, не урахувавши дорожню обстановку, не забезпечивши безпеку дорожнього руху, допустив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переходив проїзну частину вулиці Верді, з права на ліво відносно руху автомобіля, чим ОСОБА_3 порушив вимоги п. 10.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у виді ЗЧМТ, вдавлений перелом потиличної кістки справа, вогнищевого забою головного мозку, забійна рана чоло-тім'яної ділянки зліва, вкушеної рани верхньої губи, множинних саден обличчя, які виникли від дії твердих тупих предметів по механізму удару та при ударянні об такі, можливо при дорожньо-транспортній пригоді внаслідок зіткнення пішохода з рухаючимся транспортним засобом, і відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, згідно п. 2.1.3. Б «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень».

2 із 6

З технічної точки зору водій транспортного засобу марки «Fiat» моделі «Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 мав технічну можливість зупинити свій транспортний засіб до місця наїзду та уникнути наїзду на малолітнього пішохода ОСОБА_6 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху.

Невиконання ОСОБА_3 зазначених вище Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку у настанні небезпечних наслідків для потерпілого ОСОБА_6 та отримання ним тяжких тілесних ушкоджень.

Вказані вище дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною 2 статті 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив що викладені вище факти та обставини вчинення кримінального правопорушення, відповідають дійсності. Пояснив, що дійсно 25 березня 2022 року о 10 годині 00 хвилин рухався на своєму транспортному засобі неподалік ринку «Гід» в місті Мукачеві. Несподівано почув крики людей, які очікували автобус на зупинці. Зупинившись, побачив що здійснив наїзд на малолітню дитину. Як це відбулося він не зрозумів, оскільки не побачив цієї дитини коли рухався. Завдяки вчасному реагуванню дитина отримала належну медичну допомогу, шкода потерпілому відшкодована ним у повному обсязі.

Дослідженням документів, які надані суду сторонами кримінального провадження, а також оцінкою даних доказів на предмет належності та допустимості, судом встановлено наступне.

Висновком експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 21 квітня 2022 року за №СЕ-19/107-22/2269-ІЕ підтверджується що на момент огляду та відповідно на момент дорожньо-транспортної пригоди робоча гальмова система та система рульового керування досліджуваного транспортного засобу марки «Fiat» моделі «Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась у працездатному стані та могла виконувати функції, передбачувані конструкцією.

Згідно з висновком Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 17 травня 2022 року за №СЕ-19/107-22/3718-ІТ з технічної точки зору водій транспортного засобу марки «Fiat» моделі «Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 мав технічну можливість зупинити транспортний засіб до місця наїзду та уникнення наїзду на малолітнього пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення безпеки для руху.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта Мукачівського районного відділення СМЕ від 18 травня 2022 року за № 95/2022 потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у виді ЗЧМТ, вдавлений перелом потиличної кістки справа, вогнищевого забою головного мозку, забійна рана чоло-тім'яної ділянки зліва, вкушеної рани верхньої губи, множинних саден обличчя, які виникли від дії твердих тупих предметів по механізму удару та при ударянні об такі, можливо при дорожньо-транспортній пригоді внаслідок зіткнення пішохода з рухаючимся транспортним засобом, і відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, згідно пункту 2.1.3. Б «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень».

Заслухавши показання обвинуваченого, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена досудовим розслідуванням та знайшла повне підтвердження в ході судового розгляду з огляду на таке.

Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, визначено що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти

3 із 6

нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом.

Судовий розгляд здійснено в порядку статті 337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Статтею 93 КПК України чітко визначено що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не оспорював фактичні обставини справи, при яких керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 .

Слід зазначити, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті.

Крім повного визнання своєї вини, вина обвинуваченого доведена зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме висновком судово-медичного експерта Мукачівського районного відділення СМЕ від 18 травня 2022 року за № 95/2022, яким підтверджується факт спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.

Доведено вину обвинуваченого висновками експертів Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 17 травня 2022 року за №СЕ-19/107-22/3718-ІТ, 17 травня 2022 року за №СЕ-19/107-22/3718-ІТ, відповідно до яких ОСОБА_3 керував технічно справним транспортним засобом та мав технічну можливість зупинити транспортний засіб до місця наїзду та уникнення наїзду на малолітнього пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення безпеки для руху.

Зокрема, своїми діями обвинувачений порушив вимоги п.п. 10.2, 12.3, Правил дорожнього руху України, якими визначено:

п.10.2. ПДР - виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає;

п.12.3 ПДР - У разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

Невиконання зазначених вище Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, зокрема отриманням потерпілим

ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, суд вважає що вина ОСОБА_3 доведена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Наданими суду доказами підтверджується, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, наразі працює торговим представником ТзОВ «Техніка-Монтажу».

Також, стороною захисту суду надано копію заяви від 06 травня 2022 року, якою підтверджується факт відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди обвинуваченим.

4 із 6

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, пропонував суду призначити йому покарання за частиною 2 статті 286 КК України у вигляді позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами із застосуванням статей 75,76 КК України.

Обвинувачений, вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, не заперечив проти запропонованої прокурором міри покарання, просив суд його суворо не карати.

Захисник ОСОБА_5 , просила призначити покарання із застосуванням статей 75,76 КК України без позбавлення права керування транспортним засобом.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд керується ст.ст. 65-67 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання згідно статті 66 КК України, судом встановлено, щире каяття, активне сприяння розкриття кримінального паровпорушення..

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому згідно статті 67 КК України, судом визнано вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Пунктом 3 зазначеної вище Постанови визначено, що ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що він скоїв кримінальне правопорушення, передбачений частиною 2 статті 286 КК України, який в силу статті 12 КК України є тяжким злочином.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що обвинувачений на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, вчинив кримінальне правопорушення з необережності, відшкодував заподіяну шкоду, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів призначити йому покарання в межах санкції статті.

Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 статті 286 і статті 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Пунктом 20 зазначеної постанови визначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а

5 із 6

також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Як зазначено вище, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Суд враховує поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення приходить до переконання про можливість призначення покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами.

При викладеному, з урахування всіх обставин справи та мотиву вчинення кримінального правопорушення, за який обвинуваченому слід обрати покарання пов'язане з позбавленням волі, але враховуючи, наведене вище, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробування в порядку статей 75,76 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті100 КПК України. Арешт, накладений на транспортний засіб скасувати, відповідно до статті 174 КПК України.

Відповідно до вимог статті 124 КПК України процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого.

Запобіжний захід застосований стосовно обвинуваченого у виді особистого зобов'язання, на підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайнного суду від 27 травня 2022 року слід скасувати.

Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України.

ОСОБА_3 призначити за частиною 2 статті 286 КК України покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1(один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

У відповідності до частини 1 статті 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 покласти на орган пробації за місцем його проживання.

Речовий доказ: транспортний засіб «Fiat» марки «Doblo» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 - повернути власнику, якому він переданий на зберігання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 2402 (дві тисячі чотириста дві) гривні 68 копійок.

Арешт на транспортний засіб «Fiat» марки «Doblo» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 31 березня 2022 року - скасувати.

Запобіжний захід застосований на підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайнного суду від 27 травня 2022 року стосовно ОСОБА_3 у виді особистого зобов'язання - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

6 із 6

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуюча ОСОБА_7

Попередній документ
104751439
Наступний документ
104751441
Інформація про рішення:
№ рішення: 104751440
№ справи: 303/3577/22
Дата рішення: 14.06.2022
Дата публікації: 24.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.06.2023)
Результат розгляду: подання, заяву, клопотання задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 15.06.2023
Розклад засідань:
19.06.2023 11:45 Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАРГИТИЧ ОКСАНА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
МАРГИТИЧ ОКСАНА ІВАНІВНА
засуджений:
Самусь Михайло Михайлович